Постанова 4857 № 260/683/21

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 20 травня 2022 рокуЛьвівСправа № 260/683/21 пров. № А/857/2285/22 Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі: Головуючого судді Сеника Р.П., суддів Кухтея Р.В., Онишкевича Т.В., розглянувши у порядку письмового провадження в залі суду в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 22 грудня 2021 року у справі № 260/683/21 за адміністративним позовом Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Закарпатській області до ОСОБА_1 про застосування заходів реагування,- суддя в 1-й інстанції Клименко О.М., час ухвалення рішення 22.12.2021 року, місце ухвалення рішення м. Львів, дата складання повного тексту рішення 22.12.2021 року, В С Т А Н О В И В : Позивач Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Закарпатській області (Позивач) звернулося до Львівського окружного адміністративного суду із позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (Відповідач), в якому просить: - задовольнити адміністративний позов та зобов`язати ФОП ОСОБА_1 застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення роботи шляхом опечатування входу та відключення від джерел енергоживлення будинку престарілих Турбота та догляд, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки. Позовні вимоги обгрунтовані тим, що згідно з Законом України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності та на підставі доручення Прем`єр-міністра України від 27 січня 2021 року № 2768/1/1/-21 працівниками Управління ДСНС України у Закарпатській області у період з 03 лютого 2021 року по 05 лютого 2021 року було здійснено позапланову перевірку будинку престарілих Турбота та догляд, розташованого за адресою АДРЕСА_1 . За наслідками проведеної перевірки складено акт перевірки щодо дотримання вимог законодавства у сферах пожежної та техногенної безпеки від 05 лютого 2021 року за № 13, яким встановлені порушення вимог Кодексу цивільного захисту України, Інструкції з тривалого зберігання засобів радіаційного та хімічного захисту, затвердженої наказом МНС № 330 від 16 грудня 2002 року, Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України від 30 грудня 2014 року № 1417, Правил техногенної безпеки, затверджених наказом МВС № 879 від 05 листопада 2018 року, державних будівельних норм України Системи протипожежного захисту, затверджених наказом Мінрегіону України від 13 листопада 2014 року № 312, що зафіксовані акті перевірки. Позивач звертає увагу на те, що зауваження або заперечення до проведеного планового заходу зі сторони керівника суб`єкта господарювання не надходили. Стверджує, що подальша експлуатація будинку престарілих Турбота та догляд, розташованого за адресою АДРЕСА_1 із зазначеними у акті перевірки порушеннями вимог пожежної та техногенної безпеки створює загрозу життю та/або здоров`ю людей. Саме тому просить адміністративний позов задовольнити у повному обсязі, застосувавши заходи реагування у вигляді повного зупинення роботи шляхом опечатування входу та відключення від джерел енергоживлення будинку престарілих Турбота та догляд, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки. Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 22 грудня 2021 року у справі № 260/683/21 позовні вимоги задоволено частково. Зупинено експлуатацію будинку престарілих Турбота та догляд, розташованого за адресою: 89424, Закарпатська область, Ужгородський район, село Минай, вулиця Дружби, 38, до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки. В іншій частині позовних вимог відмовлено. Рішення суду першої інстанції оскаржив відповідач, подавши на нього апеляційну скаргу. В апеляційній скарзі апелянт зазначає, що рішення суду першої інстанції є незаконним, необґрунтованим та таким, що винесене з порушенням норм як матеріального так і процесуального права. В обґрунтування апеляційних вимог апелянт зазначає, що працівниками Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Закарпатській області при проведенні позапланової перевірки будинку престарілих Турбота та догляд не дотримані вимоги Кодексу цивільного захисту України та Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності від 05 квітня 2007 року № 877-V(далі Закон № 877-V) в частині підстав та порядку її проведення, з огляду на таке: - наказ начальника Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Закарпатській області № НС- 44/52 від 29 січня 2021 року всупереч вимогам ч. 1 ст.7 Закону № 877-V не містить найменування суб`єкта господарювання щодо якого буде здійснюватися захід, тобто будинку престарілих Турбота та догляд, натомість містить посилання на графік, що додається, без зазначення в наказі відповідного додатку з назвою документу, кількості аркушів тощо. - посвідчення на проведення заходу державного нагляду (контролю) № 34/1 від 29 січня 2021 року всупереч вимогам ч. 3 ст.7 Закону № 877-V не містить посилання на наказ за № НС-44/52 від 29 січня 2021 року Про проведення позапланових перевірок, разом з тим наявне посилання на наказ з вищевказаною датою, але з іншим номером НС-49/52, копію якого позивачем не додано до адміністративного позову; - всупереч вимогам ч. 11 ст. 4 Закону № 877-V перевірка будинку престарілих Турбота