Постанова КЦС ВС № 361/851/18

Постанова Іменем України 04 травня 2022 року м. Київ справа № 361/851/18 провадження № 61-3017св21 Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: головуючого - Фаловської І. М., суддів: Ігнатенка В. М. (суддя-доповідач), Карпенко С. О., Сердюка В. В., Стрільчука В. А., учасники справи: позивач - публічне акціонерне товариство «Укргазбанк», відповідачі: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_4 , треті особи: ОСОБА_7 , Княжицька сільська рада Броварського району Київської області, відділ примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Київській області, орган опіки та піклування Броварської районного державної адміністрації, розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_4 на ухвалу Київського апеляційного суду від 22 лютого 2021 року у складі судді Яворського М. А. В С Т А Н О В И В: Описова частина Короткий зміст позовних вимог У лютому 2018 року публічне акціонерне товариство«Укргазбанк» (далі - ПАТ «Укргазбанк») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_5 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_4 , треті особи: ОСОБА_7 , Княжицька сільська рада Броварського району Київської області, відділ примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Київській області (ВПВР УДВС ГУЮ у Київській області), орган опіки та піклування Броварської районної державної адміністрації (далі - орган опіки та піклування Броварської РДА), про виселення з жилого приміщення. Позов мотивувало тим, що 30 серпня 2007 року між відкритим акціонерним товариством акціонерним банком «Укргазбанк» (назву якого змінено на ПАТ «Укргазбанк») та ОСОБА_7 укладено кредитний договір, за яким останньому надано кредит на придбання житлового будинку площею 385,40 кв. м та земельної ділянки площею 0,180 га з цільовим призначенням для будівництва, обслуговування будівель та господарських споруд, кадастровий номер 3221284001:01:0580053, в розмірі 500 000,00 доларів США на строк з 30 серпня 2007 року по 30 серпня 2035 року зі щомісячною сплатою відсотків за користування кредитом 13,5 % річних. У забезпечення виконання даного кредитного договору, того ж дня між сторонами укладено договір іпотеки, предметом якого є вказані вище житловий будинок та земельна ділянка. Оскільки ОСОБА_7 порушував умови вказаного кредитного договору, рішенням суду від 14 травня 2009 року з нього стягнуто заборгованість в сумі 589 688,04 доларів США, штрафні санкції в сумі 378 029,90 грн та в рахунок погашення заборгованості звернуто стягнення на предмет іпотеки. За вказаним рішенням відкрито виконавчі провадження, а саме виконавче провадження про звернення стягнення на будинок та земельну ділянку. В ході проведення виконавчих дій, установлено, що у спірному житловому будинку зареєстровані наступні особи: ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , а також неповнолітні: ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ), ОСОБА_5 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ), ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ), ОСОБА_5 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 ). Позивачем направлено відповідачам вимогу щодо виселення з вказаного будинку у відповідності до рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки, однак до даного часу така вимога не виконана. Таким чином, банк просив виселити відповідачів з будинку АДРЕСА_1 . Короткий зміст судових рішень Рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області від 26 серпня 2020 року позов задоволено. Виселено з житлового будинку АДРЕСА_1 ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , ОСОБА_5 ОСОБА_4 , ОСОБА_5 без надання іншого жилого приміщення. Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що ухвалення судом рішення про задоволення позовних вимог про звернення стягнення на предмет іпотеки, в якому не вирішувалось питання про виселення мешканців з нього, не позбавляє іпотекодержателя права звернутися з таким позовом окремо, після набрання рішенням про звернення стягнення законної сили. Задовольняючи позов, суд виходив з того, що спірний житловий будинок та земельна ділянка придбані виключно на кредитні кошти, тому немає підстав для надання особам, що виселяються за рішенням суду, іншого житла. Суд встановив, що неповнолітні діти власника вказаного будинку зареєстровані в ньому набагато пізніше ніж відбулося укладення іпотечного договору, і після рішення суду про звернення стягнення на предмет іпотеки, а тому їх подальша реєстрація за вказаною адресою не є перешкодою для їх виселення разом з батьками, та