Постанова 4870 № 921/587/19

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД 79010, м.Львів, вул.Личаківська,81 _________________________________________________________________________________________________________ ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ "10" травня 2022 р. Справа №921/587/19 Західний апеляційний господарський суд у складі колегії: Головуючого судді Бонк Т.Б. Суддів Бойко С.М. Матущак О.І., секретар судового засідання Кострик К., представники учасників справи: позивача- адвоката Онищук М. (довіреність №1-2526 від 10.12.2020), відповідача адвоката Будник К.А. (довіреність №14-136 від 22.06.2021) , розглянувши апеляційні скарги Акціонерного товариства Національна акціонерна компанія Нафтогаз України та Акціонерного товариства "Укртрансгаз" на рішення Господарського суду Тернопільської області від 28.05.2021 (повний текст рішення складено та підписано 01.07.2021, суддя Стадник М.С., м. Тернопіль) у справі № 921/587/19 за позовом Акціонерного товариства "Укртрансгаз", м. Київ, до відповідача Комунального підприємства теплових мереж Тернопільської обласної ради "Тернопільтеплокомуненерго", м. Тернопіль, третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Акціонерне товариство Національна акціонерна компанія Нафтогаз України, м. Київ, третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Приватне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації Тернопільгаз, Тернопіль, про зобов`язання повернути в натурі безпідставно набуте майно природний газ в обсязі 430,891 тис. куб. метрів та стягнення 2 879 446,34 грн, що є вартістю природного газу в обсязі 430,891 тис. куб. метрів. ВСТАНОВИВ: Короткий зміст вимог позовної заяви і рішення суду першої інстанції: У вересні 2019року АТ «Укртраснгаз» звернулось до Господарського суду Тернопільської області з позовом до КП теплових мереж Тернопільської обласної ради "Тернопільтеплокомуненерго" про зобов`язання повернути в натурі безпідставно набуте майно -природний газ в обсязі 430,891 тис. куб. метрів та стягнення 2 879 446,34 грн, що є вартістю природного газу в обсязі 430,891 тис. куб. метрів. Позовні вимоги обгрунтовані тим, що у березні-квітні 2017року КП «Тернопільтеплокомуенерго» безпідставно набуло з газотранспортної системи 430,891 тис.куб.м природного газу вартістю 2 879 446, 34грн, власником якого є АТ «Укртрансгаз». Так, позивач вказує, що для відбору у березні-квітні 2017 року природного газу з газотранспортної системи, оператором якої він є, через газорозподільну систему, оператором якої є ПАТ «Тернопільгаз», відповідач повинен був мати постачальника відповідних обсягів природного газу, а за його відсутності останній не мав підстав здійснювати відбір природного газу та повинен був самостійно припинити власне газоспоживання, як це передбачено абз. 2 п. 3 глави 5 розділу ХІ Кодексу газотранспортної системи, та п. 10 розділу 2 Правил постачання природного газу. Однак, відповідач, незважаючи на відсутність у нього постачальника природного газу та будь-яких підстав для його відбору з газотранспортної системи, безпідставно та без оформлення будь-яких договірних відносин з позивачем, здійснив відбір природного газу в зазначених обсягах, що підтверджується звітом ПАТ «Тернопільгаз» про фактичні обсяги розподілу природного газу по постачальниках за березень-квітень 2017 року. Оскільки відповідачу в зазначений період не було подано до газотранспортної системи жодного обсягу природного газу жодним постачальником, то відбір природного газу здійснений з обсягів природного газу АТ «Укртрансгаз», що були придбані ним за результатами проведення публічних закупівель та подані до газотранспортної системи на виконання функції Оператора ГТС. У зв`язку з чим, посилаючись на ст. ст. 1212-1214 ЦК України, позивач просить зобов`язати відповідача повернути в натурі безпідставно набуте майно - природний газ в обсязі 430, 891 тис. куб. м та стягнути його вартість в розмірі 2 879 446, 34грн. Рішенням Господарського суду Тернопільської області від 28.05.2021 у справі № 921/587/19 відмовлено у задоволенні позову. При прийнятті рішення суд першої інстанції виходив з того, що підставою для постачання природного газу споживачу є наявність у споживача, об`єкт якого підключений до газорозподільної системи, договору розподілу природного газу, укладеного в установленому порядку між споживачем та Оператором ГРМ, та присвоєння споживачу Оператором ГРМ персонального ЕІС-коду як суб`єкту ринку природного газу; наявність у споживача, об`єкт якого підключений до газотранспортної системи, договору транспортування природного газу, укладеного в установленому порядку між споживачем та Оператором ГТС, та присвоєння споживачу Оператором ГТС персонального ЕІС-коду як суб`єкту ринку природного газу; наявність у споживача укладеного з постачальником договору постачання природного газу та дотримання його умов; наявність підтвердженого обсягу природного газу на відповідний розрахунковий період для потреб споживача. Так, суд встановив, що відповідач мав укладені з ПрАТ «Тернопільгаз» (оператором ГРМ) договір розподілу природного газу від 02.12.2016 та з АТ «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (постачальником газу) договори постачання природного газу. Крім того, 17.12.2015 ПАТ «Укртрансгаз» (оператор ) та ПАТ «Тернопільгаз» (замовник) уклали договір транспортування природного газу №1512000728, за умовами якого замовник