Постанова 4854 № 420/9264/21

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ___________________________________________________________________________________ П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 13 травня 2022 р.м.ОдесаСправа № 420/9264/21 Головуючий в 1 інстанції: Андрухів В.В. П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: судді-доповідача Турецької І. О., суддів Стас Л. В., Шеметенко Л.П. розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Одеської митниці Держмитслужби України на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 29 вересня 2021 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Барбатекстіль» до Одеської митниці Держмитслужби України про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів та про визнання протиправною бездіяльності В С Т А Н О В И В: Короткий зміст позовних вимог. У червні 2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Барбатекстіль» (далі ТОВ «Барбатекстіль») звернулося до суду першої інстанції з позовом до Одеської митниці Держмитслужби України (далі Одеська митниця), в якому просило: - визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів від 04 грудня 2020 року за №UA/500020/2020/000060/2; - визнати протиправною бездіяльність, яка полягала у непроведенні в письмовому вигляді консультації між ТОВ «Барбатекстіль» та Одеською митницею відповідно до частини 5, 6 статті 55 та частини 4 статті 57 Митного кодексу України перед винесенням рішення про коригування митної вартості товарів за №UA/500020/2020/000060/2 від 04 грудня 2020 року. В обґрунтування позову, ТОВ «Барбатекстіль» зазначило, що надало митному органу всі документи без виключення, що підтверджують митну вартість товару в гривневому еквіваленті станом на 04.12.2020 в розмірі 3 781 664,65 грн та містять об`єктивні відомості про складові митної вартості товару, що піддаються обчисленню та підтверджуються документально. Також позивач зазначив, що у відповідь на запит Одеської митниці про надання додаткових документів для підтвердження митної вартості, він надіслав на адресу митниці листа, в якому, в тому числі висловив таке прохання. Так, як стверджує позивач, в цьому листі він наголошував, що перед винесенням митницею рішення про коригування митної вартості товарів, у випадку неможливості визнання митної вартості товару за першим методом, провести в письмовому вигляді з ним консультацію з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості товару. Проте, Одеська митниця, в порушення статей 55 та 57 Митного кодексу України, проігнорувало вимогу декларанта та прийняла рішення про коригування митної вартості товарів №UA500050/2020/000060/2, яким застосувала другорядний (резервний) метод для визначення митної вартості товару. Короткий зміст рішення суду першої інстанції. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 29 вересня 2021 року, ухваленого за правилами загального позовного провадження позов ТОВ «Барбатекстіль» задоволено. Суд визнав протиправним та скасувати рішення Одеської митниці про коригування митної вартості товарів від 04.12.2020 №UA500050/2020/000060/2. Також суд визнав протиправною бездіяльність Одеської митниці, яка полягала у не проведенні в письмовому вигляді консультації, перед винесенням рішення про коригування ТОВ «Барбатекстіль» митної вартості товарів за митною декларацією №UA/500050/2020/000060/2 від 04.12.2020, відповідно до частин 5, 6 статті 55 та частини 4 статті 57 Митного кодексу України. Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з таких підстав. Перша підстава, це приписи підпункту в) пункту 1 частини 10 статті 58 Митного кодексу України, за якими при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: зокрема, витрати, понесені покупцем: вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням. Враховуючи, що витрати на упаковку та вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних з пакуванням спірного товару, на умовах поставки FOB м. Шанхай, Китайська Народна Республіка були включені до ціни товару та були понесені продавцем, а не покупцем, вони, як вважав суд, не повинні додаватися ціни товару. Друга підстава, це безпідставність тверджень Одеської митниці про ненадання декларантом підтвердження оплати фрахту в порту призначення, адже, як зауважив суд, в отриманому декларантом запиті була відсутня така вимога. Третя підстава, це твердження суду про те, що сертифікат якості опису товару для цілей митного оформлення товару носить виключно інформаційний