Постанова 4824 № 373/1339/21

П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 05 травня 2022 року м. Київ Справа № 373/1339/21 Провадження № 22-ц/824/4746/2022 Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: судді-доповідача Стрижеуса А.М., суддів: Поливач Л.Д., Шкоріної О.І., учасники справи: позивач - ОСОБА_1 , відповідач - ОСОБА_2 , розглянувши в порядку письмового провадженнями за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 03 грудня 2021 року у складі судді Керекези Я. І. у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення матеріальних збитків та моральної шкоди, заподіяних внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, В С Т А Н О В И В: Історія справи Короткий зміст позовних вимог У серпні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2 про стягнення матеріальних збитків та моральної шкоди, заподіяних внаслідок дорожньо-транспортної пригоди. Позов мотивував тим, що 16 червня 2020 року об 11 год. 20 хв. ОСОБА_2 , керуючи автомобілем марки «Mercedes-Benz Sprinter 516 CDI», реєстраційний номер НОМЕР_1 , по вул.Богдана Хмельницького в м.Переяслав Київської області при зустрічному роз`їзді не врахував дорожньої обстановки, бокового інтервалу, внаслідок чого допустив зіткнення із автомобілем марки «Nissan Almera Classic», реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_1 . В результаті даної дорожньо-транспортної пригоди транспортні засоби отримали механічні ушкодження. Постановою Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 07 липня 2020 року відповідача визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП. Цивільно-правова відповідальність відповідача була застрахована АТ «Страхова група «ТАС». Відповідно до полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів серії АО № 7112065 від 28 лютого 2020 року франшиза, на яку зменшується страхове відшкодування, становить 2 500,00 грн. Згідно висновку експерта № 2406 від 28 червня 2020 року вартість матеріального збитку, заподіяного власнику автомобіля марки «Nissan Almera Classic», реєстраційний номер НОМЕР_2 , станом на 28 червня 2020 року складає 146 893,81 грн, вартість відновлювального ремонту - 187 367,77 грн. Матеріальний збиток, що підлягає відшкодуванню страховою компанією, за вирахуванням франшизи, становить 500 260,00 грн. Дана суму не покриває задані позивачу збитки, тому він звернувся 21 жовтня 2020 року до судового експерта Дикого В.П. з проханням провести автотоварознавче дослідження. На адресу АТ «Страхова група «ТАС» було завчасно направлено телеграму № 000140 від 08 листопада 2020 року про дату, час та місце проведення технічного огляду. Згідно висновку експертного дослідження № 2216 від 11 листопада 2020 року вартість відновлювального ремонту автомобіля позивача становить 117 870,54 грн. Відповідно до листа ПАТ «Страхова група «ТАС» № 01089/0121 від 12 квітня 2021 року матеріальний збиток складає 83 339,75 грн, який 23 червня 2021 року був перерахований , за вирахуванням франшизи, на його рахунок. Оскільки вартість відновлювального ремонту автомобіля позивача складає 117 870,54 грн, то стягненню із відповідача підлягає матеріальна шкода в розмірі 34 530,79 грн. Крім того, позивач просив стягнути із відповідача витрати на експертні послуги в розмірі 4 000,00 грн. та франшизу в розмірі 2 500,00 грн. Також вважав, що діями відповідача йому завдана моральна шкода, яка полягає в порушенні звичайного способу життя, негативному впливі на стан здоров`я, моральних стражданнях. Його дружина ОСОБА_3 , хоча і не перебувала у автомобілі під час даної дорожньо-транспортної пригоди, в зв`язку з отриманим стресом, ІНФОРМАЦІЯ_1 народила доньку. Оскільки його автомобіль потребував капітального ремонту, він змушений був терміново знайти інший, щоб довезти дружину до Київської обласної лікарні та забрати звідти. В зв`язку з цими подіями у нього погіршився сон, виник пригнічений стан, він постійно відчував певний емоційний та фізичний дискомфорт, пов`язаний з необхідністю проведення оцінки пошкодженого транспортного засобу, його ремонту. Крім того, в зв`язку із запровадженням карантинних правил з 13 листопада 2020 року по 30 листопада 2020 року та з 09 квітня 2021 року по 30 квітня 2021 року, обмеженням пересування, він змушений був користуватися громадським транспортом, що викликало суттєві незручності у пересуванні. Багато справ він відклав, від деяких він взагалі відмовився. Крім того, він був обмежений у поїздках до своїх батьків, які проживають у м.