Постанова Київський апеляційний суд № 756/9559/21

справа № 756/9559/21 головуючий у суді І інстанції Луценко О.М. провадження №22-ц/824/3525/2022 суддя-доповідач у суді ІІ інстанції Мостова Г.І. ПОСТАНОВА Іменем України 23 травня 2022 року м. Київ Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого судді: Мостової Г.І., суддів: Березовенко Р.В., Лапчевська О.Ф., розглянувши у порядку письмового провадження цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Оболонського районного суду міста Києва від 11 жовтня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - Оболонський відділ державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (місто Київ) про звільнення від сплати заборгованості за аліментами, - в с т а н о в и в: У червні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до Оболонського районного суду міста Києваіз позовом до ОСОБА_2 , у якому, з урахуванням заяви про залишення частини позовних вимог без розгляду, просив звільнити його від заборгованості за аліментами за період з 08 грудня 2016 року по 26 квітня 2021 року за виконавчим листом № 756/15843/16-ц від 27 квітня 2018 року, виданим Оболонським районним судом міста Києва про стягнення аліментів на користь ОСОБА_2 на дітей ОСОБА_3 та ОСОБА_4 . Позов мотивований тим, що під час його спільного проживання з відповідачем ОСОБА_2 , у них народилося двоє дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Рішенням Оболонського районного суду міста Києва від 06 квітня 2017 року у справі № 756/15843/16ц з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 стягнуто аліменти на дітей: ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у розмірі 1/3 частини усіх видів його доходів, починаючи з 08 грудня 2016 року і до досягнення повноліття ОСОБА_3 , після чого до стягнення підлягають аліменти у розмірі 1/4 частини усіх видів його доходів до досягнення ОСОБА_4 повноліття, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Тільки через рік, 27 квітня 2018 року відповідач звернулася до Оболонського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального Управління юстиції у місті Києві (надалі по тексту - виконавчої служби) з виконавчим листом № 756/15843/16ц. При цьому, відповідачем не надано доказів того, що він з грудня 2016 року не надавав їй коштів на утримання дітей. З 25 листопада 2018 року сторони почали проживати окремо. Їх спільна донька ОСОБА_3 , якій на той час виповнилося 15 років, за своєї ініціативи, залишилася проживати з позивачем та знаходяться лише на його забезпеченні. Проживання ОСОБА_3 разом із позивачем підтверджується актами служби у справах дітей Оболонської районної в місті Києві державної адміністрації, відповіддю Оболонського управління поліції в місті Києві. 30 листопада 2018 року шлюб між сторонами розірвано, а до цього часу вони проживали однією сім`єю, в одній квартирі, вели спільне господарство та виховували двох спільних дітей. На початку грудня 2018 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 досягнута усна домовленість про те, що позивач повністю утримуватиме доньку ОСОБА_3 , а син ОСОБА_4 буде проживати із матір`ю і знаходитися на повному її утриманні. 21 січня 2019 року ОСОБА_2 , порушивши досягнуті домовленості, звернулася до виконавчої служби із заявою про стягнення з позивача аліментів, починаючи з грудня 2016 року і до листопада 2018 року. Рішенням Оболонського районного суду міста Києва 14 грудня 2020 року припинено з 25 листопада 2018 року стягнення аліментів із ОСОБА_1 , які стягуються у виконавчому провадженні № 56290959 по виконанню виконавчого листа № 756/15843/16-ц, в частині стягнення аліментів на доньку ОСОБА_3 . Після набрання рішенням законної сили стягнення аліментів з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на дитину ОСОБА_4 ухвалено проводити за вирахуванням тієї рівної частки, що припадала на дитину ОСОБА_3 , провівши відповідний перерахунок платежів за період з 25 листопада 2018 року. Також позивач посилався на те, що він не ухилявся від утримання своїх дітей, а постійно, добровільно, без будь-якого примусу надавав кошти ОСОБА_2 для сина на школу, купував йому велосипед, героскутер, взуття, тощо. ОСОБА_2 є дієздатною, однак ніяких матеріальних виплат на доньку не вносила. Позивач самостійно власними силами матеріально забезпечує, доглядає та виховує неповнолітню доньку. Тільки за навчання доньки ОСОБА_3 у приватному закладі «Мистецький коледж імені Сальвадора Далі» з 2018 по 2020 рік позивачем сплачено 63 200 грн. Також ОСОБА_3 закінчила платні курси в ДП «Інститут підготовки кадрів промисловості» 16 жовтня 2021 року та здобула професію - молодша медична сестра з догляду за хворими, а 12 грудня 2021 року здобула професію «косметолог». 