Постанова Київський апеляційний суд № 758/1599/18

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 758/1599/18 Головуючий 1 інстанція - Захарчук С.С. Провадження №22-ц/824/3728/2022 Доповідач 2 інстанція - Суханова Є.М. П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 23 лютого 2022 року м. Київ Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати в цивільних справах: головуючого судді: Суханової Є.М., суддів: Сушко Л.П., Олійник В.І. розглянувши в порядку письмового провадження цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , в особі представника - адвоката Удалова Тимофія Геннадійовича на рішення Подільського районного суду м. Києва від 08 червня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Страхова компанія «Інго» про відшкодування матеріальної шкоди,- В С Т А Н О В И В : ОСОБА_1 звернувся до Оболонського районного суду міста Києва з позовом до акціонерного товариства «Страхова компанія «Інго» (далі - АТ «Страхова компанія «Інго») про відшкодування матеріальної шкоди. Зазначав, що 01.04.2016 року на перехресті вул. Красицького та Золочівській у м. Києві, сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля Шкода, н.з. н.з НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_2 та автомобіля Мерседес, н.з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_3 . Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди пошкоджено його паркан. 04.04.2016 року він звернувся до Акціонерного товариства «Страхова компанія «Інго» з повідомленням про дорожньо-транспортну пригоду. Відповідно до відповіді АТ «Страхова компанія «Інго» від 07.07.2016 року, йому відмовлено у виплаті страхового відшкодування, оскільки вина ОСОБА_2 не встановлена у судовому порядку. Разом з тим, відповідно до постанови Подільського районного суду м. Києва від 13.05.2016 року, винною у вчиненні зазначеної дорожньо-транспортної пригоди визнано ОСОБА_2 . Посилаючись на зазначені обставини, позивач просив стягнути з відповідача на його користь 7 869 грн. 69 коп. на відшкодування матеріальної шкоди. Рішенням Подільського районного суду м. Києва від 08 червня 2021 року ОСОБА_1 в задоволенні позову відмовлено. Не погоджуючись з рішенням суду ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, вважає, що рішення ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, при цьому суд не повно з`ясував усі фактичні обставини справи та не дослідив і не надав належної оцінки наявним в матеріалах справи доказам, не сприяв повному, об`єктивному та неупередженому її розгляду, а тому рішення суду не відповідає фактичним обставинам справи, є незаконним та необгрунтованим. Просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове про задоволення позову. Відповідно до ч.1 ст.368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою І розділу V ЦПК України. Відповідно до ч.1. ст.369 ЦПК України, апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. Згідно ч.13 ст.7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. Враховуючи вищевикладене, розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження, без повідомлення учасників справи. Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з наступних підстав. Частина перша статті 15 Цивільного кодексу України закріплює право кожної особи на захист свого права в разі його порушення, невизнання або оспорювання. Відповідно до частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Разом з тим, вимогами цивільного процесуального законодавства суд зобов`язаний установити: чи були порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси позивача; у чому полягає таке порушення прав; якими доказами воно підтверджується. Залежно від встановленого суд повинен вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні. Згідно зі ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Згідно зі ст. 264 ЦПК України, під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; як розподілити між сторонами судові витрати; чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення; чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову. При ухваленні рішення суд не може виходити за межі позовних вимог. Судом першої та апеляційної інстанцій установлено, що відповідно до технічного паспорту на садибний (індивідуальний) житловий будинок АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 є співвласником зазначеного будинку (а.с. 21-22). Згідно з постановою судді Подільського районного суду м. Києва від 13.05.2016 року, ОСОБА_2 01.04.2016року приблизно о 19 годині 20 хвилин в місті Києві на вул. Золочівській та вул. Красицького, керуючи автомобілем марки «Шкода», н.з. НОМЕР_3 , не надала перевагу автомобілю марки «Мерседес», н.з. НОМЕР_2 , що рухався праворуч, внаслідок чого сталося зіткнення, чим порушила п. 16.12 ПДР України, відповідно до якого, на перехресті рівнозначних доріг водій нерейкового транспортного засобу зобов`язаний дати дорогу транспортним засобам, що наближаються праворуч. В результаті даної дорожньо-транспортної пригоди транспортні засоби отримали механічні пошкодження. ОСОБА_2 своїми діями, які виразилися в порушенні учасником дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП. ОСОБА_2 було визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення за ст. 124 КУпАП та на неї накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу (а.с. 11). 04.04.2016 року ОСОБА_1 звернувся до АТ «Страхова компанія «Інго» з повідомленням про дорожньо-транспортну пригоду (а.с. 6). 05.07.2017року ОСОБА_1 звернувся до АТ «Страхова компанія «Інго» з заявою про виплату страхового відшкодування у розмірі 7 869 грн. 69 коп. на відновлення паркану (а.