LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова 4824753/17590/21

від 16.02.2022 ·

справа № 753/17590/21 головуючий у суді І інстанції Курічова В.М. провадження № 22-ц/824/1333/2022 суддя-доповідач у суді ІІ інстанції Мостова Г.І. ПОСТАНОВА Іменем України 16 лютого 2022 року м. Київ Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого судді: Мостової Г.І., суддів: Березовенко Р.В., Лапчевської О.Ф., за участю секретаря судового засідання: Сердюк К.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Дарницького районного суду міста Києва від 02 вересня 2021 року про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за договором позики, - в с т а н о в и в : У серпні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до Дарницького районного суду міста Києва із позовом, у якому просив суд: - солідарно стягнути з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 суму основного боргу за договором позики від 30 березня 2018 року, що становить 25 000 доларів США, суму нарахованих процентів за користування позикою, що становить 14 000 доларів США та суму нарахованих процентів за прострочення виконання грошового зобов`язання за договором позики від 30 березня 2018 року, що становить 4 527,50 доларів США; - солідарно стягнути з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 суму основного боргу за договором позики від 08 жовтня 2018 року, що становить 8 000 доларів США, суму нарахованих процентів за користування позикою, що становить 10 880 доларів США, та суму нарахованих процентів за прострочення виконання грошового зобов`язання за договором позики від 08 жовтня 2018 року, що становить 1 096 доларів США; - солідарно стягнути з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 суму основного боргу за договором позики від 05 листопада 2018 року, що становить 2 000 доларів США, суму нарахованих процентів за користування позикою, що становить 2 640 доларів США, та суму нарахованих процентів за прострочення виконання грошового зобов`язання за договором позики від 05 листопада 2018 року, що становить 267,20 доларів США; - солідарно стягнути з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 суму основного боргу за договором позики від 12 квітня 2019 року, що становить 5 000 доларів США, суму нарахованих процентів за користування позикою, що становить 14 000 доларів США, та суму нарахованих процентів за прострочення виконання грошового зобов`язання за договором позики від 12 квітня 2019 року, що становить 845 доларів США; - солідарно стягнути з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 суму основного боргу за договором позики від 10 липня 2019 року, що становить 5 000 доларів США, суму нарахованих процентів за користування позикою, що становить 10 000 доларів США, та суму нарахованих процентів за прострочення виконання грошового зобов`язання за договором позики від 10 липня 2019 року, що становить 625 доларів США; - стягнути солідарно з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 суму основного боргу за договором позики від 12 жовтня 2019 року, що становить 10 000 доларів США, та суму нарахованих процентів за користування позикою, що становить 550 доларів США. Разом з позовом ОСОБА_1 подав заяву про забезпечення позову, у якій просив суд: - заборонити суб`єктам державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, а саме: приватним та державним нотаріусам, державним реєстраторам Міністерства юстиції України та його територіальних органів, будь-яким іншим органам чи посадовим особам, які виконують функції в сфері державної реєстрації речових прав та їх обтяжень на нерухоме майно, вчиняти будь-які реєстраційні дій та вносити будь-які записи (зміни) до відомостей щодо об`єкту нерухомого майна, а саме: земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), кадастровий номер 3210600000:00:063:0412, загальною площею 0,1 га, що розташована по АДРЕСА_1 , у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень та у Державному реєстрі Іпотек; - заборонити державним кадастровим реєстраторам та будь-яким іншим особам, уповноваженим на здійснення їх функцій, вчиняти будь-які реєстраційні дії та вносити будь-які реєстраційні записи (зміни) до відомостей щодо об`єкту нерухомого майна, а саме: земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), кадастровий номер: 3210600000:00:063:0412, загальною площею 0,1 га, що розташована по АДРЕСА_1 , у Державному земельному кадастрі; - накласти арешт на автомобіль марки «VW Passat», 2014 року випуску, д.н.з. НОМЕР_1 , зареєстрований на праві власності за ОСОБА_2 15 серпня 2018 року; - заборонити посадовим особам органів МВС України, уповноваженим на здійснення державної реєстрації транспортних засобів, вчиняти реєстраційні дії та вносити будь-які реєстраційні записи (зміни) до відомостей щодо об`єкту рухомого майна, а саме: автомобіль марки «VW Passat», 2014 року випуску, д.н.