Постанова Восьмий апеляційний адміністративний суд № 460/2564/21

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 16 травня 2022 рокуЛьвівСправа № 460/2564/21 пров. № А/857/1871/22 Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі: головуючого судді Ільчишин Н.В., суддів Гуляка В.В., Коваля Р.Й., розглянувши у письмовому провадженні в м. Львові апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Норд Хіл» на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 11 листопада 2021 року (судді Борискіна С.А., ухвалене у відкритому судовому засіданні о 10 год. 22 хв. в м. Рівне повний текст рішення складено 22.11.2021) у справі №460/2564/21 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Норд Хіл» до Головного управління ДПС у Рівненській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,- ВСТАНОВИВ: ТзОВ «Норд Хіл» 01.04.2021 звернулося в суд з позовом до Головного управління ДПС у Рівненській області в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 07.12.2020 №2127/1701. Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 11 листопада 2021 року відмовлено в задоволенні позову. Не погоджуючись із вказаним рішенням Товариство з обмеженою відповідальністю «Норд Хіл» подало апеляційну скаргу, яку обґрунтовує тим, що судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення допущено порушення норм процесуального та матеріального права, просить скасувати рішення та ухвалити нове, яким задовольнити позов. Вказує, що відповідно до Інвентаризаційного опису ТМЦ №2 від 04.11.2020, на 204 рахунку у ТОВ «Норд Хіл» обліковуються корм «Пан пес чемпіон» у кількості 9400 кг. на загальну суму 221558 грн. та корм для дорослих собак середніх та великих порід у кількості 14400 кг. на загальну суму 342000 грн. Копію вказаного Інвентаризаційного опису також долучалось позивачем до його заперечень на акт перевірки від 13.11.2020 № 2777/17-00-07-01/43315597. Оскільки відповідачем не під час проведення перевірки не здійснювався виїзд ревізорів для здійснення перевірки залишків ТМЦ безпосередньо на складі позивача, то заперечення з даного питання було направлено відповідачу для ознайомлення та прийняття з цього приводу податковим органом висновків які б призвели до виправлення допущених відповідачем під час документальної перевірки помилок стосовно наявності/відсутності зазначених кормів на складі позивача. За наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки та/або додаткових документів, поданих в порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 Податкового кодексу України, податкове повідомлення-рішення приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки та/або додаткових документів - протягом трьох робочих днів, що настають за днем розгляду заперечень та/або додаткових документів і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків. Факти зазначені позивачем у своїх запереченнях ніяким чином не враховано відповідачем ні у відповіді на заперечення ні при винесені оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, хоча зазначені дані відображено в бухгалтерському обліку позивача відповідали кількості та асортименту кормів, що знаходились на товарному складі ТОВ «Норд Хіл», підтверджуються вищенаведеним Інвентаризаційним описом та подальшими господарськими операціями позивача стосовно вказаного собачого корму, так згідно видаткової накладної № 261 від 05.05.2021 залишки собачого корму, що зберігались до цього на товарному складі позивача і обліковувались ним на 204 рахунку було реалізовано ТОВ «ЛМЗ» Ісполін» та складено податкову накладну №22 яку було зареєстровано в ЄРПН 31.05.2021 і дана інформація податкової звітності наявна в електронному реєстрі. На підтвердження здійснення позивачем даної господарської операції позивачем до матеріалів справи було долучено копію виписки з особового рахунку позивача станом на 01.10.2021 про отримання ним оплати за реалізовані собачі корма (виписка із АБ «Укргазбанк», оплата за ТМЦ згідно накладної № 261 від 05.05.2021) на суму 612000,00 грн. Також у суді першої інстанції відповідачем не надано будь-яких заперечень з даного питання, що згідно частини 4 статті 159 КАС України може бути кваліфіковано судом як визнання позову, а в судовому засіданні суду першої інстанції щодо отриманих відповідачем заперечень до акту перевірки з інвентаризаційним описом № 2 представник відповідача зазначила, що в неї немає всіх