Постанова 4807 № 336/5470/20

Дата документу 17.05.2022 Справа № 336/5470/20 ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 22-ц/807/656/22 Справа №22ц/807/656/22-2 Головуючий у 1-й інстанції: Дмитрюк О.В. Є.У.№ 336/5470/20 Суддя-доповідач: Кочеткова І.В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 17 травня 2022 року м. Запоріжжя Запорізький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з цивільних справ: головуючого: Кочеткової І.В., суддів: Кримської О.М., Дашковської А.В., секретар: Рикун А.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Лідер Плюс» про визнання недійсним та скасування рішень загальних зборів, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 04 жовтня 2021 року та на додаткове рішення від 08 листопада 2021 року, В С Т А Н О В И В: У вересні 2020 ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про визнання недійсним та скасування рішень загальних зборів, в якому зазначив, що він є власником нежитлових приміщень № 134, 135, 136, 138, загальною площею 897,9 кв.м, розташованих в будинку АДРЕСА_1 . З 24.05.2016 співвласниками вказаного житлового будинку утворено об`єднання співвласників багатоквартирного будинку « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (далі - ОСББ «Лідер Плюс»). Для участі в обслуговуванні будинку він як співвласник 01.02.2017 уклав з ОСББ договір про надання послуг з технічного обслуговування нежитлових приміщень, за умовами якого вартість послуг становить 897,90 грн. на місяць. Тариф за обслуговування 1 кв.м. площі затверджений рішенням загальних зборів у 2017 р. і складає 1 грн. за 1 кв.м. Рішенням загальних зборів ОСББ від 16.12.2017 змінено суми щомісячних внесків співвласників на утримання будинку (п.4 порядку денного зборів) та встановлено, що розмір внеску з управління будинком з 01.01.2018 за 1 кв.м. нежитлових приміщень становить 2,50 грн. Рішенням загальних зборів ОСББ від15.12.2019 розмір внеску на управління будинком на 2020 рік визначено у розмірі 4,70 грн. за 1 кв.м. для нежитлових приміщень. Про обидва рішення загальних зборів, які викладені у протоколах № 6 від 16.12.2017 та № 10 від 15.12.2018 та якими змінювалися розміри внесків для співвласників, позивач довідався після отримання позовної заяви про стягнення з нього заборгованості. Посилаючись на те, що ОСББ «Лідер Плюс» порушив порядок скликання загальних зборів, не повідомив його як співвласника про час, дату, порядок денний загальних зборів, та, як наслідок, позбавив права приймати участь в управлінні будинком, просив суд визнати незаконними та скасувати вищевказані рішення загальних зборів ОСББ в частині визначення розміру внесків співвласників на управління будинком та відшкодувати судові витрати. Рішенням Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 04 жовтня 2021 року відмовлено у задоволенні позову. Додатковим рішенням Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 08 листопада 2021 року задоволено заяву ОСББ «Лідер Плюс» та вирішено питання про розподіл судових витрат. Стягнуто з ОСОБА_1 , на користь ОСББ «Лідер Плюс» витрати на правничу допомогу в сумі 8500,00 гривень. Не погоджуючись із зазначеними рішеннями суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись напорушення норм матеріального та процесуального права, просив скасувати судові рішення, ухвалити нові про задоволення його позову і відшкодування судових витрат. Вважає помилковими висновки суду першої інстанції про те, що оскаржуваними рішеннями загальних зборів його права не порушувалися. Суд першої інстанції не надав умотивованої оцінки кожному аргументу його позовної заяви та зібраним у справі доказам, безпідставно поклав на нього понесені відповідачем судові витрати. Відзив на апеляційну скаргу не надходив, проте це не заважає її розгляду. В засідання апеляційного суду ОСОБА_1 не з`явився, причини неявки суду не повідомив, про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення йому судової повістки 19.04.2022. Представник позивача адвокат Кузнецова А.С. просила відкласти розгляд справи, пославшись на неможливість прийняти участь у судовому засіданні. Клопотання про розгляд справи в режимі відео конференції не заявляла. Суд визнав причини неявки позивача і його представника до суду неповажними і такими, що не перешкоджають розгляду справи по суті. Заслухавши у судовому засіданні суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на таке. Відповідно до ч.1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Судом встановлено, що з 24.05.2016 співвласниками житлового будинку АДРЕСА_1 утворено ОСББ «Лідер Плюс» (а.с.30). ОСОБА_1 є власником нежитлових приміщень № 134, 135, № 136, 138, загальною площею 897,9 кв.м., розміщених в зазначеному будинку (а.с.11-13). Рішенням загальних зборів співвласників багатоквартирного будинку від 16.12.2017, яке викладене у протоколі № 6, було змінено суми щомісячних внесків співвласників на утримання будинку (п.4 порядку денного зборів) та встановлено, що розмір внеску з управління будинком з 01.01.2018 становить 2,50 грн. для нежитлових приміщень (а.с.31-32). За змістом протоколу № 6 від 16.12.2017 загальна кількість співвласників (власників квартир та нежитлових приміщень) 226 осіб; загальна площа всіх квартир та нежитлових приміщень 9014,06 кв.