Постанова Третій апеляційний адміністративний суд № 160/10248/21

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 18 травня 2022 року м. Дніпросправа № 160/10248/21 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді Панченко О.М. (доповідач), суддів: Іванова С.М., Чередниченка В.Є., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30 вересня 2021 року (м. Дніпро, суддя Єфанова О.В.) у справі № 160/10248/21 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправним рішення та зобов`язання вчинити дії,- встановив: У червні 2021 року ОСОБА_1 (далі позивачка) звернулась до суду із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (далі відповідач), в якому просила: - визнати протиправним рішення Головного управління Пенсійного Фонду України в Дніпропетровській області N 912020140676 від 05.11.2020 року в частині зменшення відсотку (проценту) розміру призначеної позивачці пенсії при перерахунку у зв`язку з підвищенням заробітної плати діючим працівникам прокуратури з 90 % до 60 % від суми місячної (чинної) заробітної плати за відповідною (прирівняною) посадою - прокуратури, та застосування обмеження суми пенсії максимальним (граничним) розміром десятьма прожитковими мінімумами, встановлених для осіб, які втратили працездатність; - зобов`язати Головне управління Пенсійного Фонду України в Дніпропетровській області здійснити з 01 жовтня 2020 року перерахунок та виплату належної позивачці пенсії за вислугу років відповідно до ЗУ Про прокуратуру N 1789 - XII від 05.11.91 року (зі змінами), ч. 20 ст. 86 ЗУ Про прокуратуру N 1697-УП від 14.10.2014 року в первинній редакції, наказів Офісу Генерального прокурора від 03.09.2020 року N 410 Про окремі питання забезпечення початку роботи обласних прокуратур, від 08.09.2020 року N 414 Про день початку роботи обласних прокуратур, виходячи з розрахунку 90 % від суми місячної (чинної) заробітної плати за відповідною (прирівняною) посадою працюючих працівників прокуратури прокурор прокуратури, без застосування обмеження суми пенсії максимальним (граничним) розміром, на підставі довідки Дніпропетровської обласної прокуратури N 21 - 320 вих. 20 від 20.10.2020 року, а також здійснити виплату різниці в нарахованій та виплаченій сумі пенсії у період з 01.10.2020 року по теперішній час. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30 вересня 2021 року позовну заяву задоволено частково: - визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області N 912020140676 від 05.11.2020 року в частині зменшення відсотку розміру призначеної позивачці пенсії при перерахунку у зв`язку з підвищенням заробітної плати діючим працівникам прокуратури з 90 % до 60 % від суми місячної (чинної) заробітної плати за відповідною (прирівняною) посадою прокуратури. - зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області з 01.10.2020 перерахувати та виплатити призначену позивачці пенсію за вислугу років у розмірі 90 % (в редакції станом на час призначення пенсії відповідно до ст. 50-1 Закону України "Про прокуратуру" N 1789-XII) від розміру заробітної плати, що визначена у довідці Дніпропетровської обласної прокуратури від 20.10.2020 р. за N 21-320вих.20. Суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що при перерахунку пенсії прокурорів має застосовуватися норма, яка визначає розмір місячного (чинного) заробітку у відсотках, що діяла на момент призначення пенсії. Крім того, суд першої інстанції вказав, що відповідач правомірно застосував обмеження пенсії позивачки десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність, адже положення Закону N 3668-VI є чинними та обов`язкові для застосування. Не погодившись із рішенням суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права. Вимоги апеляційної скарги відповідача мотивовано, зокрема тим, що: - неможливо використовувати для обрахунку розміру пенсії одночасно складові, які передбачені для різних формул обрахунку грошового забезпечення; - в даному випадку слід керуватись діючим законодавством, зокрема, ст. 86 Закону України «Про прокуратуру» №1679-VII. З цих підстав, відповідач просить рішення суду першої інстанції скасувати в частині задоволення позовних вимог та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволені позовних вимог повністю. Апеляційну скаргу позивачки, якою також було оскаржено рішення суду першої інстанції, ухвалою суду від 20.04.2022 року було повернуто скаржниці у зв`язку з тим, що вимоги ухвали апеляційного суду від 17.01.2022 року про залишення апеляційної скарги без руху не були усунуті. Позивачка правом на подання відзиву на апеляційну скаргу відповідача не скористалась, відзив на апеляційну скаргу відповідача до суду не подала. Розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження у відповідності до приписів ст. 311 КАС України. Дослідивши докази, наявні в матеріалах справи, перевіривши в межах доводів апеляційної скарги дотримання судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права, апеляційний суд зазначає наступне. Судом першої інстанції встановлено та сторонами справи не заперечується, що з 13.12. 