документів оскільки частина документів знаходяться у ревізора, який проводив перевірку і вона нічого не може сказати з цього приводу. За умови надання платником податків всіх належним чином оформлених документів, передбачених податковим законодавством, дані податкового обліку вважаються оформленими платником податків правомірно (обґрунтовано), дана правова позиція неодноразово була викладена Верховним Судом в постановах від 02.04.2019 у справі № 2а-3925/12/2170, від 19.11.2019 у справі № 2а-8895/12/2070, від 08.05.2018 у справі № 815/3526/17. ТОВ «Норд Хіл» не здійснювало будь - яких господарських операцій щодо придбаного ним собачого корму станом на 04.11.2020 в період за який проведено податкову перевірку) відповідно до пункту 189.1 статті 189 ПКУ. Господарські операції (реалізацію) даного товару було здійснено позивачем вже після проведення перевірки (05.05.2021), а відтак, і застосування даної норми по відношенню до позивача є неправомірним. У відзиві на апеляційну скаргу відповідач заперечує проти її задоволення посилаючись на безпідставність викладених у ній доводів і просить оскаржуване рішення суду залишити без змін, вважаючи його законним та обґрунтованим. Згідно статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 16.03.2022 відкрито апеляційне провадження у справі №460/2564/21 та ухвалою суду від 01.04.2022 призначено апеляційний розгляд в порядку письмового провадження. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що подана скарга не підлягає задоволенню з наступних мотивів. Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, що в період з 02.11.2020 по 06.11.2020 посадовими особами відповідача проведено документальну позапланову виїзну перевірку щодо дотримання ТОВ «Норд Хіл» податкового законодавства при декларуванні за вересень 2020 року від`ємного значення з податку на додану вартість, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету, за наслідками якої складено акт від 13.11.2020 №2777/17-00-07-01/43315597 (а.с.61-75; далі Акт перевірки). Згідно з висновками Акта перевірки позивачем допущено наступні порушення вимог податкового законодавства: - п.189.1 ст.189, пп. «г» п. 198.5 ст. 198 Податкового кодексу України - занижено податкове зобов`язаних з податку на додану вартість за вересень 2020 року на суму 137846 грн., що вплинуло на завищення суми бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку в розмірі 57893 грн. та на завишення суми від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду, в розмірі 79953 грн.; - пп. «а» п. 198.1, п.198.3 ст.198, п.201.10 ст. 201, п.200.1 та п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України - завищено податковий кредит за травень 2020 року на суму ПДВ 418775 грн., що призвело до завишення суми від`ємного значення податкової декларації з ПДВ за вересень 2020 року, яке зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, в розмірі 418775 грн.; - п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України - не зареєстровано у ЄРПН податкові накладні на суму 137 846 грн., що тягне за собою накладення штрафу відповідно до ст. 120 Податкового кодексу України. На підставі висновків Акта перевірки податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 07.12.2020 №2127/1701, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 57893,00 грн. та застосовано штрафні санкції у розмірі 14473,00 грн. (а.с.6). ТзОВ «Норд Хіл», не погоджуючись із податковим повідомленням-рішенням від 07.12.2020 №2127/1701, звернулося із скаргою до Державної податкової служби України (вх.№50141/6 від 31.12.2020) (а.с.7-8), яке рішенням від 15.01.2021 №930/6/99-00-06-01-05-06 продовжило строк розгляду скарги до 28.02.2021 (включно) (а.с.9). Рішенням про результати розгляду скарги від 25.02.2021 №4493/6/99-00-06-01-05-06 Державна податкова служба України залишила податкове повідомлення-рішення від 07.12.2020 №2127/1701 без змін, а скаргу без задоволення (а.