Постанова Кропивницький апеляційний суд № 388/1029/20

ПОСТАНОВА Іменем України 04 травня 2022 року м. Кропивницький справа № 388/1029/20 провадження № 22-ц/4809/528/22 Кропивницький апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати в цивільних справах: Голованя А.М. (головуючий, суддя-доповідач), Карпенка О.Л., Мурашка С.І., за участю секретаря судового засідання Завітневич О.І., учасники справи: позивач ОСОБА_1 , відповідач ОСОБА_2 , треті особи, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , Долинська міська рада, Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області, розглянув у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Долинського районного суду Кіровоградської області від 21 грудня 2021 року у складі судді Баранського Д.М. ВСТАНОВИВ: У серпні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , де треті особи, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору: ОСОБА_3 , Долинська міська рада, Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області про визнання права власності на спадкове майно. В обґрунтування позову зазначав, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його мати ОСОБА_6 . Після її смерті відкрилася спадщина, до складу якої входить, належна останній, на момент смерті, на праві приватної власності: земельна ділянка № НОМЕР_1 , площею 6.9969 гектарів, розташована на території Олександрівської сільської ради, Долинського району Кіровоградської області, кадастровий № 3521980400:03:00:159, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. 15.06.2018 року П`ятою криворізькою державною нотаріальною конторою, після смерті ОСОБА_6 , було заведено спадкову справу № 62576868 (номер у спадковому реєстрі у нотаріуса: 145/2018). Позивач зазначав, що він як спадкоємець першої черги після смерті матері, прийняв вищевказану спадщину та 30 листопада 2018 року звернувся до нотаріальної контори із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину. Однак, відповідно до постанови державного нотаріуса П`ятої криворізької державної нотаріальної контори Оксамитної Н.В. від 30.11.2018 про відмову у вчиненні нотаріальної дії йому відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на майно, яке за життя належало ОСОБА_6 , померлій ІНФОРМАЦІЯ_2 , через наявність спору між спадкоємцем першої черги за законом ОСОБА_1 , ОСОБА_3 та спадкоємцем за заповітом ОСОБА_2 , щодо обсягу спадкового майна, порядку оформлення права на спадщину, поділу спадкового майна та намір оскаржувати заповіт, посвідчений від імені спадкодавці приватним нотаріусом Криворізького міського нотаріального округу Дніпропетровської області Величком С.О. 20 жовтня 2015 року за реєстром № 107 на користь ОСОБА_2 . Посилаючись на зазначені обставини ОСОБА_1 просив визнати за ним право власності на Ѕ частину зазначеної земельної ділянки. ОСОБА_2 подав до суду зустрічний позов до ОСОБА_1 , треті особи, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_7 про визнання права власності на спадкове майно та накладення стягнення на спадкове майно, який ухвалою Долинського районного суду Кіровоградської області від 04.03.2020 прийнято до розгляду та об`єднано в одне провадження з первісним позовом ОСОБА_1 . Ухвалою Долинського районного суду Кіровоградської області від 21 грудня 2021 року первісну позовну заяву ОСОБА_1 залишено без розгляду на підставі п. 5 ч. 1 ст. 257 ЦПК України. Ухвала суду мотивована тим, що позивач до початку розгляду справи по суті подав заяву про залишення позову без розгляду. Не погоджуючись з вказаною ухвалою ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати її та повернути справу до суду першої інстанції для продовження розгляду. Вважає, що суд першої інстанції незаконно постановив ухвалу у даній справі про залишення його первісного позову без розгляду, оскільки ним та його представником ніколи не подавалась заява про залишення позову без розгляду та ніколи не була підтримана. Зазначав, що його представником (адвокатом) Стельмахом Валерієм Васильовичем за його згодою 28 жовтня 2021 року поштою було направлено клопотання про зупинення провадження у справі (у порядку п. 6 ч. 1 ст. 251 ЦПК України). Однак, суд першої інстанції проігнорував його клопотання, і постановив незаконну не обґрунтовану ухвалу, чим порушив процесуальне та матеріальне право позивача. У відзиві на апеляційну скаргу представник відповідача ОСОБА_8 не погоджуючись із доводами позивача зазначив, що факт подання вказаної заяви про залишення позову без розгляду підтверджується її примірником, наявним в матеріалах справи. Оскаржувану ухвалу суд постановив, заслухавши пояснення представників учасників справи, які брали участь в судовому засіданні. Факт підтримання представником ОСОБА_1 вказаної зави в судовому засіданні підтверджується копією технічного запису судового засідання, яке відбувалося також в режимі відеконференції та містить не лише аудіо, але і відеозапис. Щодо посилань апелянта на те, що суддя першої інстанції Баранський Д.М. проігнорував його клопотання про зупинення провадження у справі, вважає їх недоречним, оскільки вони не належить до предмету апеляційного оскарження. На думку представника відповідача, дії апелянта щодо оскарження спірної ухвали, винесеної на задоволення його заяви, явно спрямовані на затягування розгляду справи та містять всі ознаки зловживання процесуальними правами, що є недопустимим. Просив залишити без задоволення апеляційну скаргу ОСОБА_1 та стягнути з нього на користь ОСОБА_2 судові витрати за наданням професійної правничої допомоги понесені у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції в сумі 3000 грн. В судовому засіданні апеляційного суду представник відповідача заперечив проти доводів апеляційної скарги, просив ухвалу суду залишити без змін. Інші учасники справи в судове засідання не з?явилися, про дату, час і місце розгляду справи повідомлялися належним чином, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень з судовою повісткою. 