LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова 4857460/1768/20

від 20.05.2022 ·
Резолютивна:Заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового судового рішення задовольнити. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області на користь ОСОБА_1 , понесені судові вит…

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 20 травня 2022 року ЛьвівСправа № 460/1768/20 пров. № А/857/16673/21 Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів: головуючого судді: Запотічного І.І., суддів: Глушка І.В., Довгої О.І., розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у справі за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 09 березня 2021 року (суддя Нор У.М., ухвалене в м. Рівне, повний текст складено 09.03.2021) у справі № 460/1768/20 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про визнання відмови протиправною, зобов`язання вчинення певних дій,- ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 звернулася в суд із адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області, в якому просила: визнати протиправними дії відповідача щодо відмови нарахувати та виплати позивачу згідно з статтями 39, 51 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (далі - Закон) доплату до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, який проживає в зоні гарантованого добровільного відселення, в розмірі двох мінімальних заробітних плат та додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров`ю особи, віднесеній до 3 категорії постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, в розмірі 25 % мінімальної пенсії за віком за період з 1 січня по 2 серпня 2014 року та з 1 січня 2016 року без обмеження кінцевим строком; 2) зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу відповідно до статті 39 Закону доплату до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, який проживає в зоні гарантованого добровільного відселення, в розмірі двох мінімальних заробітних плат за період з 1 січня по 2 серпня 2014 року та з 1 січня 2016 року без обмеження кінцевим строком з урахуванням раніше виплачених сум, а також відповідно до частини третьої статті 51 Закону провести перерахунок додаткової пенсії позивача за шкоду, заподіяну здоров`ю особи, віднесеній до 3 категорії постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, в розмірі 25 % мінімальної пенсії за віком за період з 1 січня по 2 серпня 2014 року з урахуванням раніше виплачених сум. Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 09 березня 2021 року позов задоволено частково. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області щодо відмови в нарахуванні (перерахунку) та виплаті ОСОБА_1 щомісячної доплати до пенсії, передбаченої статтею 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території зони гарантованого добровільного відселення, в розмірі двох мінімальних заробітних плат за період з 1 січня по 2 серпня 2014 року та з 17 липня 2018 року, а також щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю, передбаченої статтею 51 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" як особі, віднесеній до 3 категорії постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, в розмірі 25 % мінімальної пенсії за віком за період з 1 січня по 2 серпня 2014 року. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області провести нарахування (перерахунок) та виплату ОСОБА_1 , з урахуванням раніше виплачених сум, щомісячної доплати до пенсії, передбаченої статтею 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території зони гарантованого добровільного відселення, в розмірі двох мінімальних заробітних плат за період з 1 січня по 2 серпня 2014 року та з 17 липня 2018 року, а також щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю, передбаченої статтею 51 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" як особі, віднесеній до 3 категорії постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, в розмірі 25 % мінімальної пенсії за віком за період з 1 січня по 2 серпня 2014 року. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, його оскаржив відповідач- Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області подавши апеляційну скаргу до Восьмого апеляційного адміністративного суду, та постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 04 січня 2022 року апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області задоволено частково. Рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 09березня 2021 року у справі № 460/1768/20 скасувано та прийнято постанову, якою адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено частково. Адміністративний позов ОСОБА_1 в частині позовних вимог за період з 01 січня 2014 по 02 серпня 2014 року та з 01 січня 2016 року по 02 вересня 2019 року залишено без розгляду. Визнано протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області у нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 щомісячної доплати до пенсії, передбаченої статтею 39 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території зони гарантованого добровільного відселення, в розмірі двох мінімальних заробітних плат починаючи з 03 вересня 2019 року. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області провести нарахування та виплату ОСОБА_1 щомісячної доплати до пенсії, передбаченої статтею 39 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території зони гарантованого добровільного відселення, в розмірі двох мінімальних заробітних плат починаючи з 03 вересня 2019 року з урахуванням раніше виплачених сум. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено. ОСОБА_1 подала заяву про ухвалення додаткового рішення у справі, та просить суд ухвалити додаткове рішення, яким вирішити питання про судовий збір. Колегія суддів, керуючись п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, вирішила розглядати заяву в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для задоволення заяви про ухвалення додаткового судового рішення. Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати. Відповідно до частини 2 ст. 252 КАС України заяву про ухвалення додаткового судового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання судового рішення. Частина 1 ст. 132 КАС України передбачає, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Згідно ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Відповідно до ч. 6 ст. 139 КАС України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат. Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 при поданні позовної заяви сплатила судовий збір у розмірі 840,80 грн., що підтверджується квитанцією №110 від 19.02.2020р. (а.с.2). Враховуючи наведене та оскільки Восьмим апеляційним адміністративним судом скасовано рішення суду першої інстанції та прийнято постанову про часткове задоволення позову ОСОБА_1 , колегія суддів прийшла до переконання про стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області за рахунок його бюджетних асигнувань в користь ОСОБА_1 понесені витраті по сплати судового збору за подання позовної заяви у розмірі 420,40 грн. Керуючись статтями 132, 134, 139, 143, 252, 321, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ПОСТАНОВИВ: Заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового судового рішення задовольнити. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області на користь ОСОБА_1 , понесені судові витрати по сплаті судового збору в сумі 420 (чотириста двадцять) грн., 40 коп. Додаткова постанова набирає законної сили з дати її прийняття, оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України. Головуючий суддя І. І. Запотічний судді І. В. Глушко О. І. Довга

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»