та догляд проведена за відсутності фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 та за відсутності уповноваженої нею особи, оскільки на час проведення перевірки ОСОБА_1 перебувала за межами території України, про що свідчать відмітки про виїзд в її паспорті громадянина України для виїзду за кордон; - перевірка здійснювалася у присутності ОСОБА_2 , який на час її проведення перебував в будинку престарілих Турбота та догляд та добровільно здійснює соціально-спрямовану неприбуткову діяльність шляхом надання волонтерської допомоги відповідно до укладеного договору з фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 про надання волонтерської допомоги від 09 січня 2021 року відповідно до Закону України Про волонтерську діяльність та не є уповноваженою ОСОБА_1 особою. Апелянт вказує, що в адміністративному позові наведено 19 порушень, виявлених під час проведення позапланової перевірки будинку престарілих Турбота та догляд, однак позивач не довів, що наявність саме вказаних порушень може призвести до займання та розповсюдження вогню та в свою чергу створює загрозу життю та/або здоров`ю людей. Просить скасувати рішення Львівського окружного адміністративного суду від 22 грудня 2021 року у справі № 260/683/21 та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог. Переглянувши судове рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального та процесуального права, апеляційний суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення вимог скаржника, виходячи із такого. Відповідно до ч.1 ст.309 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Задовольняючи частково позовні вимоги у справі, суд першої інстанції виходив з того, що з характеру порушень, описаних в акті перевірки, складеному за результатами проведення заходу державного нагляду (контролю) вбачається, що останні є суттєвими, оскільки частина з них може безпосередньо призвести до виникнення пожежі, як неконтрольованого процесу знищування або пошкодження вогнем майна, під час якого виникають чинники, небезпечні для людей та навколишнього природного середовища і, як наслідок, можуть створювати небезпеку завдання шкоди життю та здоров`ю людей у процесі самої пожежі. Крім того, суд першої інстанції зауважив, що хоча частина описаних в акті порушень не можуть безпосередньо призвести до виникнення пожежі, проте не усунення цих порушень, у разі виникнення пожежі, може створити умови, що призведуть до загибелі людей або ж нанесенню шкоди їх здоров`ю, враховуючи ту обставину, що у приміщенні, яке перевірялось, перебувають люди похилого віку. Розглядаючи спір, суд апеляційної інстанції зазначає наступне. Встановлено, підтверджено матеріалами справи, що відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ОСОБА_1 зареєстрована як фізична особа-підприємець з місцезнаходженням за адресою: село Лавриків, Жовківський район, Львівська область, 80335. Основним видом економічної діяльності є: 87.30 Надання послуг щодо догляду із забезпеченням проживання для осіб похилого та інвалідів. 01 лютого 2020 року між ОСОБА_3 (Орендодавець) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (Орендар) укладено Договір Про наміри оренди житлового приміщення № 01/02/2020. Відповідно до пунктів 1.1, 1.2 Договору в порядку та на умовах, визначених цим Договором Орендодавець зобов`язується передати Орендареві у строкове платне користування житлове приміщення, визначене цим Договором, а Орендар зобов`язується сплачувати Орендодавцеві за це орендну плату. Адреса приміщення, що буде орендуватися: АДРЕСА_2 . Відповідно до пункту 2.1 Договору приміщення, що буде орендуватися, надаватиметься Орендарю для використання у своїй господарській діяльності: надання послуг щодо догляду із забезпеченням проживання для осіб похилого віку та інвалідів. Згідно з Договором про надання волонтерської допомоги від 09 січня 2021 року, укладеного між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (Отримувач волонтерської допомоги) та ОСОБА_2 (Волонтер) місцем надання волонтерської допомоги є: АДРЕСА_2 . З 03 лютого 2021 року по 05 лютого 2021 року посадовими особами органу державного нагляду (контролю): головним інспектором Ужгородського МРВ Управління ДСНС України у Закарпатській області підполковником служби цивільного захисту Романом Петриком та головним інспектором Ужгородського МРВ Управління ДСНС України у Закарпатській області ст. лейтенантом служби цивільного захисту Володимиром Штимаком відповідно до наказу (з основної діяльності) Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Закарпатській області від 29 січня 2021 року № НС-44/52 Про проведення позапланових перевірок та посвідчення на проведення заходу державного нагляду (контролю) від 29 січня 2021 року № 34/11, виданого Ужгородським міським відділом Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Закарпатській області, проведено позаплановий захід державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктом господарювання фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (Будинок престарілих Турбота та Догляд, розташований за адресою АДРЕСА_1 ) вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки. За результатами проведеної перевірки складено акт від 05 лютого 2021 року №