характер, а тому встановлення невідповідності опису товару, порівняно з сертифікатом, в митній декларації та висновку Спеціалізованої лабораторії з питань експертизи та досліджень, не впливає на митну вартість товару. До того ж, як зазначив суд, зміна опису товару пов`язана виключно з виконанням позивачем рішення про визначення коду товару, що жодних чином не вплинуло на вартість товару та розмір митних платежів, які декларант зобов`язаний сплатити до державного бюджету України. Четверта підстава, надання декларантом фотокопії платіжного доручення, що підтверджує сплату позивачем 30% вартості товару на виконання вимог пункту 2 Контракту в розмірі 39 255,35 дол. США (130 851,16 дол. США х 30%). П`ята підстава, як вважав суд, це обґрунтовані пояснення декларанта на адресу митного органу про відсутність бухгалтерських документів, пов`язаних з придбанням товару, адже товар знаходиться в зоні митного контролю та не випущений у вільний обіг. Шоста підстава, відсутність у ТОВ «Барбатекстіль» обов`язку укладати договір страхування товару, оскільки це не передбачено умовами поставки. Визначаючи протиправною та такою, що порушила права позивача як декларанта, бездіяльність відповідача щодо непроведення письмової консультації з метою вибору методу визначення митної вартості товару, суд зазначив про порушення суб`єктом владних повноважень статей 55 та 57 Митного кодексу України Короткий зміст вимог апеляційної скарги. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, покликаючись на неправильне застосування норм матеріального права, Одеська митниця в апеляційній скарзі просить його скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити. В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначено про відсутність в документах, наданих ТОВ «Барбатекстіль» до митного оформлення, даних щодо вартості упаковки або вартості пакувальних матеріалів, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості товару. Далі, в апеляції вказано, що зміст наданого до митного оформлення сертифікату якості опису товару, не відповідає опису товару, вказаному в електронній митній декларації (далі ЕМД) та висновку Спеціалізованої лабораторії з питань експертизи та досліджень. Наступним доводом є ненадання декларантом інформації про гарантії стосовно відстрочення оплати за товар, попри зазначення в графі 48 ЕМД дату відстрочення платежів 03.02.2021. Також скаржник зауважує про відсутність у декларанта відомостей про вартість страхування товару, а також про вартість перевезення (фрахту) товарів до моменту перетинання ними митного кордону. Не надав декларант, як стверджує скаржник і копію митної декларації країни відправлення. Резюмуючи викладене, скаржник наголосив, що надані декларантом документи містили розбіжності та не містили всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягала сплаті за ці товари. За таких підстав, як вважає скаржник, зазначені обставини виключали можливість перевірки числового значення заявленої митної вартості у відповідності до умов частини 1 статті 54 Митного кодексу України та обумовлювали необхідність запитувати від декларанта, встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості. Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, що декларантом в повному обсязі були надані витребувані митницею додаткові документи, скаржник зазначив про відсутність копії митної декларації країни відправлення, виписки з бухгалтерської документації, каталогів, специфікації, прейскурантів (прас листів) фірми виробника товару, висновків про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформації біржових організацій про вартість товару. Понад те, як зауважує скаржник, аналіз даних автоматизованої системи митного оформлення «Інспектор» (АСМО) та Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби України (ЄАІС) свідчить про те, що рівень митної вартості подібних товарів у максимально наближений час є вищий. Заперечень щодо висновків суду про визнання протиправної бездіяльності щодо непроведення письмовому вигляді консультації щодо визначення методу митної вартості товарів, Одеська митниця в апеляційній скарзі не висловила. У відзиві на апеляцію ТОВ «Барбатекстіль» зазначає про її необґрунтованість та на наявність підстав для залишення її без задоволення. Доводи відзиву відтворюють доводи рішення суду першої інстанції, що викладені в його мотивувальній частині. Відповідно до приписів пункту 1 частини 1 статті 311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі відсутності клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю. Фактичні обставини справи. 14.10.2020 між зареєстрованою, в Китайській Народній Республіці, Компанією Nantong Suou Import & Export Trade Co., Ltd (Продавець) та ТОВ «Барбатекстіль» (Покупець) був укладений контракт №ВМ-ВТ-89 (далі Контракт), відповідно до якого Продавець продає Покупцю текстильні тканини власного виробництва (а.с. 10-12). Відповідно до пунктів 1-3 Контракту Продавець і Покупець погодили, зокрема, що кількість, ціна, вартість, умови поставки вказуються окремо в інвойсах. Інвойс на поставку товару, в рамках Контракту, є його невід`ємною частиною. Ціна товару, що постачається, повинна бути узгоджена сторонами та вказується в інвойсі на поставку. Ціна товару визначається на умовах FOB м. Шанхай, Китайська Народна Республіка. Оплата за товар здійснюється з відстрочкою на 90 днів з моменту перетину кордону України. 04.12.2020 декларантом була подана ЕМД №UA500050/2020/213874 для митного оформлення імпортованого товару за Контрактом (а.с. 17). У графі 31 ЕМД указаний опис товару 1: Тканина саржевого переплетення трьох ниток, виготовлена з волокон бавовни на 100%, вибивна з надрукованим малюнком, просочення, дублювання і покриття пластмасами, які спостерігаються неозброєним поглядом відсутні, в рулонах шириною 222,0 (+/- 0,2) см, поверхнева щільність 109 г/м2 (+/- 1%), артикул Sateen, 233833, 60 кв.м, 106 288 м.п.; країна виробництва; Торговельна марка. Відповідно до граф 20, 22 та 42 ЕМД та інвойсу загальна вартість товару склала 130 851,16 доларів США. У графі 48 ЕМД зазначена дата відстрочення платежів 03.02.2021. За договором на транспортно експедиційне обслуговування між ТОВ «Барбатекстіль» (Замовник) та ПП «Інтервид» (Експедитор) від 01.04.2016 №04-01, Експедитор організовує та здійснює транспортно експедиторське обслуговування імпортних/експортних вантажів в Одеському або/ Іллічівському морському торговельному порту, а також організовує перевезення вантажів різними видами транспорту, залізничним автомобільним на території України. Розмір витрат на надане ПП «Інтервид» транспортно експедиційне обслуговування склав 78 079,59 грн. Таким чином, митна вартість товару склала в гривневому еквіваленті станом на 0412.2020 3 781 664,65 грн. (130 851,16 долар США х 28,3038 + 78079,59 грн.). ТОВ «Барбатекстіль» визначило митну вартість товару за основним (першим) методом - ціною договору. 04.12.2020 Одеське управління експертиз та досліджень Спеціалізованої лабораторії з питань експертизи та досліджень Держмитслужби за результатами аналізу відібраних відповідачем проб (зразків) товару надала висновок №140003600-0992, що проба товару за видом переплетення не відповідає опису товару, наведеному у графі 31 МД ІМ40 ДL від 03.12.2020 №UA500050/2020/213874 Того ж дня, Одеська митниця прийняла рішення про визначення коду товару №КТ-UA500050-0014-2020, за яким змінено код товару згідно з УКТ ЗЕД з 5208599000 на 5208591000 та опис Товару на: тканина саржевого переплетення трьох ниток, виготовлена з волокон бавовни на 100%, вибивна з надрукованим малюнком, просочення, дублювання і покриття пластмаси, які спостерігаються неозброєним поглядом, відсутні, в рулонах шириною 222±0,2 см, поверхневою щільністю 109 г/м2 (±1%), артикул Sateen, в кількості 106 288 погонних метрів. 04.12.2020 декларант подав до Одеської митниці митну декларацію ІМ40ДЕ №UA500050/2020/213874, у графі 31 якої, зазначив товар з урахуванням зміни коду згідно з УКТ ЗЕД з 5208599000 на 5208591000 та опис відповідно до рішення про визначення коду товару. Разом з ЕМД декларант надав митному органу копії наступних документів: наведений вище Контракт, інвойс, договір на транспортно-експедиційне обслуговування №04-01 від 01.04.2016, укладеного з ПП Інтервід, рахунок на оплату №1436Ф від 01.12.2020, виставлений Експедитором, коносамент №SHWS220100590 від 18.10.2020, сертифікат про походження товару №20C3206A1628/00020 від 19.10.2020, сертифікат якості Компанії Nantong Suou Import & Export Trade Co., Ltd б/н від 14.10.2020, висновок Спеціалізованої лабораторії з питань експертизи та досліджень та рішення про визначення коду товару. 