03 серпня 2020 року державним виконавцем складено розрахунок заборгованості позивача зі сплати аліментів на суму 201 849 грн 25 коп. У зв`язку з тяжкою хворобою позивач не працював, ніяких доходів не має. 28 листопада 2019 року ним зареєстровано ФОП, це також не принесло доходів та 14 травня 2021 року був змушений ФОП припинити, у зв`язку з погіршенням стану здоров`я. Позивачу встановлений діагноз: епілепсія симптоматична нейроінфекційного ґенезу з частими і складними парціальними, середньої частоти генералізованими судорожними припадками. Стійкий цифалгічний синдром. З 19 березня 2021 року по 11 червня 2021 року позивач перебував на стаціонарному лікуванні у Лікувально-діагностичному відділенні «Епілепсія» КПП «Клінічна лікарня «Психіатрія». 26 квітня 2021 року медико-соціальною Експертною Комісією встановлено позивачу ІІ групу інвалідності, причина інвалідності - з дитинства. По теперішній час позивачем оформлюється державна соціальна допомога особам з інвалідністю з дитинства, які втратили працездатність. Згідно з Порядком надання державної соціальної допомоги особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю, затвердженим Міністерством соціальної політики України, Міністерством фінансів України, Міністерством охорони здоров`я від 30 квітня 2002 року № 226/293/169 державна соціальна допомога призначається у таких розмірах: особам з інвалідністю з дитинства II групи - 80% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, з 01 січня 2021 року - 1415 грн 20 коп., з 01 липня 2021 року - 1483 грн 20 коп., з 01 грудня 2021 року - 1547 грн 20 коп. Позивач вважає, що зазначені ним обставини є суттєвими і такими, що мають істотне значення для звільнення його від сплати заборгованості за аліментами. Рішенням Оболонського районного суду міста Києва від 11 жовтня 2021 року відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_1 . Указане рішення мотивоване тим, що з наданої позивачем медичної документації суд позбавлений можливості встановити, чи є ці медичні документи підтвердженням того, що позивач хворіє саме на тяжку хворобу, яка унеможливлює його працевлаштування. Судом відхилено посилання позивача на статтю 273 СК України, оскільки така не регулює правовідносини батьків та дітей. З матеріалів справи не можливо встановити факт того, що позивач є непрацездатною особою, а відповідно до довідки МСЕК позивач має змогу працювати в спеціально створених умовах. Позивачем не надано доказів того, що у його власності не перебуває рухоме та/або нерухоме майно, на яке може бути звернуто стягнення по сплаті аліментів. Позивачем не було доведено факт наявності тяжкої хвороби, яка є підставою для звільнення його від сплати заборгованості по аліментам, а також того, що ця тяжка хвороба настала саме у період за який позивач просить суд звільнити його від сплати боргу по аліментам. ІІ група інвалідності позивача, яка так само не є підставою для того, щоб вважати його непрацездатною особою, присвоєна йому з 26 квітня 2021 року, а заборгованість нарахована з грудня 2016 року. Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, у якій просить скасувати рішення Оболонського районного суду міста Києва від 11 жовтня 2021 року та хвалити нове рішення, яким задовольнити його позовні вимоги у повному обсязі. Апеляційна скарга мотивована тим, що рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню у зв`язку з його необґрунтованістю, порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права. В апеляційній скарзі зазначено, що судом першої інстанції залишено поза увагою те, що позивач є інвалідом 2 групи з дитинства, у 2021 році він три місяці знаходився на стаціонарному лікуванні через погіршення стану здоров`я та неодноразові припадки епілепсії. Позивач не посилався на статтю 273 СК України як на правову підставу позову, як це зазначено в оскаржуваному рішенні. Коли у позивача з`явиться дохід у вигляді соціальної допомоги у розмірі 1 800 грн щомісяця він вчасно сплачуватиме аліменти на сина. Також в оскаржуваному рішенні суд першої інстанції посилається на статті, які регулюють правовідносини щодо розірвання шлюбу. Також від представника апелянта - ОСОБА_5 надійшло клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з викликом сторін. Вирішуючи указане клопотання, апеляційний суд враховує таке. Відповідно до частини 1 статті 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою. Згідно з частиною 1 статті 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. Оскільки апеляційна скарга подана на рішення суду у справі, ціна позову, у якій менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (з 01 січня 2021 року - 227 000 грн), характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи відповідно до вимог частини 6 статті 279 ЦПК України, тому розгляд апеляційної скарги апеляційним судом здійснюється в порядку спрощеного позовного (письмового) провадження без повідомлення учасників справи. Представником апелянта не вказано обставини, які свідчать про наявність підстав для розгляду справи у судовому засіданні з повідомленням сторін. Бажання сторони у справі викласти під час публічних слухань свої аргументи, які висловлені нею в письмових та додаткових поясненнях, не зумовлюють необхідність призначення до розгляду справи з викликом її учасників (ухвала Великої Палати Верховного Суду від 18 травня 2018 року у справі № 