с.10-12). Не погоджуючись із податковим повідомленням-рішенням позивач звернувся до суду. Даючи правову оцінку оскаржуваному судовому рішенню та доводам апелянта, що викладені у апеляційній скарзі, суд апеляційної інстанції виходить із такого. Відповідно до підпункту 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (далі ПК України в редакції станом на час виникнення спірних правовідносин) господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами. У відповідності до підпунктів 20.1.4, 20.1.13 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення; доступу під час проведення перевірок до територій, приміщень (крім житла громадян) та іншого майна, що використовуються для провадження господарської діяльності та/або є об`єктами оподаткування, або використовуються для отримання доходів (прибутку), або пов`язані з іншими об`єктами оподаткування та/або можуть бути джерелом погашення податкового боргу. Згідно з пунктом 44.1 статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту. Згідно з пунктами 61.1, 61.2 статті 61 ПК України податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Податковий контроль здійснюється органами, зазначеними у статті 41 цього Кодексу, в межах їх повноважень, встановлених цим Кодексом. Пунктом 62.1 статті 62 ПК України визначено, що податковий контроль здійснюється, зокрема, шляхом перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин. Згідно з пунктом 86.1 статті 86 ПК України результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка. Акт (довідка), складений за результатами перевірки та підписаний посадовими особами, які проводили перевірку, або особами, уповноваженими на це у встановленому порядку, у строки, визначені цим Кодексом, надається платнику податків або його законному представнику, який зобов`язаний його підписати. Акт перевірки - документ, який складається у передбачених цим Кодексом випадках, підтверджує факт проведення перевірки та відображає її результати. Отже, факт порушення податкового законодавства може бути встановлений не інакше як за результатами перевірки платника податків, за результатами якої складається акт. У разі здійснення операцій відповідно до пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу база оподаткування за необоротними активами визначається виходячи з балансової (залишкової) вартості, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни), а за товарами/послугами - виходячи з вартості їх придбання (пункт 189.1 статті 189 ПК України). Згідно з пунктів 198.1, 198.2, 198.3 статті 198 ПК України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів та послуг. Датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг. Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг. Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду. Відповідно до підпункту «г» пункту 198.5 статті 198 ПК України платник податку зобов`язаний нарахувати податкові зобов`язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами, придбаними/виготовленими з податком на додану вартість (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися: в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбачених пунктом 189.9 статті 189 цього Кодексу). З метою застосування цього пункту податкові зобов`язання визначаються по товарах/послугах, необоротних активах: придбаних для використання в неоподатковуваних операціях - на дату їх придбання; придбаних для використання в оподатковуваних операціях, які починають використовуватися в неоподатковуваних операціях, - на дату початку їх фактичного використання, визначену в первинних документах, складених відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні». Згідно пункту 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу. Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Відповідно до пункту 200.1 статті 200 ПК України, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. Пунктом 200.4 статті 200 ПК України передбачено, що при від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума: а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу - б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету; в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду. Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності визначені Законом України від 16.07.1999 №996-ХIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі - Закон №996-XIV). За визначеннями, наведеними у статті 1 Закону №996-XIV, бухгалтерський облік - процес виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про діяльність підприємства зовнішнім та внутрішнім користувачам для прийняття рішень; внутрішньогосподарський (управлінський) облік - система збору, обробки та підготовки інформації про діяльність підприємства для внутрішніх користувачів у процесі управління підприємством; господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства; консолідована фінансова звітність - фінансова звітність підприємства, яке здійснює контроль, та підприємств, які ним контролюються, як єдиної економічної одиниці; облікова політика - сукупність принципів, методів і процедур, що використовуються підприємством для ведення бухгалтерського обліку, складання та подання фінансової звітності; первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію. Відповідно до приписів частин 1, 2 та 5 статті 8 Закону №996-XIV, бухгалтерський облік на підприємстві ведеться безперервно з дня реєстрації підприємства до його ліквідації. Питання організації бухгалтерського обліку на підприємстві належать до компетенції його власника (власників) або уповноваженого органу (посадової особи) відповідно до законодавства та установчих документів. Підприємство самостійно: визначає за погодженням з власником (власниками) або уповноваженим ним органом (посадовою особою) відповідно до установчих документів облікову політику підприємства, обирає форму бухгалтерського обліку як певну систему регістрів обліку, порядку і способу реєстрації та узагальнення інформації в них з додержанням єдиних засад, встановлених цим Законом, та з урахуванням особливостей своєї діяльності і технології обробки облікових даних. Відповідно до статті 9 Закону №996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов`язаних рахунках бухгалтерського обліку. Дані аналітичних рахунків повинні бути тотожні відповідним рахункам синтетичного обліку на перше число кожного місяця. Господарські операції повинні бути відображені в облікових регістрах у тому звітному періоді, в якому вони були здійснені. Отже, документами, що є підставою для внесення записів до бухгалтерського обліку є накладні, витратні накладні, товарно-транспортні накладні, тощо. Як встановлено судом на підставі матеріалів справи та підтверджено Актом перевірки від 13.11.2020 №2777/17-00-07-01/43315597, для підтвердження фактичної наявності залишків ТМЦ на складах підприємства (місцях зберігання), платнику було вручено запит від 03.11.2020 №10168/10/7-00-07-02-06 про надання документів та зобов`язано провести інвентаризацію ТМЦ. Згідно з наказом ТОВ «Норд Хіл» від 04.11.2020 №5 комісією у складі - голова комісії Бойко Ю.О., член комісії Бойко Ю.Ю. проведено інвентаризацію ТМЦ на складах та під час проведення інвентаризації 04.11.2020 позивачем забезпечено доступ працівників контролюючого органу до складських приміщень, що використовуються для провадження господарської діяльності. Відповідно пункту 4.1 Порядку проведення інвентаризації, затверджено наказом Міністерства фінансів України «Про затвердження Положення про інвентаризацію активів та зобов`язань» від 02.09.2014 за №879, інвентаризація запасів проводиться за місцями зберігання та окремо за матеріально відповідальними особами. При цьому, перевіркою було встановлено, що згідно з представленими до перевірки документами у позивача відсутні власні приміщення, що використовуються в господарській діяльності, а загальна площа орендованих приміщень, що використовуються у господарській діяльності в періоді, який перевіряється 2000 кв.м., у тому числі на підставі договору оренди від 20.08.2020 №30, укладеного з ППФ «Інтерекопласт». Згідно з зі штатним розписом матеріально-відповідальною особою ТОВ «Норд Хіл» є лише одна особа - Бойко Ю.О. Відтак, у зв`язку із наявністю одного місця зберігання запасів та наявністю однієї матеріально-відповідальної особи, позивач склав один Інвентаризаційний опис товарно-матеріальних цінностей від 04.11.2020 №1 (аркуші справи 49-50). Відповідно до наданого до перевірки Інвентаризаційного опису товарно-матеріальних цінностей від 04.11.2020 №1: «до початку проведення інвентаризації всі видаткові та прибуткові документи на товарно-матеріальні цінності здані в бухгалтерію та всі товарно-матеріальні цінності, отримані під мою (нашу) відповідальність, оприбутковані, а товари, що вибули, списані у видаток». За даними інвентаризації та згідно з Інвентаризаційним описом від 04.11.2020 №1 собачий корм на рахунках бухгалтерського обліку не виявлений, що не спростовує апелянт у поданій ним апеляційній скарзі. Згідно з частиною 1 статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Апелянт вказує, що відповідно до Інвентаризаційного опису ТМЦ №2 від 04.11.2020, на 204 рахунку у ТОВ «Норд Хіл» обліковуються корм «Пан пес чемпіон» у кількості 9400 кг. на загальну суму 221558 грн. та корм для дорослих собак середніх та великих порід у кількості 14400 кг. на загальну суму 342000 грн., копію вказаного Інвентаризаційного опису також долучалось позивачем до його заперечень на акт перевірки від 13.11.2020 № 2777/17-00-07-01/43315597, однак колегія суддів звертає увагу на те, що доказів подання до перевірки, долученого до позовної заяви Інвентаризаційного опису від 04.11.2020 №2, в якому зазначено про облік на 204 рахунку у ТОВ «Норд Хіл» корму для собак (а.