Постанова Восьмий апеляційний адміністративний суд № 500/84/22

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 12 травня 2022 рокуСправа № 500/84/22 пров. № А/857/3844/22 Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії: судді-доповідача Качмара В.Я., суддів Большакової О.О., Затолочного В.С., розглянувши у порядку письмового провадження в м.Львові справу за позовом ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Кременецької районної державної адміністрації Тернопільської області про зобов`язання вчинити певні дії, провадження в якій відкрито за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 24 січня 2022 року (суддя Баранюк А.З., м.Тернопіль), - ВСТАНОВИВ : У січні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Управління соціального захисту населення Кременецької районної державної адміністрації Тернопільської області (далі УСЗН) в якому просив: визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо нарахування та виплати позивачу щорічної разової грошової допомоги до 5 травня 2021 року у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком; зобов`язати УСЗН нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову допомогу до 5 травня у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком. Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 24 січня 2022 року у задоволені позову відмовлено. Не погодившись із ухваленим судовим рішенням його оскаржив позивач, який із покликанням на неправильне застосування норм матеріального права та порушенням норм процесуального права, просить скасувати рішення суду та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити. В апеляційній скарзі вказує, що є учасником бойових дій, та з урахуванням рішення Конституційного Суду України від 27 липня 2020 року за №3-р/2020, відповідно до статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (далі Закон №3551-XII) має право на отримання до 5 травня разової щорічної допомоги у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком, яка у 2021 році йому не виплачена. Відповідач відзиву на апеляційну скаргу не подав. У відповідності до частини першої статті 311 КАС, суд апеляційної інстанції вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження, так як апеляційну скаргу подано на рішення суду першої інстанції, що ухвалене в порядку письмового провадження (без повідомлення сторін) за наявними у справі матеріалами. Переглянувши справу за наявними у ній матеріалами, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав. Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що разова грошова допомога до 5 травня у 2021 році позивачу не призначалась і не виплачувалась у зв`язку з відсутністю його звернення до закінчення терміну такої виплати 30.09.2021. Такі висновки суду першої інстанції відповідають встановленим обставинам справи, зроблені з додержанням норм матеріального і процесуального права, з таких міркувань. Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи те, що ОСОБА_1 є учасником бойових дій і має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни-учасників бойових дій, що підтверджується копією посвідчення серії НОМЕР_1 , виданого 25.06.2015. 18.11.2021 позивач звернувся до відповідача із заявою про нарахування та виплату щорічної разової грошової допомоги у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком у відповідності до Закону №3551-XII. Листом УСЗН від 29.11.2021 №06-14/3433 відмовило позивачу у виплаті допомоги, оскільки згідно наданої інформації Збаразького відділу соціального забезпечення № 2 від 24.11.2021 № 01-22/2859 разова грошова допомога до 5 травня у 2021 році позивачу не призначалась і не виплачувалась у зв`язку з відсутністю його звернення. А тому, відповідач вказав, що не може нарахувати та виплатити разову грошову допомогу до 5 травня, так як термін її виплати закінчився 30.09.2021. Частиною першою статті 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Виключно законами України визначаються основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення (пункт 6 частини першої статті 92 Конституції України). Відносини з приводу соціального захисту ветеранів війни унормовані, насамперед, приписами Закону №3551-XII (в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин). Пільги учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них встановлені статтею 12 вказаного Закону. Відповідно до частини п`ятої статті 12 Закону №3551-XII (в редакції Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»), щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком. Як зазначено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 січня 2021 року у справі №440/2722/20, правовий статус ветеранів війни, створення належних умов для їх життєзабезпечення визначає Закон №3551-XII. Згідно із підпунктом 5 пункту 63 розділу І Закону України «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо реформи міжбюджетних відносин» від 28.12.2014 №79-VIII розділ VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України (далі БК) доповнено пунктом 26, відповідно до якого норми і положення, зокрема, статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону №3551-XII застосовуються у порядку та розмірах, установлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування. Конституційний Суд України Рішенням від 27 лютого 2020 року №3-р/2020 визнав таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), окреме положення пункту 26 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» БК