13. Як слідує зі змісту вказаного акта, за результатами проведення заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання відповідачем законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки встановлено наявність порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, а саме:

1. З`єднання, відгалуження та окінцювання жил проводів і кабелів не здійснено за допомогою опресування, зварювання, паяння або затискачів, що є порушенням пункту 1.6 глави 1 розділу ІV ППБУ, затверджених наказом МВС України № 1417 від 30 грудня 2014 року.

2. На об`єкті не встановлений протипожежний режим відповідним документом, що є порушенням пункту 3 розділу ІІ ППБУ, затверджених наказом МВС України № 1417 від 30 грудня 2014 року.

3. Для кожного приміщення об`єкта не розроблені інструкції про забезпечення пожежної безпеки, що є порушенням пункту 4 розділу ІІ ППБУ, затверджених наказом МВС України № 1417 від 30 грудня 2014 року.

4. Посадові особи та працівники не пройшли навчання, протипожежний інструктаж і перевірку знань з питань пожежної безпеки, що є порушенням пунктів 15, 16, 20 розділу ІІ ППБУ, затверджених наказом МВС України № 1417 від 30 грудня 2014 року.

5. Підвальні та цокольні поверхи не утримуються відповідно до вимог пожежної безпеки, що є порушенням пунктів 2.11, 2.13 глави 2 розділу ІІІ ППБУ, затверджених наказом МВС України № 1417 від 30 грудня 2014 року.

6. Допускається улаштування та експлуатація тимчасових електромереж, що є порушенням пункту 1.8 глави 1 розділу ІV ППБУ, затверджених наказом МВС України № 1417 від 30 грудня 2014 року.

7. Приміщення не обладнано системами протипожежного захисту відповідно до ДБН В.2.5-56:2014 Система протипожежного захисту, що є порушенням пункту 1.2 розділу V ППБУ, затверджених наказом МВС України № 1417 від 30 грудня 2014 року.

8. На об`єкті на видимих місцях план (схеми) евакуації людей на випадок пожежі не вивішені, що є порушенням пунктів 5, 6 розділу ІІ ППБУ, затверджених наказом МВС України № 1417 від 30 грудня 2014 року.

9. Будинки, споруди, приміщення не забезпечені відповідними знаками безпеки, що є порушенням пункту 8 розділу ІІ ППБУ, затверджених наказом МВС України № 1417 від 30 грудня 2014 року.

10. Дерев`яні елементи горищних покриттів (крокви, лати) не оброблені засобами вогнезахисту, які забезпечують І групу вогнезахисної ефективності, що є порушенням абзацу першого пункту 2.5 глави 2 розділу ІІІ ППБУ, затверджених наказом МВС України № 1417 від 30 грудня 2014 року.

11. Замір опору ізоляції і перевірка спрацювання приладів захисту електричних мереж та електроустановок від короткого замикання не проводиться, що є порушенням пункту 1.20 глави І розділу ІV ППБУ, затверджених наказом МВС України № 1417 від 30 грудня 2014 року.