04.12.2020 Одеська митниця надіслала на адресу декларанта через спеціалізовану систему обміну електронними повідомленнями запит (повідомлення) щодо надання додаткових документів для підтвердження митної вартості товару за ЕМД. Так, Одеська митниця витребувала від Декларанта наступні документи: 1) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 2) виписки з бухгалтерської документації; 3) копії митної декларації країни відправлення; 4) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлених спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформації біржових організацій про вартість товару або сировини; 5) страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; 6) калькуляції транспортних витрат за межами митної території України з урахуванням вартості фрахту, вартості інших складових вартості транспортування транспортного засобу, що декларується, у тому числі територією країни експортера; 7) прейскуранти (прайс-листи), каталоги виробника товару. Того ж дня декларант надіслав на адресу Одеської митниці листа вих. №0412/20-01 до якого додав платіжне доручення №29JBKLKB від 09.11.2020 на суму 39 255,35 USD, за змістом якого призначенням платежу є контракту № ВМ-ВТ-89 від 14.10.2020 та інвойс №NTSE20118 від 14.10.2020. До того ж, у наведеному листі ТОВ «Барбатекстіль», пояснило такі обставини. По - перше декларант зазначив, що зміна коду товару за рішенням митного органу №КТ-UA500020-0014-2020 з 5208599000 на 5208591000 жодним чином не впливає на вартість товару, в тому числі і на митну вартість. По друге, указав, що згідно з умовами поставки FOB м. Шанхай, Китайська Народна Республіка, вартість упаковки, пакувальних матеріалів та робіт включена до ціни товару, а надане платіжне доручення підтверджує сплату ТОВ «Барбатекстіль» 30% вартості товару, що передбачено пунктом 2 Контракту. По третє, декларант зазначив про відсутність в нього інших документів, окрім тих, які надані митному органу для митного оформлення товару. Також у зазначеному листі позивач висловив прохання провести з ними в письмовому вигляді консультації перед тим, як приймати рішення про коригування митної вартості товарів з метою обрання методу визначення митної вартості товарів, згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій-четвертій статті 53 Митного кодексу України 04.12.2020 Одеською митницею було прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA500500/2020/000060/2 за митною декларацією №UA500050/2020/213874 (а.с.29). Мотивування даного рішення складалося з такого: 1) відповідно до підпункту в) пункту 2 частини 10 статті 58 Митного кодексу України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті додається така складова митної вартості, як вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням. Проте, у наданих до митного оформлення документах відсутні дані щодо даної складової митної вартості товару, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару; 2) у наданому до митного оформлення сертифікату якості опис товару не відповідає заявленому в ЕМД та висновку за результатами дослідження Спеціалізованої лабораторії з питань експертизи та досліджень; 3) у графі 48 даної ЕМД декларант вказав дату відстрочення платежів 03.02.2021, проте жодної інформації щодо гарантії та надання розстрочення (відстрочення) сплати митних платежів не надано. У наведеному рішенні також вказано, що за результатом проведеної консультації між митним органом та декларантом було обрано метод визначення митної вартості резервний метод. Окрім того Одеська митниця заявила, що провела аналіз баз даних ЄAIC та встановила, що рівень митної вартості оформлених товарів, у максимально наближений до митного оформлення час та об`єм і партії товару, становить: товару №1 - 5,86 доларів США/кг (від 10.11.2020 №UA500070/2020/503381), ніж заявлено декларантом - 5,2266 доларів США за 1 кг нетто, та 0,571388 доларів США за один квадратний метр. Враховуючи вищезазначене, Одеська митниця вирішила, що митну вартість товару №1 слід скоригувати до рівня 5,86 доларів США за 1 кг нетто, та 0,6407 доларів США за один квадратний метр. 04.12.2020 Одеською митницею оформлена картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500050/2020/00278 (а.с.30). Джерела правового регулювання (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) та оцінка суду апеляційної інстанції доводів апеляційної скарги і висновків суду першої інстанції. Переглянувши справу за наявними у ній доказами та перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляції, з огляду на таке. Частина 1 статті 49 Митного кодексу України передбачає, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою (ч.1 ст. 52 Митного кодексу України). У випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення (ч.1 ст. 53 Митного кодексу України). Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування (ч.2 ст. 53 Митного кодексу України). У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини(ч.3 ст. 53 Митного кодексу України). Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті (ч.5 ст.53 Митного кодексу України). Стаття 58 Митного кодексу України унормовує визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції). Зокрема, частина 1 даної статті встановлює, що метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується, зокрема, у разі, якщо немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів. Далі, частини з 2 по 5 даної статті встановлюють, що метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу. Митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця. Частина 10 ст.58 Митного кодексу України встановлює, що при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: витрати, понесені покупцем, зокрема: вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням; витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; витрати на страхування цих товарів. Частина 11 Митного кодексу України забороняє при визначенні митної вартості включати до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, ніякі інші витрати, крім тих, що передбачені у цій статті. Досліджуючи доводи апеляції про законність прийнятих рішень про коригування митної вартості товарів, колегія суддів встановила таке. Перший довід, це відсутність декларування Покупцем понесених витрат на вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням. Оцінюючи даний довід колегія суддів погоджується з аргументами суду першої інстанції, що постачання на умовах FOB передбачає обов`язки Продавця упакувати і промаркувати вантаж. Таким чином, оскільки дана послуга включається до митної вартості товару, за приписами статті 58 Митного кодексу України, у декларанта відсутній обов`язок додатково її декларувати. Другий довід скаржника, це невідповідність опису товару в сертифікаті якості, опису товару, вказаному в ЕМД та висновку Спеціалізованої лабораторії з питань експертизи та досліджень. Суд першої інстанції, з висновком якого погоджується і колегія суддів, відповідаючи на вказаний довід обґрунтовано вказав, що сертифікат якості для цілей митного оформлення товару носить виключно інформаційний характер. До того ж, зміна декларантом опису товару пов`язана виключно з виконанням позивачем рішення про визначення коду товару і такі дії жодним чином не вплинули на вартість товару та розмір митних платежів, які позивач зобов`язаний сплатити до державного бюджету. Третім доводом скаржника являється ненадання декларантом інформації про гарантії щодо надання відстрочення оплати за товар. Покликаючись на міжнародні документи та на законодавство України, Одеська митниця наголошує, що умови платежу повинні зазначатися шляхом точного опису застосованих умов. З`ясовуючи наведене питання, колегія суддів встановила таке, що відповідно до Положення про форму зовнішньоекономічних договорів (контрактів), затвердженого наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України від 06.09ю2001 №201, в розділі «Умови платежу» зовнішньоекономічного договору, зокрема зазначаються умови за гарантією, якщо вона є або коли вона необхідна (вид гарантії: на вимогу, умовна) умови та термін дії гарантії, можливість зміни умов договору (контракту) без зміни гарантій. За аналізом наведеної норми випливає висновок, що у зовнішньоекономічному договорі (контракті) гарантія сплати платежів зазначається за бажанням сторін. У межах спірних правовідносин сторони Контракту, не встановили таких умов платежів. До того ж, 04.12.2020 декларант надав Одеській митниці фотокопію платіжного доручення, що підтверджує оплату ним 30% вартості товару на виконання вимог пункту 2 Контракту в розмірі 39 255,35 дол. США (130 851,16 дол. США х 30%). Досліджуючи доводи Одеської митниці про відсутність у декларанта відомостей про вартість страхування товару, а також про вартість перевезення (фрахту) товарів до моменту перетинання ними митного кордону, колегія суддів установила таке. Як обґрунтовано зазначив суд першої інстанції, Одеська митниця, направляючи декларанту запит про надання додаткових документів, не витребувала підтвердження оплати фрахту, що вказує на те, що даний документ не вплинув на визначення методу розмитнення товару. Що стосується страхування товару, то слід зазначити, що відповідно до Інкотермс-2010 термін FOB (Free On Board, або Франко борт (… назва порту відвантаження) означає, що продавець виконав