здійснює розподіл протранспортованого природного газу по кінцевих споживачах, зокрема і відповідачу. Суд встановив, що АТ «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» не підписало складені та направлені відповідачем відповідно до п.3.4 договорів постачання газу акти приймання передачі природного газу за березень та квітень 2017року газу, чим не підтвердив номінацію на даний період, що в свою чергу, стало підставою заявленого позову у даній справі. Разом з тим, суд вказав, що така поведінка постачальника суперечить покладеним на нього Розпорядженням КМУ №742-р від 05.10.2016 «Про деякі питання опалювального сезону 2016/17року» обов`язкам, відповідно до п.1 якого для забезпечення безперебійного постачання природного газу виробникам теплової енергії для виробництва теплової енергії для бюджетних установ, релігійних та інших організацій, надання послуг з опалення та постачання гарячої води населенню ПАТ НАК "Нафтогаз України" та постачальникам природного газу до початку опалювального сезону 2016/17 року видати номінації теплогенеруючим і теплопостачальним організаціям відповідно до договорів, які укладені з ними. Відтак суд вказав, що можливість відбору підприємствами теплокомуненергетики із газотранспортної системи погоджених у відповідних договорах з ПАТ НАК "Нафтогаз України" обсягів природного газу перебуває у безпосередній залежності від належного виконання компанією своїх зобов`язань з підтвердження обсягів природного газу шляхом своєчасної видачі номінацій, тобто видача компанією номінацій є однією з гарантій безперебійного постачання виробнику теплової енергії природного газу з метою виробництва теплової енергії в опалювальний сезон. З урахуванням наведеного суд першої інстанції дійшов висновку, що наявність укладених у спірний період між відповідачем (споживачем) та ПАТ "НАК "Нафтогаз України" ( постачальником ) договорів про постачання природного газу для виробництва теплової енергії для надання послуг з опалення та постачання гарячої води бюджетним установам/організаціям та іншим споживачам, а також існування спеціально покладеного на постачальника обов`язку видати номінації відповідно до вказаного договору, споживання відповідачем у березні - квітні 2017 року природного газу в обсязі 430,891 тис. куб. м, не є несанкціонованим відбором, а відтак, що позивачем не доведено підстав для застосування ст. ст. 1212, 1213 ЦК України, зокрема, факту безпідставного набуття відповідачем спірного газу та наявності у відповідача такого газу в натурі станом на дату розгляду справи. Крім того, суд вказав, що позивачем не доведено, що відповідач у спірний період відібрав належні АТ «Укртрансгаз» обсяги природного газу, оскільки відповідно до договорів на закупівлю та актів приймання-передачі не можливо встановити, яка кількість газу придбана, зокрема, для балансування та поставлена споживачам України, які не мали підтверджених обсягів природного газу (номінації). Короткий зміст вимог та узагальнених доводів учасників справи: АТ «Укртрасгаз» (позивач) та АТ НАК Нафтогаз України (третя особа) не погодились з рішенням суду першої інстанції, подали апеляційну скарги, в яких, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та неповне з`ясування обставин справи, просять його скасувати та прийняти нове, яким позов задоволити. Так, посилаючись на постанови Верховного Суду від 22.06.2018 у справі № 904/5621/17, від 04.04.2018 у справі № 904/5094/17, від 22.03.2018 у справі № 904/2092/17, від 19.02.2019 у справі № 925/1477/17, АТ НАК Нафтогаз України обгрунтовує свою апеляційну скаргу тим, що суд першої інстанції, надуючи оцінку правовідносинам відповідача та АТ НАК Нафтогаз України щодо правомірності чи не правомірності видачі номінацій, вийшов за межі позовних вимог та порушив принцип диспозитивності, оскільки дослідження цих обставин може бути здійснене у межах окремого позову. Відтак апелянт вказує, що в порушення вимог ст. 50 ГПК України суд першої інстанції, зазначивши про обов`язок АТ НАК Нафтогаз України постачати відповідачу природний газ у спірному періоді, ухвалив рішення, яке безпосередньо впливає на його права та обов`язки. Також, скаржник вказує, що оскільки він не виділяв відповідачу у березні-квітні2017року номінацій, та відповідно не здійснював поставки відповідачу природного газу, такий відібрано ним несанкціоновано. Стверджує, що факт наявності договірних відносин з відповідачем не має жодного значення з точки зору доведення факту здійснення поставки газу та вказує про відсутність в матеріалах справи підписаних сторонами актів-приймання передачі, які б свідчили про реальне постачання-замовлення АТ НАК Нафтогаз України відповідачу обсягів природного газу у спірний період. АТ «Укртрасгаз» (позивач) у своїй апеляційній скарзі вказує про безпідставність висновків суду першої інстанції про отримання відповідачем у спірний період газу від АТ НАК Нафтогаз України, оскільки відповідач не надав суду належних доказів на підтвердження факту отримання у спірний період природного газу від постачальника, зокрема, підписаних сторонами актів приймання-передачі природного газу. Апелянт зазначає, що АТ НАК Нафтогаз України не постачало відповідачу у спірний період природний газ, що передбачає відсутність факту закачування у газотранспортну систему відповідного обсягу газу з ресурсу АТ НАК Нафтогаз України, а тому в газотранспортній системі відсутній газ третьої особи, який міг би спожити відповідач. Посилаючись на звіт ПрАТ «Тернопільгаз» про фактичні обсяги розподілу природного газу по постачальниках за березень-квітень2017року, вказує про відібрання відповідачем 430,891тис.