Постанова Шостий апеляційний адміністративний суд № 580/320/22

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 580/320/22 Головуючий у І інстанції - Гайдаш В.А. Суддя-доповідач - Мельничук В.П. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 16 травня 2022 року м. Київ Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі: Головуючого-судді: Мельничука В.П., суддів: Кучми А.Ю., Лічевецького І.О., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу судді Черкаського окружного адміністративного суду від 31 січня 2022 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Департаменту з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції України про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, - В С Т А Н О В И Л А: ОСОБА_1 звернувся до Черкаського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Департаменту з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції України, в якому просив: - визнати протиправними дії Відповідача щодо відмови внесення та подання до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області сум індексації грошового забезпечення до нової довідки Позивача за період з 01.01.2018 по 05.03.2019 для обчислення пенсії з 01.04.2019; - зобов`язати Відповідача підготувати та внести до нової довідки суми індексації грошового забезпечення Позивача за період з 01.01.2018 по 05.03.2019, та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області для обчислення пенсії з 01.04.2019; - визнати протиправними дії Відповідача щодо відмови виготовити та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області довідку з відомостями про надбавку за оперативно-розшукову діяльність Позивача, починаючи з 01.01.2008 (дата вступу в силу постанови № 1294), для перерахунку пенсії; - зобов`язати Відповідача виготовити та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області довідку про надбавку за оперативно-розшукову діяльність в розмірі 50% посадового окладу Позивача, для перерахунку пенсії та виплати пенсії; - стягнути з Відповідача компенсацію за завдану моральну шкоду у розмірі 5000 грн. на користь Позивача. Ухвалою судді Черкаського окружного адміністративного суду від 31 січня 2022 року позовну заяву повернуто Позивачеві разом із усіма доданими до неї матеріалами. Не погоджуючись з таким судовим рішенням ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та направити справу до суду першої інстанції для розгляду. В апеляційній скарзі вказано про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання. Апеляційна скарга мотивована тим, що право Позивача на звернення до суду з вимогою до Відповідача щодо надання довідки про надбавку за оперативно-розшукову діяльність є абсолютним, та не може бути обмежено будь-яким строком, в силу вимог ч. 3 ст. 51 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09 квітня 1992 року № 2262-XII. Відзиву Відповідача на апеляційну скаргу ОСОБА_1 до суду апеляційної інстанції не надходило, що не перешкоджає розгляду справи. Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, згідно з ч. 2 ст. 312 КАС України, якою, зокрема, передбачено, що апеляційна скарга на ухвалу суду про повернення позовної заяви розглядається судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження). Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суддя суду першої інстанції, повертаючи позовну заяву виходив з того, що Позивач просить суд визнати протиправними дії Відповідача щодо відмови виготовити та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області довідку з відомостями про надбавку за оперативно-розшукову діяльність Позивача, починаючи з 01.01.2008 та зобов`язати виготовити вказану довідку, однак до Черкаського окружного адміністративного суду з даним позовом Позивач звернувся лише 17.01.2022, тобто з пропуском шестимісячного строку звернення до суду. Так, спірним питанням у межах спірних правовідносин, є поважність причин пропуску строку звернення до адміністративного суду. Суддя суду першої інстанції визнаючи неповажними причини пропуску строку вказав, що лист Департаменту з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції України від 13.12.2021 № 6353-21/К-5411 про відмову у видачі довідки з відомостями про надбавку за оперативно-розшукову діяльність Позивача, починаючи з 01.01.2008 - не змінює момент, з якого Позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення свої прав, тому для обрахунку строку звернення до суду не застосовується. Колегія суддів не погоджується з таким висновком судді суду першої інстанції та вважає його необґрунтованим з огляду на таке. Згідно з частиною першою статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Частиною другою цієї статті встановлено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Відповідно до частини третьої статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Спеціальним нормативно-правовим актом, який встановлює окремі правила та положення для регулювання відносин пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Національному антикорупційному бюро України, Службі судової охорони, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції, Бюро економічної безпеки