с. 20) Відповідно до відповіді АТ «Страхова компанія «Інго» від 07.07.16 року позивача повідомлено, що однією із підстав для виплати страхового відшкодування потерпілим або особам, які відповідно до чинного законодавства України мають право на таке відшкодування є наявність в діях застрахованої особи вини, а тому для подальшого розгляду справи необхідна постанова суду, в якій буде зазначено, що внаслідок зіткнення паркан був пошкоджений страхувальником. Після отримання постанови суду та заяви на виплату страхового відшкодування, у страховика виникнуть правові підстави для виплати або відмови у виплаті страхового відшкодування (а.с. 10). Згідно з листом АТ «Страхова компанія «Інго» від 15.08.17року ОСОБА_1 відмовлено у виплаті страхового відшкодування, у зв`язку з пропуском строку звернення з заявою про виплату страхового відшкодування (а.с. 60). Згідно з пропозицією ТОВ «Будівельна компанія «СБМУ» від 26.06.2017 року ОСОБА_1 повідомлено про те, що товариство може виконати роботи з демонтажу та встановлення паркану з профнастілу за ціною 7 869 грн. 69 коп. (а.с. 17-19). У ст. 6 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», зазначено, що страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілого. Ст. 22 Закону передбачено: у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи». Поряд з цим ст. 28 Закону, визначено, що шкода, заподіяна в результаті дорожньо-транспортної пригоди майну потерпілого, - це шкода, пов`язана: з пошкодженням чи фізичним знищенням майна потерпілого. У пункті 19 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» від 01.03.2013 року № 4, зазначено, що з урахуванням змісту статті 979 ЦК України, та статті 16 Закону України «Про страхування» у разі настання страхового випадку страховик зобов`язаний виплатити страхове відшкодування, а інші умови договору страхування є підставою для відмови у виплаті лише в тому разі, якщо таке порушення положень договору страхувальником перешкодило страховику переконатись, що ця подія є страховим випадком, і має оцінюватись судом у кожному конкретному випадку. Наприклад, несвоєчасне повідомлення страхувальником страховика без поважних на те причин про настання страхового випадку (пункт 5 частини першої статті 989 ЦК, пункт 5 частини першої статті 991 ЦК) може бути підставою для відмови у виплаті страхового відшкодування у тому разі, якщо воно позбавило страховика можливості дізнатися, чи є ця подія страховим випадком. Поряд із цим пунктом 23 згаданої Постанови, визначено, що строки, передбачені статтею 33 Закону № 1961-IV для звернення до страховика, а у випадку, зазначеному в ст.. 41 цього Закону, - до МТСБУ, із заявою про дорожньо-транспортну пригоду, не є строками здійснення потерпілим свого права та отримання страхового відшкодування. Тому, у разі відмови страховика від прийняття документів на отримання страхового відшкодування з посиланням на пропущення цих строків, потерпілий, має право звернутися до суду з метою вирішення спору по суті. В матеріалах цивільної справи наявний звіт про належну оцінку вартості матеріального збитку, завданого майну, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Як зазначено на сторінці 2 вказаного звіту, він виконаний на замовлення ПрАТ «АСК «ІНГО Україна», власником майна є ОСОБА_1 , а об`єктом оцінки є - спричинений матеріальний збиток. Крім того, до звіту додано загальний кошторис, локальний кошторис, відомість ресурсів та договірна ціна щодо ремонтно відновлювальних робіт огорожі після ДТП за адресою: АДРЕСА_1 . До звіту додано також дефектну відомість огляду об`єкту оцінки від 08.04.2016 року з копіями фотографій пошкодженого паркану, яка складена аварійним комісаром за адресою: АДРЕСА_1 . Згідно цієї дефектної відомості, паркан був пошкоджений внаслідок наїзду автомобіля. З урахуванням зазначеного, колегія суддів не може погодитись з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позову. Доводи апеляційної скарги, на переконання апеляційного суду, знайшли своє підтвердження при перегляді справи, тому апеляційна скарга підлягає задоволенню, рішення суду першої інстанції скасуванню із ухваленням нового рішення про задоволення позову. Відповідно до частини першої статті 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Представником апелянта Удаловим Т.Г., у поданій до суду апеляційній скарзі також ставиться питання про відшкодування витрат на професійну-правничу допомогу у розмірі 4 000 грн., однак колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення заяви, оскільки адвокатом не додано до заяви доказів, що такі витрати були понесені стороною. Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та інше), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). На підставі викладеного, керуючись ст.ст.374, 376 ЦПК України, суд, ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в особі представника - адвоката Удалова Тимофія Геннадійовичазадовольнити. Рішення Подільського районного суду м. Києва від 08.06.2021 року скасувати. Позов ОСОБА_1 до акціонерного товариства «Страхова компанія «Інго» про відшкодування матеріальної шкоди - задовольнити. Стягнути з акціонерного товариства «Страхова компанія «Інго» (01054, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 33, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 16285602) на корить ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 ) завдану внаслідок страхового випадку матеріальну шкоду в сумі 7869,69 грн. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів до суду касаційної інстанції. Повна постанова складена 23 лютого 2022 року Головуючий Є.М. Суханова Судді: В.І. Олійник Л.П. Сушко