куб м (графа «фактичний обсяг за місяць всього»), в той час як в графі «підтверджений обсяг номінацій всього» - 0, тобто, що за вказаний період до газотранспортної системи не було надано жодного обсягу природного газу жодним постачальником. Зазначає про наявність у даному випадку всіх необхідних умов для висновку щодо безпідставного набуття відповідачем спірного природного газу, зокрема: набуття майна - факт набуття відповідачем спірного газу в обсязі 430,891 тис.куб.м; майно набуто за рахунок іншої особи- відповідач здійснив споживання природного газу з газотранспортної системи, тобто з ресурсу позивача; відсутня правова підстава набуття майна незважаючи на відсутність у відповідача постачальника природного газу та будь -яких підстав для його відбору, відповідач без оформлення договірних відносин з позивачем здійснив відбір природного газу. Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 30.08.2021 у справі № 921/587/19 відкрито апеляційне провадження та прийнято до спільного розгляду апеляційні скарги АТ НАК Нафтогаз України та АТ "Укртрансгаз". Подальший рух справи викладено в ухвалах суду. Так, ухвалою від 12.04.2022 розгляд справи відкладено на 10.05.2022. У судовому засіданні 10.05.2022 представники скаржників підтримали доводи та вимоги апеляційних скарг. Відповідач та третя особа на стороні відповідача не скористались правом на подання відзивів на апеляційні скарги та не забезпечили явки своїх представників в судове засідання. Відповідно до ч. 12 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. Розглянувши наявні у справі матеріали, давши належну правову оцінку доводам, які містяться в апеляційній скарзі, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржуване рішення суду першої інстанції - без змін з огляду на наступне. Згідно з встановленими судами першої та апеляційної інстанцій обставин, і визначених відповідно до них правовідносин, вбачається, що : ПАТ «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (постачальник) та КП теплових мереж Тернопільської обласної ради «Тернопільтеплокомуненерго» (споживач), керуючись Законом України «Про ринок природного газу», постановою Кабінету Міністрів України від 1 жовтня 2015 р. №758 «Про затвердження Положення про покладення спеціальних обов`язків на суб`єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу (відносин у перехідний період)», уклали договори постачання природного газу та додаткові угоди до них: 1)договір №3910/1617-ТЕ-30 від 15.09.2016 та додаткові угоди до нього № 2 від 10.02.2017, № 3 від 31.03.2017, відповідно до якого постачальник зобов`язується поставити споживачу у 2016 -2017 роках природний газ виключно для виробництва теплової енергії для надання послуг з опалення та постачання гарячої води населенню, а споживач зобов`язується оплатити його (том 2,а.с. 195-201); 2)договір №3911/1617-БО-30 від 27.10.2016 та додаткові угоди до нього № 5 від 10.02.2017, № 6 від 31.03.2017, відповідно до якого постачальник зобов`язується поставити споживачеві у 2016 -2017 роках природний газ виключно для виробництва теплової енергії яка споживається бюджетними організаціями, а споживач зобов`язується оплатити його (том 2,а.с. 202-208). За умовами абз.2 п.3.2, п.3.4, п.7.2 вказаних договорів приймання-передача газу, переданого постачальником споживачеві у відповідному місяці поставки, оформлюється актом приймання-передачі газу. Обсяг постачання підтверджується постачальником шляхом подання оператору газотранспортної системи номінації на відповідний місяць. Споживач зобов`язаний самостійно припиняти/обмежувати споживання природного газу у разі відсутності або недостатності підтвердженого обсягу газу, виділеного споживачу. ПАТ "Укртрансгаз», правонаступником якого є АТ «Укртрансгаз», (оператор) та ПАТ по газопостачанню та газифікації "Тернопільгаз" (замовник) уклали 17.12.2015 договір транспортування природного газу №1512000728 (том 1,а.с. 106-116), згідно з яким Оператор надає Замовнику послуги транспортування природного газу: - послуга замовленої потужності в точках виходу до/з газотранспортної системи; - послуги фізичного транспортування природного газу газотранспортною системою на підставі підтверджених номінацій (далі транспортування); - послуги балансування обсягів природного газу, які подаються до газотранспортної системи і відбираються з неї (далі - балансування) на умовах, визначених у Кодексі, з урахуванням особливостей, передбачених Договором, а Замовник сплачує Оператору встановлену в Договорі вартість таких послуг (п.п. 2.1. - 2.3. договору). Замовник має виконувати вимоги, визначені в Кодексі, подавати газ в точках входу та/або приймати газ у точках виходу в обсягах, встановлених Договором, протягом погоджених термінів, а також оплачувати Послуги на умовах, зазначених у договорі (п. 2.6. договору). На підтвердження виконання цього договору транспортування подано: - звіт ПАТ "Тернопільгаз" (алокацію) про поділ фактичного обсягу (об`єму) природного газу, відібраного з точки виходу ПАТ "Тернопільгаз", між замовниками послуги транспортування (постачальниками) в розрізі їх контрагентів за березень 2017, відповідно до розділу V якого зазначено: постачальника газу - НАК "Нафтогаз України", назва споживача Тернопільтеплокомуненерго, категорія споживача "Теплогенеруючі підприємства"- 0,000 тис. куб. м. (підтверджений обсяг номінацій), 411,819 тис. куб. м фактичний обсяг за місяць (том 1,а.