Пирятин Полтавської області. Розмір моральної шкоди позивач оцінює в 5 000,00 грн. Ухвалою Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 01 вересня 2021 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення матеріальних збитків та моральної шкоди, заподіяних внаслідок дорожньо-транспортної пригоди. Вирішено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Аргументи сторони відповідача У вересні 2021 року ОСОБА_4 подав до суду відзив на позовну заяву, у якому просив позовні вимоги задовольнити частково, стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 франшизу у розмірі 2 500,00 грн. У задоволенні іншої частини позовних вимог ОСОБА_2 просив відмовити. Відзив мотивовано тим, що його цивільно-правова відповідальність згідно полюсу серії АО № 7112065 застрахована АТ «Страхова група «ТАС». Ліміт відповідальності страховика становить 130 000,00 грн. Згідно висновку експертного дослідження № 2216 від 11 листопада 2020 року вартість відновлювального ремонту автомобіля позивача становить 117 870,54 грн. Позивач визнає, що отримав страхове відшкодування в розмірі 83 339,75 грн. Зазначав, що вартість відновлювального ремонту автомобіля позивача не перевищує ліміту відповідальності страховика. Позовна вимога щодо відшкодування матеріальної шкоди на суму 34 530,79 грн є неправомірною, тому що пред`явлена до неналежного відповідача, що є наслідком відмови в задоволенні позовних вимог. Позовна вимога щодо відшкодування витрат на експертні послуги в розмірі 4 000,00 грн є похідними від вимоги про відшкодування майнової шкоди, тому також задоволенню не підлягають. Щодо позовної вимоги про стягнення із нього моральної шкоди, то зазначає, що пологи у дружини позивача відбулися на 40-41 тижні, тобто є строковими та своєчасними. Посилання позивача на загострення інших хвороб внаслідок даної ДТП не знаходить свого підтвердження в поданих позивачем доказах. Крім того, позивачем не доведено причинно-наслідкового зв`язку зазначених обставин з діями відповідача, що виключає покладення на нього відповідальності. Додаткові аргументи сторони позивача У жовтні 2021 року ОСОБА_1 подав до суду відповідь на відзив, у якій просить позовні вимоги задовольнити у повному обсязі. Відповідь на відзив мотивовано тим, що завдання потерпілому шкоди особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, породжує деліктне зобов`язання, в якому праву потерпілого вимагати відшкодування завданої шкоди в повному обсязі кореспондується відповідний обов`язок боржника. Дорожньо-транспортна пригода слугує підставою виникнення договірного зобов`язання згідно із договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, в якому потерпілий має право вимоги до боржника - страховика. Дані зобов`язання не виключають одне одного. Право потерпілого на відшкодування шкоди за рахунок особи, яка завдала шкоди, є абсолютним і не може бути припинене договором, стороною якого потерпілий не був. Закон надає потерпілому право одержати страхове відшкодування, але не зобов`язує його одержувати його. Відмова потерпілого від права на одержання страхового відшкодування за договором не припиняє його право на відшкодування шкоди в деліктному зобов`язанні. Крім того, просить задовольнити позовну вимогу про стягнення із відповідача моральної шкоди з підстав, які зазначені в позові. Зазначив, що станом на 11 жовтня 2021 року транспортний засіб марки «Nissan Almera Classic», реєстраційний номер НОМЕР_2 , ним не використовується, оскільки є не відремонтованим в зв`язку із недостатністю коштів. Короткий зміст оскаржуваного судового рішення Рішенням Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 03 грудня 2021 року позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення матеріальних збитків та моральної шкоди, заподіяних внаслідок дорожньо-транспортної пригоди задоволено частково. Стягнуто із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 франшизу в розмірі 2 500,00 грн. Стягнуто із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 1 500,00 грн. Стягнуто із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 79,00 грн. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено. Рішення суду мотивовано тим, що оскілки загальна сума матеріального збитку, завданого позивачу, складає 117 870,54 грн, що не перевищує ліміту страхового відшкодування - 130 000,00 грн. відсутні підстави для задоволення позовних вимог до ОСОБА_2 в цій частині, оскільки пред?явлені до неналежного відповідача. При цьому суді дійшов висновку про стягнення на користь позивача моральної шкоди в сумі 1 500,00 грн та франшизи в розмірі 2 500,00 грн. Короткий зміст вимог та доводів апеляційної скарги 30 грудня2021 року ОСОБА_1 через засоби поштового зв?язку подав до Київського апеляційного суду апеляційну скаргу, у якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення судом норм процесуального права, просить скасувати рішення Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 03 грудня 2021 року та ухвалити нове судове рішення про задоволення позовних вимог в повному обсязі. Апеляційна скарга мотивована тим, щовідповідальність за шкоду несе безпосередньо боржник - особа, яка завдала такої шкоди. Заявник вказує, що у потерпілого наявне право на власний розсуд обирати спосіб здійснення захисту свого права шляхом звернення вимоги виключно до особи, яка завдала шкоди, або шляхом звернення до страховика. Рух апеляційної скарги та матеріалів справи Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05 січня 2022 року апеляційну скаргу передано судді-доповідачу. Ухвалою Київського апеляційного суду від 11січня 2022 року витребувано з Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області матеріали цивільної справи № 373/1339/21 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення матеріальних збитків та моральної шкоди, заподіяних внаслідок дорожньо-транспортної пригоди. 