Окрема думка КЦС ВС № 752/18370/16-ц

ОКРЕМА ДУМКА Судді Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду Крата В. І. 18 травня 2022 року м. Київ справа № 752/18370/16-ц провадження № 61-16878св21 Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: головуючого - Крата В. І. (суддя-доповідач), суддів: Антоненко Н. О., Дундар І. О., Краснощокова Є. В., Русинчука М. М., у задоволенні заяви ОСОБА_1 про роз`яснення постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 08 грудня 2021 року відмовив. В ухвалі вказано, що «заява мотивована тим, що на виконання судового рішення в частині компенсації судового збору ОСОБА_1 звернулася до ГУ Державної казначейської служби України у м. Києві, яке листом від 25 січня 2022 року повідомило, що виконання рішень суду про компенсацію судових витрат відповідно до постанови КМ України від 27 квітня 2006 року № 590 «Про граничні розміри компенсації витрат пов`язаних з розглядом цивільних, адміністративних та господарських справ і порядок їх компенсації за рахунок держави» не належить до компетенції органів казначейства, а тому заяву ОСОБА_1 було залишено без розгляду та рекомендовано звернутися до суду, яким винесено відповідне рішення. …Аналіз постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 08 грудня 2021 року свідчить, що вона є зрозумілою, а заява про її роз`яснення стосується роз`яснення мотивів ухваленої постанови. Тому у задоволенні заяви необхідно відмовити». Не можу погодитися із ухвалою колегії суддів з таких мотивів.

1. Якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (частина шоста статті 141 ЦПК України).

2. У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 08 грудня 2021 року зазначено, що: «оскільки ОСОБА_2 звільнена від сплати судового збору (т. 1 а. с. 40), то судовий збір в розмірі 2 349,60 грн належить компенсувати відповідачеві за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України».

3. На даний час Кабінетом Міністрів України на виконання частини шостої статті 141 ЦПК України не врегульовано порядок компенсації судових витрат.

4. Відповідно до частини дев`ятої статті 10 ЦПК України якщо спірні відносини не врегульовані законом, суд застосовує закон, що регулює подібні за змістом відносини (аналогія закону), а за відсутності такого - суд виходить із загальних засад законодавства (аналогія права).

5. У статті 142 ЦПК України та статті 7 Закону України «Про судовий збір» використовується поняття «повернення» судового збору.

6. Аналіз понять «компенсація» та «повернення» судового збору свідчить, що вони є близькими за змістом, оскільки вказують на повернення сторони у попередній майновий стан шляхом компенсації або поверненні раніше сплаченого судового збору. Тому при роз`ясненні постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 08 грудня 2021 року належить застосувати положення статті 7 Закону України «Про судовий збір», якою врегульовано порядок повернення судового збору.

7. Повернення сплаченої суми судового збору здійснюється в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади із забезпечення реалізації державної фінансової політики (частина п`ята статті 7 Закону України «Про судовий збір»).

8. Згідно пункту 3 Порядку повернення (перерахування) коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 03 вересня 2013 року № 787, повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету платежів та перерахування між видами доходів і бюджетів коштів, помилково та/або надміру зарахованих до відповідних бюджетів через єдиний рахунок, у національній валюті здійснюється Казначейством або головними управліннями Казначейства з відповідних бюджетних рахунків для зарахування надходжень, відкритих в Казначействі відповідно до законодавства, шляхом оформлення розрахункових документів.

9. Судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом (частини перша та друга статті 18 ЦПК України).

10. Органи державної владита органи місцевого самоврядування, їх посадові особи не можуть приймати рішення, які скасовують судові рішення або зупиняють їх виконання (абзац 2 частини сьомої статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).

11. Судові рішення повинні бути розумно передбачуваними (S.W. v. THE UNITED KINGDOM, № 20166/92, § 36, ЄСПЛ, від 22 листопада 1995 року).

12. Тому, обміркувавши аргументи заяви, з урахуванням обов`язковості судового рішення, та того, що органи державної влади, їх посадові особи не можуть приймати рішення, які зупиняють виконання судового рішення, колегія суддів повинна була заяву ОСОБА_1 про роз`яснення постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 08 грудня 2021 року задовольнити. Суддя В. І. Крат