м., присутні на установчих зборах власники (особисто та/або представники) квартир та/або нежитлових приміщень будинку 60 осіб, у письмовому опитуванні взяли участь власники (особисто та/або через представників) 111 осіб. За результатами голосування («за» - 165 осіб - 73,008% співвласників, «проти» - 6 осіб - 2,654% співвласників) та прийнято рішення, що розмір внеску на управління будинком з 01.01.2018 становить за 1 м.кв. для нежитлових приміщень 2,50 грн. 15.12.2019 були проведені загальні збори співвласників багатоквартирного будинку, на яких були затверджені нові розміри внеску на управління будинком на 2020 рік, що викладено у протоколі № 10 від 15.12.2019 (п.5 порядку денного) (а.с.33-35). Відповідно до протоколу № 10 від 15.12.2019 року за підвищення тарифів проголосувало 152 особи (67,257%), проти та утримались 30 осіб (13,274%) . Загальними зборами розмір внеску збільшено до 4,40 грн/кв.м. Відмовляючи у задоволені позову, суд першої інстанції виходив із того, що позивач не довів, що прийнятими рішеннями порушено його право чи законні інтереси. Втім колегія суддів вважає, що судом першої інстанції були порушені норми процесуального права. Згідно ст.385 ЦК України, власники квартир для забезпечення експлуатації багатоквартирного житлового будинку, користування квартирами та спільним майном житлового будинку можуть створювати об`єднання власників квартир (житла). Таке об`єднання може бути створено також власниками житлових будинків. Об`єднання власників квартир, житлових будинків є юридичною особою, яка створюється та діє відповідно до статуту та закону. Особливості державної реєстрації ОСББ регулюється Законом України № 2866-ІІІ «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку». Створення об`єднання співвласників багатоквартирного будинку та скликання і проведення установчих зборів об`єднання урегульовано статтею 6 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку», відповідно до ч.ч. 1-3 якої об`єднання може бути створено лише власниками квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку (багатоквартирних будинках). Для створення об`єднання скликаються установчі збори. Скликання установчих зборів здійснюється ініціативною групою, яка складається не менш як з трьох власників квартир або нежилих приміщень. Повідомлення про проведення установчих зборів направляється ініціативною групою не менше ніж за 14 днів до дати проведення установчих зборів. Повідомлення направляється в письмовій формі і вручається кожному співвласнику під розписку або шляхом поштового відправлення (рекомендованим листом). У повідомленні про проведення установчих зборів зазначається, з чиєї ініціативи скликаються збори, місце і час проведення, проект порядку денного. Установчі збори веде голова зборів, який обирається більшістю голосів присутніх співвласників або їх представників. Кожний співвласник (його представник) під час голосування має кількість голосів, пропорційну до частки загальної площі квартири або нежитлового приміщення співвласника у загальній площі всіх квартир та нежитлових приміщень, розташованих у багатоквартирному будинку. Рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало більше половини загальної кількості усіх співвласників. Згідно ч.ч. 7, 9, 13 ст. 6 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку», кожний співвласник (його представник) під час голосування має кількість голосів, пропорційну до частки загальної площі квартири або нежитлового приміщення співвласника у загальній площі всіх квартир та нежитлових приміщень, розташованих у багатоквартирному будинку. Рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало більше половини загальної кількості усіх співвласників. Установчі збори приймають рішення про створення об`єднання і затверджують його статут. Статтею 7 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку»зазначено, що статут об`єднання складається відповідно до типового статуту, який затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної житлової політики і політики у сфері житлово-комунального господарства. У статуті має бути визначено таке: назва і місцезнаходження об`єднання; мета створення, завдання та предмет діяльності об`єднання; статутні органи об`єднання, їхні повноваження та порядок формування; порядок скликання та проведення загальних зборів; періодичність проведення зборів; порядок голосування на зборах та прийняття рішень на них; перелік питань, для вирішення яких потрібна кваліфікована більшість голосів; джерела фінансування, порядок використання майна та коштів об`єднання; порядок прийняття кошторису, створення та використання фондів об`єднання, включаючи резервні, а також порядок оплати спільних витрат; перелік питань, які можуть вирішуватися зборами представників; права і обов`язки співвласників; відповідальність за порушення статуту та рішень статутних органів; порядок внесення змін до статуту; підстави та порядок ліквідації, реорганізації (злиття, поділу) об`єднання і вирішення майнових питань, пов`язаних з цим. Статут може містити також інші положення, що є істотними для діяльності об`єднання та не суперечать вимогам законодавства. Включення до статуту відомостей про склад співвласників не є обов`язковим. Справи, що відносяться до юрисдикції господарських судів, визначено статтею 20 Господарського процесуального кодексу України. Згідно з пунктом пункту 1 частини першої статті 20 ГПК України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку зі здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених закономвипадках, зокрема: справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи-підприємці. Аналіз зазначеної норми права дає підстави для висновку, що законодавець відніс до юрисдикції господарських судів справи: 1) у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, та 2) у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи-підприємці. Відповідно до частини другої статті 4 ГПК України право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням, мають юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування. Частиною другою статті 4 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» встановлено, що об`єднання створюється як непідприємницьке товариство для здійснення функцій, визначених законом. Порядок надходження і використання коштів об`єднання визначається цим Законом та іншими законами України. Отже, зазначений Закон визначає ОСББ як юридичну особу, створену власниками для сприяння використання їх власного майна, управління, утримання і використання неподільного та загального майна. Ураховуючи те, що позивач є власником нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку, а спір стосується захисту його прав як співвласника майна багатоквартирного будинку, порушених, на його думку, діяльністю юридичної особи, тому цей спір має розглядатись за правилами Господарського судочинства. Надання послуг з утримання багатоквартирного будинку є підприємницькою діяльністю для особи, яка надає такі послуги, натомість споживач комунальних послуг не здійснює при споживанні таких послуг підприємницької діяльності, оскільки вони спрямовані на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи у забезпеченні холодною та гарячою водою, водовідведенням, газо- та електропостачанням, опаленням, а також вивезення побутових відходів і не залежать від правового статусу споживача. Тобто такі договори не є господарськими у розумінні ГК України. Юрисдикція таких спорів визначається залежно від суб`єктного складу правовідносин, тобто якщо споживачем послуг є фізична особа, то такі спори повинні розглядатися за правилами цивільного судочинства, а якщо споживачем послуг є юридична особа чи ФОП, то за суб`єктним складом такі спори мають розглядатися в порядку господарського судочинства. Аналогічні висновки Велика Палата Верховного Суду зробила у постановах від 08 травня 2018 року у справі № 757/45133/15-ц (провадження № 14-114цс18) та від 20 вересня 2018 року у справі № 751/3840/15-ц (провадження № 14-280цс18). Суд першої інстанції на вказане уваги не звернув, а тому помилково розглянув спір по суті за правилами цивільного судочинства. Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 255 ЦПП України, суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщосправа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства. Таким чином, провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСББ «Лідер Плюс» про визнання недійсним та скасування рішень загальних зборів підлягає закриттю на підставі п.1 ч.1 ст.255 ЦПК України. Згідно з пунктом 1 частини першої статті 255 ЦПК України суд закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства. При цьому суд повинен повідомити заявникові, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд таких справ (частина перша статті 256 ЦПК України). З врахуванням викладеного колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції порушив предметну юрисдикцію спору, помилково розглянув справу в порядку цивільного судочинства, дана справа підлягає розгляду в порядку господарського судочинства, а тому рішення суду підлягає скасуванню, а провадження в справі відповідно до норм п. 1 ч. 1 ст. 255 і ч.ч. 1, 2 ст. 377 ЦПК України слід закрити. Що стосується доводів апеляційної скарги стосовно додаткового рішення від 08.11.2021, яке оскаржується ОСОБА_1 , то колегія суддів вважає за необхідне вказати таке. Згідно положень ст.270 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати; 4) суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених ст.430 цього Кодексу (частина 1). Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення (частина 2). Виходячи з наведеного, додаткове рішення може бути ухвалено виключено з правових підстав, передбачених ч.1 ст.270 ЦПК України. Пленумом Верховного Суду України у пункті 20 постанови від 18 грудня 2009 року №4 «Про судове рішення у цивільній справі» було роз`яснено, що у разі скасування рішення у справі ухвалене додаткове рішення втрачає силу. Таким чином, додаткове рішення від 08 листопада 2021, яке оскаржується ОСОБА_1 , також підлягає скасуванню. Керуючись ст. ст. 255, 376, 381- 384 ЦПК України, апеляційний суд ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково. Рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 04 жовтня 2021 року та додаткове рішення від 08 листопада 2021 року у цій справі скасувати, провадження по справі закрити. Роз`яснити ОСОБА_1 , що його позов належить розгляду за правилами господарського судочинства, та право ОСОБА_1 протягом десяти днів з дня отримання ними відповідної постанови звернутися до суду із заявою про направлення справи за встановленою юрисдикцією. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту цієї постанови, лише у випадку якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до ЦПК України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково. Повний текст постанови складено 19 травня 2022 року. Головуючий: І.В. Кочеткова Судді: А.В. Дашковська О.М. Кримська