Постанова Львівський апеляційний суд № 462/6809/21

Справа № 462/6809/21 Головуючий у 1 інстанції: Румілова Н.М. Провадження № 22-ц/811/4593/21 Доповідач в 2-й інстанції: Ванівський О. М. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 13 травня 2022 року Львівський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого: Ванівського О.М. суддів: Цяцяка Р.П., Шеремети Н.О., розглянувши в м. Львові в порядку письмового провадження цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 та її представника адвоката Зеленіна Сергія Сергійовича на рішення Залізничного районного суду м. Львова від 06 грудня 2021 року по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів, - в с т а н о в и в: 20 вересня 2021 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до відповідача ОСОБА_2 про стягнення аліментів. Зазначала, що вона знаходилась у шлюбі з відповідачем ОСОБА_2 з 19.11.2016 року по 24.12.2020 р., шлюб розірваний 18.11.2020 року. Від шлюбу мають сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Після розірвання шлюбу дитина проживає з нею, повністю знаходиться на її утриманні. Відповідач добровільно не надає їй допомогу в утриманні сина. Він працездатний, інших утриманців немає, має постійний заробіток. Просила стягнути з відповідача на свою користь аліменти на утримання сина в розмірі 7000 грн. щомісячно до його повноліття. Оскаржуваним рішенням Залізничного районного суду м. Львова від 06 грудня 2021 року позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованого за адресою АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , аліменти на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі по 2500 грн. щомісячно з усіх видів його заробітку (доходу), але не менше, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 20.09.2021 року. Допущено негайне виконання рішення суду у межах суми платежу за один місяць. Стягнуто з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованого за адресою АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь держави судовий збір у розмірі 908,00 грн. Рішення суду оскаржили ОСОБА_1 та її представник адвокат Зеленін Сергій Сергійович. В апеляційній скарзі посилаються на те, що рішення суду першої інстанції незаконне, ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права. Стверджують, що при ухваленні оскаржуваного судового рішення, суд першої інстанції не надав уваги тій обставині, що відповідач є молодою, здоровою та працездатною особою, не має на утриманні інших дітей чи непрацездатних осіб, не несе додаткових витрат, пов`язаних із орендою житла. Доказів протилежного відповідач не надав суду. Відповідач має можливість отримувати дохід, який зможе в повній мірі забезпечувати інтереси дитини в матеріальному утриманні. З наведених підстав просять рішення суду скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким позовну заяву задовольнити в повному обсязі. Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою І розділу V ЦПК України. Згідно ч. 1 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. Відповідно до ч. 13 статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. Крім того, практика Європейського суду з прав людини з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку (рішення від 08 грудня 1983 року у справі "Axen v. Germany", заява №8273/78, рішення від 25 квітня 2002 року "VarelaAssalinocontrelePortugal", заява № 64336/01). Так, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. В одній із зазначених справ заявник не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи. Суд апеляційної інстанції створив учасникам процесу належні умови для ознайомлення з рухом справи шляхом надсилання процесуальних документів та апеляційної скарги, а також надав сторонам строк для подачі відзиву. Крім того, кожен з учасників справи має право безпосередньо знайомитися з її матеріалами, зокрема з аргументами іншої сторони, та реагувати на ці аргументи відповідно до вимог ЦПК України. Враховуючи вищезазначене, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід задоволити частково з наступних мотивів. Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка є частиною національного законодавства, кожна людина при визначенні її громадянських прав і обов`язків має право на справедливий судовий розгляд. Згідно п. п. 1-5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Колегія суддів вважає, що оскаржуване рішення суду не відповідає зазначеним вимогам. Задовольняючи частково позовні вимоги ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утримання дитини, суд першої інстанції виходив з того, що дитина проживає разом з позивачем, відповідач добровільно не надає в належному обсязі матеріальну допомогу на утримання дитини, незважаючи на те, що утримання дитини є рівною мірою обов`язком як батька, так і матері, відтак враховуючи прожитковий мінімум для дитини відповідного віку, дійшов висновку про стягнення з відповідача на користь позивача аліментів на утримання дитини в твердій грошовій сумі в розмірі 2500 грн., але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно до досягнення нею повноліття в достатній мірі забезпечить її фізичний, розумовий, духовний, моральний і соціальний розвиток. Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду зважаючи на наступне. Матеріалами справи та судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 та відповідач ОСОБА_2 знаходились у шлюбі з 19.11.2016 року. Рішенням Залізничного районного суду м.Львова від 18.11.2020 року шлюб розірвано. Від сумісного життя мають сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження, виданим Львівським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Львівській області, актовий запис за №137. Відповідно до Довідки про реєстрацію місця проживання, наданої Залізничною районною адміністрацією ЛМР від 16.09.2021 року ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , має зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 . Відповідачем не заперечувалось, що син ОСОБА_4 фактично проживає разом з позивачем ОСОБА_1 . Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20.11.1989 року, яка ратифікована постановою Верховної Ради України №789Х11 від 27.02.1991 р. та набула чинності для України 27.09.1991 р., держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини. Стаття 5 Протоколу № 7 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачає, що кожен з подружжя у відносинах між собою і в їхніх відносинах зі своїми дітьми користується рівними правами та обов`язками цивільного характеру, що виникають зі вступу у шлюб, перебування в шлюбі та у випадку його розірвання. Ця стаття не перешкоджає державам вживати таких заходів, що є необхідними в інтересах дітей. Відповідно до принципу № 4 Декларації прав дитини - дитині мають належати права: на здорове зростання і розвиток, на належне харчування, житло, розваги і медичне обслуговування. Відповідно до ст. 180 СК України, батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства» виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці. За приписами зазначених правових норм на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини, отже, і витрати на утримання дитини (забезпечення умов життя) також мають бути однаковими. За правовою природою аліментні зобов`язання - це періодичні платежі, які платник аліментів зобов`язаний сплачувати щомісячно, з метою матеріального утримання дитини. Стаття 184 СК України передбачає, що суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі. Розмір аліментів, визначений судом або домовленістю між батьками у твердій грошовій сумі, щорічно підлягає індексації відповідно до закону, якщо платник і одержувач аліментів не домовилися про інше. За заявою одержувача аліментів індексація може бути здійснена судом за інший період. Відповідно до ч. 1 ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 31) наявність на праві власності володіння та /або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у том числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 32) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платник аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення. Відповідно до ч. 2 ст. 182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів. Частиною 1 статті 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову, а в разі подання заяви про видачу судового наказу - із дня подання такої заяви. Як вбачається з матеріалів справи, а саме з довідки №146 від 29.10.2021 року Товариства з додатковою відповідальністю «ГАЛ-КАТ» від 29.10.2021 року ОСОБА_2 займає посаду вантажника. Згідно довідки Товариства з додатковою відповідальністю «ГАЛ-КАТ» від 01.11.2021 року за №146 ОСОБА_2 з 01.04.2021 року по 30.09.2021 року знаходився у відпустці на весь час дії карантину без збереження заробітної плати. Колегія суддів звертає увагу, що відповідач не надав суду довідки про рівень доходів з 01.10.2021 року по 01.12.2021 року, а також про розмір заробітної плати до 01.04.2021 року. Статтею 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2021 рік» передбачено, що для дітей віком до 6 років встановлено прожитковий мінімум у 2021 році в розмірі: з 1 січня - 1921 гривня, з 1 липня - 2013 гривень, з 1 грудня - 2100 гривень. Зважаючи на те, що аліменти - це платіж, спрямований саме на утримання дитини, який повинен бути достатнім для цього, разом з тим, він повинен бути співрозмірним з урахуванням мети аліментного зобов`язання, яке є в обох із батьків, і має бути рівним, та покликаний захистити інтереси дитини в коштах у розмірі, необхідному для її життєдіяльності, забезпечення достойного рівня життя, який необхідний для її фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку, її гармонійного розвитку, враховуючи рівність обов`язків батьків щодо матеріального утримання дітей, їх потреби, визначений законом мінімальний розмір аліментів та прожитковий мінімум для дитини відповідного віку, беручи до уваги майновий стан відповідача, наявність у нього мінливого доходу на час розгляду справи, розмір якого він не зазначає, зважаючи на те, що він є особою молодого, працездатного віку, що може влаштуватися і на більш високооплачувану роботу, на утриманні не має інших дітей та осіб непрацездатного віку, колегія суддів приходить до висновку про необхідність стягнення з ОСОБА_2 аліменти на утримування малолітнього сина, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі по 3500 грн., але не менше 50 % від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 20.09.2021 року і до досягнення дитиною повноліття, оскільки такий розмір аліментів буде достатнім для забезпечення належного матеріального утримання дитини та якнайкраще відповідатиме її інтересам. Частина 13 ст. 141 ЦПК України передбачає, що якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат. ОСОБА_1 звільнена від сплати судового збору відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір». Відповідно до ч. 6 ст. 141 ЦПК України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. У зв`язку з тим, що колегія суддів дійшла висновку про часткове задоволення апеляційної скарги ОСОБА_1 , яка звільнена від сплати судового збору, то на підставі ч.13 ст.141 ЦПК України з ОСОБА_2 на користь держави слід стягнути 908 грн. судового збору за подання позову та 1362 грн. судового збору за подання апеляційної скарги. Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVINANDOTHERSv.UKRAINE, № 4909/04,§ 58,ЄСПЛ, від 10 лютого 2010року). Згідно з п.2 ч.1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення. Відповідно до ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права Керуючись ст.ст. 367, 368, п. 2 ч. 1 ст. 374, ст.ст. 376, 381-384 ЦПК України, Львівський апеляційний суд, - п о с т а н о в и в: апеляційну скаргу ОСОБА_1 та її представника адвоката Зеленіна Сергія Сергійовича - задовольнити частково. Рішення Залізничного районного суду м. Львова від 06 грудня 2021 року в частині стягнення аліментів на дитину змінити. Стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованого за адресою АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , аліменти на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі по 3500 грн. щомісячно з усіх видів його заробітку (доходу), але не менше, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 20.09.2021 року і до досягнення дитиною повноліття. Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованого за адресою АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь держави судовий збір у розмірі 908,00 грн. за подання позовної заяви та 1362 грн. судового збору за подання апеляційної скарги. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення постанови. Повний текст постанови складено 13.05.2022 року. Головуючий: Ванівський О.М. Судді: Цяцяк Р.П. Шеремета Н.О.