Ухвала КАС ВС № 520/5131/2020

УХВАЛА 13 травня 2022 року Київ справа №520/5131/2020 адміністративне провадження №К/9901/8718/21 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Загороднюка А.Г., суддів - Білак М.В., Соколова В.М., розглянувши у порядку письмового провадження клопотання ОСОБА_1 про закриття касаційного провадження за касаційною скаргою Харківської обласної прокуратури на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 22 жовтня 2020 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 04 лютого 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Офісу Генерального прокурора, Харківської обласної прокуратури про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії, стягнення середнього заробітку УСТАНОВИВ: Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 22 березня 2021 року (судді: Загороднюк А.Г., Білак М.В., Соколов В.М.) відкрито касаційне провадження за скаргою Офісу Генерального прокурора на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 22 жовтня 2020 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 04 лютого 2021 року. Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 01 квітня 2021 року (судді: Загороднюк А.Г., Білак М.В., Соколов В.М.) відкрито касаційне провадження за скаргою ОСОБА_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 22 жовтня 2020 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 04 лютого 2021 року. Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 03 червня 2021 року (судді: Загороднюк А.Г., Білак М.В., Соколов В.М.) відкрито касаційне провадження за скаргою Харківської обласної прокуратури на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 22 жовтня 2020 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 04 лютого 2021 року. У відзиві на касаційну скаргу відповідача - 2 позивач просить закрити касаційне провадження за касаційною скаргою Харківської обласної прокуратури на рішення судів попередніх інстанцій в частині підстави касаційного оскарження, визначеної пунктом 1 частини 4 статті 328 КАС України у зв`язку з тим, що постанова Верховного Суду від 26 листопада 2020 року у справі № 200/13482/19-а стосується правовідносин, які не є подібними. Щодо визначення подібності цих правовідносин Верховний Суд звертається до правових висновків, викладених у судових рішеннях Великої Палати Верховного Суду. Велика Палата Верховного Суду виходить з того, що подібність правовідносин означає тотожність суб`єктного складу учасників відносин, об`єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). При цьому, зміст правовідносин з метою з`ясування їх подібності визначається обставинами кожної конкретної справи (пункт 32 постанови від 27 березня 2018 року у справі №910/17999/16, пункт 40 постанови від 25 квітня 2018 року у справі №910/24257/16). Під судовими рішеннями в подібних правовідносинах необхідно розуміти такі рішення, де подібними (тотожними, аналогічними) є предмети спору, підстави позову, зміст позовних вимог і встановлені судом фактичні обставини, а також наявне однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин (пункт 6.30 постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 травня 2020 року у справі №910/719/19, пункт 5.5 постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 червня 2018 року у справі №922/2383/16; пункт 8.2 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16 травня 2018 року у справі №910/5394/15-г). У постанові від 12 жовтня 2021 року у справі №233/2021/19 Велика Палата Верховного Суду указала на те, що для цілей застосування приписів процесуальних законів щодо подібності правовідносин важливо встановити критерії її визначення. Велика Палата Верхового Суду звертає увагу на те, що слово "подібний" в українській мові має такі значення: такий, який має спільні риси з ким-, чим-небудь, схожий на когось, щось; такий самий; такий, як той (про якого йде мова). Тому термін "подібні правовідносини" може означати як ті, що мають лише певні спільні риси з іншими, так і ті, що є тотожними з ними, тобто такими самими, як інші. Конкретизація полягає у тому, що на предмет подібності слід оцінювати саме ті правовідносини, які є спірними у порівнюваних ситуаціях. Встановивши учасників спірних правовідносин, об`єкт спору (які можуть не відповідати складу сторін справи та предмету позову) і зміст цих