на їх виселення не потрібна згода органу опіки. Установлено, що батько дітей не зареєстрований за вказаною адресою, відповідно має інше постійне місце проживання, а місце проживання дітей визначається за місцем проживання їхніх батьків або одного з них. У відповідачів є інше житло, факт наявності якого ними не заперечується. Таким чином, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що позовні вимоги банку є обґрунтованими та підлягають задоволенню. Постановою Київського апеляційного суду від 22 грудня 2020 рокуапеляційну скаргу ОСОБА_7 залишено без задоволення. Рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 26 серпня 2020 року залишено без змін. Постанова апеляційного суду мотивована тим, що висновок суду першої інстанції про наявність правових підстав для виселення відповідачів з житлового приміщення є правильним та узгоджується із правовими позиціями суду касаційної інстанції щодо застосування положень Закону України «Про іпотеку» та статті 109 ЖК УРСР. З рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області від 26 серпня 2020 року не погодився також ОСОБА_4 і 21 січня 2021 року оскаржив його в апеляційному порядку. Ухвалою Київського апеляційного суду 29 січня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_4 на рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 26 серпня 2020 року залишено без руху та встановлено строк тривалістю тридцять днів з моменту отримання копії ухвали для виправлення недоліків апеляційної скарги, роз`яснено, що в іншому випадку буде відмовлено у відкритті апеляційного провадження. Ухвала апеляційного суду мотивована тим, що апелянтом пропущено строк на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, тому судом запропоновано звернутися до суду апеляційної інстанції із заявою про поновлення строків на апеляційне оскарження. Ухвалою Київського апеляційного суду 22 лютого 2021 року у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 26 серпня 2020 року у справі за позовом ПАТ «Укргазбанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_5 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_4 , треті особи: ОСОБА_7 , Княжицька сільська рада Броварського району Київської області, відділ примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Київській області, Орган опіки та піклування Броварської районного державної адміністрації, про виселення з житлового приміщення, відмовлено. Ухвала апеляційного суду мотивована тим, що ОСОБА_4 недоліки апеляційної скарги у встановлені судом строки не усунув, тому у відкритті апеляційного провадження слід відмовити. Аргументи учасників справи Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнення її доводів У березні 2021 року представник ОСОБА_4 - ОСОБА_8 , звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, просив скасувати ухвалу Київського апеляційного суду 22 лютого 2021 року та передати справу до апеляційного суду для вирішення питання про відкриття провадження у справі. Як на підставу касаційного оскарження ухвали апеляційного суду заявник посилається на частину другу статті 389 ЦПК України. Касаційна скарга мотивована тим, що суд апеляційної інстанції допустив порушення норм процесуального права, а саме пункту 4 частини першої статті 358 ЦПК України та дійшов помилкового висновку про відмову у відкритті апеляційного провадження з огляду на наступне. Так, ухвалою Київського апеляційного суду від 29 січня 2021 року апелянту встановлено строк для виправлення недоліків апеляційної скарги тривалістю тридцять днів з моменту отримання копії ухвали. Представник ОСОБА_4 отримав зазначену ухвалу 03 лютого 2021 року. Отже тридцятиденний строк для виправлення недоліків апеляційної скарги визначено до 05 березня 2021 року включно. Однак, апеляційним судом було відмовлено у відкритті апеляційного провадження ще до закінчення строку на усунення недоліків апеляційної скарги. Позиція інших учасників справи У квітні 2021 року ПАТ «Укргазбанк» надіслав до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу ОСОБА_4 у якому просив касаційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу апеляційного суду - без змін. Оскільки недоліки апеляційної скарги усунуті не були, тому суд обгрунтовано відмовив у відкритті апеляційного провадження. Рух справи у суді касаційної інстанції Ухвалою Верховного Суду від 18 березня 2021 року відкрито касаційне провадження та витребувано справу з суду першої інстанції. Указана справа надійшла до Верховного Суду. Ухвалою Верховного Суду від 21 лютого 2021 року справу № 361/851/18 призначено до судового розгляду.

Мотивувальна частина Позиція Верховного Суду Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Згідно із пунктом 3 частини першої статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку ухвали суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті або закриття апеляційного провадження, про повернення апеляційної скарги, про зупинення провадження, щодо забезпечення позову, заміни заходу забезпечення позову, щодо зустрічного забезпечення, про відмову ухвалити додаткове рішення, про роз`яснення рішення чи відмову у роз`ясненні рішення, про внесення або відмову у внесенні виправлень у рішення, про повернення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову у відкритті провадження за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про заміну сторони у справі, про накладення штрафу в порядку процесуального примусу, окремі ухвали. Частиною другою статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. Касаційна скарга ОСОБА_4 підлягає задоволенню з таких підстав. Відповідно до частини першої статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу. Згідно із частинами першою, другою статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції. Частинами першою, другою, п`ятою статті 263 ЦПК України визначено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Зазначеним вимогам закону ухвала суду апеляційної інстанції не відповідає. Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 411, частиною другою статті 414 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги (частина третя статті 400 ЦПК України). У справі, яка переглядається, ухвалою Київського апеляційного суду від 22 лютого 2021 року, постановленою одноособово суддею Яворським М. А., відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 26 серпня 2020 року. Згідно з пунктом 8 частини другої статті 129 Конституції України однією з основних засад судочинства в Україні є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення. Процесуальний порядок провадження у цивільних справах визначається ЦПК України та іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови реалізації процесуальних прав і обов`язків суб`єктів цивільно-процесуальних правовідносин та їх гарантій. Частиною шостою статті 357 ЦПК України передбачено, що питання про залишення апеляційної скарги без руху суддя-доповідач вирішує протягом п`яти днів з дня надходження апеляційної скарги. Питання про повернення апеляційної скарги суд апеляційної інстанції вирішує протягом п`яти днів з дня надходження апеляційної скарги або з дня закінчення строку на усунення недоліків. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 358 ЦПК України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо апеляційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає апеляційному оскарженню. Тлумачення зазначених норм дає підстави для висновку, що на стадії відкриття апеляційного провадження суддя-доповідач одноособово може вирішити лише питання залишення апеляційної скарги без руху. Питання щодо повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті та відкриття апеляційного провадження вирішує суд апеляційної інстанції. Його склад визначений у частині третій статті 34 ЦПК України, що міститься у Главі 3 розділу І «Загальні положення» ЦПК України. Згідно з цією нормою перегляд в апеляційному порядку рішень судів першої інстанції здійснює колегія суддів суду апеляційної інстанції у складі трьох суддів. Таких же висновків щодо застосування норм процесуального права дійшов Верховний Суд у постановах від 22 грудня 2021 року у справах № 363/4309/16 (провадження № 61-1141св21) та № 712/14575/12 (провадження № 61-11327св20). Аналіз матеріалів справи свідчить, що ухвала Київського апеляційного суду від 22 лютого 2021 року про відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 26 серпня 2020 року постановлена суддею одноособово. Суд апеляційної інстанції не дотримався вимог цивільного процесуального закону, тому оскаржувана ухвала суду апеляційної інстанції не може вважатися законною та обґрунтованою і підлягає скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до апеляційного суду зі стадії вирішення питання про відкриття апеляційного провадження. Ураховуючи, що суд апеляційної інстанції помилково постановив ухвалу про відмову у відкритті апеляційного провадження одноособово, поважність наведених позивачем підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження, та обставини щодо строків виконання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху має оцінити суд апеляційної інстанції колегією у складі трьох суддів. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги Відповідно до частини третьої статті 400 ЦПК України суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 411, частиною другою статті 414 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги. Суд касаційної інстанції скасовує судове рішення за наявності підстав, які тягнуть за собою обов`язкове скасування судового рішення (частина четверта статті 401 ЦПК України). З огляду на частину четверту статті 406 ЦПК України, у випадках скасування судом касаційної інстанції ухвал суду першої або апеляційної інстанцій, які перешкоджають провадженню у справі, справа передається на розгляд відповідного суду першої або апеляційної інстанції. Пунктом 1 частини першої статті 411 ЦПК України передбачено, що судові рішення підлягають обов`язковому скасуванню з направленням справи на новий розгляд, якщо справу розглянуто і вирішено неповноважним складом суду. Оскільки судом апеляційної інстанцій порушено наведені вище норми процесуального права, постановлена ухвала не може вважатися законною і обґрунтованою, а тому підлягає скасуванню з передачею справи до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду. Щодо судових витрат Згідно з частиною тринадцятою статті 141 ЦПК України у разі, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанцій, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат. Враховуючи, що справа направляється для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції, касаційний суд не здійснює розподіл судових витрат. Керуючись статтями 400, 406, 409, 411, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ: Касаційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити. Ухвалу Київського апеляційного суду від 22 лютого 2021 року скасувати, справу передати до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду. Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає. Головуючий І. М. Фаловська Судді: В. М. Ігнатенко С. О. Карпенко В. В. Сердюк В. А. Стрільчук