2001 року позивачка перебуває на обліку в Головному управлінні пенсійного фонду України в Дніпропетровській області як отримувач пенсії за вислугою років згідно з Законом України "Про прокуратуру" відповідно до ст. 50-1 у розмірі 90 % від місячної заробітної плати. На день звільнення з органів прокуратури та призначення пенсії за вислугу років 13.12.2001 року діяв Закон України "Про прокуратуру" N 1789-XII, зі змінами (N 2663-Ш), відповідно до якого нарахована пенсія в розмірі 90 % середньомісячного заробітку. За період після призначення пенсії, пенсія позивачці неодноразово перераховувалась за рішенням суду, відповідно до ст. 50-1 ЗУ "Про прокуратуру" у зв`язку з підвищенням посадових окладів та інших складових заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників на підставі довідок прокуратури Дніпропетровської області, з розрахунку 90 % від заробітної плати за відповідною посадою, що зокрема встановлено постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 21 травня 2014 року (справа 203/962/134а (2а/0203/88/2014). Крім того, постановою Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 12.09.16 року у справі N 203/2146/16-а (провадження 2-а/0203/79/2016), яка набрала законної сили 28.12.2016 року, Центральне управління пенсійного фонду України в м. Дніпропетровську зобов`язано здійснити перерахунок та виплачувати позивачці пенсію за вислугу років у розмірі 90 % від середньої заробітної плати згідно довідок. У зв`язку із підвищенням заробітної плати працівникам Дніпропетровської обласної прокуратури, відповідно до ч. 20 ст. 86 Закону України "Про прокуратуру" та рішення Великої палати Конституційного Суду України від 26.03.2020 р. N 6-р/2020, позивачка звернулась до Дніпропетровської обласної прокуратури та 20.10.2020 р. отримала довідку за N 21-320 вих.20 про розмір заробітної плати (грошового забезпечення), що враховується для перерахунку пенсії. 23.10.2020 р. з письмовою заявою та вказаною довідкою звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про проведення перерахунку пенсії. Відповіді позивачка не отримала і звернулася зі скаргою щодо питань, пов`язаних з перерахунком пенсії, 05.02.21 року до ГУ ПФУ в Дніпропетровській області. Листом від 24.02.2021 року за N 5586-4058 /К-01/8-0400/21 за підписом заступника начальника пенсійного забезпечення управління ГУ ПФУ в Дніпропетровській області Т. Стасенко надійшла відповідь, без надання копій відповідних документів, в якій зазначено наступне: "Перерахунок пенсії проводиться в розмірі 60 % від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування. Максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслугу перед Батьківщиною) не можуть перевищувати десяти прожиткових мінімумів, встановлених для осіб які втратили працездатність. За результатами перерахунку розмір пенсії з 01.10.2020 складає 34430,76 грн. (57384, 60 грн. х 60 %). Розмір пенсії до виплати, з урахуванням обмежень максимального розміру пенсії становить: з 01.10.2020 17120 грн., з 01.12. 2020 17690 грн." Позивачка, не погодившись з рішенням відповідача, звернувся до суду за захистом своїх прав. Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку, що оскільки призначення та перерахунок пенсії є різними за змістом та механізмом процедурами їх проведення, внесені зміни до статті 50-1 Закону N 1789-XII щодо встановлення граничного розміру пенсії за вислугу років у розмірі 90, а потім 80 і згодом 60 процентів від суми місячного (чинного) заробітку, а також положення частини другої статті 86 Закону N 1697-VII, якими встановлено, що пенсія призначається в розмірі 60 відсотків від суми місячної (чинної) заробітної плати, не стосуються перерахунку вже призначеної пенсії. Відтак, при перерахунку пенсії прокурорів має застосовуватись норма, що визначає розмір місячного (чинного) заробітку у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії. Суд апеляційної інстанції не погоджується з вказаними висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне. Статтею 50-1 Закону України від 05.11.199 №1789-ХІІ «Про прокуратуру» (далі Закон №1789-ХІІ) у редакції, чинній до 01.10.2011, було передбачено, що прокурори і слідчі зі стажем роботи не менше 20 років, у тому числі зі стажем роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 10 років, мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку. Пенсія призначається в розмірі 80 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до котрої включаються всі види оплати праці, на які нараховуються страхові внески, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії. За кожен повний рік роботи понад 10 років на цих посадах пенсія збільшується на 2 відсотки, але не більше 90 відсотків від суми місячного (чинного) заробітку. Законом України від 08.07.2011 № 3668-VI «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» у статтю 50-1 Закону № 1789-ХІІ внесені зміни, відповідно до яких пенсія призначається в розмірі 80 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії Законом України від 27.03.2014 № 1166-VII «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні» у статті 50-1 Закону № 1789-ХІІ у частинах другій і п`ятій цифри « 80» замінено цифрами « 70». Законом України від 28.12.2014 № 76-VIII «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» у статті 50-1 Закону № 1789-ХІІ у частинах другій та п`ятій цифри « 70» замінено цифрами « 60». За правилами частини вісімнадцятої цієї статті (у редакції, чинній до 01.01.2015) призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв`язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників. Перерахунок призначених пенсій провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, у якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Перерахунок пенсій провадиться з урахуванням фактично отримуваних працівником виплат і умов