Постанова Київський апеляційний суд № 757/42716/21-ц

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 757/42716/21-ц № апеляційного провадження: 22-ц/8240/4291/2022 П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 04 травня 2022 року м. Київ Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ : судді-доповідача Слюсар Т.А. суддів: Білич І.М., Коцюрби О.П., розглянувши у порядку письмового провадження цивільну справу за апеляційною скаргою Національного заповідника «Києво-Печерська лавра» на ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 23 листопада 2021 року у складі судді Вовка С.В., у справі за позовом ОСОБА_1 до Національного заповідника «Києво-Печерська лавра», третя особа: Первинна профспілкова організація «Трудова солідарність» про поновлення на роботі, скасування наказу про звільнення та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу,- УС Т А Н О В И В : У провадженні Печерського районного суду м. Києва перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до Національного заповідника «Києво-Печерська лавра», третя особа: Первинна профспілкова організація «Трудова солідарність» про поновлення на роботі, скасування наказу про звільнення та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу. Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 23 листопада 2021 року провадження у справі зупинено до моменту надходження відповіді від Первинної профспілкової організації «Трудова солідарність» щодо надання згоди на звільнення ОСОБА_1 . В апеляційній скарзі Національний заповідник «Києво-Печерська лавра», посилаючись на неправильно встановлені обставини, які мають значення для справи, неправильного дослідження і оцінки доказів, порушення норм процесуального права, просить скасувати ухвалу суду першої інстанції. В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що районний суд не надав оцінки тій обставині, що на підприємстві утворено і діють дві профспілки : Первинна профспілкова організація Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника та Первинна профспілка Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника, які зареєстровано за адресою заповідника та створено для захисту прав працівників Заповідника. Профспілки Заповідника були учасниками та сторонами Колективного договору Заповідника, де була визначена їх взаємодія та взаємні гарантії діяльності із Заповідником. Між тим, членом указаних Профспілок ОСОБА_1 не є. Первинна профспілкова організація «Трудова солідарність» не утворена та не діє у Заповіднику, зареєстрована за сторонньою адресою - АДРЕСА_1 , її діяльність є загальною і поширеною по всій Україні та відповідно до свого Статуту не має конкретним завданням захист прав працівників Заповідника. Не здійснює свою діяльність у Заповіднику і її виборний орган. Районний суд не врахував викладене, положення ч. 1 ст. 37 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності», а також рішення Конституційного суду № 1-31/98від 21.09.1998 у праві за конституційним зверненням Вільної профспілки працівників метрополітенів України щодо офіційного тлумачення поняття «професійна спілка, що діє на підприємстві, в установі, організації» й дійшов помилкового висновку щодо необхідності отримання згоди на звільнення ОСОБА_1 у Первинній профспілковій організації «Трудова солідарність». Відповідно до положень частини 1 статті 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. Відповідно до частини 1 статті 367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. За змістом ч. 13 ст. 7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. Перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню. Зупиняючи провадження за поданим по справі позовом до моменту надходження відповіді від Первинної профспілкової організації «Трудова солідарність» щодо надання згоди на звільнення ОСОБА_1 , районний суд виходив з того, що позивач є членом указаної профспілки, проте оспорюваний наказ видавався за відсутності попередньої згоди її виборного органу. Між тим, з такими висновками районного суду погодитися неможливо. Згідно ст. 19 Конституції України: органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. З долучених до справи доказів убачається, що у Національному заповіднику «Києво-Печерська лавра» утворено і діють дві профспілки: Первинна профспілкова організація Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника та Первинна профспілка Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника, які зареєстровано за адресою Заповідника та згідно змісту Статутів вони створені для захисту прав працівників Заповідника (а.с.99-113). Між профспілками, створеними у Заповіднику та адміністрацією Заповідника укладено Колективний договір, де визначена їх взаємодія та взаємні гарантії діяльності із Заповідником (а.с.170-182). Встановлено, що ОСОБА_1 не є членом даних профспілок Заповідника та не є членом їх виборних органів. Відповідно до положень ч.1 ст.43 КЗпП України, розірвання трудового договору з підстав, передбачених пунктами 1 (крім випадку ліквідації підприємства, установи, організації), 2-5, 7 статті 40 і пунктами 2 і 3 статті 41 цього Кодексу, може бути проведено лише за попередньою згодою виборного органу (профспілкового представника), первинної профспілкової організації, членом якої є працівник. Як убачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 є членом Первинної профспілкової організації «Трудова солідарність», яка не створена у Заповіднику. Згідно п.1.1., 1.10 Статуту Первинної профспілкової організації «Трудова солідарність» профспілка - добровільна неприбуткова громадська організація, що об`єднує громадян, які забезпечують себе роботою самостійно чи працюють на різних підприємствах, установах, організаціях або у фізичних осіб та пов`язаних спільними інтересами за родом їх професійної діяльності (навчання), місцезнаходженням якої є АДРЕСА_1 (а.