Постанова 4870 № 926/451/22

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД 79010, м.Львів, вул.Личаківська,81 _________________________________________________________________________________________________________ ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ "10" травня 2022 р. Справа №926/451/22 Західний апеляційний господарський суд у складі колегії: Головуючого судді Бонк Т.Б. Суддів Бойко С.М., Якімець Г.Г., секретар судового засідання Кострик К., за участю представників сторін: прокурора: Рапіта О.В. позивача: не з`явився, відповідача1: не з`явився, відповідача2 (ТОВ Житлобуд 2012): адвоката Палій О.С., розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Житлобуд 2012 від 09.02.2022 (вх. суду від 14.02.2022 №0-105/508/22) на ухвалу Господарського суду Чернівецької області від 02.02.2022 (повний текст ухвали складено 02.02.2022, суддя Гончарук О.В., м.Чернівці) про задоволення заяви керівника Чернівецької спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Західного регіону про забезпечення позову до подання позовної заяви у справі №926/451/22 за позовом: Керівника Чернівецької спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері в інтересах держави в особі його органу, уповноваженого здійснювати відповідні функції у спірних відносинах Міністерства оборони України до відповідачів: - Товариства з обмеженою відповідальністю РОМТІС БУД; -Товариства з обмеженою відповідальністю Житлобуд-2012 про визнання недійсними договорів та усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою ВСТАНОВИВ: У лютому 2022року керівник Чернівецької спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Західного регіону звернувся до Господарського суду Чернівецької області з заявою про забезпечення позову до подання позовної заяви, у якій просив вжити заходи забезпечення позову шляхом: - заборони органам державної влади, органам місцевого самоврядування, фізичним та юридичним особам до прийняття рішення у справі та набрання ним законної сили вчинення будь-яких дій щодо державної реєстрації, зміни цільового призначення, відчуження (вилучення) та передачі в користування іншим особам земельної ділянки загальною площею 0,7995 га по вул. Щербанюка - Кутузова у м. Чернівці (кадастровий номер земельної ділянки 7310136300:03:004:0009), що належить Міністерству оборони України; - заборони ТОВ «РОМТІС БУД» та ТОВ «Житлобуд-2012» вчиняти дії, а саме будь-які будівельні та монтажні роботи на земельній ділянці загальною площею 0,7995 га по вул. Щербанюка - Кутузова у м. Чернівці (кадастровий номер земельної ділянки 7310136300:03:004:0009), що належить Міністерству оборони України. Вказана заява обгрунтована тим, що у січні 2022року прокуратурою встановлено факт самовільного зайняття та здійсненням будівництва ТОВ «Ромтіс Буд» та ТОВ «Житлобуд 2012» на земельній ділянці на вул. Щербанюка - Кутузова у м. Чернівці (кадастровий номер 7310136300:03:004:0009), яка відповідно до Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно належить Державі в особі Міністерства оборони України з цільовим призначенням «для розміщення та постійної діяльності Збройних Сил України». Будівництво на зазначеній земельній ділянці здійснюється на підставі договору Генерального підряду №06-2020 від 02.06.2020 та договору підряду №25/03-1 від 25.03.2021. Прокурор вказує, що спірне будівництво здійснюється з порушенням вимог ст. 77 ЗК України, ст. 1, 2 Закону України «Про використання земель оборони», ст. 2, 6 Закону України «Про правовий режим майна у збройних Силах України», у зв`язку з чим ним буде пред`явлено позов до суду в інтересах держави в особі Міністерства оборони України до відповідачів ТОВ «Ромтіс Буд» та ТОВ «Обслуговуючий житлово-будівельний кооператив Житлобуд 2012» про визнання недійсним договорів та усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою. Відтак, прокурор вважає, що невжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони відповідачу та іншим особам вчиняти певні дії щодо предмету спору може істотно ускладнити та унеможливити виконання рішення суду та ефективний захист та поновлення порушених прав та інтересів позивача (Міністерства оборони України), за захистом яких прокурор має намір звернутись до суду. Ухвалою Господарського суду Чернівецької області від 02.02.2022 у справі №926/451/22 задоволено заяву керівника Чернівецької спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Західного регіону про забезпечення позову до подання позовної заяви задоволено. Заборонено органам державної влади, органам місцевого самоврядування, фізичним та юридичним особам вчиняти будь-які дії щодо державної реєстрації, зміни цільового призначення, відчуження (вилучення) та передачі в користування іншим особам земельної ділянки загальною площею 0,7995 га на вул. Щербанюка - Кутузова у м. Чернівці (кадастровий номер земельної ділянки 7310136300:03:004:0009), що належить Міністерству