оплати праці, що існували на день його звільнення з роботи. З 01.01.2015 умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначалися Кабінетом Міністрів України. Водночас 15.07.2015 набрав чинності Закон України від 14.10.2014 № 1697-VII «Про прокуратуру» (далі - Закон № 1697-VII), відповідно до Розділу ХІІ Прикінцевих положень якого визнано таким, що втратив чинність із набранням чинності цим Законом, зокрема, Закон № 1789-XII, крім, частин третьої, четвертої, шостої та одинадцятої статті 50-1, що втратили чинність з 15.12.2015. З набранням чинності Законом № 1697-VII пенсійне забезпечення працівників прокуратури регулюється положеннями статті 86, за правилами частин першої, другої якої прокурори мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років. Пенсія призначається в розмірі 60 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії. Згідно з частиною двадцятою цієї статті призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв`язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок. Перерахунок призначених пенсій проводиться з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув право на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Пенсія працюючим пенсіонерам перераховується також у зв`язку з призначенням на вищу посаду, збільшенням вислуги років, присвоєнням почесного звання або наукового ступеня та збільшенням розміру складових його заробітної плати в порядку, передбаченому частинами другою, третьою та четвертою цієї статті, при звільненні з роботи або за кожні два відпрацьовані роки. Вирішуючи питання щодо визначення норм права, які регулюють спірні правовідносини, колегія суддів виходить із такого. Відповідно до частини першої статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії у часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи. За загальним правилом норма права діє щодо відносин, які виникли після набрання чинності цією нормою. Тобто, до правовідносин застосовується той закон, під час дії якого вони настали. Позицію щодо незворотності дії в часі законів та інших нормативно-правових актів висловлював Конституційний Суд України. Так, згідно з висновками щодо тлумачення змісту статті 58 Конституції України, викладеними у рішеннях Конституційного Суду України від 13.05.1997 № 1-зп, від 09.02.1999 № 1-рп/99, від 05.04.2001 № 3-рп/2001, від 13.03.2012 № 6-рп/2012, закони та інші нормативно-правові акти поширюють свою дію тільки на ті відносини, які виникли після набуття законами чи іншими нормативно-правовими актами чинності; дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється із втратою ним чинності, тобто до певного юридичного факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце; дія закону та іншого нормативно-правового акта не може поширюватися на правовідносини, які виникли і закінчилися до набрання чинності цим законом або іншим нормативно-правовим актом. Ураховуючи наведене, до правовідносин щодо визначення відсоткового значення розміру пенсії, право на перерахунок якої виникло після набрання чинності Законом № 1697-VII, повинні застосовуватись виключно норми цього Закону, оскільки застережень щодо застосування норми, що визначала розмір місячного заробітку у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії, Закон № 1697-VII не містить та не встановлює окремого порядку обчислення відсоткового розміру під час перерахунку раніше призначеної пенсії з урахуванням норми Закону № 1789-XII, що визначала розмір місячного заробітку у відсотках та яка діяла на момент призначення пенсії, тобто одночасного застосування норм, які передбачені різними законами. Такий правовий висновок узгоджується з покладеним в основу Закону № 1697-VII принципом єдності системи прокуратури України, що забезпечується, зокрема єдиним статусом прокурорів, який передбачає однакове матеріальне та соціально-побутове забезпечення, зокрема пенсійне забезпечення прокурорів. Ураховуючи наведене, розмір відсотків, який враховується під час перерахунку пенсії має бути співмірним із тим, який застосовується під час призначення пенсії працівникам прокуратури. Встановлення різних підходів до порядку обчислення відсоткового розміру під час перерахунку пенсії після набуття чинності Законом № 1697-VII порушує справедливий баланс між інтересами працівників прокуратури, яким пенсія призначається відповідно до цього Закону та тими, яким вона була призначена відповідно до Закону № 1789-XII, ставить у нерівне становище працівників прокуратури, які отримали право на пенсію відповідно до Закону № 1697-VII. У рішенні Конституційного Суду України від 22.05.2018 N 5-р/2018 зазначено, що положення частини першої статті 22 Конституції України необхідно розуміти так, що при ухваленні нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих конституційних прав і свобод людини, якщо таке звуження призводить до порушення їх сутності. Колегія суддів зазначає, що гарантією належного пенсійного забезпечення працівників прокуратури є право на безумовний перерахунок розміру пенсії у зв`язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок. Таке право за своєю суттю направлене на збільшення розміру виплачуваної працівнику прокуратури пенсії, а гарантія дотримання конституційного права на соціальний захист, зокрема щодо недопущення зменшення такого розміру у випадку перерахунку пенсії, має бути забезпечена виплатою пенсії в раніше встановленому розмірі. Верховний Суд у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у