12. Будівлі не обладнані установками захисту від прямих попадань блискавки і вторинних її проявів, відповідно до вимог ДСТУ Б В.2.5-38:2008 Інженерне обладнання будинків і споруд. Улаштування блискавкозахисту будівель і споруд, що є порушенням пункту 1.21 глави І розділу ІV ППБУ, затверджених наказом МВС України № 1417 від 30 грудня 2014 року.

13. Внутрішні сходові клітки, коридори, проходи та інші шляхи евакуації не забезпечені евакуаційним освітленням, що порушенням пункту 2.31 глави 2 розділу ІІІ ППБУ, затверджених наказом МВС України № 1417 від 30 грудня 2014 року.

14. Електрощити, групові електрощитки не оснащені схемою підключення споживачів із пояснювальними написами і вказаним значенням номінального струму апарату захисту, що є порушенням пункту 1.16 глави І розділу ІV ППБУ, затверджених наказом МВС України № 1417 від 30 грудня 2014 року.

15. Вогнегасники не встановлено (вивішено) в легкодоступних та видних місцях, а також у пожежонебезпечних місцях, де найбільш вірогідна поява осередків пожежі, що є порушенням пункту 3.15 глави 3 розділу V ППБУ, затверджених наказом МВС України № 1417 від 30 грудня 2014 року.

16. Для зазначення місцезнаходження первинних засобів пожежогасіння не встановлені вказівні знаки згідно з ДСТУ ІSО 6309:2007 Протипожежний захист. Знаки безпеки. Форма та колір, ГОСТ 12.4.026-76 ССБТ. Цвета сигнальные и знаки безпосности, що є порушенням пункту 3.10 глави 3 розділу V ППБУ, затверджених наказом МВС України № 1417 від 30 грудня 2014 року.

17. Роботу новоутвореного підприємства чи використання суб`єктом господарювання об`єктів нерухомості розпочато без поданої декларації відповідності матеріально-технічної бази суб`єкта господарювання вимогам законодавства з питань пожежної безпеки, що є порушенням абзацу першого частини другої статті 57 КЦЗУ.

18. Інформацію про заходи безпеки та відповідну поведінку в разі виникнення аварії не розміщено, що є порушенням пункту з частини першої статті 57 КЦЗУ.