668/13907/13-ц). Відповідач, у визначений ухвалою суду строк, не скористалася процесуальним правом на подання відзиву на апеляційну скаргу, заперечень щодо змісту та вимог апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції не направила. Відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду судового рішення суду першої інстанції відповідно до частини 3 статті 360 ЦПК України. За змістом частини 13 статті 7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. З огляду на те, що зазначений спір є малозначний, ця справа є справою незначної складності, відноситься до категорії справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи, а тому справа розглядається судом апеляційної інстанції у порядку спрощеного позовного провадження за наявними у справі матеріалами без повідомлення учасників справи. Колегія суддів, вислухавши доповідь судді-доповідача, вивчивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, дійшла таких висновків. Судом установлено та з матеріалів справи вбачається, що батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвами про народження серії НОМЕР_1 та серії НОМЕР_2 відповідно (а.с. 8-9). Рішенням Оболонського районного суду міста Києва від 06 квітня 2017 року у справі № 756/15843/16-ц з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 стягнуто аліменти на дітей: ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у розмірі 1/3 частини усіх видів його доходів, починаючи з 08 грудня 2016 року і до досягнення повноліття ОСОБА_3 , після чого до стягнення підлягають аліменти у розмірі 1/4 частини усіх видів його доходів до досягнення ОСОБА_4 повноліття, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку (а.с. 63-64). Постановою державного виконавця Оболонського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ від 27 квітня 2018 року відкрито виконавче провадження № 56290959 з примусового виконання виконавчого листа № 756/15843/16-ц, виданого Оболонським районним судом міста Києва 27 квітня 2018 року (а.с. 14). Рішенням Оболонського районного суду міста Києва 14 грудня 2020 року припинено з 25 листопада 2018 року стягнення аліментів із ОСОБА_1 , які стягуються у виконавчому провадженні № 56290959 по виконанню виконавчого листа № 756/15843/16-ц, в частині стягнення аліментів на доньку ОСОБА_3 . Після набрання рішенням законної сили стягнення аліментів з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на дитину ОСОБА_4 ухвалено проводити за вирахуванням тієї рівної частки, що припадала на дитину ОСОБА_3 , провівши відповідний перерахунок платежів за період з 25 листопада 2018 року. Згідно зі статтею 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Відповідно до статті 197 СК України з урахуванням матеріального та сімейного стану платника аліментів суд може відстрочити або розстрочити сплату заборгованості за аліментами; за позовом платника аліментів суд може повністю або частково звільнити його від сплати заборгованості за аліментами, якщо вона виникла у зв`язку з його тяжкою хворобою або іншою обставиною, що має істотне значення. Судом встановлено, що позивачу було присвоєно ІІ групу інвалідності з 26 квітня 2021 року строком до 01 травня 2022 року, що підтверджується довідкою до акта огляду медико-соціального експертною комісією від 26 квітня 2021 року. Комісією було зроблено висновок про умови та характер праці, що рекомендовані позивачу: «може працювати вдома або спеціально створених умовах» (а.с. 26). Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції виходив з недоведеності позивачем наявності у нього тяжкої хвороби у період нарахованої заборгованості, яка б могла бути підставою для звільнення його від сплати заборгованості за аліментами, відповідно до статті 197 СК України. Звертаючись з позовом позивач просив звільнити його від заборгованості за аліментами, посилаючись на те, що розмір такої заборгованості становить 201 849 грн 25 коп. При цьому, обов`язок доведення факту наявності такої заборгованості та наявності підстав, передбачених статтею 197 СК України, покладено на позивача. Відповідно до положень частини 3 статті 12, частини 1 статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Згідно із частиною шостою статті 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Порядок стягнення аліментів на утримання дітей визначено статтями 194-197 СК України та статтею 71 Закону України «Про виконавче провадження». Відповідно до частин 3, 4 статті 71 Закону України «Про виконавче провадження» визначення суми заборгованості із сплати аліментів, присуджених як частка від заробітку (доходу), визначається виконавцем у порядку, встановленому СК України. Виконавець зобов`язаний обчислювати розмір заборгованості із сплати аліментів щомісяця, а також проводити індексацію розміру аліментів відповідно до частини першої цієї статті. Виконавець зобов`язаний повідомити про розрахунок заборгованості стягувачу і боржнику у разі: 1) надходження виконавчого документа на виконання від стягувача; 2) подання заяви стягувачем або боржником; 3) надіслання постанови