у частині, яка передбачає, що норми і положення статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону №3551-XII застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінету Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування. Таким чином, на час виникнення спірних відносин Рішенням Конституційного Суду України від 27 лютого 2020 року №3-р/2020 відновлено дію частини четвертої статті 12 Закону №3551-XII у редакції Закону №367-ХІV, згідно з якою щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком. При цьому, суд зазначає, що статтею 17-1 Закону №3551-XII передбачено, що щорічну виплату разової грошової допомоги до 5 травня в розмірах, передбачених статтями 12 - 16 цього Закону, здійснюють центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення, через відділення зв`язку або через установи банків (шляхом перерахування на особовий рахунок отримувача) пенсіонерам - за місцем отримання пенсії, а особам, які не є пенсіонерами, - за місцем їх проживання чи одержання грошового утримання. Відповідно до частини четвертої статті 17-1 Закону №3551-XII особи, які не отримали разової грошової допомоги до 5 травня, мають право звернутися за нею та отримати її до 30 вересня відповідного року, в якому здійснюється виплата допомоги. Згідно вказаної норми, 30 вересня це встановлений законом кінцевий строк, до якого могла бути здійснена виплата вказаної допомоги і до якого позивач міг очікувати на отримання більшої суми, ніж була йому нарахована. При цьому, це стосується випадків, коли особа, яка має право на отримання разової грошової допомоги до 5 травня, не отримала до 30 вересня відповідного року таку допомоги або ж отримала її у меншому розмірі. Тобто до 30 вересня відповідного року позивач мав звернутися до відповідача із заявою про виплату йому такої допомоги. Згідно із пунктами 8, 9 «Порядку використання коштів державного бюджету, передбачених для виплати щорічної разової грошової допомоги ветеранам війни і жертвам нацистських переслідувань», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України (далі КМУ) від 08.04.2021 № 325 (далі - Порядок № 325), отримувачі грошової допомоги, зокрема ті, що набули відповідного статусу згідно із статтями 6, 7, 9, 10 і 11 Закону №3551-XII до 5 травня поточного року включно, яким не виплачено грошову допомогу станом на 5 травня, мають право звернутися по неї до місцевого органу соціального захисту населення за місцем реєстрації та отримати її до 30 вересня поточного року. Ведення бухгалтерського обліку, відкриття рахунків, реєстрація, облік бюджетних зобов`язань в органах Державної казначейської служби та операцій, пов`язаних із використанням бюджетних коштів, проводяться в установленому законодавством порядку. Тобто, Міністерство соціальної політики перераховує кошти регіональним органам соціального захисту населення, які розподіляють їх між районними органами соціального захисту населення, центрами по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат, які і здійснюють безпосередню виплату щорічної разової грошової допомоги учасникам бойових дій на підставі отриманого від уповноважених органів переліку осіб, які мають право на отримання грошової допомоги. Отже, органами, уповноваженими здійснювати виплату разової щорічної грошової допомоги до 5 травня, є управління соціального захисту населення за місцем проживання позивача, а саме УСЗН. Разом з тим, як встановлено судом, ОСОБА_1 звернувся до відповідача про нарахування та виплату щорічної разової грошової допомоги до 5 травня у 2021 році в розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком лише 18.11.2021. Разова грошова допомога до 5 травня у 2021 році позивачу не призначалась і не виплачувалась у зв`язку з відсутністю його звернення до закінчення такої виплати 30.09.2021, а тому, відповідач не міг нарахувати та виплатити ОСОБА_1 разову грошову допомогу до 5 травня у 2021 році, так як термін її нарахування та виплати закінчився до звернення позивача. Матеріали справи не містять доказів щодо реалізації позивачем права, передбаченого приписами частини четвертої статті 17-1 Закону №3551-XIІ, а тому стверджувати про те, що відповідач допустив бездіяльність щодо виплати на нарахування одноразової грошової допомоги позивачу немає підстав, так як останній не отримавши спірну допомогу до 5 травня 2021 року не звертався про її виплату до 30 вересня відповідного року. Оцінюючи наведені скаржником доводи, апеляційний суд виходить з того, що всі конкретні, доречні та важливі доводи сторін були перевірені та проаналізовані судом першої інстанції, та їм було надано належну правову оцінку. Відповідно до статті 316 КАС суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Підсумовуючи, враховуючи вимоги наведених правових норм, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що при ухваленні оскаржуваного судового рішення суд першої інстанції, правильно встановив обставини справи, не допустив порушень норм матеріального та процесуального права, які могли б бути підставою для його скасування, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення. Керуючись статтями 308, 311, 315-316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС суд, ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 24 січня 2022 року без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини п`ятої статті 328 КАС. Суддя-доповідач В. Я. Качмар судді О. О. Большакова В. С. Затолочний Повне судове рішення складено 12 травня 2022 року.