Ухвала КЦС ВС № 521/11186/19

Ухвала 20 травня 2022 року м. Київ справа № 521/11186/19 провадження № 61-4207ск22 Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Гулейкова І. Ю., вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою Першого Малиновського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) на постанову Одеського апеляційного суду від 22 березня 2022 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Першого Малиновського Відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), Державного підприємства «СЕТАМ» про визнання прилюдних електронних торгів недійсними, скасування протоколу проведення електронних торгів, акту державного виконавця, стягнення коштів, треті особи: Державна казначейська служба України, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Товариство з обмеженою відповідальністю «Кредит Європа Лізинг», ВСТАНОВИВ: 05 травня 2022 року Перший Малиновський відділ державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) із застосуванням засобів поштового зв`язку подав касаційну скаргу на постанову Одеського апеляційного суду від 22 березня 2022 року. Питання про відкриття касаційного провадження не може бути вирішено з огляду на наступне. Відповідно до частин першої та другої статті 390 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині третій статті 394 цього Кодексу. З урахуванням вказаного вище, останнім днем касаційного оскарження постанови Одеського апеляційного суду від 22 березня 2022 року, повний текст якої складено в цей же день було 21 квітня 2021 року. У касаційній скарзі Перший Малиновський відділ державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) зазначає клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження постанови Одеського апеляційного суду від 22 березня 2022 року, яке обґрунтовує тим, що повний текст постанови апеляційного суду отримано відділом 28 квітня 2022 року, що підтверджується штампом вхідної кореспонденції, проставленим на копії постанови. Відповідно до пункту 2 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги додаються докази, що підтверджують дату отримання копії оскаржуваного рішення суду апеляційної інстанції, - за наявності. Перевірка дотримання строку на касаційне оскарження має істотне значення для вирішення питання про відкриття касаційного провадження. Верховний Суд позбавлений можливості вирішити питання щодо поновлення строку на касаційне оскарження, оскільки відтиск штампа вхідної кореспонденції заявника 02 квітня 2021 року на постанові апеляційного суду не є доказом про її отримання у той же день. Ураховуючи наведене, заявнику необхідно надати належні докази, що підтверджують отримання копії оскаржуваної постанови саме 28 квітня 2022 року (копія конверта апеляційного суду із трек номером або довідка суду). Крім того, заявник у касаційній скарзі просить відстрочити йому сплату судового збору за подання касаційної скарги до ухвалення судового рішення або на інший визначений судом строк, посилаючись на те, що Перший Малиновський відділ державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) є бюджетною установою та фінансується за рахунок Державного бюджету України, у зв`язку з недостатнім фінансуванням відділ позбавлений можливості сплатити вчасно судовий збір. Вивчивши доводи клопотання, суд приходить до висновку, що воно не підлягає задоволенню. Клопотання не підлягає задоволенню із таких підстав. Відповідно до статті 8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті. Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 14 січня 2021 року у справі № 0940/2276/18 зроблено правовий висновок про те, що положення пунктів 1 та 2 частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір» не поширюються на юридичних осіб, незалежно від наявності майнового критерію (майнового стану учасника справи - юридичної особи), а положення пункту 3 частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір» можуть бути застосовані до юридичної особи за наявності майнового критерію, але тільки у справах, визначених цим пунктом, тобто предметом позову у яких є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю. Предметом справи, що розглядається, не є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю, тому підстави для розгляду Верховним Судом питання про відстрочення сплати судового збору відсутні. Таким чином, заявникові необхідно сплати судовий збір за подання касаційної скарги. Відповідно до підпункту 7 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» у редакції Закону на час подання касаційної скарги, за подання до суду касаційної скарги на рішення суду справляється судовий збір у розмірі 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви в розмірі оспорюваної суми. Як убачається з судових рішень першої та апеляційної інстанцій, ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом у липні 2019 року з вимогами про: визнання прилюдних електронних торгів недійсними, скасування протоколу проведення електронних торгів, акту державного виконавця, стягнення суми плаченого гарантійного внеску в розмірі 6 298,93 грн. Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік» встановлено, що з 01 січня 2019 року прожитковий мінімум для працездатних осіб складає 1 921,00 грн. Відповідно до підпункту 1 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» (в редакції на момент звернення з позовом) ставка судового збору за подання до суду фізичною особою позовної заяви майнового характеру становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Відповідно до підпункту 2 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» (в редакції на момент звернення з позовом) ставка судового збору за подання до суду фізичною особою або фізичною особою - підприємцем позовної заяви немайнового характеру становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Відповідно до положень частини третьої статті 6 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру. Таким чином, за подання касаційної скарги на підлягає сплаті судовий збір у розмірі 6 147,20 грн (1 921,00 грн х 0,4 + 1 921,00 грн х 0,4 + 1 921,00 грн х 0,4 + 1 921,00 грн х 0,4) х 200 %. Судовий збір має бути перераховано або внесено за такими реквізитами: отримувач коштів - УК у Печер. р-ні/Печерс. р-н; код отримувача (за ЄДРПОУ) - 37993783; банк отримувача - Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача (МФО) - 899998; рахунок отримувача - UA288999980313151207000026007; код класифікації доходів бюджету - 22030102 «Судовий збір (Верховний Суд, 055)»; символ звітності банку -

207. Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України «Про судовий збір». На підтвердження сплати судового збору необхідно суду надати документ, що підтверджує його сплату. Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала. Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України,

УХВАЛИВ: Касаційну скаргу Першого Малиновського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) на постанову Одеського апеляційного суду від 22 березня 2022 року залишити без руху. Надати для усунення зазначених недоліків строк тривалістю в десять днів від моменту отримання копії цієї ухвали суду. У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута заявникові. Ухвала оскарженню не підлягає. Суддя І. Ю. Гулейков