с.21-22), до суду надано не було та зазначений Інвентаризаційний опис від 04.11.2020 №2 був складений вже після проведення перевірки. Заперечення до Акту перевірки від 13.11.2020 № 2777/17-00-07-01/43315597 подане позивачем до Головного управління ДПС у Рівненській області розглянуте та надана відповідь на заперечення за №13107/ФОП/17-00-07-01-10 від 07.12.2020. Також, перевіркою встановлено та позивачем не заперечено, що за даними єдиного реєстру податкових накладних (далі - ЄРПН) в 2020 році ТОВ «Норд Хіл» придбало собачий корм згідно з податковими накладними: - від ТОВ «Еко-Гранула» - корм для дорослих собак середніх та великих порід з куркою: податкова накладна від 13.03.2020 №16 на суму 342000 грн., ПДВ 68400 грн.; від 10.03.2020 №15 на суму 205437,5 грн., ПДВ 41087,5 грн.; - від ТОВ «Харчові технології Закарпаття» корм «Пан пес-чемпіон»: податкова накладна від 11.09.2020 №41 на суму 68610 грн., ПДВ 13722,0 грн.; податкова накладна від 21.09.2020 №65 на суму 73184,0 грн., ПДВ 14636,8 грн. (а.с.13, 14). Актів списання, видаткових накладних та інших документів щодо вибуття собачого корму ТОВ «Норд Хіл» саме на час проведення перевірки надано не було. Крім того, згідно з АІС «Податковий блок», ЄРПН за період з 01.03.2020 по 31.10.2020 позивачем станом на 04.11.2020 не зареєстровано податкові накладні на реалізацію собачого корму, а реалізація товару після проведення перевірки не можу враховуватись як належні дії позивача під час його господарської діляьності. В момент придбання собачого корму підприємством сума ПДВ, на підставі отриманих та зареєстрованих в ЄРПН, включена до складу податкового кредиту у відповідності до статті 198 ПК України. Оскільки, операції з придбання собачого корму від вищевказаних контрагентів віднесено до складу податкового кредиту та не використано в господарській діяльності, то сума ПДВ підлягає включенню до складу податкового зобов`язання як компенсуюче ПДВ. Перевіркою обґрунтовано встановлено невідповідність придбання собачого корму (задекларований податковий кредит) з реалізацією (задекларовані податкові зобов`язання) та наявною кількістю собачого корму. Відповідно до частини 1 статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Згідно частини 1 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Таким чином, враховуючи вищенаведені обставини, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що відображені в акті перевірки факти допущення позивачем порушень підтверджені належними та достатніми доказами, та не спростовані позивачем. Отже, колегія суддів дійшла висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, а судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводами апеляційної скарги висновки, викладені в судовому рішенні, не спростовуються і підстав для його скасування не вбачається. У відповідності до частини 2 статті 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини. Згідно із статтею 17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію і практику Суду як джерело права. Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, судом апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі «Проніна проти України» (Рішення Європейського суду з прав людини від 18.07.2006). Зокрема, у пункті 23 рішення Європейський суд з прав людини зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи, що і зроблено апеляційним судом переглядаючи рішення суду першої інстанції, аналізуючи відповідні доводи скаржника. Відповідно до статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права. Відповідно до статті 139 КАС України судові витрати не стягуються. Керуючись ст.ст. 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Норд Хіл» залишити без задоволення. Рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 11 листопада 2021 року у справі №460/2564/21 залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів. Головуючий суддя Н.В. Ільчишин Судді В.В. Гуляк Р.Й. Коваль