Постанова КЦС ВС № 711/12038/14-ц

Постанова Іменем України 04 травня 2022 року м. Київ справа № 711/12038/14-ц провадження № 61-20375св21 Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: головуючого - Грушицького А. І., суддів: Литвиненко І. В. (суддя-доповідач), Мартєва С. Ю., Петрова Є. В., Сердюка В. В., учасники справи: заявник - ОСОБА_1 , суб`єкт оскарження - приватний виконавець Черкаського виконавчого округу Чупис Тетяна Петрівна, заінтересовані особи: Публічне акціонерне товариство «Укргазбанк», ОСОБА_2 , розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Придніпровського районного суду м. Черкаси від 06 вересня 2021 року під головуванням судді Позарецької С. М. та постанову Черкаського апеляційного суду від 27 жовтня 2021 року у складі колегії суддів: Нерушак Л. В., Василенко Л. І., Єльцова В. О. у справі за скаргою ОСОБА_1 на дії та бездіяльність приватного виконавця Черкаського виконавчого округу Чупис Тетяни Петрівни, заінтересовані особи: Публічне акціонерне товариство «Укргазбанк», ОСОБА_2 , ВСТАНОВИВ:

ОПИСОВА ЧАСТИНА Короткий зміст вимог скарги У серпні 2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду із скаргою на дії та бездіяльність приватного виконавця Черкаського виконавчого округу Чупис Т. П. (далі ­ приватний виконавець Чупис Т. П., приватний виконавець), в якій просила: визнати дії приватного виконавця Черкаського виконавчого округу Чупис Т. П., які полягають у порушенні прав ОСОБА_1 , шляхом незаконного виконання виконавчих листів № 711/12038/14-ц від 16 січня 2017 року, відкриття та здійснення виконавчих проваджень; у протиправній реалізації іпотечного житла ОСОБА_1 та обмеженні заявника у використанні цивільних прав та щодо життєдіяльності - неправомірними і незаконними; зобов`язати приватного виконавця Черкаського виконавчого округу Чупис Т. П. відновити порушені права ОСОБА_1 - поновити її порушене право, шляхом скасування усіх постанов у виконавчих провадженнях, відкритих 15 серпня 2019 року, відповідно до виконавчих листів № 711/12038/14-ц, виконавчий лист повернути стягувачу - без виконання; постановити окрему ухвалу щодо виявлених порушень, вчинених приватним виконавцем Черкаського виконавчого округу Чупис Т. П. та направити її до відповідних органів і установ для здійснення заходів щодо їх виправлення, а також до правоохоронних органів для прийняття відповідного рішення щодо запобігання вчинення злочину у подальшому. Скарга мотивована тим, що на виконанні у приватного виконавця перебуває виконавчий документ № 711/12038/14-ц. Жодна із постанов приватного виконавця на адресу боржника надіслана не була, а тому передача житлового приміщення на зберігання представнику стягувача відбулась протиправно та з численними порушеннями. Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій Придніпровський районний суд м. Черкаси ухвалою від 06 вересня 2021 року скаргу ОСОБА_1 повернув без розгляду. Черкаський апеляційний суд постановою від 27 жовтня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишив без задоволення, а ухвалу Придніпровського районного суду м. Черкаси від 06 вересня 2021 року без змін. Місцевий суд, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що скарга ОСОБА_1 не відповідає вимогам частини другої статті 183 ЦПК України, оскільки до скарги, яка подається на стадії виконання судового рішення , в тому числі в процесі здійснення судового контролю за виконанням судових рішень додаються докази їх надіслання (надання) іншим учасникам справи (провадження). Заявницею не виконано вказаних вимог закону та не надано підтвердження про надіслання учасникам справи копій скарги з додатками. Врахувавши зазначене, апеляційний суд вважав правильним висновок місцевого суду про наявність підстав для повернення скарги без розгляду. Короткий зміст вимог касаційної скарги Від ОСОБА_1 у грудні 2021 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга на ухвалу Придніпровського районного суду м. Черкаси від 06 вересня 2021 року та постанову Черкаського апеляційного суду від 27 жовтня 2021 року в якій заявник просила оскаржені судові рішення скасувати, а справу направити до місцевого суду для вирішення питання про відкриття провадження. Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу Наведені в касаційній скарзі доводи містили підстави, передбачені частиною другою статті 389 ЦПК України, для відкриття касаційного провадження. ОСОБА_1 вказує, що суди обох попередніх інстанцій не звернули увагу на те, що вимоги частини другої статті 183 ЦПК України не регулюють спірні процесуальні правовідносини, а тому не підлягають до застосування у цій справі. Аргументом касаційної скарги є також те, що судами не було враховано висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 27 січня 2021 року у справі № 659/13154/20 (провадження № 61-15520св20). Узагальнені доводи особи яка подала відзив на касаційну скаргу У лютому 2022 року приватний виконавець Черкаського виконавчого округу Чупис Т. П. подала до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, подану ОСОБА_1 в якому у задоволенні касаційної скарги просить відмовити, а рішення судів попередніх інстанцій залишити без змін. Приватний виконавець вважає, що місцевий суд, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, правильно застосував приписи ЦПК України, а тому дійшов обґрунтованого висновку про повернення скарги заявниці без розгляду. Рух справи в суді касаційної інстанції Верховний Суд ухвалою від 27 січня 2022 року відкрив касаційне провадження у цій справі та витребував цивільну справу із Придніпровського районного суду м. Черкаси. 07 лютого 2022 року цивільна справа № 711/12038/14-ц надійшла до Верховного Суду. Ухвалою Верховного Суду від 26 квітня 2022 року справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження колегією в складі п`яти суддів. Фактичні обставини справи, встановлені судами 26 серпня 2021 року ОСОБА_1 подала до суду першої інстанції скаргу на дії та бездіяльність приватного виконавця. Місцевий суд встановив, що будь-яких доказів на підтвердження направлення копії скарги на дії та бездіяльність приватного виконавця іншим учасникам справи заявницею не надано. Відомості щодо виконання такої вимоги процесуального закону у тексті скарги також відсутні.