оборони України - до набрання законної сили судовим рішенням у даній справі. Заборонено ТОВ РОМТІС БУД та ТОВ Житлобуд-2012 вчиняти будь-які будівельні та монтажні роботи на земельній ділянці загальною площею 0,7995 га на вул. Щербанюка - Кутузова у м. Чернівці (кадастровий номер земельної ділянки 7310136300:03:004:0009), що належить Міністерству оборони України, - до набрання законної сили судовим рішенням у даній справі. При прийнятті вказаної ухвали суд першої інстанції виходив з того, що у разі подання прокурором позову та задоволення позовних вимог, існує достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду в частині усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою та приведення земельної ділянки з кадастровим номером 7310136300:03:004:0009, площею 0,7995 га, за адресою: вул. Щербанюка - Кутузова у м. Чернівці до попереднього стану, що існував до підписання договорів та початку виконання будівельних робіт. ТОВ Житлобуд 2012 не погодилось з ухвалою суду першої інстанції, подало апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати та прийняти нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні заяви прокурора про забезпечення позову до подання позовної заяви. Апеляційна скарга обгрунтована, зокрема, тим, що суд першої інстанції залишив поза своєю увагою те, що спірні будівельні роботи, виконання яких зупинено оскаржуваною ухвалою, здійснюються на підставі договору №12/18 про реконструкцію будівлі №96 під багатоповерховий житловий будинок на вул. Кутузова,2 у м.Чернівці, укладеного Подільським управлінням капітального будівництва МО України та ОБЖК Житлобуд 2012, правонаступником якого є ТОВЖитлобуд 2012, а тому зупинення строків виконання робіт призведе до застосування до товариства штрафних санкцій та розірвання договору в односторонньому порядку. У зв`язку з чим вважає, що застосовані судом заходи забезпечення є втручанням у його господарську діяльність без дотримання критеріїв адекватності вимог заявника та забезпечення збалансованості інтересів сторін. Апелянт вказує, що зупинення виконання робіт може спричинити руйнування здійснених робіт, ризик втрати та пошкодження яких покладеного на нього. Також скаржник вказує, що суд першої інстанції не обгрунтував, які саме негативні наслідки будуть завдані потенційно позивачеві у випадку невжиття заходів забезпечення позову, як невжиття таких заходів в майбутньому утруднить чи зробить неможливим виконання судового рішення. У відзиві на апеляційну скаргу прокурор просить залишити оскаржувану ухвалу без змін, апеляційну скаргу без задоволення. Зазначає, зокрема, що вжиті судом заходи забезпечення відповідають критеріям розумності, обгрунтованості та адекватності вимогам заявника. Зазначені заходи носять тимчасовий характер та не позбавляють осіб, до яких вони застосовані, прав на підприємницьку діяльність та отримання доходів. Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 21.02.2022 у справі № 926/451/22 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТзОВ Житлобуд 2012. Подальший рух справи викладено в ухвалах суду. Ухвалою від 05.04.2022 розгляд справи відкладено на 10.05.2022. У судовому засіданні 10.05.2022 представник апелянта підтримав доводи та вимоги апеляційної скарги. Прокурор заперечив щодо апеляційної скарги та надав усні пояснення. Розглянувши наявні у справі матеріали, давши належну правову оцінку доводам, які містяться в апеляційній скарзі, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу суду першої інстанції без змін, з огляду на наступне. Згідно з частинами першою, другою статті 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду. Під забезпеченням позову необхідно розуміти вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують реальне виконання судового рішення, прийнятого за його позовом. Інститут забезпечення позову спрямований проти несумлінних дій відповідача, який може приховати майно, розтратити його, продати, знецінити (аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі № 381/4019/18). Вжиття заходів забезпечення позову відповідно до статті 136 ГПК України є правом суду, а за наявності відповідних виняткових обставин, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку підстав для забезпечення позову. Позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) виключено; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; 6) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; 7) виключено; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об`єкти інтелектуальної власності; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (стаття 137 ГПК України). Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (частина четверта статті 137 ГПК України). Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії. У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення у разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу. Обрані заходи забезпечення позову не повинні зумовлювати повне припинення господарської діяльності суб`єкта господарювання, якщо така діяльність, у свою чергу, не призводитиме до погіршення стану належного відповідачу майна чи зниження його вартості. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих заявником/позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, яка звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Відповідно до статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Згідно зі статтею 76 Господарського процесуального кодексу України належними доказами є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Звертаючись до суду із заявою про забезпечення позову, позивач повинен обґрунтувати причини звернення з такою заявою та надати суду докази наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову. Отже, у кожному конкретному випадку розглядаючи заяву про забезпечення позову суду належить встановити наявність обставин, які свідчать про те, що в разі невжиття таких заходів наявні підстави вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову. При цьому обов`язок доказування наявності таких обставин покладається на заявника. Близькі за змістом висновки, викладені Верховним Судом у постановах від 21.01.2019 у справі № 902/483/18, від 28.08.2019 у справі № 910/4491/19, від 12.05.2020 у справі № 910/14149/19, від 13.01.2020 у справі № 922/2163/17. Оскільки прокурор має намір звернутися до суду з позовними вимогами немайнового характеру (визнання недійсними договорів підряду та усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою та приведення її у придатний до використання стан шляхом демонтажу самовільно збудованих приміщень), в даному випадку має застосовуватись та досліджуватись така підстава вжиття заходів забезпечення позову як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він має намір звернутися до суду. Має також досліджуватись, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, зокрема, чи зможе позивач їх захистити в межах одного судового провадження за його позовом без нових звернень до суду (подібну позицію наведено у постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.08.2018 у справі № 910/1040/18). Як вбачається з матеріалів даної справи, згідно з договором № 06-2020 Генерального підряду на виконання робіт з реконструкції існуючих будівель з новим будівництвом від 02.06.2020, укладеним Обслуговуючим житлово-будівельним кооперативом «Житлобуд 2012» (замовник) та ТОВ «Ромтіс Буд» (генпідрядник), замовник доручає, а генпідрядник зобов`язується на свій ризик своїми та/або залученими силами та засобами забезпечити виконання комплексу будівельно-монтажних робіт із будівництва об`єкту Реконструкція існуючого будівель з будівництвом багатоквартирних житлових будинків для військовослужбовців та членів їхніх сімей з приміщеннями громадського призначення на розі вулиць Щербанюка Олександра - Кутузова Михайла фельдмаршала в м. Чернівці (надалі - Об`єкт) та передати об`єкт будівництва замовнику, а замовник зобов`язується прийняти закінчений будівництвом об`єкт та оплатити виконану роботу в межах договірної ціни, в порядку та на умовах даного договору. Умовами п.1.1.1 договору передбачено, що замовник уповноважений на забезпечення організації та управління будівництвом об`єкта умовами договору №12 від 22.12.2018 з Подільським управлінням капітального будівництва МО України «Про реконструкцію будівлі №96 під багатоповерховий житловий будинок на вул. Кутузова,2 у м.Чернівці». Відповідно до пункту 1.1.3 вказаного договору, під забудову передається земельна ділянка площею 0,7995 гектара, кадастровий номер 7310136300:03:004:0009, що розташована у м. Чернівці, власником якої є Держава Україна в особі Міністерства оборони України (код ЄДРПОУ 00034022). Згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, земельна ділянка з кадастровим номером 7310136300:03:004:0009, площею 0,7995 га належить на праві власності Державі в особі Міністерства оборони України із цільовим призначенням «для розміщення та постійної діяльності Збройних Сил України». 25.03.2021 сторони уклали договір підряду №25/03-1, за умовами якого ТОВ «Ромтіс Буд» (підрядник) зобов`язується виконати роботи по демонтажу житлового будинку, що знаходиться за адресою вул. Чапаєва,23, роботи по очищенні території та вивозу будівельного сміття згідно з проектно-кошторисною документацією, а ОБЖК «Житлобуд 2012» (замовник)-прийняти і оплатити виконані роботи. Відповідно до даних з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Товариство з обмеженою відповідальністю «Житлобуд-2012» є правонаступником Обслуговуючого житлово-будівельного кооперативу «Житлобуд 2012». Посилаючись на акт обстеження земельної ділянки від 12 січня 2022 року, прокурор стверджує, що земельна ділянка площею 0,7995 га, що належить до земель оборони (кадастровий номер 7310136300:03:004:0009) на вул. Щербанюка - Кутузова у м. Чернівці зайнята самовільно невідомими особами та на ній здійснюється будівельні роботи (будівництва житлового будинку). До вказаного акту додана фототаблиця, на якій зображені фотозімки проведення будівельних робіт. 