України чи Державній кримінально-виконавчій службі України, в тому числі захисту порушеного права в судовому порядку, є Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09 квітня 1992 року № 2262-XII (далі - Закон № 2262-XII). Відповідно до пункту 4 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року № 45 перерахунок пенсії здійснюється на момент виникнення такого права і проводиться у строки, передбачені частинами другою і третьою статті 51 Закону № 2262-XII. Згідно із частинами другою і третьою статті 51 Закону № 2262-ХІІ перерахунок пенсій, призначених особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей, провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Перерахунок пенсій у зв`язку зі зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно із цим Законом, або у зв`язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, установлених законодавством, не проведений з вини органів ПФУ та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком. Згідно із частинами першою та другою статті 6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини. Відповідно до частини першої статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року № 3477-VI суди застосовують при розгляді справ Конвенцію і практику ЄСПЛ як джерело права. Верховний Суд у постанові від 24 червня 2020 року у справі № 160/8324/19 зазначив, що право на виплати у сфері соціального забезпечення було включено до змісту статті 1 Першого протоколу до Конвенції вперше в рішенні від 16 грудня 1974 року у справі «Міллер проти Австрії», де Європейський суд з прав людини установив принцип, згідно з яким обов`язок сплачувати внески у фонди соціального забезпечення може створити право власності на частку активів, які формуються відповідним чином. Позиція Суду була підтверджена і в рішенні від 16 вересня 1996 року «Гайгузус проти Австрії», у якому якщо особа робила внески у певні фонди, у тому числі пенсійні, то такі внески є часткою спільних коштів фонду, яка може бути визначена у будь-який момент, що, у свою чергу, може свідчити про виникнення у відповідної особи права власності. За змістом правової позиції ЄСПЛ у справі «Кечко проти України» (рішення від 8 листопада 2005 року) у межах свободи дій держави визначати, які надбавки виплачувати своїм робітникам з державного бюджету. Держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату таких надбавок, вносячи відповідні зміни в законодавство. Однак якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти в цих виплатах, доки відповідні положення є чинними. З огляду на викладене Верховний Суд дійшов висновку, що відмова Центру в наданні оновленої довідки та, як наслідок, відмова пенсійного органу у проведенні позивачу перерахунку пенсії порушує гарантоване статтею 1 Першого протоколу Конвенції право мирно володіти своїм майном. Також, Верховним Судом висловленого позицію в постанові від 22 липня 2021 року у справі № 520/3259/19, за якою у справах за адміністративним позовом щодо відмови Позивачу у підготовці та наданні до ГУ ПФУ оновленої довідки про розмір його грошового забезпечення застосовуються строки звернення до суду, визначені нормами Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09 квітня 1992 року № 2262-XII. Аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 03 вересня 2020 року у справі № 520/3061/19. Таким чином, адміністративний позов у даній справі поданий до суду першої інстанції в межах строку звернення. Колегією суддів враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд. З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суддя суду першої інстанції дійшов помилкового висновку про наявність підстав для повернення позовної заяви, а тому апеляційна скарга підлягає задоволенню. Зі змісту ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно та всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. За змістом частини 1 статті 320 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання. Згідно із частиною 3 статті 312 КАС України, у випадках скасування судом апеляційної інстанції ухвал про відмову у відкритті провадження у справі, про повернення позовної заяви, зупинення провадження у справі, закриття провадження у справі, про залишення позову без розгляду справа (заява) передається на розгляд суду першої інстанції. Розглянувши доводи ОСОБА_1 , викладені в апеляційній скарзі, перевіривши правильність застосування суддею суду першої інстанції норм законодавства України, колегія суддів вважає, що допущені порушення норм процесуального є такими, що призвели до неправильного вирішення питання, та є підставою для скасування оскаржуваної ухвали з постановленням нового судового рішення про направлення справи для розгляду до суду першої інстанції. Керуючись ст. ст. 241, 242, 243, 308, 312, 320, 321, 322, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, - П О С Т А Н О В И Л А: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити. Ухвалу судді Черкаського окружного адміністративного суду від 31 січня 2022 року - скасувати, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду. Головуючий-суддя: В.П. Мельничук Судді: А.Ю. Кучма І.О. Лічевецький