21 січня 2022 року матеріали цивільної справи № 373/1339/21 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення матеріальних збитків та моральної шкоди, заподіяних внаслідок дорожньо-транспортної пригоди надійшли до Київського апеляційного суду. Ухвалою Київського апеляційного суду від 26 січня 2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 03 грудня 2021 року залишено без руху, встановлено строк для усунення недоліків апеляційної скарги, протягом десяти днів з дня вручення копії ухвали. Ухвала мотивована тим, що заявником судовий збір за подання апеляційної скарги сплачено не в повному обсязі. Заявнику необхідно доплатити судовий збір. У лютому 2022 року заявником до Київського апеляційного суду надано заяву про усунення недоліків апеляційної скарги, до якої додано квитанцію про доплату судового збору, у розмірі, встановленому судом. Ухвалою Київського апеляційного суду від 16 лютого 2022 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 03 грудня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення матеріальних збитків та моральної шкоди, заподіяних внаслідок дорожньо-транспортної пригоди. Копію ухвали про відкриття провадження разом з копією апеляційної скарги та доданими до неї матеріалами надіслано учасникам справи і встановлено їм строк для подачі відзиву на апеляційну скаргу тривалістю десять днів з моменту отримання копії цієї ухвали. Ухвалою Київського апеляційного суду від 26 квітня 2022 року справу призначено до розгляду без повідомлення учасників справи в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження, оскільки ціна позову у даній справі становить 46 030,79грн, яка станом на 01 січня 2021 року не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2 270,00 грн х 100 = 227000,00 грн). А за правилами частини першої статті 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. Доводи інших учасників справи Відзив на апеляційну скаргу не надходив. Позиція Київського апеляційного суду Згідно з частиною тринадцятою статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. Порядок розгляду справи судом апеляційної інстанції встановлено статтею 368 ЦПК України, частина перша якої встановлює, що справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою. Ураховуючи те, що справа в силу своїх властивостей є малозначною, розгляд справи Київським апеляційним судом здійснюється в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи. Частинами першою-третьою статті 367 ЦПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Заслухавши доповідь судді-доповідача, вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла таких висновків. Фактичні обставини справи Встановлено, що 16 червня 2020 року об 11 год. 20 хв. ОСОБА_2 , керуючи автомобілем марки «Mercedes-Benz Sprinter 516 CDI», реєстраційний номер НОМЕР_1 , по вул. Богдана Хмельницького в м. Переяслав Київської області при зустрічному роз`їзді не врахував дорожньої обстановки, бокового інтервалу, внаслідок чого допустив зіткнення із автомобілем марки «Nissan Almera Classic», реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_1 . В результаті даної дорожньо-транспортної пригоди транспортні засоби отримали механічні ушкодження. Постановою Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 07 липня 2020 року відповідача визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП. Відповідно до полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів серії АО № 7112065 від 28 лютого 2020 року цивільно-правова відповідальність водія автомобіля марки «Mercedes-Benz Sprinter 516 CDI», реєстраційний номер НОМЕР_1 , була застрахована АТ «Страхова група «ТАС». Ліміт страхового відшкодування становить 130 000,00 грн. Згідно звіту про визначення вартості матеріального збитку від 28 червня 2020 року станом на 28 червня 2020 року вартість відновлювального ремонту автомобіля марки «Nissan Almera Classic», реєстраційний номер НОМЕР_2 , становить 187 367,77 грн, вартість матеріального збитку, заподіяного власнику транспортного засобу складає 146 893,81 грн. Відповідно до звіту про оцінку транспортного засобу № 2406 від 29 липня 2020 року ринкова вартість пошкодженого автомобіля марки «Nissan Almera Classic», реєстраційний номер НОМЕР_2 , становить 88 000,00 грн. Згідно листа ПАТ «Страхова група «ТАС» № 02449/0120 від 07 серпня 2020 року матеріальний збиток, який підлягає відшкодуванню позивачу, за вирахуванням франшизи в розмірі 2 500,00 грн, складає 50 260,00 грн. Відповідно до висновку експертного дослідження № 2216 від 11 листопада 2020 року матеріальний збиток, завданий власникові автомобіля марки «Nissan Almera Classic», реєстраційний номер НОМЕР_2 , в результаті його пошкодження при дорожньо-транспортній пригоді складає 173 839,75 грн. Вартість даного автомобіля у аварійному стані становить 55 969,21 грн. З листа ПАТ «Страхова група «ТАС» № 01089/0121 від 12 квітня 2021 року вбачається, що матеріальний збиток, завданий позивачу, складає 83 339,75 грн. Сума страхового відшкодування в розмірі 83 3339,75 грн була перерахована 23 червня 2021 року ПАТ «Страхова група «ТАС» на рахунок позивача в повному обсязі, що визнається позивачем. Мотиви з яких виходить суд та застосовані норми матеріального права У частинах першій, другій та п`ятій статті 263 ЦПК України встановлено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Зазначеним вимогам закону оскаржуване судове рішення відповідає. Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Обов`язком суду при розгляді справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об`єктивності з`ясування обставин справи та оцінки доказів. Усебічність та повнота розгляду передбачає з`ясування усіх юридично значущих обставин та наданих доказів з усіма притаманними їм властивостями, якостями та ознаками, їх зв`язків, відносин і залежностей. Усебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин справи забезпечує, як наслідок, постановлення законного й обґрунтованого рішення. Надаючи оцінку аргументам, наведеним в апеляційній скарзі, Київський апеляційний суд виходить із такого. За договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору (стаття 979 ЦК України). Предметом договору страхування можуть бути майнові інтереси, які не суперечать закону і пов`язані, зокрема, з відшкодуванням шкоди, завданої страхувальником (страхування відповідальності) (стаття 980 ЦК України). Стаття 1166 ЦК України передбачає, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Згідно з частинами першою, другою статті 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Статтею 1194 ЦК України передбачено, що особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням). Згідно зі статтею 999 ЦК України до відносин, що випливають із обов`язкового страхування, застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено актами цивільного законодавства. Відносини страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів регламентує, зокрема, Закон України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (далі - Закон № 1961-IV). Згідно з статтею 3 Закону № 1961-IV обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів здійснюється, зокрема, з метою забезпечення відшкодування шкоди майну потерпілих внаслідок ДТП та захисту майнових інтересів страхувальників. Відповідно до статті 5 вказаного Закону об`єктом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов`язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров`ю, майну потерпілих унаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу. У разі настання страхового випадку страховик (страхова компанія) у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок ДТП життю, здоров`ю, майну третьої особи (пункт 22.1 статті 22 Закону № 1961 IV). Відповідно до підпункту 37.1.4 пункту 37.1 статті 37 Закону № 1961 IV підставою для відмови у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати) є: неподання заяви про страхове відшкодування впродовж одного року, якщо шкода заподіяна майну потерпілого, і трьох років, якщо шкода заподіяна здоров`ю або життю потерпілого, з моменту скоєння дорожньо-транспортної пригоди. Звертаючись до суду із вказаним позовом, ОСОБА_1 вказував, що ОСОБА_2 є боржником як особа, що завдала майнову шкоду його автомобілю та зобов`язаний її відшкодувати, розмір якої становить 34 530,79 грн. Також позивач просив стягнути на його користь витрати на експертні послуги в розмірі 4 000,00 грн, франшизу в розмірі 2 500,00 грн та моральну шкоду в розмірі 5 000,00 грн. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 14 грудня 2021 року у справі № 147/66/17 (провадження № 14-95цс20) зазначила, що враховуючи розподіл у деліктному зобов`язанні між винуватцем ДТП (страхувальником) і страховиком (МТСБУ) обов`язку з відшкодування шкоди, завданої під час експлуатації наземних транспортних засобів, а також те, що право потерпілого на відшкодування шкоди її заподіювачем має визначені законом межі та порядок реалізації, Велика Палата Верховного Суду відступила від висновку Верховного Суду України про те, що право потерпілого на відшкодування шкоди її заподіювачем є абсолютним, і суд не вправі відмовити у такому позові з тих підстав, що цивільно-правова відповідальність заподіювача шкоди застрахована, який викладено у постановах від 20 січня 2016 року у справі № 6-2808цс15, від 14 вересня 2016 року у справі № 6-725цс16, від 26 жовтня 2016 року у справі № 6-954цс16. Як вбачається з матеріалів справи, позивач звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2 із вимогою про відшкодування шкоди, завданої ДТП, у розмірі 34 530,79 грн, тобто в межах ліміту страхового відшкодування відповідно до договору, укладеного 28 лютого 2020 року між АТ «Страхова група «ТАС» та ОСОБА_2 . У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 грудня 2021 року у справі № 147/66/17 (провадження № 14-95цс20) зроблено наступні висновки. Покладання обов`язку з відшкодування шкоди у межах страхового відшкодування на страхувальника, який уклав відповідний договір страхування і сплачує страхові платежі, крім зазначених вище випадків, суперечить меті інституту страхування цивільно-правової відповідальності (стаття 3 Закону № 1961-IV). Відтак, аналізуючи зазначене законодавство в сукупності з загальними принципами цивільного права, як то добросовісність поведінки та спрямованість на відновлення порушеного права, слід дійти висновку, що потерпіла особа при відмові страховика (страхової компанії) у виплаті регламентних платежів у зв`язку з пропуском річного строку, має право на пред`явлення вимоги до страховика (страхової компанії) винної у спричиненні шкоди особи про відшкодування шкоди в межах страхової суми протягом строку позовної давності. У випадку, якщо потерпіла особа звернеться до страховика (страхової компанії) за відшкодуванням шкоди з пропуском встановленого річного строку, однак доведе, що нею здійснено розумних заходів для отримання відшкодування за рахунок страховика, та строк пропущено через незалежні від потерпілої особи причини, вона має право на відшкодування шкоди в межах страхової суми за рахунок страховика (страхової компанії) винної у спричиненні шкоди особи, у тому числі у судовому порядку. Велика Палата Верховного Суду в постановах від 04 липня 2018 року у справі № 755/18006/15-ц (провадження №14-176цс18) (пункт 59), від 03 жовтня 2018 року у справі №760/15471/15-ц (провадження № 14-316цс18) неодноразово звертала увагу на те, що у справах про відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної страхувальником за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, у межах ліміту страхового відшкодування належним відповідачем буде страховик. Таким чином, страхувальник не є належним відповідачем у справах із позовними вимогами про відшкодування матеріальної шкоди, які не перевищують ліміту страхового відшкодування, визначеного у договорі обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів між страховиком та страхувальником. З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що навіть у разі пропуску потерпілою особою строку, встановленого у статті 37 Закону № 1961 IV, остання вправі звернутися із позовом про відшкодування майнової шкоди, завданої у ДТП, в судовому порядку безпосередньо до страховика, у разі, якщо розмір завданої шкоди не перевищує ліміт страхового відшкодування, за наявності поважних причин несвоєчасного звернення до страховика із заявою про виплату страхового відшкодування. Якщо шкода, завдана потерпілій особі під час ДТП, перевищує ліміт страхового відшкодування то різниця між завданою шкодою та сумою страхового відшкодування покладається на страхувальника. Установивши, що позов заявлений до неналежного відповідача та відсутні визначені процесуальним законом підстави для заміни неналежного відповідача належним, суд відмовляє в позові до такого відповідача (див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц (пункт 40), від 21 листопада 2018 року у справі № 127/93/17-ц (пункт 50), від 12 грудня 2018 року у справі № 570/3439/16-ц (пункти 37, 54), від 12 грудня 2018 року у справі № 372/51/16-ц (пункт 31.10), від 30 січня 2019 року у справі № 552/6381/17 (пункт 39), від 01 квітня 2020 року у справі № 520/13067/17 (пункт 75), від 07 липня 2020 року у справі № 438/610/14-ц (пункт 54) та 13 жовтня 2020 року у справі № 640/22013/18 (пункт 31)). Враховуючи те, що позивач звернувся до страхувальника із позовом про відшкодування шкоди, завданої внаслідок ДТП, яка не перевищує ліміт страхового відшкодування згідно укладеного між АТ «Страхова група «ТАС» та ОСОБА_2 договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, тому суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог та стягнення такої шкоди з ОСОБА_2 , оскільки останній є неналежним відповідачем. Подібний висновок зроблено Верховним Судом у постанові від 19 січня 2022 року у справі № 640/15546/17 (провадження № 61-20660св19). Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Висновки за результатом розгляду апеляційної скарги Згідно з пунктом 1 частиною першою статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має правозалишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення. Відповідно до частин першої статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 03 грудня 2021 року - без змін, оскільки підстави для скасування судового рішення відсутні. Керуючись ст.ст. 367, 368, 369, 374, 375, 381, 382, 383 ЦПК України, суд,- П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення. Рішення Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 03 грудня 2021 року - залишити без змін. Постанова Київського апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня вручення такого судового рішення лише з підстав, передбачених підпунктами а), б), в), г) пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України. Суддя-доповідач: А.М. Стрижеус Судді: Л.Д. Поливач О.І. Шкоріна