13 січня 2022 року за даним фактом зареєстровано кримінальне провадження за ч.3 ст. 197-1 Кримінального кодексу України. З огляду на викладене колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про необхідність застосування таких заходів як заборона органам державної влади, органам місцевого самоврядування, фізичним та юридичним особам вчиняти будь-які дії щодо державної реєстрації, зміни цільового призначення, відчуження (вилучення) та передачі в користування іншим особам земельної ділянки з кадастровим номером 7310136300:03:004:0009 та заборона відповідачам вчиняти будь-які будівельні та монтажні роботи на цій земельній ділянці, оскільки такі дії з здійснення забудови спірної земельної ділянки, державної реєстрації щодо неї, у випадку невжиття запропонованих прокурором заходів забезпечення позову можуть утруднити та/або взагалі унеможливити захист і поновлення у межах цього судового провадження інтересів держави у разі задоволення позову, що вимагатиме ініціювання нових судових процесів для відновлення прав держави. Адже завершення будівництва за оспорюваними договорами, внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно записів про реєстрацію права власності на збудовані за договором житлові будинки у випадку задоволення позову в частині усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою та приведення земельної ділянки до попереднього стану, що існував до підписання договорів та початку виконання будівельних робіт, нівелює мету звернення з позовом, позаяк з метою належного відновлення порушених прав, на захист яких подано цей позов, виникне необхідність ініціювання іншого позову - про знесення незаконно побудованих об`єктів, що потребуватиме значних фінансових витрат, покладання яких на позивача буде непомірним тягарем. Посилання апелянта на неврахування судом того, що спірні будівельні роботи, виконання яких зупинено оскаржуваною ухвалою, здійснюються на підставі договору №12/18 про реконструкцію будівлі №96 під багатоповерховий житловий будинок на вул. Кутузова,2 у м.Чернівці, а тому зупинення строків виконання робіт призведе до застосування до товариства штрафних санкцій та розірвання договору в односторонньому порядку, колегія суддів відхиляє, оскільки наявність підстав для надання судом оцінки зазначеному договору №12/18 буде здійснюватись судом під час розгляду справи по суті. Слід також зазначити, що вказаний договір №12/18 не є предметом розгляду даного спору, як вбачається з матеріалів заяви про забезпечення позову, прокурор вказував про оспорення в судовому порядку договорів підряду №06-2020 від 02.06.2020 та №25/02-1 від 25.03.2021. При цьому, колегія суддів звертає увагу скаржника на передбачену ст. 146 ГПК України можливість відшкодування збитків, заподіяних забезпеченням позову у випадку залишення позову без розгляду, закриття провадження з інших, ніж зазначені у частині першій статті 142 цього Кодексу підстав, або у випадку ухвалення рішення суду щодо повної або часткової відмови у задоволенні позову. Висновок апеляційного суду за результатами розгляду апеляційної скарги. Відповідно до ч.1 ст.236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. За приписами ч. 1 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права (ч. 1 ст. 276 ГПК України). На підставі викладеного колегія суддів Західного апеляційного господарського суду вважає, що ухвала Господарського суду Львівської області від 10.01.2022 у справі №914/4101/21 ґрунтується на матеріалах справи та чинному законодавстві і підстав для її скасування немає, а зазначені в апеляційній скарзі доводи скаржника не обґрунтовані і не визнаються такими, що можуть бути підставою для скасування чи зміни оскаржуваного судового рішення. Судові витрати в суді апеляційної інстанції. Оскільки у цьому випадку суд апеляційної інстанції не змінює рішення, та не ухвалює нового рішення, розподіл судових витрат судом апеляційної інстанції не здійснюється (частина 14 статті 129 ГПК України). Відтак, згідно з ст.129 ГПК України сплачений судовий збір за подання апеляційної скарги слід залишити за скаржником. Керуючись ст.ст. 86,129, 236, 254, 269, 270, 275, 276, 281, 282 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Житлобуд 2012 від 09.02.2022 (вх. суду від 14.02.2022 №0-105/508/22)- залишити без задоволення.

2. Ухвалу Господарського суду Чернівецької області від 02.02.2022 у справі №926/451/22 -залишити без змін.

3. Судовий збір за перегляд справи у суді апеляційної інстанції - покласти на скаржника. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня її проголошення згідно зі ст.ст. 286-289 ГПК України. Повний текст постанови складено 20.05.2022 Головуючий суддя Т.Б. Бонк суддя С.М. Бойко суддя Г.Г. Якімець