з. НОМЕР_1 , зареєстрований на праві власності за ОСОБА_2 . Заява обґрунтована тим, що відповідач ОСОБА_2 отримувала в борг кошти з метою будівництва, ремонту та облаштування будинку АДРЕСА_1 , для проживання в ньому її сім`ї (чоловіка та двох дітей), який до теперішнього часу не введений в експлуатацію і його будівництво продовжується, проте відповідачі у ньому постійно проживають, оскільки він придатний для проживання, то виниклі боргові зобов`язання є спільними для обох з подружжя, а вони несуть солідарну відповідність за такими зобов`язаннями як солідарні боржники. Невжиття заходів забезпечення позову може мати наслідком заподіяння шкоди правам позивача та ускладнити або взагалі унеможливити їх відновлення, якщо судове рішення не зможе бути виконане внаслідок відсутності майна у відповідачів. Ухвалою Дарницького районного суду міста Києва від 02 вересня 2021 року заяву ОСОБА_1 задоволено частково. Накладено арешт на автомобіль марки «VW Passat», 2014 року випуску, д.н.з. НОМЕР_1 , зареєстрований на праві власності за ОСОБА_2 . У задоволенні іншої частини заяви відмовлено. Ухвала мотивована тим, що автомобіль марки «VW Passat», 2014 року випуску, д.н.з. НОМЕР_1 , зареєстрований на праві власності за ОСОБА_2 ,тому суд першої інстанції дійшов висновку про задоволення вимог заяви про забезпечення позову в частині накладення арешту на автомобіль. Арешт автомобіля передбачає накладення заборони на право розпоряджатися транспортним засобом з метою його збереження для визначення подальшої долі такого майна, отже вимоги позивача про забезпечення позову шляхом заборони посадовим особам органів МВС України вчиняти будь-які реєстраційні дії є складовою саме такої міри забезпечення позову, як арешт майна. Земельна ділянка є приватною власністю відповідача ОСОБА_3 , що виключає можливість накладення арешту на вказане майно в межах заявлених позивачем вимог про солідарне стягнення боргу за договором позики. Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, у якій просить скасувати ухвалу Дарницького районного суду міста Києва від 02 вересня 2021 року у частині відмови у задоволенні заяви про забезпечення позову. Ухвалити в цій частині нове судове рішення, яким: заборонити суб`єктам державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, а саме: приватним та державним нотаріусам, державним реєстраторам Міністерства юстиції України та його територіальних органів, будь-яким іншим органам чи посадовим особам, які виконують функції в сфері державної реєстрації речових прав та їх обтяжень на нерухоме майно, вчиняти будь-які реєстраційні дії та вносити будь-які реєстраційні записи (зміни) до відомостей щодо об`єкту нерухомого майна, а саме: земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), кадастровий номер: 3210600000:00:063:0412, загальною площею 0,1 га, що розташована по АДРЕСА_1 , у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень та у Державному реєстрі Іпотек; заборонити державним кадастровим реєстраторам та будь-яким іншим особам, уповноваженим на здійснення їх функцій, вчиняти будь-які реєстраційні дії та вносити будь-які реєстраційні записи (зміни) до відомостей щодо об`єкту нерухомого майна, а саме: земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), кадастровий номер: 3210600000:00:063:0412, загальною площею 0,1 га, що розташована по АДРЕСА_1 , у Державному земельному кадастрі. Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції при постановленні оскаржуваної ухвали не враховано, що види забезпечення позову, які просив застосувати позивач повністю відповідають меті забезпечення позову, є співмірними із заявленими позовними вимогами та співвідносяться з ними, не вирішують спір по суті, не обмежують прав відповідача щодо володіння та користування належним йому майном та направлені на забезпечення реального відновлення порушеного права позивача у випадку вирішення спору на його користь. При виконання судового рішення та при стягненні заборгованості із солідарних боржників, які є подружжям, не мають юридичного значення ані підстави набуття права власності на майно, що належить боржникам та за рахунок якого забезпечуються вимоги кредитора, ані розповсюдження чи не розповсюдження на це майно режиму спільності. Також від представника позивача - адвоката Браніцького О.М. - до апеляційного суду надійшло доповнення до апеляційної скарги, у якому він просив поновити строк на подання до суду додаткових доказів, а саме: копій постанов головного державного виконавця Дарницького ВДВС у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про відкриття виконавчого провадження та накладення арешту на майно боржника. У доповненні до апеляційної скарги зазначено про те, що 24 листопада 2021 року ОСОБА_1 стало відомо про те, що 03 вересня 2021 року Дарницьким районним судом м. Києва видано виконавчий лист у справі № 753/4630/21 про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 грошових коштів у розмірі 228 783 грн 80 коп., який пред`явлено до виконання та постановою державного виконавця від 27 жовтня 2021 року державним виконавцем відкрито виконавче провадження № 67288502. У межах цього виконавчого провадження постановою від 27 жовтня 2021 року накладено арешт на все рухоме та нерухоме майно ОСОБА_2 . Тому на автомобіль, який на праві приватної власності належить ОСОБА_2 , на який накладено арешт ухвалою Дарницького районного суду міста Києва від 02 вересня 2021 року з метою забезпечення позову ОСОБА_1 , є майном, на яке буде звернено стягнення шляхом його примусової реалізації у межах виконавчого провадження № 67288502, а за рахунок коштів, отриманих від його реалізації, у першу чергу будуть задоволені вимоги ОСОБА_4 . За таких умов вимоги ОСОБА_1 у цивільній справі про стягнення боргу з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 фактично є незабезпеченими. Постанови про відкриття виконавчого провадження та про арешт майна від 27 жовтня 2021 року винесені після постановлення оскаржуваної ухвали суду та поза межами строку на її апеляційне оскарження. Від представника ОСОБА_3 - адвоката Павлової О.