с. 64); - звіт ПАТ "Тернопільгаз" про поділ фактичного обсягу (об`єму) природного газу, відібраного з точки виходу ПАТ "Тернопільгаз", між замовниками послуги транспортування (постачальниками) в розрізі їх контрагентів - споживачів) за квітень 2017р., відповідно до якого зазначено постачальника газу - НАК "Нафтогаз України", назва споживача Тернопільтеплокомуненерго, категорія споживача"Теплогенеруючі підприємства"- 0,000 тис. куб. м. ( підтверджений обсяг (номінація)), 19,072тис. куб. м - фактичний обсяг за місяць (том 1,а.с. 79). - Інформацію про надходження на точках входу та розподіл по точках виходу обсягів природного газу віднесених на Оператора газотранспортних мереж з зазначенням обсягу небалансу за 2017 рік, в першій графі якої: Замовник послуг з транспортування - ПАТ "Тернопільгаз" обсяг небалансу, в т.ч. без підтвердження номінацій; контрагент: Тернопільтеплокомуненерго; березень 411,819 тис. куб.м. - Інформацію про надходження на точках входу та розподіл по точках виходу обсягів природного газу віднесених на Оператора газотранспортних мереж з зазначенням обсягу небалансу за 2017 рік, в останньому рядку зазначено: Замовник послуг з транспортування - ПАТ "Тернопільгаз" обсяг небалансу, в т.ч. без підтвердження номінацій; контрагент: Тернопільтеплокомуненерго; квітень всього 19,072 тис. куб.м. КП «Тернопрільтеплокомуненерго» шляхом подання Оператору ГРМ ПАТ «Тернопільгаз» Заяви-приєднання до умов договору розподілу природного газу (для споживача, що не є побутовим) від 02.12.2016 (том 3,а.с. 121) приєдналося до умов Типового договору розподілу природного газу, затвердженого постановою НКРЕКП від 30.09.2015 №2498 та відповідно до умов якої підприємству присвоєно персональний ЕІС-код як суб`єкта ринку природного газу 56XQ000039NGE002. На виконання умов договору розподілу у березні та квітні 2017року надано послуги розподілу природного газу, що підтверджується актами приймання-передачі послуг з розподілу природного газу від 31.03.2017 в обсязі 411,819 тис.куб.м. та від 30.04.2017 в обсязі 19,072 тис. куб.м(том 3,а.с. 124-125). На підтвердження закупівлі природного газу, як для власних потреб так і для забезпечення балансування АТ «Укртрансгаз» подало наступні договори: -між ПАТ «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (продавець) та ПАТ «Укртрансгаз» (є правонаступником АТ «Укртрансгаз») (покупець) укладено договори про закупівлю природного газу: 1/ № 1701001564-ВТВ від 31.01.2017 (том 1,а.с. 9-12), відповідно до якого продавець зобов`язався передати у власність покупцеві у січні - квітні 2017р. природний, скраплений або в газоподібному стані (природний газ для забезпечення виробничо-технологічних потреб та власних потреб, природний газ для забезпечення балансування), в загальному обсязі 1 600 000 тис. куб.м, а покупець прийняти та оплатити газ шляхом перерахування грошових коштів на рахунок Продавця на підставі акту приймання передачі газу до 25-го числа місяця, наступного за звітним; 2/ №1704000321-ВТВ від 30.04.2017(том 1,а.с. 25-30), відповідно до якого продавець зобов`язався передати у власність покупцеві у квітні грудні 2017р. газове паливо (природний газ для забезпечення виробничо-технологічних потреб та власних потреб, природний газ для забезпечення балансування), в загальному обсязі 218 000 тис. куб.м, а покупець прийняти та оплатити газ шляхом перерахування грошових коштів на рахунок Продавця на підставі акту приймання передачі газу до 25-го числа місяця, наступного за місяцем передачі газу; 3/ №1704000324-ВТВ від 30.04.2017 (том 1,а.с. 31-36), відповідно до якого продавець зобов`язався передати у власність покупцеві у квітні-грудні 2017р. газове паливо (природний газ для забезпечення виробничо-технологічних потреб та власних потреб, природний газ для забезпечення балансування), в загальному обсязі 218 000 тис. куб.м, а покупець прийняти та оплатити газ на підставі акту приймання передачі газу до 25-го числа місяця, наступного за місяцем передачі газу; 4/ №1704000325-ВТВ від 30.04.2017(том 1,а.с. 37-42), відповідно до якого продавець зобов`язався передати у власність покупцеві у квітні - грудні 2017р. газове паливо (природний газ для забезпечення виробничо-технологічних потреб та власних потреб, природний газ для забезпечення балансування), в загальному обсязі 218 000тис. куб.м., а покупець прийняти та оплатити газ на підставі акту приймання передачі газу до 25-го числа місяця, наступного за місяцем передачі газу. На виконання умов договорів ПАТ НАК «Нафтогаз України» за актами приймання-передачі природного газу передав, а ПАТ "Укртрансгаз" прийняв: - 31.03.2017р. (143 355,000 тис. куб. м. на суму 1 353 156 516,00 грн.); - 30.04. 2017 р. ( 218 000,000 тис. куб. м. на суму 1 673 193 600,00 грн.); - 30.04.2017р. (20 000,000 тис. куб. м. на суму 151 104 000,00 грн.); - 30.04.2017р. ( 20 000,000 тис. куб. м. на суму 148 704 000,00 грн.), який оплачено на загальну суму 1 973 001 600,00грн, що підтверджується платіжними дорученнями №5338 від 18.05.2017р. на суму 673 193 600,00грн., №5339 від 18.05.2017р. на суму 1 000 000 000,00грн., №5969 від 25.05.2017р. на суму 148 704 000,00грн. та №5970 від 25.05.2017р. на суму 151 104 000,00грн (том 1, а.с. 43,46,47,48).

