Ухвала КЦС ВС № 461/5717/20

Ухвала 12 травня 2022 року м. Київ справа № 461/5717/20 провадження № 61-4143 ск22 Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Білоконь О. В. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Галицького районного суду м. Львова від 20 серпня 2021 року та постанову Львівського апеляційного суду від 28 березня 2022 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - орган опіки та піклування Галицької районної адміністрації Львівської міської ради, про визначення місця проживання малолітньої дитини та зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа - орган опіки та піклування Галицької районної адміністрації Львівської міської ради, про визначення місця проживання малолітньої дитини, ВСТАНОВИВ: Рішенням Галицького районного суду м. Львова від 20 серпня 2021 року, залишеним без змін постановою Львівського апеляційного суду від 28 березня 2022 року, у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено, зустрічний позов ОСОБА_2 задоволено. Визначено місце проживання малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з батьком ОСОБА_2 , за місцем його проживання за адресою: АДРЕСА_1 . До Верховного Суду 06 травня 2022 року ОСОБА_1 подала касаційну скаргу на вказані судові рішення, у якій просила їх скасувати та передати справу для продовження розгляду. Касаційна скарга підлягає залишенню без руху з огляду на таке. Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала. Щодо строків касаційного оскарження У касаційній скарзі заявник порушує питання про поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень з посиланням на те, що строк пропущено з поважних причин, оскільки повний текст оскаржуваної постанови отримала 07 квітня 2022 року. Оскільки повний текст судового рішення не було вручено у день його проголошення або складення, заявник має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, як такий, що пропущений з поважних причин відповідно до статті 390 ЦПК України. Зважаючи на те, що строк на касаційне оскарження пропущено з поважних причин, заявник у розумний інтервал часу після отримання копії постанови суду апеляційної інстанції звернулася з касаційною скаргою, вважаю за можливе його поновити. Щодо підстав касаційного оскарження Згідно з пунктом 5 частини другої статті 392 ЦПК України визначено, що у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав). У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні. У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду. Частиною другою статті 389 ЦПК України визначено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. Касаційна скарга ОСОБА_1 не відповідає зазначеним вище вимогам закону. Так, заявник узагальнено посилається на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, постанови Верховного Суду, проте не зазначає конкретні обов`язкові підстави касаційного оскарження, визначені частиною другою статті 389 ЦПК України, що унеможливлює відкриття касаційного провадження. За таких обставин, відповідно до вимог частини другої, четвертої статті 392 ЦПК України, заявнику необхідно надати суду уточнену редакцію касаційної скарги з посиланням на підставу (підстави) касаційного оскарження з визначенням конкретного пункту (пунктів) частини другої статті 389 ЦПК України та обґрунтуванням (мотивуванням) наявності цієї підстави (підстав). Також надіслати на адресу суду копії уточненої редакції касаційної скарги і доданих до неї матеріалів відповідно до кількості учасників справи. Оскільки подана касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 ЦПК України, та після закінчення строку на касаційне оскарження, її слід залишити без руху та запропонувати заявнику усунути недоліки. Керуючись статтями 185, 390, 392, 393 ЦПК України,

УХВАЛИВ: Поновити ОСОБА_1 строк на касаційне оскарження судових рішень попередніх інстанцій. Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Галицького районного суду м. Львова від 20 серпня 2021 року та постанову Львівського апеляційного суду від 28 березня 2022 року залишити без руху та надати строк для виконання вимог ухвали до 06 червня 2022 року, але який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали. У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута заявникові. Ухвала оскарженню не підлягає. Суддя О. В. Білоконь