М. - надійшов відзив на апеляційну скаргу, у якому вона просить від мотиви у задоволенні апеляційної скарги ОСОБА_1 та відмовити апелянту у задоволенні клопотання про долучення до матеріалів апеляційного провадження письмових доказів. Відзив обґрунтований тим, що в апеляційній скарзі не наведено належного обґрунтування порушення або неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права судом першої інстанції під час ухвалення оскаржуваної ухвали. Судом першої інстанції правомірно відмовлено у задоволенні заяви про забезпечення позову у частині накладення арешту на земельну ділянку, оскільки позов заявлений до ОСОБА_2 , яка зазначена у договорах позики. Боргові розписки не містять підпису ОСОБА_3 , його статус солідарного боржника за договором позики не підтверджений та має бути встановлений або спростований під час судового розгляду по суті. Спростування презумпції поширення режиму спільного майна подружжя на отримання одним з подружжя майно, унаслідок укладання другим з подружжя одностороннього правочину, також можливе лише під час розгляду справи по суті. Також представник відповідача заперечувала проти задоволення клопотання позивача про долучення копій постанов державного виконавця, посилаючись на те, що надані докази не стосуються предмету заявлених апелянтом заперечень на оскаржувану ухвалу суду першої інстанції у відповідній частині. Вирішуючи клопотання апелянта про долучення додаткових доказів, апеляційний суд враховує таке. Пунктом 6 частини 2 статті 356 ЦПК України передбачено, що в апеляційний скарзі мають бути зазначені, зокрема, нові обставини, що підлягають встановленню, докази, які підлягають дослідженню чи оцінці, обґрунтування поважності причин неподання доказів до суду першої інстанції, заперечення проти доказів, використаних судом першої інстанції. Відповідно до частини 3 статті 367 ЦПК України докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються апеляційним судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Частиною 1 статті 367 ЦПК України визначено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції межах доводів та вимог апеляційної скарги. Оскільки ухвала Дарницького районного суду міста Києва від 02 вересня 2021 рокуне оскаржується у частині забезпечення позову шляхом накладення арешту на автомобіль, предметом апеляційного перегляду є оскаржувана ухвала лише у частині відмови у накладенні арешту на земельну ділянку, а письмові докази (постанови державного виконавця), питання про долучення яких порушується апелянтом, стосуються саме автомобіля, апеляційний суд дійшов висновку про відсутність підстав для прийняття доказів, поданих ОСОБА_1 у зв`язку з відсутністю їх доказової значимості для вирішення доводів та вимог апеляційної скарги, у межах яких апеляційний суд і перевіряє законність і обґрунтованість ухвали першої інстанції. Колегія суддів, вислухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасників справи, вивчивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та відзиву, дійшла висновку про таке. Судом установлено, що відповідно до інформаційної довідки, сформованої 12 липня 2021 року з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, земельна ділянка з кадастровим номером 3210600000:00:063:0412, площею 0,1 га, цільове призначення: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), яка розташована по АДРЕСА_1 , належить на праві власності ОСОБА_3 на підставі договору дарування земельної ділянки, посвідченого 29 липня 2013 року приватним нотаріусом Броварського міського нотаріального округу Київської області Дядюк Г.Д. Згідно із частиною 1 статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Одним із механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту є передбачений національним законодавством України інститут вжиття заходів до забезпечення позову. Частиною 1, 2 статті 149 ЦПК України передбачено, що суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду. Забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують реальне виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог. Заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті. Мета забезпечення позову - це хоча і негайні, проте тимчасові заходи, направлені на недопущення утруднення чи неможливості виконання судового акта, а також перешкоджання спричинення значної шкоди позивачу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. При