2. Між ТОВ «ГАЗОТОРГОВА КОМПАНІЯ» (продавець) та ПАТ «Укртрансгаз» (покупець) 30.04.2017 укладено договір № 170400328(том 1,а.с. 13-18) про закупівлю природного газу, відповідно до якого продавець зобов`язується передати у власність Покупцеві у квітні-грудні 2017 року газове паливо (природний газ для забезпечення виробничо-технологічних потреб та власних потреб, природний газ для забезпечення балансування), в загальному обсязі 218 000 тис. куб.м., а покупець прийняти та оплатити газ на підставі акту приймання передачі газу до 25-го числа місяця, наступного за місяцем передачі газу. На виконання умов договору по акту приймання-передачі від 30.04.2017р. передано 20 000,000 тис. куб. м на суму 146 477 040,00грн(том 1,а.с. 44).

3. Між ТОВ «ЕРУ ТРЕЙДІНГ» (продавець) та ПАТ «Укртрансгаз» (покупець), 30.04.2017 укладено договір № 170400322 (том 1,а.с. 19-24) про закупівлю природного газу, відповідно до якого продавець зобов`язується передати у власність покупцеві у квітні-грудні 2017 року газове паливо (природний газ для забезпечення виробничо-технологічних потреб та власних потреб, природний газ для забезпечення балансування), в загальному обсязі 218 000тис. куб.м, а Покупець прийняти та оплатити газ на підставі акту приймання передачі газу до 25-го числа місяця, наступного за місяцем передачі газу. На виконання умов договору по акту приймання-передачі від 30.04.2017 передано 20 000,000 тис. куб. м. на суму з 148 916 160,00грн (том 1,а.с. 45).

4. Між ТОВ «ТРАФІГУРА ЮКРЕЙН» (Продавець) та ПАТ «Укртрансгаз» (Покупець) 30.04.2017 укладено договір № 170400326(том 1,а.с. 98-105) про закупівлю природного газу, відповідно до якого Продавець зобов`язується передати у власність Покупцеві у квітні-грудні 2017 року газове паливо (природний газ для забезпечення виробничо-технологічних потреб та власних потреб, природний газ для забезпечення балансування), в загальному обсязі 218 000тис. куб.м, а Покупець прийняти та оплатити газ на підставі акту приймання передачі газу до 25-го числа місяця, наступного за місяцем передачі газу. На виконання умов договору по акту приймання-передачі від 30.04.2017 передано 20 000,000 тис. куб. м. на суму 148 623 840,00грн(том 1,а.с. 49). КП «Тернопільтеплокомуненерго» направило ПАТ НАК «Нафтогаз України» для підписання акти приймання-передачі природного газу за березень та квітень 2017 року для виробництва теплової енергії для надання послуг з опалення та постачання гарячої води населенню та яка споживається бюджетними установами/організаціями, за результатами розгляду яких, НАК "Нафтогаз України" повернула такі та направила листи на адресу відповідача від 02.03.2017 № 26-22411.2-17, від 14.04.2017 № 26-3503/1.2-1, від 18.05.2017 №26-4226/18-17(том 3,а.с.88-91 ) та Тернопільської обласної державної адміністрації від 28.02.2017 №26-19861.1-17, том 3,а.с. 92) в яких, повідомило причини, а саме, що підприємством не виконуються п.17 Положення про покладення спеціальних обов`язків на суб`єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу (відносини у перехідний період) затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.10.2015 №758 (далі Положення № 758) та п. 12 Положення про покладення спеціальних обов`язків на суб`єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 22.03.2017р. №187 ( далі Положення №187), а тому підприємству не були підтверджені планові обсяги (номінації) природного газу на березень та квітень 2017року. При перегляді рішення місцевого господарського суду судова колегія Західного апеляційного господарського суду керувалась наступним: Предметом розгляду у цій справі є заявлені позивачем до відповідача вимоги повернути в натурі безпідставно набуте майно - природний газ та про стягнення грошових коштів, що є вартістю безпідставно набутого майна - природного газу, які обгрунтовані посиланнями позивача на відбір відповідачем природного газу за відсутності у нього постачальника природного газу та будь-яких підстав для його відбору у спірний період березень-квітень 2017 року. Загальні підстави для виникнення зобов`язань у зв`язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави визначені нормами глави 83 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) Відповідно до статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про, зокрема, відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи. За положенням статті 1213 ЦК України набувач зобов`язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі. У разі неможливості повернути в натурі потерпілому безпідставно набуте майно відшкодовується його вартість, яка визначається на момент розгляду судом справи про повернення майна. Предметом регулювання інституту безпідставного набуття чи збереження майна є відносини, які виникають у зв`язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і які не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права. Зобов`язання з безпідставного набуття, збереження майна виникають за наявності трьох умов: а) набуття або збереження майна; б) набуття або збереження за рахунок іншої особи; в) відсутність правової підстави для набуття або збереження майна (відсутність положень закону, адміністративного акта, правочину або інших підстав, передбачених статтею 11 ЦК України). Об`єктивними умовами виникнення зобов`язань з набуття, збереження майна без достатньої правової підстави виступають: 1) набуття або збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); 2) шкода у вигляді зменшення або незбільшення майна в іншої особи (потерпілого); 3) обумовленість збільшення або збереження майна з боку набувача шляхом зменшення або відсутності збільшення на стороні потерпілого; 4) відсутність правової підстави для вказаної зміни майнового стану цих осіб. Відповідно до статті 1212 ЦК України безпідставно набутим є майно, набуте особою або збережене нею за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави. Загальна умова частини першої статті 1212 ЦК України звужує застосування інституту безпідставного збагачення у зобов`язальних (договірних) відносинах, бо отримане однією зі сторін у зобов`язанні підлягає поверненню іншій стороні на цій підставі тільки за наявності ознаки безпідставності такого виконання.