на підприємство, в установу, організацію, до фізичної особи - підприємця, фізичної особи, які виплачують боржнику відповідно заробітну плату, пенсію, стипендію чи інші доходи; 4) надіслання виконавчого документа за належністю до іншого органу державної виконавчої служби; 5) закінчення виконавчого провадження. Пунктами 4-6 розділу XVI Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 02 квітня 2012 року № 512/5, визначено, що виконавець зобов`язаний обчислювати розмір заборгованості зі сплати аліментів щомісяця (додаток 15) та у випадках, передбачених частиною четвертою ст. 71 Закону, повідомляти про розрахунок заборгованості стягувача і боржника. Розрахунок заборгованості обчислюється в автоматизованій системі виконавчого провадження на підставі відомостей, отриманих із: звіту про здійснені відрахування та виплати; квитанцій (або їх копій) про перерахування аліментів, наданих стягувачем чи боржником; заяв та (або) розписок стягувача; інформації про середню заробітну плату працівника для цієї місцевості; інших документів, що відображають отримання боржником доходу або сплату ним аліментів. Позивачем не надано доказів на підтвердження наявності у нього заборгованості (розрахунок заборгованості обчислений державним виконавцем) за аліментами у виконавчому провадженні № 56290959 по виконанню виконавчого листа № 756/15843/16-ц, розміру такої заборгованості та періоду її нарахування. Довідка Оболонського РВ ДВС у м. Києві Центрального міжрегіонального управління МЮ, де здійснений розрахунок заборгованості позивача щодо сплати аліментів у розмірі 201 849 грн 25 коп., на яку посилається суд першої інстанції в оскаржуваному рішенні, в матеріалах справи відсутня. Крім цього, позивачем порушується питання про звільнення від сплати заборгованості за аліментами за період з 08 грудня 2016 року по 26 квітня 2021 року. Однак, рішенням Оболонського районного суду міста Києва 14 грудня 2020 року у справі № 756/3984/19 припинено з 25 листопада 2018 року стягнення аліментів із ОСОБА_1 , які стягуються у виконавчому провадженні № 56290959 по виконанню виконавчого листа № 756/15843/16-ц, в частині стягнення аліментів на доньку ОСОБА_3 . Після набрання рішенням законної сили стягнення аліментів з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на дитину ОСОБА_4 ухвалено проводити за вирахуванням тієї рівної частки, що припадала на дитину ОСОБА_3 , провівши відповідний перерахунок платежів за період з 25 листопада 2018 року. Тобто, починаючи з 25 листопада 2018 року стягнення з відповідача аліментів на дитину ОСОБА_3 припинено, а тому відсутні підстави вважати, що за період з 25 листопада 2018 року по 26 квітня 2021 року могла бути нарахована заборгованість за аліментами, у зв`язку з цим відсутні підстави для задоволення позовних вимог у цій частині саме з цих підстав. Відповідно до частини 1 статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Отже, встановивши, що позивачем не надано доказів на підтвердження наявності у нього заборгованості (розрахунок заборгованості обчислений державним виконавцем) за аліментами у виконавчому провадженні № 56290959 по виконанню виконавчого листа № 756/15843/16-ц, розміру такої заборгованості та періоду її нарахування., відмовляти у задоволені позовних вимог треба було відмовляти у задоволені позову саме з цих правових підстав. Відмовляючи у задоволені позову, суд першої інстанції помилково обґрунтував свої висновки відсутністю підстав, передбачених статтею 197 СК України для звільнення позивача від сплати заборгованості за аліментами. Таким чином, Оболонського районного суду міста Києва від 11 жовтня 2021 рокупідлягає зміні в мотивувальній частині щодо правового обґрунтування відмови у позові про звільнення від сплати заборгованості за аліментами. В іншій частині оскаржуване рішення залишається без змін. Відповідно до частини 1, 4 статті 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи. Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частин. Щодо судових витрат. Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 382 ЦПК України у резолютивній частині постанови суду апеляційної інстанції зазначається новий розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої інстанції, - у випадку скасування судового рішення, та розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції. Оскільки апеляційний суд змінює рішення суду першої інстанції, але виключно в частині мотивів його прийняття, то новий розподіл судових витрат не здійснюється. Керуючись статтями 367, 369, 374, 375, 381-384, 389 ЦПК України, суд, - п о с т а н о в и в : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково. Рішення Оболонського районного суду міста Києва від 11 жовтня 2021 року змінити в мотивувальній частині, виклавши її в редакції цієї постанови, в іншій частині вказане рішення залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і не може бути оскаржена в касаційному порядку крім випадків, передбачених статтею 389 ЦПК України. Головуючий Г.І. Мостова Судді Р.В. Березовенко О.Ф. Лапчевська