розгляді заяви про забезпечення позову вирішується лише питання про наявність підстав для вжиття заходів забезпечення позову і не вирішуються матеріально-правові вимоги та наперед результат розгляду справи по суті позову. Частиною 3 статті 150 ЦПК України встановлено, що заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності заявлених вимог щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками судового процесу. У справі, що переглядається, предметом спору є стягнення з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у солідарному порядку заборгованості за договором позики на користь ОСОБА_1 . Заява про забезпечення позову обґрунтована тим, що ОСОБА_2 отримувала від позивача у борг кошти з метою будівництва, ремонту та облаштування будинку АДРЕСА_1 , для проживання в ньому її сім`ї, тому виниклі боргові зобов`язання є спільними для обох з подружжя, а вони несуть солідарну відповідність за такими зобов`язаннями як солідарні боржники. Заявник зазначає, що невжиття заходів забезпечення позову може призвести до реалізації відповідачем майна третім особам, що утруднить або унеможливить захист порушених прав та інтересів позивача. Заява містить достатньо обґрунтовані припущення про те, що невжиття заходів забезпечення позову може у майбутньому утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду. У поданій заяві про забезпечення позову чітко вказано, яке конкретно майно підлягає забезпеченню, та зазначено усю необхідну інформацію про нього. Спосіб забезпечення позову, обраний заявником, є співмірним із позовними вимогами. Тому у суду першої інстанції не було правових підстав відмовляти у накладенні арешту на указану земельну ділянку. Будь-яких доказів, що у зв`язку із застосуванням заходів забезпечення позову, будуть порушені права відповідача або інших осіб, суду не представлено. При цьому колегія суддів бере до уваги, що арештоване майно фактично зберігається в користуванні власника, а обмежується лише можливість розпорядитися ним. Доводи відзиву на апеляційну скаргу про те, що статус ОСОБА_3 як солідарного боржника за договором позики не підтверджений, колегія суддів відхиляє, оскільки зазначені обставини при розгляді заяви про забезпечення позову судом не встановлюються, а вирішуються при розгляді справи по суті. Перевіривши викладені заявником обставини, виходячи з положень статті 151 ЦПК України, апеляційний суд вважає їх достатніми для обґрунтованого припущення, що невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду у разі його задоволення, вид забезпечення позову є співмірним з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист якого просить заявник, та інтересів сторін та інших учасників судового процесу (в частині забезпечення позову щодо земельної ділянки). Згідно пунктом 2 частини 1 статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково та ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення. Таким чином, ухвала Дарницького районного суду міста Києва від 02 вересня 2021 року в частині відмови у забезпеченні позовупостановлена з порушенням норм процесуального права відтак підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення заяви про забезпечення позову. Питання щодо стягнення судового збору за подачу апеляційної скарги на цій стадії апеляційним судом не вирішується, оскільки розглядається лише процесуальне питання, а не вирішується справа по суті. Керуючись статтями 367, 369, 374, 375, 381-384 ЦПК України, суд, - п о с т а н о в и в : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити. Ухвалу Дарницького районного суду міста Києва від 02 вересня 2021 року в частині відмови у забезпеченні позову скасувати та ухвалити нове судове рішення. Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову задовольнити. Заборонити суб`єктам державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, а саме: приватним та державним нотаріусам, державним реєстраторам Міністерства юстиції України та його територіальних органів, будь-яким іншим органам чи посадовим особам, які виконують функції в сфері державної реєстрації речових прав та їх обтяжень на нерухоме майно, вчиняти будь-які реєстраційні дій та вносити будь-які записи (зміни) до відомостей щодо об`єкту нерухомого майна, а саме: земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), кадастровий номер 3210600000:00:063:0412, загальною площею 0,1 га, що розташована по АДРЕСА_1 , у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень та у Державному реєстрі Іпотек. Заборонити державним кадастровим реєстраторам та будь-яким іншим особам, уповноваженим на здійснення їх функцій, вчиняти будь-які реєстраційні дії та вносити будь-які реєстраційні записи (зміни) до відомостей щодо об`єкту нерухомого майна, а саме: земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), кадастровий номер: 3210600000:00:063:0412, загальною площею 0,1 га, що розташована по АДРЕСА_1 , у Державному земельному кадастрі. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Головуючий Г.І. Мостова Судді Р.В. Березовенко О.Ф. Лапчевська

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»