Постанова Восьмий апеляційний адміністративний суд № 380/19493/21

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 12 травня 2022 року ЛьвівСправа № 380/19493/21 пров. № А/857/5705/22 Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Затолочного В.С., суддів: Большакової О.О., Качмара В.Я., з участю секретаря судового засідання Єршової Ю.С., представника позивача Шиміна О.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові апеляційну скаргу Одеської митниці на додаткове рішення Львівського окружного адміністративного суду від 11 лютого 2022 року у справі № 380/19493/21 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Тропік» до Одеської митниці про скасування рішення (рішення суду першої інстанції ухвалене суддею Хома О.П. в м. Львові Львівської області 11.02.2022 року), - ВСТАНОВИВ: Товариство з обмеженою відповідальністю «Тропік» (далі позивач, ТзОВ «Тропік»), в інтересах якого діє адвокат Шимін Олег Павлович, звернулося до суду з позовом до Одеської митниці Держмитслужби (далі відповідач), в якому просить визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів від 09.09.2021 № UA500130/2021/000016/2. Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 26.01.2022 позов задоволено повністю. Додатковим рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 11 лютого 2022 року заяву представника позивача про ухвалення додаткового рішення про розподілу судових витрат задоволено повністю. Стягнуто з відповідача за рахунок бюджетних асигнувань в користь ТзОВ «Тропік» 15600 грн судових витрат у вигляді витрат на правову допомогу. Не погодившись із вказаним додатковим рішенням, його оскаржив відповідач, який покликаючись на те, що рішення є незаконним та необґрунтованим, ухваленим з порушенням норм матеріального і процесуального права, з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, просить додаткове рішення Львівського окружного адміністративного суду від 11 лютого 2022 року скасувати та ухвалити нове. В обґрунтування апеляційних вимог покликається на те, що гонорар представника позивача за надану правову допомогу у розмірі 15600 грн. є завищеним, становить надмірний тягар для відповідача, стягнення адвокатських витрат у зазначеній сумі не відповідає вищевказаним критеріям розумності, співмірності. Позивач правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався. Представник позивача у судовому засіданні проти задоволення апеляційної скарги заперечував, просив залишити без змін рішення суду першої інстанції. Відповідач був належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання, проте його представник у судове засідання не з`явився. Його неявка згідно положень частини другої статті 313 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) не перешкоджає розгляду справи у суді апеляційної інстанції. Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши та обговоривши матеріали справи, суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав. Відповідно до пункту 1 частини третьої статті 132 КАС України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу. Стаття 134 КАС України передбачає, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. Частина 7 статті 139 КАС України передбачає, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду. Як вбачається з матеріалів справи, про здійснення відшкодування витрат на правничу допомогу позивачем було заявлено у 28.01.2022 у відповідній заяві про розподіл витрат із доказами їх понесення в суді першої інстанції. Відповідно до статей 1, 30 Закону України від 5 липня 2012 року № 5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору. Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час. Професійна правова допомога ТзОВ «Тропік» надавалася адвокатом Шиміним О.П. (свідоцтво про зайняття адвокатською діяльністю від 14.08.2017 серія ЛВ №000690) на підставі договору про надання правової допомоги від 11.05.2021 №1105/21 та ордеру на надання правничої (правової) допомоги від 22.10.2022 серії ВС №1105089, які наявні у матеріалах справи. Вид наданих ТзОВ «Тропік» послуг професійної правової допомоги, їх тривалість та вартість підтверджується актом послуг по договору про надання правової допомоги від 11.05.2021 № 1105/21. Згідно з вказаним актом витрати на правничу допомогу адвоката становлять 15600 грн та включають: - усна консультація 11.09.2021 (з вивченням документів) щодо правових способів та засобів захисту прав та законних інтересів Клієнта щодо оскарження рішення, дій чи бездіяльності відповідача внаслідок прийняття рішення про коригування митної вартості товарів від 09.09.2021 UA500130/2021/000016/2, тривалість 1 год, вартість 1 200 грн; - підготовка в період 16-17.10.2021 та подання до суду позовної заяви, тривалість 3 год, вартість 2 100 грн; - участь в судовому засіданні 08.12.2021 тривалість 1 год; вартість 1 500 грн; - підготовка в період 12.12.2021 та подання до суду відповіді на відзив, тривалість 1 год, вартість 2 100 грн; - участь в судовому засіданні 11.01.2022, тривалість 1 год, вартість 1 500 грн; - участь в судовому засіданні 26.01.2022, тривалість 1 год, вартість 1 500 грн. Оплата послуг за правову допомогу згідно з договором про надання правової допомоги від 11.05.2021 № 1105/21 та ордером на надання правничої (правової) допомоги від 22.10.2021 серії ВС № 1105089 здійснена в розмірі 15600 грн, що підтверджується платіжним дорученням від 27.01.2022 № 01TR027736. Додані до матеріалів справи документи підтверджують надання адвокатом Шиміним О.