25.04.2022 представник ОСОБА_1 ОСОБА_9 подав до апеляційного суду заяву про перенесення розгляду справи на іншу дату в зв`язку з оголошенням воєнного стану в Україні. Відповідно до положень частини першої статті 372 ЦПК України суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано судом поважними. Відповідно до рекомендацій роботи судів в умовах воєнного стану, оприлюднених Радою суддів України 02 березня 2022 року, при визначенні умов роботи суду у воєнний час, слід керуватися реальною поточною обстановкою, що склалася в регіоні, на день розгляду даної справи. На день розгляду даної справи на території Кіровоградської області та у місті Кривому Розі Дніпропетровської області, де проживає ОСОБА_1 , не ведуться активні бойові дії, що свідчить про те, що поточна обстановка в цих областях є стабільною, а в умовах воєнного стану робота судів не може бути припинена і не може бути обмежено конституційне право людини на судовий захист. Представником позивача в клопотанні не зазначено чим саме перешкоджає введений воєнний стан на території України розгляду справи судом, який не перебуває в зоні бойових дій або в зоні, де є реальна загроза для життя. Враховуючи викладене, суд не визнає наведені представником позивача причини неявки в судове засідання поважними, а тому заява про відкладення розгляду справи задоволенню не підлягає. Оскільки учасники справи про дату, час і місце розгляду справи повідомлені належним чином, а наведені представником позивача в заяві підстави для відкладення розгляду справи суд визнає неповажними, інші підстави для відкладення розгляду справи відсутні, суд вирішив розглядати справу без участі позивача та інших учасників справи, які не з`явилися, що відповідає положенням ст. 372 ЦПК України. Перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваного судового рішення, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про необхідність відмови в задоволенні апеляційної скарги, виходячи з наступних підстав. За приписами ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Задовольняючи заяву ОСОБА_1 про залишення позовної заяви без розгляду суд першої інстанції виходив із того, що оскільки позивач подав заяву про залишення позову без розгляду до початку розгляду справи по суті, то вона підлягає задоволенню. Апеляційний суд погоджується з таким висновком районного суду, оскільки він відповідає вимогам закону та фактичним обставинам справи, з огляду на наступні обставини. Відповідно до ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Відповідно до п.5 ч.1 ст.257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо позивач до початку розгляду справи по суті подав заяву про залишення позову без розгляду. Як вбачається зі ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Враховуючи наведене, суд зобов`язаний залишити заяву без розгляду, якщо позивач або його представник звернулися з таким клопотанням. При цьому, звернення із заявою про залишення заяви без розгляду робить неможливим вирішення спору, навіть якщо на цьому наполягає відповідач. Як вбачається з матеріалів справи, на стадії підготовчого засідання 29.01.2021 ОСОБА_1 подав до суду першої інстанції заяву про залишення його позову до ОСОБА_2 , треті особи, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору: ОСОБА_3 , Долинська міська рада, Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області про визнання права власності на спадкове майно, з підстави, передбаченої п. 5 ч. 1 ст. 257 ЦПК України без розгляду (т. 1 а.с.174). З урахуванням того, що заява про залишення позову без розгляду була подана з дотриманням стадії процесу - до початку розгляду справи по суті, як передбачено п.5 ч.1 ст.257 ЦПК України, а також те, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку про наявність правових підстав для задоволення заяви позивача та залишення без розгляду його позову. Доводи апеляційної скарги стосовно того, що ніяких заяв, щодо залишення позову без розгляду ОСОБА_1 , до суду першої інстанції не подавав,колегія суддів вважає безпідставними, оскількивони не підтверджені жодними доказами. Більше того, в судовому засідання Долинського районного суду 21.12.2021 представник позивача ОСОБА_9 підтримав заяву свого довірителя про залишення без розгляду його первісного позову до ОСОБА_2 , треті особи, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору: ОСОБА_3 , Долинська міська рада, Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області про визнання права власності на спадкове майно, що відображено в протоколі судового засідання. Враховуючи той факт, що заява про залишення позову без розгляду подана ОСОБА_1 з дотриманням норм діючого законодавства, а саме до початку розгляду справи по суті, є правом позивача та його волевиявленням, тому суд першої інстанції не допустив порушень прав як позивача, так і відповідача при постановленні оскаржуваної ухвали. Разом з тим, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що за змістом ч.2 ст. 257 ЦПК України залишення позову без розгляду не позбавляє позивача ОСОБА_1 звернутись до суду з новим позовом повторно, після усунення умов, що були підставою для залишення позовної заяви без розгляду. У відзиві на апеляційну скаргу представник відповідача просив стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 судові витрати за наданням професійної правничої допомоги понесені у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції в сумі 3000 грн. Відповідно до положень частини першої, пункту 1 частини третьої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу. За змістом статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Зважаючи на те, що ухвалою Долинського районного суду Кіровоградської області від 04.03.2020 прийнято до розгляду зустрічний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , треті особи, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_7 про визнання права власності на спадкове майно та накладення стягнення на спадкове майно, та розгляд якого не завершено судом першої інстанції, вимоги представника відповідача про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу є передчасними. З огляду на вищевикладене апеляційний суд вважає, що доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм процесуального права, оскільки оскаржувана ухвала відповідає нормам процесуального права у зв`язку з чим підстави для її скасування відсутні. Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням матеріального і процесуального права. Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 375, 381 384, 389, 390 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Ухвалу Долинського районного суду Кіровоградської області від 21 грудня 2021 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови у випадку, передбаченому ст.389 ЦПК України. Повний текст постанови складено 11 травня 2022 року. Головуючий суддя А.М. Головань Судді О.Л. Карпенко С.І. Мурашко