Набуття однією зі сторін зобов`язання майна за рахунок іншої сторони в порядку виконання договірного зобов`язання не вважається безпідставним. Тобто в разі, коли поведінка набувача, потерпілого, інших осіб або подія утворюють правову підставу для набуття (збереження) майна, положення статті 1212 ЦК України можна застосовувати тільки після того, як така правова підстава в установленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена, припинена або була відсутня взагалі. Під відсутністю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідносин і їх юридичному змісту. Тобто відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином. Згідно із частиною першою, пунктом 1 частини другої статті 11, частин першої, другої статті 509 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені цими актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. До підстав виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, належать договори та інші правочини. Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, установлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов`язання повинне належно виконуватись відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що зазвичай ставляться. Згідно з частиною першою статті 177 ЦК України об`єктами цивільних прав є речі, у тому числі гроші. Частиною першою статті 202 ЦК України встановлено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Системний аналіз положень частини першої, пункту 1 частини другої статті 11, частини першої статті 177, частини першої статті 202, частини першої статті 1212 ЦК України дає підстави для висновку про те, що чинний договір чи інший правочин є достатньою та належною правовою підставою набуття майна (отримання грошей). Поряд з цим, майно не може вважатися набутим чи збереженим без достатніх правових підстав, якщо це відбулося в незаборонений цивільним законодавством спосіб з метою забезпечення породження учасниками відповідних правовідносин у майбутньому певних цивільних прав та обов`язків, зокрема внаслідок тих чи інших юридичних фактів, правомірних дій, які прямо передбачені частиною другою статті 11 ЦК України. Водночас, сама лише наявність укладеного між сторонами договору не є достатньою підставою для віднесення до договірних будь-яких правовідносин, що виникають між цими особами. Для визнання відповідних зобов`язань між сторонами договірними необхідним є встановлення факту їх виникнення саме на підставі умов та на виконання відповідного договору (така правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 23.07.2020 у справі № 916/1577/19, від 11.01.2022 у справі № 911/117/21). Правові засади функціонування ринку природного газу України визначені Законом України "Про ринок природного газу", що застосовується до спірних правовідносинах в редакцій, чинній на момент їх виникнення (далі - Закон), відповідно до пунктів 17, 18, 27, 37 частини першої статті 1 якого оператор ГТС - суб`єкт господарювання, який на підставі ліцензії здійснює діяльність із транспортування природного газу газотранспортною системою на користь третіх осіб (замовників); оператор газосховища - суб`єкт господарювання, який на підставі ліцензії здійснює діяльність із зберігання (закачування, відбору) природного газу з використанням одного або декількох газосховищ на користь третіх осіб (замовників); постачальник природного газу (далі - постачальник) - суб`єкт господарювання, який на підставі ліцензії здійснює діяльність із постачання природного газу; споживач - фізична особа, фізична особа - підприємець або юридична особа, яка отримує природний газ на підставі договору постачання природного газу з метою використання для власних потреб, а не для перепродажу, або використання в якості сировини. Згідно з частинами першою, третьою статті 12 Закону постачання природного газу здійснюється відповідно до договору, за яким постачальник зобов`язується поставити споживачеві природний газ належної якості та кількості у порядку, передбаченому договором, а споживач зобов`язується оплатити вартість прийнятого природного газу в розмірі, строки та порядку, передбачених договором. Якість та інші фізико-хімічні характеристики природного газу визначаються згідно із встановленими стандартами та нормативно-правовими актами. Відповідно до п. 1 розділу 2 Правил постачання природного газу (в редакції на момент спірних правовідносин: березень - квітень 2017 року), затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 2496 від 30.09.2015, підставою для постачання природного газу споживачу є: наявність у споживача, об`єкт якого підключений до газорозподільної системи, договору розподілу природного газу, укладеного в установленому порядку між споживачем та Оператором ГРМ, та присвоєння споживачу Оператором ГРМ персонального ЕІС-коду як суб`єкту ринку природного газу; наявність у споживача, об`єкт якого підключений до газотранспортної системи, договору транспортування природного газу, укладеного в установленому порядку між споживачем та Оператором ГТС, та присвоєння споживачу Оператором ГТС персонального ЕІС-коду як суб`єкту ринку природного газу; наявність у споживача укладеного з постачальником договору постачання природного газу та дотримання його умов; наявність підтвердженого обсягу природного газу на відповідний розрахунковий період для потреб споживача. Кодекс газотранспортної системи є регламентом функціонування газотранспортної системи України та визначає правові, технічні, організаційні та економічні засади функціонування газотранспортної системи України. Номінація - заявка замовника послуг транспортування, надана оператору газотранспортної системи стосовно обсягів природного газу, які будуть подані замовником послуг транспортування протягом доби до газотранспортної системи в точках входу та відібрані з газотранспортної системи в точках виходу, у тому числі у розрізі