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА Позиція Верховного Суду Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. Відповідно до положень частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. Відповідно до частин першої і другої статті 400 ЦПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише у межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції. Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу. Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав. Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права Процесуальний порядок провадження у цивільних справах визначається ЦПК України та іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови виконання процесуальних дій, сукупність цивільних процесуальних прав і обов`язків суб`єктів цивільно-процесуальних правовідносин та гарантій їх реалізації. Відповідно до частини другої статті 183 ЦПК України письмові заява, клопотання чи заперечення підписуються заявником чи його представником. До заяви, скарги, клопотання чи заперечення, які подаються на стадії виконання судового рішення, в тому числі в процесі здійснення судового контролю за виконанням судових рішень, додаються докази їх надіслання (надання) іншим учасникам справи (провадження). Суд, встановивши, що письмову заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої або другої цієї статті, повертає її заявнику без розгляду (частина четверта статті 183 ЦПК України). Разом із тим, розділ VII ЦПК України «Судовий контроль за виконанням судових рішень» передбачає можливість звернення сторін виконавчого провадження до суду, який видав виконавчий документ зі скаргою на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення. У частині першій статті 446 ЦПК України встановлено, що процесуальні питання, пов`язані з виконанням судових рішень у цивільних справах, вирішуються судом, який розглядав справу як суд першої інстанції, якщо інше не визначено цим розділом. Згідно зі статтею 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вони вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи. За змістом пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Європейський суд з прав людини, розглядаючи справи щодо порушення права на справедливий судовий розгляд, тлумачить вказану статтю як таку, що не лише містить детальний опис гарантій, надаваних сторонам у цивільних справах, а й захищає у першу чергу те, що дає можливість практично користуватися такими гарантіями, - доступ до суду (рішення Європейського суду з прав людини у справах: «Жоффр де ля Прадель проти Франції» від 16 грудня 1992 року; «Беллет проти Франції» від 04 грудня 1995 року). Отже, право на справедливий судовий розгляд, закріплене у пункті 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, необхідно розглядати як право на доступ до правосуддя. Суд першої інстанції, з яким погодився й апеляційний суд, виходячи з того, що до матеріалів скарги ОСОБА_1 на дії приватного виконавця не долучені докази на підтвердження надіслання її іншим учасникам справи, застосувавши вимоги частини другої статті 183 ЦПК України, повернув її заявнику без розгляду. Суди не звернули уваги на те, що частиною другою статті 183 ЦПК України регулюються загальні вимоги щодо форми та змісту письмової заяви, клопотання, заперечення, які подаються виключно з процесуальних питань при розгляді справ позовного провадження, в тому числі на стадії виконання судового рішення та в процесі здійснення судового контролю за виконанням судових рішень. Разом із тим, вказана процесуальна норма не стосується та не регулює питання подачі саме скарги на рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення. Вказані процесуальні правовідносини регулюються розділом VII ЦПК України «Судовий контроль за виконанням судових рішень», який встановлює окремий процесуальний режим розгляду відповідних справ. До подібних правових висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 27 січня 2021 року у справі № 569/13154/20 (провадження № 61-15520св20); від 17 лютого 2021 року у справі № 569/13160/20 (провадження № 61-15478св20), від 10 березня 2021 року у справі № 766/17333/20-ц (провадження № 61-1124св21), від 21 квітня 2021 року у справі № 713/1972/20 (провадження № 61-2247св21), від 06 жовтня 2021 року у справі № 761/14537/15-ц (провадження № 61-10499св21) та від 27 жовтня 2021 року у справі № 713/1971/20 (провадження № 61-7897св21). З урахуванням наведеного, суд першої інстанції, з яким погодився й апеляційний суд, дійшов помилкового висновку про повернення заявнику скарги, якою оскаржуються дії приватного виконавця при виконанні виконавчого листа, на підставі частини другої статті 183 ЦПК України. Отже доводи касаційної скарги дають підстави для висновку, що оскаржені судові рішення постановлені без додержання норм процесуального права. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги Підставою для скасування судових рішень суду першої та апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є порушення норм матеріального чи процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, що перешкоджають подальшому провадженню у справі (частина шоста статті 411 ЦПК України). Частиною четвертою статті 406 ЦПК України передбачено, що у випадках скасування судом касаційної інстанції ухвал суду першої або апеляційної інстанцій, які перешкоджають провадженню у справі, справа передається на розгляд відповідного суду першої або апеляційної інстанції. За таких обставин, оскаржені судові рішення підлягають скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для вирішення питання про відкриття провадження у справі. Щодо судових витрат Згідно з частиною тринадцятою статті 141 ЦПК України у разі, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанцій, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат. Враховуючи, що справа направляється для продовження розгляду до суду першої інстанції, суд не здійснює розподіл судових витрат. Керуючись статтями 400, 402, 406, 409, 411, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду П О С Т А Н О В И В : Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити. Ухвалу Придніпровського районного суду м. Черкаси від 06 вересня 2021 року та постанову Черкаського апеляційного суду від 27 жовтня 2021 року скасувати, справу передати до суду першої інстанції для продовження розгляду зі стадії відкриття провадження у справі. Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає. Головуючий А. І. Грушицький Судді І. В. Литвиненко С. Ю. Мартєв Є. В. Петров В. В. Сердюк