19. Працівників об`єкта засобами колективного та індивідуального захисту не забезпечено, що є порушенням пункту 2 частини першої статті 20 КЦЗУ. Примірник цього акта перевірки на 17-х сторінках відправлено рекомендованим листом від 05 лютого 2021 року № 8800026390295, для фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_3 . Уважаючи, що у зв`язку з виявленими порушеннями вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки наявні підстави для застосування заходів реагування у вигляді повного зупинення роботи шляхом опечатування входу та відключення від джерел енергоживлення будинку престарілих Турбота та догляд, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , позивач звернувся з цим адміністративним позовом до суду. З приводу спірних правовідносин колегія суддів зазначає наступне. Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень. За змістом статті 3 Конституції України людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави. Спірні правовідносини регулюються Кодексом цивільного захисту України, Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» та Правилами пожежної безпеки в Україні, які затверджені наказом Міністерства внутрішніх справ України №1417 від 30.12.2014 та зареєстровані у Міністерстві юстиції України 05.03.2015 за №252/26697. Згідно статті 1 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05.04.2007 №877-V (далі Закон №877-V) державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища. Відповідно до частини 1 статті 4 Закону №877-V державний нагляд (контроль) здійснюється за місцем провадження господарської діяльності суб`єкта господарювання або його відокремлених підрозділів, або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених законом. Виключно законами встановлюються: органи, уповноважені здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності; види господарської діяльності, які є предметом державного нагляду (контролю); повноваження органів державного нагляду (контролю) щодо зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг; вичерпний перелік підстав для зупинення господарської діяльності; спосіб та форми здійснення заходів здійснення державного нагляду (контролю); санкції за порушення вимог законодавства і перелік порушень, які є підставою для видачі органом державного нагляду (контролю) припису, розпорядження або іншого розпорядчого документа (частина 4 статті 4 Закону №877-V). Частиною 7 статті 7 Закону №877-V визначено, що на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу. Згідно частин 8, 11 статті 7 Закону №877-V припис - обов`язкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи органу державного нагляду (контролю) суб`єкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства. Припис не передбачає застосування санкцій щодо суб`єкта господарювання. Припис видається та підписується посадовою особою органу державного нагляду (контролю), яка здійснювала перевірку. У разі виконання в повному обсязі та у встановлений строк припису, розпорядження, рішення, іншого розпорядчого документа про усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу нагляду (контролю), фінансові та адміністративні санкції, заходи реагування до суб`єкта господарювання, його посадових осіб не застосовуються. Згідно із пунктом 1 Положення про Державну службу України з надзвичайних ситуацій, яке затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 16 грудня 2015 №1052, Державна служба України з надзвичайних ситуацій (ДСНС) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ і який реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, а також гідрометеорологічної діяльності. За нормами пункту 3 зазначеного Положення основними завданнями ДСНС є, зокрема, реалізація державної політики у сферах цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, профілактики травматизму невиробничого характеру, а також гідрометеорологічної діяльності; здійснення державного нагляду (контролю) за додержанням та виконанням вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки, цивільного захисту, за діяльністю аварійно-рятувальних служб. ДСНС здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку територіальні органи (пункт 7 Положення). Згідно Положення про управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Закарпатській області, що затверджено наказом ДСНС України від 04.02.2013 №3 (у редакції наказу ДСНС України від 12.11.2018 №661) управління ДСНС України у Закарпатській області здійснює безпосередньо та через підпорядковані підрозділи на відповідній території державний нагляд (контроль) за додержанням і виконанням вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки та цивільного захисту місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування та суб`єктами господарювання. Виходячи з вищевикладеного, орган, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, у разі виявлення факту недотримання вимог пожежної безпеки, на підставі акту, складеного за результатами здійснених заходів (перевірок тощо), має право звернутися до суду із позовом про застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення експлуатації будівель, споруд. Колегія суддів зазначає, що Правила пожежної безпеки в Україні, затверджені наказом Міністерства внутрішніх справ України №1417 від 30.12.2014, зареєстровані у Міністерстві юстиції України 05.03.2015 за №252/26697, є обов`язковими для виконання усіма суб`єктами господарювання, органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах. Пожежна безпека повинна забезпечуватися шляхом проведення організаційних заходів та технічних засобів, спрямованих на запобігання пожежам, забезпечення безпеки людей, зниження можливих майнових втрат і зменшення негативних екологічних