с.163,164). Положеннями ч.6 ст.43-1 КЗпП України визначено, що звільнення працівника з роботи з ініціативи власника або уповноваженого ним органу допускається лише за попередньою згодою профспілкового органу. Визнаючи за необхідне отримання у первинної профспілкової організації «Трудова солідарність» згоди на розірвання з ОСОБА_1 трудового договору, районний суд керувався положенням ч.9 ст.43 КЗпП України, відповідно до яких якщо розірвання трудового договору з працівником проведено власником або уповноваженим ним органом без звернення до виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника), суд зупиняє провадження по справі, запитує згоду виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) і після її одержання або відмови виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) в дачі згоди на звільнення працівника (частина перша цієї статті) розглядає спір по суті. Разом з тим, районний суд не врахував висновки, викладені у рішенні Конституційного Суду України від 29 жовтня 1998 року у справі №14-рп/98 у справі за конституційним зверненням працівників метрополітенів України щодо офіційного тлумачення поняття «профспілка, що дії на підприємстві, в установі, організації», використаного в абзаці шостому частини першої статті 43-1 КЗпП України, поняттям «професійна спілка, що діє на підприємстві, в установі, організації", яке вживається в абзаці шостому частини першої статті 43-1 Кодексу законів про працю України, охоплюється будь-яка професійна спілка (профспілкова організація), яка відповідно до Конституції та законів України утворена на підприємстві, в установі, організації на основі вільного вибору її членів з метою захисту їх трудових і соціально-економічних прав та інтересів, незалежно від того, чи є така професійна спілка стороною колективного договору, угоди. Професійні спілки, які діють на одному й тому ж підприємстві, в установі, організації, мають рівні права і є рівними перед законом. Питання про надання згоди на розірвання трудового договору з працівником у передбачених законом випадках і порядку вирішує професійна спілка, яка діє на підприємстві, в установі, організації, членом якої є працівник. Отже, рішенням Конституційного Суду дано офіційне тлумачення поняття «профспілка, що дії на підприємстві, в установі, організації» та зазначено, що цим поняттям охоплюється будь-яка професійна спілка (профспілкова організація), яка відповідно до Конституції та законів України утворена на підприємстві, в установі, організації на основі вільного вибору її членів з метою захисту їх трудових і соціально-економічних прав та інтересів, незалежно від того, чи є така професійна спілка стороною колективного договору, угоди. Згідно ч.1 ст.37 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» профспілкові організації на підприємствах, в установах, організаціях та їх структурних підрозділах представляють інтереси своїх членів і захищають їх трудові, соціально-економічні права та інтереси. Вимогами ст.38 зазначеного Закону передбачено, що виборний орган первинної профспілкової організації на підприємстві, в установі або організації: 1) укладає та контролює виконання колективного договору, звітує про його виконання на загальних зборах трудового колективу, звертається з вимогою до відповідних органів про притягнення до відповідальності посадових осіб за невиконання умов колективного договору; 2) разом з роботодавцем вирішує питання запровадження, перегляду та змін норм праці; 3) разом з роботодавцем вирішує питання оплати праці працівників підприємства, форм і систем оплати праці, розцінок, тарифних сіток, схем посадових окладів, умов запровадження та розмірів надбавок, доплат, премій, винагород та інших заохочувальних, компенсаційних виплат; 4) разом з роботодавцем вирішує питання робочого часу і часу відпочинку, погоджує графіки змінності та надання відпусток, запровадження підсумованого обліку робочого часу, дає дозвіл на проведення надурочних робіт, робіт у вихідні дні тощо; 5) разом з роботодавцем вирішує питання соціального розвитку підприємства, поліпшення умов праці, матеріально-побутового, медичного обслуговування працівників; 6) бере участь у вирішенні соціально-економічних питань, визначенні та затвердженні переліку і порядку надання працівникам соціальних пільг; 7) бере участь у розробці правил внутрішнього трудового розпорядку підприємства, установи або організації; 8) представляє інтереси працівників за їх дорученням при розгляді трудових індивідуальних спорів та у колективному трудовому спорі, сприяє його вирішенню; 9) приймає рішення про вимогу до роботодавця розірвати трудовий договір (контракт) з керівником підприємства, установи, організації, якщо він порушує цей Закон, законодавство про працю, ухиляється від участі у переговорах щодо укладення або зміни колективного договору, не виконує зобов`язань за колективним договором, допускає інші порушення законодавства про колективні договори; 10) дає згоду або відмовляє у дачі згоди на розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця з працівником, який є членом діючої на підприємстві, в установі, організації профспілки, у випадках, передбачених законом; 11) бере участь у розслідуванні нещасних випадків, професійних