Ухвала КАС ВС № 240/8889/20

УХВАЛА 18 травня 2022 року Київ справа №240/8889/20 адміністративне провадження №К/990/11762/22 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Блажівської Н.Є., суддів: Білоуса О.В., Желтобрюх І.Л., перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Житомирській області на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 16 серпня 2021 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 14 грудня 2021 року у справі за адміністративним позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "Благодійний союз" до Головного управління ДПС у Житомирській області про визнання дій протиправними, визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, УСТАНОВИВ: Товариство з обмеженою відповідальністю "Благодійний союз" з позовом, в якому, з урахуванням заяви про часткову відмову від позовних вимог, просили: визнати протиправними дії Головного управління ДПС у Житомирській області щодо порушення права товариства на отримання в порядку, встановленому статті 86 Податкового кодексу України, акту документальної планової виїзної перевірки від 23 січня 2020 року №36/06-30-05-01/35893156, порушення права на захист шляхом надання обґрунтованих заперечень та пояснень по суті виявлених перевіркою порушень; визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення від 6 березня 2020 року №0003683306 в частині нарахування пені з військового збору у сумі 8711,95 грн.; визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення рішення від 6 березня 2020 року №0003693306, яким визначено суму грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб у сумі 419995,62 грн., з яких 8925,44 грн. - податкове зобов`язання; 291995,09 грн. - штрафні (фінансові) санкції; 119075,09 грн. - пеня; визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 6 березня 2020 року №0003720501, яким зменшено від`ємне значення з податку на додану вартість за червень 2019 року на 3544991,00 грн.; визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 6 березня 2020 року №0003730501, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість на 36004658,00 грн., з яких 28803726,00 грн. - податкове зобов`язання та 7200932,00 грн. - штрафні (фінансові) санкції; визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 6 березня 2020 року №000374051, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток на 28071178,00 грн., з яких 22456942,00 грн. - податкове зобов`язання та 5614236,00 грн. - штрафні (фінансові) санкції. Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 16 серпня 2021 року позов задоволено частково: визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення від 6 березня 2020 року №0003683306 в частині нарахування пені з військового збору у сумі 8711,95 грн., №0003693306 в частині визначення суми податкового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 8925,44 грн. та нарахування пені у сумі 119075,09 грн., №0003720501, яким зменшено від`ємне значення з податку на додану вартість за червень 2019 року на 3544991,00 грн., №000374051 в частині збільшення суми грошового зобов`язання з податку на прибуток на 25870274,00 грн., з яких 20696219,00 грн. - податкове зобов`язання та 5174055,00 грн. - штрафні (фінансові) санкції, №0003730501 в частині збільшення суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість на 35435586,25 грн., з яких 28348468,60 грн. - податкове зобов`язання та 7087117,65 грн. - штрафні (фінансові) санкції. У задоволенні решти позовних вимог - відмовлено. Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 14 грудня 2021 року скасовано рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 16 серпня 2021 року та прийнято нову постанову, якою позовні вимоги задоволено повністю: визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення рішення від 6 березня 2020 року: №000374051 в частині збільшення суми грошового зобов`язання з податку на прибуток на 2200904,25 грн., з яких 1760723,00 грн. - податкове зобов`язання та 440181,25 грн. - штрафні (фінансові) санкції, №0003730501 в частині збільшення суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість на 148390,00 грн., з яких 118712,00 грн. - податкове зобов`язання та 29678,00 грн. - штрафні (фінансові) санкції. В решті рішення залишено без змін. 16 травня 2022 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Головного управління ДПС у Житомирській області на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 16 серпня 2021 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 14 грудня 2021 року, у якій скаржник просить скасувати оскаржувані рішення та прийняти нові, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі. При вирішенні питання про відкриття касаційного провадження за зазначеною касаційною скаргою Суд виходить з такого. Відповідно до частини першої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом. Згідно із частиною четвертою статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. Відповідно до пункту четвертого частини другої статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України у касаційній скарзі зазначаються підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав). У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні. Якщо касаційна скарга подається на підставі пункту 2 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду. У разі подання касаційної скарги на судове рішення, зазначене у частинах другій і третій статті 328 цього Кодексу, в касаційній скарзі зазначається обґрунтування того, в чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень). Скаржник посилається на правову позицію Верховного Суду пов`язану з критеріями оцінки доказів та висновками здійсненими за результатами їх дослідження. Наведені скаржником постанова Верховного Суду ухвалені за інших фактичних обставин справ, установлених судами, тому посилання скаржника на те, що судові рішення у цій справі ухвалені без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у вказаних постановах Верховного Суду, є безпідставними. Суд звертає увагу на те, що у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України недостатньо самого лише зазначення постанови Верховного Суду. Скаржник повинен зазначити висновок щодо застосування якої норми права в ній викладено, а також обов`язковою умовою є те, що правовідносини у справах (у якій викладено висновок Верховного Суду і у якій подається касаційна скарга) мають бути подібними. Подібність правовідносин означає, зокрема, подібність суб`єктного складу учасників відносин, об`єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). Зміст правовідносин з метою з`ясування їх подібності в різних рішеннях суду (судів) визначається обставинами кожної конкретної справи. При цьому, обставини, які формують зміст таких правовідносин і впливають на застосування норм матеріального права, самі по собі не формують подібності правовідносин, важливими факторами є також доводи і аргументи сторін, які складають межі судового розгляду справи. Обґрунтування формально наведеної скаржником підстави касаційного оскарження судового рішення зводиться до посилань на норми права та зазначенням того, що судом апеляційної інстанції викладений висновок з порушенням норм матеріального права, що не є належним правовим обґрунтуванням підстав касаційного оскарження судових рішень, передбачених частиною четвертою статті 328 КАС України. Отже, перевіркою змісту поданої у цій справі касаційної скарги встановлено, що у ній не викладені передбачені статтею 330 КАС України підстави для оскарження судових рішень в касаційному порядку, з урахуванням статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України. Крім того, подана касаційна скарга оформлена без додержання до вимог, встановлених статтею 330 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки скаржником не додано документ про сплату судового збору. Скаржником до касаційної скарги не додано документ про сплату судового збору, проте заявлено клопотання про відстрочення сплати судового збору у зв`язку недостатністю коштів на рахунках. Згідно з статтею 8 Закону України "Про судовий збір" від 8 липня 2011 року №3674-VI враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю. Частиною другою статті 8 Закону України "Про судовий збір" визначено, що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті. Отже, наведеною нормою встановлено вичерпний перелік умов, а також суб`єктних та предметних критеріїв, за наявності яких, з огляду на майновий стан сторони, суд може, зокрема відстрочити сплату судового збору, проте не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, або звільнити від сплати такого збору. Відповідно до положень частини першої статті 133 Кодексу адміністративного судочинства України, які кореспондуються з приписами частин першої та другої статті 8 Закону України "Про судовий збір" від 8 липня 2011 року №3674-VI, єдиною підставою для зменшення розміру належних для оплати судових витрат, звільнення від їх оплати, відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи. При цьому особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий/фінансовий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі. Разом з тим, з поданого заявником клопотання про відстрочення сплати судового збору вбачається, що викладені в ньому обґрунтування та доводи не відповідають умовам визначених статтею 8 Закону України "Про судовий збір" від 8 липня 2011 року №3674-VI. До того ж, скаржником не надано суду жодних доказів на підтвердження того, що його майновий/фінансовий стан перешкоджає сплаті ним судового збору у встановленому законодавством порядку та розмірі. Статтею 330 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено обов`язок особи, яка подає касаційну скаргу, щодо одночасного надання документа про сплату судового збору. Таким чином, особа, яка має намір подати касаційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії для виконання процесуального обов`язку дотримання вимог процесуального закону стосовно форми і змісту касаційної скарги, в тому числі щодо оплати судового збору. Скаржник заявляючи клопотання щодо відстрочення сплати судового збору, аргументує його тим, що у зв`язку з запровадженням воєнного стану на території України та скорочення видатків загального фонду Державного бюджету України на 2022 рік, проте не надав жодних доказів, які б засвідчували неможливість сплати судового збору. З огляду на викладене, особа яка звертається до суду із відповідним клопотанням, має надати належні докази на підтвердження наведених обставин та з метою обґрунтування наявності підстав застосування щодо неї винятків, визначених Законом України Про судовий збір в частині сплати судового збору. Таким чином, клопотання заявника про відстрочення сплати судового збору у даній справі задоволенню не підлягає. Так, правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України від 8 липня 2011 року №3674-VI "Про судовий збір". Відповідно до частини першої, підпункту третього пункту третього частини другої статті 4 Закону України від 8 липня 2011 року №3674-VI "Про судовий збір" (у редакції, чинній на час подання касаційної скарги) судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Ставка судового збору за подання до адміністративного суду касаційної скарги на рішення суду встановлюється у розмірі 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, але не більше 20 розмірів прожиткового мінімум для працездатних осіб. При цьому розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб - розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення (пункт 24 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України). Позовна заява у даній справі подана юридичною особою у 2020 році, а спір у справі носить майновий характер. Згідно з пункту третього частини другої статті 4 Закону №3674-VI (в тій же редакції) ставка судового збору за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано юридичною особою складає 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Статтею 7 Закону України від 14 листопада 2019 року № 294-ІХ "Про Державний бюджет України на 2020 рік" з 1 січня 2020 року прожитковий мінімум для працездатних осіб установлено в розмірі 2102 гривні. Скаржник просить переглянути судове рішення в частині задоволених позовних вимог а саме: визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення від 6 березня 2020 року №0003683306 в частині нарахування пені з військового збору у сумі 8711,95 грн.; визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення рішення від 6 березня 2020 року №0003693306, яким визначено суму грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб у сумі 419995,62 грн., з яких 8925,44 грн. - податкове зобов`язання; 291995,09 грн. - штрафні (фінансові) санкції; 119075,09 грн. - пеня; визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 6 березня 2020 року №0003720501, яким зменшено від`ємне значення з податку на додану вартість за червень 2019 року на 3544991,00 грн.; визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 6 березня 2020 року №0003730501, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість на 36004658,00 грн., з яких 28803726,00 грн. - податкове зобов`язання та 7200932,00 грн. - штрафні (фінансові) санкції; визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 6 березня 2020 року №000374051, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток на 28071178,00 грн., з яких 22456942,00 грн. - податкове зобов`язання та 5614236,00 грн. - штрафні (фінансові) санкції. Таким чином, судовий збір за подання до адміністративного суду цієї касаційної скарги складає 42 040 грн. (68 049 534,57 грн. х 1,5%, але не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб х 200%). Судовий збір підлягає сплаті за реквізитами: Отримувач коштівУК у Печер.р-ні/Печерс.р-н/22030102 Код отримувача (код за ЄДРПОУ)37993783 Банк отримувачаКазначейство України (ЕАП) Номер рахунок отримувача (стандарт IBAN)UA288999980313151207000026007 Код класифікації доходів бюджету22030102 Найменування податку, збору, платежу"Судовий збір (Верховний Суд, 055") Призначення платежу*;101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), на рішення від ______ (Дата оскарження справи) по справі _________ (Номер справи), ВЕРХОВНИЙ СУД (Касаційний адміністративний суд) (назва суду, де розглядається справа) Згідно з положеннями частини другої статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу, яка передбачає, у такому випадку, залишення останньої без руху з наданням строку для усунення недоліків. Суд вважає за необхідне встановити скаржнику десятиденний строк від дня отримання копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги шляхом надання уточненої касаційної скарги з належним обґрунтування підстав, на яких подається касаційна скарга з визначенням передбачених статтею 328 Кодексу адміністративного судочинства України підстав та документ про сплату судового збору або належних доказів на підтвердження наведених в клопотанні про відстрочення судового збору обставин. Враховуючи викладене та керуючись статтями 169, 332 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд УХВАЛИВ: Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Житомирській області на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 16 серпня 2021 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 14 грудня 2021 року у справі за адміністративним позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "Благодійний союз" до Головного управління ДПС у Житомирській області про визнання дій протиправними, визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень залишити без руху. Встановити особі, що подала касаційну скаргу, десятиденний з моменту отримання копії ухвали строк для усунення зазначеного недоліку. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає. Суддя-доповідач: Н.Є. Блажівська Судді: О.В. Білоус І.Л. Желтобрюх