постачання, коли товар перейшов через поручні судна в названому порту відвантаження. Це означає, що з цього моменту усі витрати і ризики чи втрати ушкодження товару повинен нести покупець. Позаяк умови страхування товару є необов`язковими, позивач витрати на страхування товару не здійснював, про що повідомив Митницю у наданих до митного оформлення документах. Верховний Суд у постанові від 27 березня 2018 року (справа №814/1213/16) за подібними правовідносинами висловив думку про те, що вимога митниці про включення до митної вартості товару вартість страхування є безпідставною, якщо, за умовами поставки, товар не страхувався. Відповідаючи на довід апеляції про ненадання декларантом копії митної декларації країни відправлення, колегія суддів наголошує, що приписи частини третьої статті 53 Митного кодексу України покладають на позивача обов`язок щодо надання копії митної декларації країни відправлення лише за умови її наявності в позивача. Отож, слід погодитися з рішення суду першої інстанції, що будь-яких переконливих аргументів та доказів, які б викликали обґрунтовані сумніви у достовірності проведеного позивачем розрахунку митної вартості товару за ціною контракту, відповідачем не наведено та не надано, a інших обставин, які б впливали на ціну задекларованої ТОВ «Барбатекстіль» митної вартості товару не встановлено. Що стосується відомостей, які містяться в ЄАІС, то, на думку суду апеляційної інстанції, вони мають лише допоміжний інформаційний характер при прийнятті митним органом відповідних рішень, та жодним чином не можуть слугувати визначальним фактором під час прийняття рішення про коригування митної вартості товарів. Різниця між вартістю товару, задекларованого особою та вартістю схожих товарів, що розмитнювалися цією особою чи іншими особами у попередніх періодах також не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товарів до показників автоматизованої системи аналізу та управління ризиками (АСАУР). Так, Верховним Судом сформовано правову позицію, що «формально нижчий рівень митної вартості імпортованого позивачем товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватися як заниження позивачем митної вартості та не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою та самостійною підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості. Суд касаційної інстанції зазначив, що рішення про коригування митної вартості товару не може базуватися лише на інформації ЄАІС ДФС України, оскільки порядок її формування, ведення, отримання інформації, а також порядок використання її даних суб`єктами господарських відносин під час здійснення ними зовнішньоекономічної діяльності Митним кодексом України не передбачено. Також слід урахувати, що в ЄАІС ДФС України відсутня інформація про коригування заявленої митної вартості товарів, а також інформація щодо судових рішень із питань визначення митної вартості товарів та методів її визначення, у зв`язку з чим така інформаційна база не містить всіх об`єктивних даних щодо імпортованих в Україну товарів, які підтверджуються документально та підлягають обчисленню» (постанови від 21.02.2018 року по справі №820/17417/14, від 04 вересня 2018 року по справі №818/1186/17). Ураховуючи те, що в апеляційній скарзі не містяться мотиви щодо незаконності та необґрунтованості рішення суду першої інстанції, в частині визнання протиправною бездіяльності Одеської митниці, яка полягала у непроведенні в письмовому вигляді з декларантом консультації, відповідно до частин 5, 6 статті 55 та частини 4 статті 57 Митного кодексу України, відсутні, на думку суду апеляційної інстанції, підстави досліджувати дане питання. Статтею 316 КАС України встановлено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують, відповідно, апеляційна скарга задоволенню не підлягає. За результатом апеляційного розгляду розподіл судових витрат не проводиться. Керуючись статтями 308, 311, 315, 316, 322, 325,328 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Одеської митниці Держмитслужби України залишити без задоволення. Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 29 вересня 2021 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Барбатекстіль» до Одеської митниці Держмитслужби України про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів та про визнання протиправною бездіяльності залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Доповідач - суддя І. О. Турецька суддя Л. В. Стас суддя Л. П. Шеметенко Повне судове рішення складено 13.05.2022.