наслідків у разі їх виникнення, створення умов для успішного гасіння пожеж (пункт 4 Розділ І Правил пожежної безпеки в Україні). Відповідно до статті 1 Кодексу цивільного захисту України, пожежна безпека - відсутність неприпустимого ризику виникнення і розвитку пожеж та пов`язаної з ними можливості завдання шкоди живим істотам, матеріальним цінностям і довкіллю. Статтею 47 Кодексу цивільного захисту України передбачено, що державний нагляд (контроль) з питань цивільного захисту здійснюється за додержанням та виконанням вимог законодавства у сферах техногенної та пожежної безпеки, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій природного і техногенного характеру, за діяльністю аварійно-рятувальних служб, а також у сфері промислової безпеки та гірничого нагляду, поводження з радіоактивними відходами відповідно до Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», цього Кодексу та інших законодавчих актів. Відповідно до частини 2 статті 64 Кодексу цивільного захисту України, центральний орган виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, реалізує повноваження безпосередньо і через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення. Відповідно до підпункту 12 частини 1 статті 67 Кодексу цивільного захисту України, до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежно-небезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей". За нормами частини 1 статті 68 Кодексу цивільного захисту України, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, у разі порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки, у тому числі невиконання їх законних вимог, зобов`язані застосовувати санкції, визначені законом. Відповідно частини 2 статті 68 Кодексу цивільного захисту України у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом. Частиною 1 статті 70 Кодексу цивільного захисту України визначено, що підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є: 1) недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами; 2) порушення вимог пожежної безпеки, передбачених стандартами, нормами і правилами, під час будівництва приміщень, будівель та споруд виробничого призначення; 3) випуск і реалізація вибухопожежонебезпечної продукції та продукції протипожежного призначення з відхиленням від стандартів чи технічних умов або без даних щодо відповідності такої продукції вимогам пожежної безпеки; 4) нездійснення заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій; 5) відсутність на виробництвах, на яких застосовуються небезпечні речовини, паспортів (формулярів) на обладнання та апаратуру або систем із забезпечення їх безперебійної (безаварійної) роботи; 6) невідповідність кількості засобів індивідуального захисту органів дихання від небезпечних хімічних речовин нормам забезпечення ними працівників суб`єкта господарювання, їх непридатність або відсутність; 7) порушення правил поводження з небезпечними речовинами; 8) відсутність або непридатність до використання засобів індивідуального захисту в осіб, які здійснюють обслуговування потенційно небезпечних об`єктів або об`єктів підвищеної небезпеки, а також в осіб, участь яких у ліквідації наслідків надзвичайної ситуації передбачена планом локалізації і ліквідації наслідків аварій; 9) відсутність на об`єкті підвищеної небезпеки диспетчерської служби або її неготовність до виконання покладених на неї завдань, у тому числі через відсутність відповідних документів, приладів, обладнання або засобів індивідуального захисту; 10) неготовність до використання за призначенням аварійно-рятувальної техніки, засобів цивільного захисту, а також обладнання, призначеного для забезпечення безпеки суб`єктів господарювання; 11) проведення робіт з будівництва будинків та споруд, розміщення інших небезпечних об`єктів, інженерних і транспортних комунікацій, які порушують встановлений законодавством з питань техногенної безпеки порядок їх проведення або проведення яких створює загрозу безпеці населення, суб`єктам господарювання, обладнанню та майну, що в них перебувають. Повне або часткове зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду (частина 2 статті 70 Кодексу цивільного захисту України). Аналіз викладених правових норм дає підстави для висновку, що застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг можливе лише за рішенням адміністративного суду, прийнятим за зверненням центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки. Такі заходи можуть бути застосовані на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки і ці порушення створюють загрозу життю та здоров`ю людей. Заходи реагування до суб`єкта господарювання не застосовуються у разі виконання в повному обсязі та у встановлений строк припису. Відповідно до пунктів 26, 33, 43 частини 1 статті 2 Кодексу цивільного захисту України небезпечний чинник - складова частина небезпечного явища (пожежа, вибух, викидання, загроза викидання небезпечних хімічних, радіоактивних і біологічно небезпечних речовин) або процесу, що характеризується фізичною, хімічною, біологічною чи іншою дією (впливом), перевищенням нормативних показників і створює загрозу життю та/або здоров`ю людини; пожежна безпека - відсутність неприпустимого ризику виникнення і розвитку пожеж та пов`язаної з ними можливості завдання шкоди живим істотам, матеріальним цінностям і довкіллю; техногенна безпека - відсутність ризику виникнення аварій та/або катастроф на потенційно небезпечних об`єктах, а також у суб`єктів господарювання, що можуть створити реальну загрозу їх виникнення. Техногенна безпека характеризує стан захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного характеру. Забезпечення техногенної безпеки є особливою (специфічною) функцією захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій. З аналізу вказаних приписів Кодексу вбачається, що настання реальної загрози життю та здоров`ю людей слід пов`язувати з обставинами, які можуть призвести до займання, розповсюдження вогню, виникнення аварій (катастроф) та з впливом небезпечних факторів, які породжують вказані явища. Апеляційний суд приходить до переконання, що порушення, описані в акті перевірки № 13 від 05 лютого 2021 року, не є формальними та стосуються суттєвих недоліків у протипожежній системі суб`єкта господарювання - фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , що у свою чергу унеможливлює забезпечення безпеки людини в разі виникнення пожежі чи іншої надзвичайної ситуації. Відповідачем жодних доказів на усунення виявлених порушень до суду першої інстанції на час його розгляду не надано, які б свідчили про усунення відповідачем порушень, що створюють загрозу життю та здоров`ю людей, вони продовжують створювати загрозу життю та здоров`ю людей, а тому суд вважає, що наявність наведених порушень вимог протипожежної безпеки призводить до невиправданого ризику виникнення надзвичайних ситуацій та, відповідно, ризику завдання шкоди життю і здоров`ю населення. При цьому, суд звертає увагу, що існування (не усунення відповідачем) хоча б одного з порушень, встановлених позивачем, які загрожують життю та здоров`ю людей, вже є самостійною достатньою правовою підставою для застосування до нього заходів реагування у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) будівель. Аналогічний правовий висновок викладений в постанові Верховного Суду від 26.06.2018 у справі № 823/589/16. Отже, у спірному випадку не усунута загроза життю та здоров`ю людей та, як наслідок, і надалі існують підстави для застосування відповідних заходів реагування. Згідно з статтею 2 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що право кожного на життя охороняється законом. Цей припис зобов`язує державу вживати належних заходів для захисту життя осіб, які знаходиться під її юрисдикцією. Вказане зобов`язання повинно тлумачитися як таке, що застосовується в контексті будь-якої діяльності, публічної чи ні, в якій право на життя може бути поставлене під сумнів. Крім того, застосований до відповідача захід реагування має також спонукаючий характер, направлений на забезпечення суб`єктом господарювання виконання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки на об`єкті підвищеної небезпеки. Вказана правова позиція апеляційного суду узгоджується із постановами Верховного Суду від 30 вересня 2020 по справі №160/1736/19, від 22 жовтня 2020 року по справі № 820/5232/17, від 29 жовтня 2020 року по справі № 815/6378/17, які в силу приписів частини 5 статті 242 КАС України та частини 6 статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» враховуються апеляційним судом під час вирішення наведеного спору. Колегія суддів дійшла висновку, що застосування заходу реагування має тимчасовий характер, період дії якого залежить безпосередньо від факту усунення відповідачем виявлених порушень, за таких підстав, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, на підставі наданих письмових доказів, з урахуванням встановлених обставин, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими та підлягають до часткового задоволення. Відповідно до частини 1 статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу. Частиною 2 ст. 77 КАСУ України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Як неодноразово вказував Європейський суд з прав людини, право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого у Конвенції, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (рішення у справі «РуїзТорія проти Іспанії», параграфи 29 - 30). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною; більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх. У рішенні «Петриченко проти України» (параграф 13) Європейський суд з прав людини вказував на те, що національні суди не надали достатнього обґрунтування своїх рішень, та не розглянули відповідні доводи заявника, навіть коли ці доводи були конкретними, доречними та важливими. Наведене дає підстави для висновку, що доводи скаржника у кожній справі мають оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості у рамках відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду. Інші зазначені відповідачем в апеляційній скарзі обставини, окрім вищеописаних обставин, ґрунтуються на довільному трактуванні фактичних обставин і норм матеріального права, а тому такі не вимагають детальної відповіді або спростування. Доводи апеляційної скарги, наведені на спростування висновків суду першої інстанції, не містять належного обґрунтування чи нових переконливих доводів, які б були безпідставно залишені без розгляду судом першої інстанції. Порушень норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильного застосування норм матеріального права поза межами вимог апелянта та доводів, викладених у апеляційній скарзі, у ході апеляційного розгляду справи встановлено не було. З огляду на викладене суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що суд першої інстанції, правильно встановив фактичні обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а відтак апеляційну скаргу слід залишити без задоволення. Відповідно до ст.139 КАС України судовий збір розподілу не підлягає. Керуючись ст. 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325,328, 329 КАС України, апеляційний суд, ПОСТАНОВИВ : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 22 грудня 2021 року у справі № 260/683/21 залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Головуючий суддя Р. П. Сеник судді Р. В. Кухтей Т. В. Онишкевич Повне судове рішення складено 20.05.2022 року