контрагентів (споживачів) замовника та їх точок комерційного обліку (за необхідності) (п.5 гл. 1 розділу І Кодексу газотранспортної системи). Несанкціонований відбір природного газу - це відбір природного газу: - за відсутності по суб`єкту ринку природного газу підтвердженої номінації (підтвердженого обсягу природного газу) на відповідний розрахунковий період; без укладення відповідного договору з постачальником; - шляхом самовільного під`єднання та/або з навмисно пошкодженими приладами обліку природного газу або поза охопленням приладами обліку; - шляхом самовільного відновлення споживання природного газу (пункту 5 глави 1 розділу І Кодексу ГТС). Отже, як вірно вказав суд першої інстанції, умовою правомірного відбирання природного газу є, окрім укладеного договору, наявність підтверджених обсягів природного газу (номінація). Матеріалами справи підтверджено, що КП "Тернопільтеплокомуненерго", є суб`єктом ринку природного газу, зокрема, об`єкти відповідача підключені до газорозподільної системи, що підтверджується укладеним договором розподілу природного газу між КП (Споживачем) та ПрАТ «Тернопільгаз» (Оператором ГРМ) шляхом подання Заяви - приєднання від 02.12.2016; 17.12.2015 укладено договір транспортування природного газу №1512000728 між ПАТ «Укртрансгаз» (Оператором ) та ПАТ «Тернопільгаз» (Замовником ), який здійснює розподіл протранспортованого природного газу по кінцевих споживачах, зокрема і відповідачу; укладено договори постачання природного газу між відповідачем та АТ НАК «Нафтогаз України», за умовами п. 3.4 яких останній є постачальником природного газу для відповідача та оформляється постачання актами приймання-передачі у відповідному місяці (п.3.4 Договорів). Відповідно до п.2.1 зазначених договорів постачання сторони погодили плановий обсяг постачання природного газу, зокрема, за березень та квітень 2017 року встановлений обсяг: - по договору №3910/1617-ТЕ-30 від 15.09.2016 ( в редакції додаткових угод) березень -210,000 тис.куб.м, квітень 10,0тис.куб.м.; - по договору №3910/1617-БО-30 від 27.10.2016 ( в редакції додаткових угод)- березень 581,00 тис.куб.м, квітень 5,0 тис.куб.м. Сторонами не заперечується те, що згідно з актами надання послуг з розподілу природного газу, обсяг спожитого відповідачем газу в березні 2017 року склав 411, 819 тис.куб.м, а у квітні 2017року 19,072 тис.куб.м. З матеріалів справи вбачається, що складені та направлені відповідачем відповідно до п.3.4 договорів постачання газу акти приймання передачі природного газу за березень та квітень 2017року газу, постачальник повернув не підписаними, отже не підтвердив номінацію на даний період, у зв`язку з невиконанням відповідачем умов п. 17 Положення №758 та п. 12 Положення №187, враховуючи заборгованість за використаний природний газ. Разом з тим, відповідно до п. 1 Розпорядження Кабінету Міністрів України № 742-р від 05.10.2016 «Про деякі питання опалювального сезону 2016/17 року» для забезпечення безперебійного постачання природного газу виробникам теплової енергії для виробництва теплової енергії для бюджетних установ, релігійних та інших організацій, надання послуг з опалення та постачання гарячої води населенню ПАТ "НАК "Нафтогаз України" та постачальникам природного газу до початку опалювального сезону 2016/17 року видати номінації теплогенеруючим і теплопостачальним організаціям відповідно до договорів, які укладені з ними згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 29 квітня 2016 р. N 357 "Про затвердження Примірного договору про постачання природного газу виробникам теплової енергії для виробництва теплової енергії", та з дотриманням принципу недискримінації. Операторам газорозподільних систем до початку опалювального сезону забезпечити постачання природного газу на джерела теплової енергії теплогенеруючих і теплопостачальних організацій (п.2); обласним та Київській міській держадміністраціям забезпечити, зокрема, готовність теплогенеруючих, теплотранспортуючих і теплопостачальних організацій, а також інженерних систем та обладнання до початку та проходження опалювального сезону(п.3). Отже, відповідно до Положення про покладення спеціальних обов`язків на суб`єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу (відносини у перехідний період), затвердженого постановою КМ України від 01.10.2015 № 758 та розпорядження КМ України від 05.10.2016 № 742-р "Про деякі питання опалювального сезону 2016/2017 року", на НАК "Нафтогаз України" покладено обов`язок видати номінації теплогенеруючим і теплопостачальним організаціям, ще на початку опалювального сезону, зокрема, і КП Тернопільтеплокомуненерго", як виробнику теплової енергії для виробництва теплової енергії, і така видача номінацій є не правом, а його обов`язком. Відтак, враховуючи встановлений спеціальним законодавством у сфері газопостачання механізм постачання природного газу, можливість відбору підприємствами теплокомуненергетики із газотранспортної системи погоджених у відповідних договорах з Компанією обсягів природного газу перебуває у безпосередній залежності від належного виконання Компанією своїх зобов`язань з підтвердження обсягів природного газу шляхом своєчасної видачі номінацій, тобто видача Компанією номінацій є однією з гарантій безперебійного постачання виробнику теплової енергії природного газу з метою виробництва теплової енергії в опалювальний сезон. Водночас, вказівка у розпорядженні на обов`язок надати номінації до початку опалювального сезону не свідчить про обмеження його періодом, який закінчується із початком опалювального сезону, оскільки полягає у забезпеченні належної підготовки до опалювального сезону та забезпечення природним газом протягом усього сезону (наведена правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 22.06.2018 у справі № 904/5621/17, від 05.03.2019 у справі № 923/351/18, від 25.02.2020 у справі № 905/2248/18, від 12.10.2021 у справі №905/1750/19). Також, Верховний Суд у постанові від 15.05.2019 у справі № 925/1472/17 погодився із висновками апеляційного суду, що виникнення у оператора ГРМ неврегульованого небалансу обсягів природного газу відбулося внаслідок саме дій ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" щодо ненадання відповідачу номінацій на плановий обсяг газу на цей період. Проте, вказана обставина не звільняє ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" від обов`язку постачати природний газ відповідачу, як споживачу за укладеними між ними договорами про постачання природного газу. Отже, як вірно вказав суд першої інстанції, АТ НАК «Нафтогаз України» на підставі спеціального нормативного акту індивідуальної дії, яким є розпорядження Кабінету Міністрів України від 05.10.2016 р. № 742-р «Про деякі питання опалювального сезону 2016/17 року», зобов`язане було видати номінації КП «Тернопільтеплокомуненерго», відповідно до договору укладеного між ними, та постачати природний газ, оскільки зазначена норма не ставить у залежність видачу номінації від наявності боргу. Відтак, враховуючи наявність укладених у спірний період між відповідачем (споживачем) та ПАТ "НАК "Нафтогаз України" ( постачальником ) договорів про постачання природного газу для виробництва теплової енергії для надання послуг з опалення та постачання гарячої води бюджетним установам/організаціям та іншим споживачам, а також існування спеціально покладеного на постачальника обов`язку видати номінації відповідно до вказаного договору, споживання відповідачем у березні - квітні 2017 року природного газу в обсязі 430,891 тис. куб. м, не є несанкціонованим відбором. Посилання НАК «Нафтогаз України» на постанови Верховного Суду від 22.06.2018 у справі № 904/5621/17, від 04.04.2018 у справі № 904/5094/17, від 22.03.2018 у справі № 904/2092/17, від 19.02.2019 у справі № 925/1477/17 на обгрунтування своїх доводів щодо надання місцевим судом оцінки правомірності дій НАК «Нафтогаз України» колегія суддів відхиляє з огляду на наступне. У цій справі (№921/587/19) предметом розгляду є вимоги транспортувальника природного газу (оператора газотранспортної системи) до споживача про зобов`язання повернути майно та стягнення коштів, обґрунтована тим, що відповідач набув природний газ позивача без будь-якої правової підстави в порядку статей 1212, 1213 ЦК України, за відсутності укладеного договору постачання природного газу. Разом з тим, у справі № 904/5621/17 розглянуто позовні вимоги споживача до оператора газорозподільної системи про зобов`язання відновити газопостачання, які обґрунтовані посиланням на неправомірність дій відповідача з огляду на те, що між позивачем та третьою особою (постачальником природного газу) існують договірні відносини з визначенням обсягу постачання природного газу. При цьому, у постанові Верховного Суду від 22.06.2018 у справі № 904/5621/17 висловлено правову позицію про те, що питання правомірності чи неправомірності дій (бездіяльності) АТ "НАК "Нафтогаз України", які полягали у тому, що останнім не було виділено позивачу номінацій щодо обсягів природного газу на спірні місяці, як правових наслідків таких дій (бездіяльності) може бути предметом окремого позову. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 04.04.2018 у справі № 904/5094/17. З огляду на викладене наведений висновок касаційного суду стосується оцінки обставин конкретної справи (№ 904/5621/17) за не подібних до справи №921/587/19 предмета спору, підстав позову і змісту позовних вимог, отже, і за суттєво відмінного від цієї справи предмета доказування, який згідно з частиною 2 статті 76 ГПК України складають обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Аналогічно і у справі № 904/5094/17 (постанова Верховного Суду від 04.04.2018) предметом розгляду були вимоги споживача до оператора газорозподільної системи про зобов`язання відповідача відновити газопостачання позивачу, що обумовлює суттєву відмінність предмета доказування у цій справі від даної справи, в якій оператор газотранспортної системи заявив кондикційний позов до споживача природного газу. З урахуванням наведеного колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що позивач не довів належними та допустимими доказами наявність умов, що є правовою підставою для застосування ст. ст. 1212, 1213 ЦК України, зокрема факту безпідставного набуття відповідачем спірного газу, а відтак про відсутність підстав для задоволення позову. Висновок апеляційного суду за результатами розгляду апеляційної скарги. Відповідно до ч.1 ст.236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права (ч. 1 ст. 276 ГПК України). На підставі викладеного колегія суддів Західного апеляційного господарського суду вважає, що рішення Господарського суду Тернопільської області від 28.05.2021 у справі № 921/587/19 та ґрунтується на матеріалах справи та чинному законодавстві і підстав для їх скасування немає, а зазначені в апеляційних скаргах доводи скаржників не обґрунтовані і не визнаються такими, що можуть бути підставою для скасування чи зміни оскаржуваного судового рішення. Судові витрати в суді апеляційної інстанції. Оскільки у цьому випадку суд апеляційної інстанції не змінює рішення, та не ухвалює нового рішення, розподіл судових витрат судом апеляційної інстанції не здійснюється (частина 14 статті 129 ГПК України). Відтак, згідно з ст.129 ГПК України сплачений судовий збір за подання апеляційних скарг слід залишити за скаржниками. Керуючись ст.ст. 86,129, 236, 254, 269, 270, 275, 276, 281, 282 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційні скарги Акціонерного товариства Національна акціонерна компанія Нафтогаз України та Акціонерного товариства "Укртрансгаз" - залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Тернопільської області від 28.05.2021 у справі № 921/587/19 -залишити без змін.

3. Судовий збір за перегляд справи у суді апеляційної інстанції - покласти на скаржників. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня її проголошення згідно зі ст.ст. 286-289 ГПК України. Повний текст постанови складено 23.05.2022 Головуючий суддя Т.Б. Бонк суддя С.М. Бойко суддя О.І. Матущак