Постанова Третій апеляційний адміністративний суд № 280/8994/21

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 10 травня 2022 року м. Дніпросправа № 280/8994/21 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Прокопчук Т.С. (доповідач), суддів: Кругового О.О., Щербака А.А., розглянувши в порядку письмового провадження в місті Дніпрі апеляційну скаргу Управління соціального захисту населення Запорізької міської ради по Олександрівському району на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 25 листопада 2021 року (головуючий суддя: Стрельнікова Н.В.), по адміністративній справі № 280/8994/21, розглянутої у спрощеному провадженні за позовом ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Запорізької міської ради по Олександрівському району про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, - ВСТАНОВИВ: Позивач ОСОБА_1 24.09.2021 року звернувся до суду з позовом до відповідача Управління соціального захисту населення Запорізької міської ради по Олександрівському району( далі УПСЗН ЗМР по Олександрівському району), в якому просив визнати протиправною бездіяльність щодо нездійснення перерахунку та виплати йому щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2021 рік як учаснику бойових дій за 2021 рік у розмірі, встановленому ч.5 ст.12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»; стягнути з відповідача на його користь недоплачену суму разової грошової допомоги за 2021 рік, як учаснику бойових дій у розмірі 7354,00 грн. Позовні вимоги обґрунтовано порушенням відповідачем його права щодо отримання недоплаченої грошової допомоги до 5 травня як учаснику бойових дій за 2021 рік. У відзиві на позов відповідач УПСЗН ЗМР по Олександрівському району зазначає про безпідставність заявлених позивачем вимог та просить в позові відмовити. Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду 25 листопада 2021 року позовні вимоги задоволено. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, УПСЗН ЗМР по Олександрівському району подано апеляційну скаргу, в якій апелянт просить скасувати рішення суду та відмовити в задоволенні позовних вимог через порушення судом норм матеріального права. В обґрунтування апеляційної скарги скаржник посилається на постанову Кабінету Міністрів України №325 від 08.04.2021 року «Деякі питання виплати разової грошової допомоги, передбаченої законами України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і «Про жертви нацистських переслідувань», якою встановлені розмірі та порядок виплати щорічної разової грошової допомоги до 5 травня учасникам бойових дій в сумі 1491 грн. Відповідач здійснює функцію виплати тих сум, які надійшли на його рахунок, тому змінювати, зменшувати або збільшувати розмір цієї виплати, відповідач не має законних підстав. Відзив на апеляційну скаргу від позивача не надійшов. Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, а також правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права та правової оцінки обставин у справі, колегія суддів зазначає наступне. Відповідно до ч.1,2,3 ст.242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Крім того, ст.2 та ч.4 ст.242 КАС України встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Зазначеним вимогам процесуального закону рішення суду першої інстанції відповідає, в зв`язку з чим апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне. Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 є учасником бойових дій і має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 , виданим 10.08.2015 року. Із матеріалів справи вбачається, і зазначена обставина не заперечується сторонами, що в 2021 році відповідачем виплачена позивачу разова допомога до 5 травня в розмірі 1 491 грн. Зазначені дії відповідача оскаржені позивачем в судовому порядку. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідачем УПСЗН ЗМР по Олександрівському району протиправно не виплачено позивачу щорічну грошову допомогу до 5 травня 2021 року в розмірі, передбаченому ч.5 статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» №3551-XII (далі Закон №3551). Суд першої інстанції правильно визначив характер спірних правовідносин, які врегульовані Законом №3551. Положеннями ч.5 ст.12 Закону №3551 встановлено розміри виплати щорічної разової грошової допомоги до 5 травня, зокрема, учасникам бойових дій в розмірі 5 мінімальних пенсій за віком. Статтею 17-1 Закону №3551 передбачено, що щорічну виплату разової грошової допомоги до 5 травня в розмірах, передбачених ст. 12-16 цього Закону, здійснюють центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення, через відділення зв`язку або через установи банків (шляхом перерахування на особовий рахунок отримувача) пенсіонерам - за місцем отримання пенсії, а особам, які не є пенсіонерами, - за місцем їх проживання чи одержання грошового утримання. Особи, які не отримали разової грошової допомоги до 5 травня, мають право звернутися за нею та отримати її до 30 вересня відповідного року, в якому здійснюється виплата допомоги. Законом України від 28.12.2014 року за №79-VІІІ «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо реформи міжбюджетних відносин», який набув чинності 01.01.2015 року, розділ VІ Прикінцеві та перехідні положення Бюджетного кодексу України доповнено п. 26, яким встановлено, що норми і положення ст.12,13,14, 15 та 16 Закону №3551 застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів. На виконання зазначених приписів Бюджетного кодексу України Кабінетом Міністрів України прийнято постанову №325 від 08.04.2021 року «Деякі питання виплати у 2021 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і «Про жертви нацистських переслідувань», якою визначено, що у 2021 році виплату до 5 травня разової грошової допомоги, передбаченої вищезазначеними Законами України проводить Міністерство соціальної політики шляхом перерахування коштів на зазначені цілі структурним підрозділам з питань соціального захисту населення обласних, Київської міської державних адміністрацій), які розподіляють їх між структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві державних адміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад, центрами по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат, що відповідають вимогам п. 47 ч.1 ст. 2 Бюджетного кодексу України. Разом з тим, рішенням Конституційного Суду України від 27.02.2020 року у справі №1-247/2018(3393/18) визнано таким, що не відповідає Конституції України, окреме положення п. 26 розділу VI Прикінцеві та перехідні положення Бюджетного кодексу України у частині, яка передбачає, що норми і положення статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону №3551 застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування. Як слідує із змісту вказаного рішення, Конституційний Суд України, проаналізувавши положення Конституції України та законодавства України, яке регулює спірні відносини, дійшов висновку, що Бюджетним кодексом України не можна вносити зміни до інших законів України, зупиняти їх дію чи скасовувати їх, а також встановлювати інше (додаткове) законодавче регулювання відносин, відмінне від того, що є предметом спеціального регулювання іншими законами України. Встановлення п. 26 розділу VI Прикінцеві та перехідні положення Кодексу іншого, ніж у статтях 12, 13, 14, 15 та 16 Закону №3551, законодавчого регулювання відносин у сфері надання пільг ветеранам війни спричиняє юридичну невизначеність при застосуванні зазначених норм Кодексу та Закону №3551, що суперечить принципу верховенства права, встановленому ст.8 Конституції України. Також у рішенні зазначено, що за юридичною позицією Конституційного Суду України встановлення пільг ветеранам війни, особам, на яких поширюється чинність Закону №3551, є одним із засобів реалізації державою конституційного обов`язку щодо забезпечення соціального захисту осіб, які захищали Батьківщину, її суверенітет і територіальну цілісність, та членів їхніх сімей. Держава не може в односторонньому порядку відмовитися від зобов`язання щодо соціального захисту осіб, які вже виконали свій обов`язок перед державою щодо захисту її суверенітету і територіальної цілісності. Обмеження або скасування пільг для ветеранів війни, осіб, на яких поширюється чинність Закону №3551, без рівноцінної їх заміни чи компенсації є порушенням зобов`язань держави щодо соціального захисту осіб, які захищали Вітчизну, та членів їхніх сімей. У разі зміни правового регулювання набуті вказаними особами пільги чи інші гарантії соціального захисту повинні бути збережені із забезпеченням можливості їх реалізації. Обмеження або скасування таких пільг, інших гарантій соціального захисту можливе лише у разі запровадження рівноцінних або більш сприятливих умов соціального захисту (абзаци 2, 3 п. 5 мотивувальної частини Рішення від 18.12.2018 року за №12-р/2018). Відповідно до ч. 2 ст. 152 Конституції України, закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення. Таким чином, з 27.02.2020 року у позивача виникло право на соціальне забезпечення у первісній редакції Закону №3551, яка передбачала розмір разової грошової допомоги до 5 травня учасникам бойових дій в розмірі 5 мінімальних пенсій за віком, яка на 2021 рік становить суму 8845 грн. Оскільки відповідачем виплачена позивачу разова грошова допомога до 5 травня в меншій сумі 1 491 грн., що не відповідає приписам ч.5 ст.12 Закону №3551, розмір недоплаченої допомоги складає 7354 грн. ( 8845 грн.- 1491 грн.) , зазначена сума правомірно стягнута з відповідача на користь позивача за рахунок його бюджетних асигнувань. Суд першої інстанції правомірно врахував згідно приписів ч.5 ст.242 КАС України під час ухвалення судового рішення у даній справі правові висновки Великої Палати Верховного Суду, які викладені в судовому рішенні по зразковій справі №440/2722/20. Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду першої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права. Викладене свідчить, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, надав належну оцінку дослідженим доказам та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. У зв`язку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін. Керуючись ст. 12, 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Управління соціального захисту населення Запорізької міської ради по Олександрівському району - залишити без задоволення. Рішення Запорізького окружного адміністративного суду 25 листопада 2021 року в адміністративній справі № 280/8994/21 - залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати винесення і касаційному оскарженню не підлягає, відповідно пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України. Головуючий - суддя Т.С. Прокопчук суддя О.О. Круговий суддя А.А. Щербак