відносин (права й обов`язки сторін спору), суд має визначити, чи є певні спільні риси між спірними правовідносинами насамперед за їхнім змістом. А якщо правове регулювання цих відносин залежить від складу їх учасників або об`єкта, з приводу якого вони вступають у правовідносини, то у такому разі подібність слід також визначати за суб`єктним і об`єктним критеріями відповідно. Для встановлення подібності спірних правовідносин у порівнюваних ситуаціях суб`єктний склад цих відносин, предмети, підстави позовів і відповідне правове регулювання не обов`язково мають бути тотожними, тобто однаковими. В обґрунтування наявності підстав касаційного оскарження Харківська обласна прокуратура посилалась на правову позицію, викладену у постанові Верховного Суду від 26 листопада 2020 року у справі № 200/13482/19-а. У цій постанові Верховного Суду першим заступником прокурора Донецької області оскаржувався наказ Генерального прокурора від 25 жовтня 2019 року № 459 к про його звільнення з посади першого заступника прокурора Донецької області та органів прокуратури на підставі пункту 9 частини першої статті 51 Закону України «Про прокуратуру» з 28 жовтня 2019 року. Внаслідок чого прокурор просив зобов`язати Генерального прокурора поновити його на посаді першого заступника прокурора Донецької області з 29 жовтня 2019 року; стягнути з Прокуратури Донецької області середній розмір заробітної плати за період з 29 жовтня 2019 року по дату поновлення на посаді; зобов`язати Генерального прокурора розглянути по суті подану 8 жовтня 2019 року заяву про переведення на посаду прокурора в обласній прокуратурі та про намір пройти атестацію. В обґрунтування позовних вимог зазначав що його звільнено з органів прокуратури на підставі пункту 9 частини першої статті 51 Закону України «Про прокуратуру», проте фактично ліквідації, реорганізації або скорочення кількості прокурорів в Прокуратурі Донецької області не відбулося, під час звільнення було порушено відповідну процедуру, а також ним було подано заяву про переведення на посаду прокурора в обласній прокуратурі та про намір пройти атестацію, тобто виконано вимоги пунктів 9 та 10 Розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури». Спірним питанням у цій справі серед іншого є правомірність наказу прокурора Харківської області від 30 квітня 2020 року № 849-к про звільнення позивача з посади прокурора відділу нагляду за додержанням законів органами фіскальної служби управління нагляду у кримінальному провадженні прокуратури Харківської області на підставі пункту 9 частини першої статті 51 Закону України «Про прокуратуру». Дослідивши зміст правовідносин з метою з`ясування їх подібності з урахуванням обставин кожної конкретної зазначеної справи, Верховний Суд резюмує, про помилковість доводів клопотання про закриття касаційного провадження, оскільки висновки Верховного Суду, на які посилається Харківська обласна прокуратура у касаційній скарзі, стосуються правовідносин, які є подібними. Тобто, наведена Харківською обласною прокуратурою постанова Верховного Суду ухвалена за тотожністю суб`єктного складу учасників відносин, об`єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм. Отже, Суд дійшов висновку, що клопотання позивача про закриття касаційного провадження за касаційною скаргою Харківської обласної прокуратури на рішення судів попередніх інстанцій в частині підстави касаційного оскарження, визначеної пунктом 1 частини 4 статті 328 КАС України у зв`язку з тим, що постанова Верховного Суду від 26 листопада 2020 року у справі № 200/13482/19-а стосується правовідносин, які не є подібними не підлягає задоволенню. Керуючись статтями 328, 339-340 КАС України, УХВАЛИВ: У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про закриття касаційного провадження за касаційною скаргою Харківської обласної прокуратури на рішення судів попередніх інстанцій в частині підстави касаційного оскарження, визначеної пунктом 1 частини 4 статті 328 КАС України у зв`язку з тим, що постанова Верховного Суду від 26 листопада 2020 року у справі № 200/13482/19-а стосується правовідносин, які не є подібними відмовити. Копію ухвали направити учасникам справи. Ухвала набирає законної сили з моменту підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає. Суддя-доповідач А.Г. Загороднюк Судді М.В. Білак В.М. Соколов