П. професійної правової допомоги ТзОВ «Тропік» на підставі договору про надання правової допомоги від 11.05.2021 № 1105/221 та ордеру на надання правничої (правової) допомоги від 22.10.2021 серії ВС № 1105089, а акт виконаних послуг по договору про надання правової допомоги від 11.05.2021 № 1105/221 підтверджує понесення позивачем витрат на правову допомогу. При визначенні суми відшкодування колегія суддів виходить з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, враховуючи конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі ЄСПЛ), присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 р. у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10 грудня 2009 р. у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23 січня 2014 р. у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26 лютого 2015 р. у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим. У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір. При цьому розмір витрат на правничу допомогу встановлюється судом на підставі оцінки доказів щодо детального опису робіт, здійснених адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. На думку апеляційного суду усна консультація (з вивченням документів) щодо правових способів та засобів захисту прав та законних інтересів Клієнта щодо оскарження рішення, дій чи бездіяльності відповідача внаслідок прийняття рішення про коригування митної вартості товарів від 09.09.2021 UA500130/2021/000016/2 не є, виходячи із положень частини третьої статті 134 КАС України, витратами на правничу допомогу, пов`язану зі справою. До того ж така усна консультація фактично охоплюється діями з підготовки в період 16-17.10.2021 і подання до суду позовної заяви. Участь представника позивача у судовому засіданні 08.12.2021 тривала в межах 3 хвилин, 21.12.2021 в межах 6 хвилин, 11.01.2022 в межах 28 хвилин, 26.01.2022 в межах 23 хвилин. Також слід зазначити, що справа, що розглядалася не була складною з огляду на незначний обсяг наявних в ній матеріалів та доказів. Відтак, колегія суддів дійшла висновку про те, що розмір витрат, зазначений позивачем, не є пропорційний витраченому часу та суперечить принципу розумності, так як і час витрачений адвокатом на проведення відповідних робіт, а тому розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору. За таких обставин колегія суддів вважає, що відшкодуванню підлягають судові витрати позивача на професійну правничу допомогу у розмірі 7000 грн, оскільки такий розмір витрат є цілком обґрунтованим, а також співмірним з виконаними адвокатом роботами (наданими послугами), часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт. Отже, понесені позивачем витрати на правничу допомогу підлягають відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача у справі - Одеської митниці Держмитслужби в розмірі 7000 грн. Відповідно до частин першої - четвертої статті 242 КАС України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом. З огляду на вищезазначене, вказаним вимогам оскаржуване рішення суду першої інстанції не відповідає. Відповідно до пункту 2 статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення. Згідно частин першої та другої статті 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Невідповідність висновків суду обставинам справи вважається у тому разі, якщо останні встановлені судом повно та згідно з дослідженими ним доказами, проте висновки зі встановлених обставин зроблені невірно. Неправильне застосування матеріального права має місце у разі застосування неправильного витлумаченого закону, який хоч і підлягав застосуванню, проте його зміст і сутність сприйнято неправильно через розширене тлумачення. Враховуючи викладене, колегія суддів апеляційного суду приходить до висновку, що суд першої інстанції у справі, що розглядається не надав належної оцінки встановленим обставинам, неправильно застосував норми матеріального права, що призвело до ухвалення помилкового рішення, а відтак апеляційну скаргу слід задовольнити частково, а рішення суду скасувати прийняттям постанови про часткове задоволення представника позивача про ухвалення додаткового рішення про розподілу судових витрат. Керуючись статтями 229, 287, 308, 310, 315, 317, 321, 325, 328, 329, 370 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Одеської митниці задовольнити. Додаткове рішення Львівського окружного адміністративного суду від 11 лютого 2022 року у справі № 380/19493/21 скасувати та прийняти нову постанову, якою заяву представника позивача про ухвалення додаткового рішення про розподілу судових витрат задовольнити частково. Стягнути з Одеської митниці Держмитслужби (вул. Лип Івана та Юрія, буд. 21А, м. Одеса, 65078, ЄДРПОУ 44005631) за рахунок бюджетних асигнувань в користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Тропік» (вул. Пекарська, буд. 5, кв. 4, м. Львів, 79008, ЄДРПОУ 20831737) 7000 (сім тисяч) грн. судових витрат у вигляді витрат на правничу допомогу. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків та підстав, передбачених статтею 328 КАС України. Головуючий суддя В. С. Затолочний судді О. О. Большакова В. Я. Качмар Повне судове рішення складено 12.05.2022