постанові від 21.12.2021 у справі №580/5962/20, дійшов про необхідність відступити від висновку, викладеного, зокрема у постанові Верховного Суду від 10.09.2021 у справі № 580/5238/20 у подібних правовідносинах, та сформував правовий висновок, відповідно до якого до правовідносин щодо визначення відсоткового значення розміру пенсії, право на перерахунок якої виникло після набранням чинності Законом № 1697-VII, повинні застосовуватись виключно норми цього Закону, зокрема частини другої статті 86, якими встановлено, що пенсія призначається в розмірі 60 відсотків від суми місячної (чинної) заробітної плати працівників прокуратури, а не норма, що визначає розмір місячного (чинного) заробітку у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії. На час звернення позивача із заявою про перерахунок пенсії стаття 50-1 Закону № 1789-ХІІ відповідно до пункту 3 Прикінцевих положень Закону № 1697-VII у частині перерахунку пенсії втратила чинність. З огляду на наведене, на спірні правовідносини поширюються положення частини другої статті 86 Закону № 1697-VII, у силу вимог яких пенсія працівникам прокуратури призначається (перераховується) в розмірі 60 відсотків від суми місячної (чинної) заробітної плати. Таким чином, позовні вимоги у частині здійснення перерахунку пенсії у розмірі 90 відсотків від суми місячної заробітної плати, є необґрунтованими та задоволенню не підлягають, а тому, висновки суду першої інстанції, що при перерахунку пенсії працівникам прокуратури має застосовуватися норма, яка визначає розмір пенсії у відсотках та діяла на момент призначення пенсії, є помилковими. Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Оскільки в частині інших позовних вимог рішення суду відповідачем не оскаржується, колегія суддів не здійснює апеляційний перегляд рішення в іншій частині, якою у задоволенні решти позовних вимог було відмовлено. Суд враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах Салов проти України (заява № 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), Проніна проти України (заява № 63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та Серявін та інші проти України (заява № 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29). Отже, інші доводи апеляційної скарги не потребують правового аналізу, оскільки не мають вирішального значення. Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 317 КАС України, підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. З огляду на це, колегія суддів дійшла висновку про дотримання відповідачем вимог законодавства під час прийняття спірного рішення, обґрунтованість доводів, викладених в апеляційній скарзі, а також відсутність підстав для задоволення позовних вимог. Відповідно рішення суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог підлягає скасуванню. Разом з тим, вирішуючи питання про задоволення позовних вимог, в резолютивній частині рішення суд першої інстанції не зазначив про відмову у задоволені частини позовних вимог. Проте, колегія суддів наголошує на тому, що оскільки це порушення норм процесуального права не призвело до неправильного вирішення справи по суті, воно не може бути підставою для скасування рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог, однак є підставою для зміни резолютивної частини судового рішення. З огляду на це, рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30 вересня 2021 року підлягає також зміні, шляхом доповнення його резолютивної частини наступним абзацом: «У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити». В іншій частині рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30 вересня 2021 року слід залишити без змін. Керуючись статтями 317, 321, 322 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, - постановив: Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області задовольнити. Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30 вересня 2021 року у справі № 160/10248/21 скасувати в частині задоволення позовних вимог про визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області № 912020140676 від 05.11.2020 року в частині зменшення відсотку розміру призначеної ОСОБА_1 пенсії при перерахунку у зв`язку з підвищенням заробітної плати діючим працівникам прокуратури з 90 % до 60 % від суми місячної (чинної) заробітної плати за відповідною (прирівняною) посадою прокуратури, зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області з 01.10.2020 перерахувати та виплатити призначену ОСОБА_1 пенсію за вислугу років у розмірі 90 % (в редакції станом на час призначення пенсії відповідно до ст. 50-1 Закону України "Про прокуратуру" N 1789-XII) від розміру заробітної плати, що визначена у довідці Дніпропетровської обласної прокуратури від 20.10.2020 р. за N 21-320вих.20 та у задоволенні позовних вимог в цій частині відмовити. Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30 вересня 2021 року у справі № 160/10248/21 змінити, доповнивши його резолютивну частину абзацом наступного змісту: «У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити». В іншій частині рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30 вересня 2021 року у справі № 160/10248/21 залишити без змін. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду за наявності підстав, передбачених частиною 5 статті 291, пунктом 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України. Головуючий - суддя О.М. Панченко суддя С.М. Іванов суддя В.Є. Чередниченко