Постанова 4809 № 398/2286/21

ПОСТАНОВА Іменем України 13 травня 2022 року м. Кропивницький справа № 398/2286/21 провадження № 22-ц/4809/123/22 Кропивницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах: головуючий суддя Дуковський О.Л. судді Дьомич Л.М., Письменний О.А. учасники справи: позивач Акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк»; відповідач ОСОБА_1 . Розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи цивільну справу за апеляційною скаргою Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» на заочне рішення Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 07 вересня 2021 року, у складі головуючого судді Орловського В.В. у справі за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, - В С Т А Н О В И В: У травні 2021 року Акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк» (далі АТ КБ «Приватбанк») звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. Просив стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором у розмірі - 32594,69 грн. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що згідно укладеного договору від 02.02.2007 банк надав, а ОСОБА_1 отримав кредит, у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. Посилався на те, що відповідач неналежним чином виконує взяті на себе зобов`язання по поверненню кредитних коштів, у зв`язку із чим утворилася заборгованість за кредитним договором і яка станом на 13.04.2021 становить 32594,69 грн., яка складається із: 26003,20 грн. заборгованість за простроченим тілом кредиту; 6591,49 грн. заборгованість за простроченими відсотками. Заочним рішенням Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 07 вересня 2021 року позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором б/н від 02.02.2007 в сумі 26003,20 грн., яка складається із заборгованості за простроченим тілом кредиту. Вирішено питання про розподіл судових витрат В іншій частині позовних вимог відмовлено. Не погодившись із вказаним рішенням суду АТ КБ «ПриватБанк» подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржуване рішення суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення про задоволення позовних вимог у повному обсязі. В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначено, що Банком надано належні докази на підтвердження зазначених у позові обставин, які підтверджують наявність договірних відносин між сторонами та невиконання відповідачем взятих за договором зобов`язань. Відзив на апеляційну скаргу не подано. Відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку. Справу призначено до розгляду без повідомлення учасників справи в порядку письмового провадження. Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи та перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, за наступного. Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи: 02 лютого 2007 року між АТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір, згідно з умовами якого відповідач отримав кредит, у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок, шляхом підписання анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у Приватбанку. У заяві зазначено, що відповідач згодний з тим, що ця заява разом із Пам`яткою клієнта, Умовами та Правилами надання банківських послуг і Тарифами становить між ним та банком договір про надання банківських послуг, а також, що він ознайомився та погодився з Умовами та Правилами надання банківських послуг і Тарифами банку, які були надані йому для ознайомлення в письмовому вигляді. До кредитного договору банк додав Витяг з Тарифів обслуговування кредитної картки «Універсальна» та «Універсальна, 30 днів пільгового періоду» та Витяг з Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку ресурс: Архів Умов та правил надання банківських послуг розміщені на сайті https://privatbank.ua/terms/. Звернувшись із даним позовом позивач надав розрахунок, згідно якого відповідач має заборгованість станом на 13 квітня 2021 року у розмірі 32594,69 грн., яка складається із: 26003,20 грн. заборгованість за простроченим тілом кредиту; 6591,49 грн. заборгованість за простроченими відсотками. Суд першої інстанції частково задовольняючи позовні вимоги про стягнення із відповідача заборгованості за простроченим тілом кредиту в сумі 26 003,20 грн. послався на обґрунтованість в цій частині позовних вимог. Матеріали справи не містять доказів про виконання відповідачем свого обов`язку в частині сплати заборгованості за простроченим тілом кредиту. З виписки за кредитним договором б/н від 02.02.2007 вбачається, що відповідач користувався кредитними коштами, розраховувався кредитною картою, знімав готівку з карти та поповнював кредитну карту готівкою ( а.с.37-48). Тому, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про стягнення із відповідача заборгованості за простроченим тілом кредиту. Умови договору та спосіб його вчинення можуть бути визначені сторонами з урахуванням вимог законодавства та із дозволеним відступом від нього, або на таких саме принципах запропоновані однією із сторін. Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами кредитного договору, відповідно до змісту ч. 1 ст. 638 та ст. 1054 ЦК України, є умови про мету, суму і строк кредиту, умови і порядок його видачі, розмір, порядок нарахування та виплата процентів, відповідальність сторін. Відповідно до ч. 1 ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору. За статтями 526, 612 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Наявність угоди між сторонами підтверджується заявою позичальника. Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей термін (строк). Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання, що передбачено ч. 1 ст. 625 ЦК України. Згідно з частиною 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Частиною 2 статті 6 ЦК України передбачено, що сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами. Відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (стаття 627 ЦК України). Згідно ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Згідно ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі). З матеріалів справи вбачається, що до кредитного договору позивач додав Витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна» «Універсальна, 30 днів пільгового періоду» та Витяг з Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку, розміщених в мережі Інтернет на сайті https://privatbank.ua/terms/. Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики. Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками. Суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відмову у задоволенні позову в частині стягнення із відповідача заборгованості за простроченими відсотками, оскільки нарахування відсотків за користування кредитом, а також погашення несплачених відсотків за рахунок кредиту є неправомірним. В заяві позичальника від 02.02.2007 процентна ставка не зазначена та не передбачено погашення нарахованих відсотків за рахунок кредиту. Витяг з Умов та Правил надання банківських послуг також не підтверджує факту надання кредитних коштів відповідачу. Довідка про надані кредитні картки та довідка про зміну умов кредитування, не є частиною договору кредитування, які не мають обов`язкових реквізитів (дати, прізвища уповноваженої особи), та інформації до якого саме договору вони відносяться. Правильним є висновок суду і з яким погоджується колегія суддів, що позивачем не доведено належними та достатніми доказами, що саме ці Витяг з Тарифів та Витяг з Умов розумів відповідач та ознайомився і погодився з ними, підписуючи заяву-анкету про приєднання до умов та Правил надання банківських послуг ПриватБанку, а також те, що вказані документи на момент підписання відповідачем заяви взагалі містили умови, які зазначені в документах, що додані банком до позовної заяви. Відповідно до ст. 375 ЦПК Українисуд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. За викладених обставин, апеляційна скарга АТ КБ «ПриватБанк» не підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції необхідно залишити без змін. Керуючись ст.ст. 368, 374, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, Кропивницький апеляційний суд,- П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» залишити без задоволення. Рішення Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 07 вересня 2021 року залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Головуючий суддя О.Л. Дуковський Судді Л. М. Дьомич О.А. Письменний