захворювань і аварій, роботі комісії з питань охорони праці; 12) здійснює громадський контроль за виконанням роботодавцем законодавства про працю та про охорону праці, за забезпеченням на підприємстві, в установі або організації безпечних та нешкідливих умов праці, виробничої санітарії, правильним застосуванням установлених умов оплати праці, вимагає усунення виявлених недоліків; 13) здійснює контроль за підготовкою та поданням роботодавцем документів, необхідних для призначення пенсій працівникам і членам їх сімей; 14) здійснює контроль за наданням пенсіонерам та особам з інвалідністю, які до виходу на пенсію працювали на підприємстві, в установі або організації, права користування нарівні з його працівниками наявними можливостями щодо медичного обслуговування, забезпечення житлом, путівками до оздоровчих і профілактичних закладів та іншими соціальними послугами і пільгами згідно із статутом підприємства, установи або організації та колективним договором; 15) представляє інтереси застрахованих осіб у комісії із соціального страхування, направляє працівників на умовах, передбачених колективним договором або угодою, до санаторіїв, профілакторіїв і будинків відпочинку, туристичних комплексів, баз та оздоровчих закладів, перевіряє організацію медичного обслуговування працівників та членів їх сімей; 16) разом з роботодавцем відповідно до колективного договору визначає розмір коштів, що будуть спрямовані на будівництво, реконструкцію, утримання житла, здійснює облік громадян, які потребують поліпшення житлових умов, розподіляє у встановленому законодавством порядку жилу площу в будинках, збудованих за кошти або за участю підприємства, установи, організації, а також ту жилу площу, яка надається роботодавцеві у розпорядження в інших будинках, контролює житлово-побутове обслуговування працівників; 17) представляє інтереси працівників підприємства-боржника у ході процедури банкрутства. Виборні органи профспілкової організації, що діють на підприємстві, в установі або організації, мають також інші права, передбачені законодавством України. Як убачається зі справи, Первинна профспілкова організація «Трудова солідарність», членом якої є ОСОБА_1 , не утворена та не здійснює свою діяльність у Національному заповіднику «Києво-Печерська лавра», її діяльність є загальною і поширеною по всій Україні та відповідно до Статуту не має конкретним завданням захист прав та інтересів працівників Заповідника. Встановлено, що Первинна профспілкова організація «Трудова солідарність» зареєстрована поза межами місцезнаходження відповідача. Належність профспілки до Заповідника у Статуті профспілки не визначено. Встановлено, що між Первинною профспілковою організацією «Трудова солідарність» та Національним заповідником «Києво-Печерська лавра» Колективний договір не укладався. Отже, матеріалами справи не доведено здійснення повноважень виборного органу профспілки у Заповіднику та участі у роботі трудового колективу й їх взаємодії, а також виконання функцій профспілки у Заповіднику, визначених положеннями ст.38 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності». Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 18 червня 2018року у справі № 804/2581/16, наявність взаємозв`язку між діяльністю профспілкової організації та підприємством має бути підтверджено створенням профспілки саме на цьому підприємстві та колективним договором, укладеним між адміністрацією підприємства та профспілкою. Згідно ч.4 ст.263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. За таких обставин, колегія суддів визнає помилковими висновки районного суду щодо наявності підстав зупинення провадження у справі до моменту надходження відповіді від Первинної профспілкової організації «Трудова солідарність» щодо надання згоди на звільнення ОСОБА_1 . Та обставина, що у раніше вирішеному між сторонами ідентичному спорі у справі № 362/2918/18 Первинною профспілковою організацією «Трудова солідарність» надавалася оцінка законності розірвання з ОСОБА_1 трудового договору, по даній справі правового значення не має, остільки судом під час розгляду указаної справи питання повноважень Первинної профспілкової організації «Трудова солідарність» щодо надання згоди на звільнення позивача з роботи за ініціативою адміністрації Заповідника, у розумінні положень ст.43 КЗпП України, не досліджувалося Пунктом 6 ч.1 ст. 374 ЦПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право, зокрема, скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Статтею 379 ЦПК України передбачено, що підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є:1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими;3) невідповідність висновків суду обставинам справи;4) порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали. Ураховуючи те, що судом першої інстанції при постановленні оскаржуваної ухвали порушено норми процесуального права, які призвели до постановлення передчасної ухвали, колегія суддів уважає, що ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню, а справа - направленню до того ж суду для продовження розгляду. Керуючись ст. ст. 367, 374, 379, 382 ЦПК України, суд,- П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу Національного заповідника «Києво-Печерська лавра» задовольнити. Ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 23 листопада 2021 року скасувати, а справу направити для продовження розгляду до того ж суду. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття й оскарженню в касаційному порядку не підлягає. Суддя-доповідач: Судді: