Постанова 4852 № 160/9189/21

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 04 травня 2022 року м.Дніпросправа № 160/9189/21 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Баранник Н.П., суддів: Малиш Н.І., Щербака А.А., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 жовтня 2021 року у справі № 160/9189/21 (суддя Конєва С.О., справа розглянута в спрощеному (письмовому) провадженні) за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Держпраці у Діпропетровській області про визнання протиправною та скасування постанови, ВСТАНОВИВ: Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі позивач) звернувся до суду з позовом до Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області (далі відповідач), в якому просив визнати протиправною та скасувати постанову про накладення штрафу за порушення законодавства про працю №380/04/36/07/10/РРО/2659207358-ФС/09 від 20.01.2021р.. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 жовтня 2021 року адміністративний позов позивача було задоволено, визнано протиправною та скасовано оскаржену постанову про накладення штрафу. З рішенням суду першої інстанції не погодився відповідач, ним була подана апеляційна скарга. В скарзі, посилаючись на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, неналежну оцінку судом доказів, що надавалися відповідачем на підтвердження правомірності накладення штрафу на позивача за порушення законодавства про працю, відповідач просить скасувати рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 жовтня 2021 року та прийняти нове про відмову у задоволенні позову. В апеляційній скарзі відповідач зазначає, що під час перевірки органами податкової служби діяльності ФОП ОСОБА_1 було виявлено фактичний допуск до роботи фізичної особи ОСОБА_2 без належного оформлення трудових відносин, про що складено акт. Працівник не може бути допущений до роботи без укладання трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення про такий прийом органу ДФС (ч.3 ст.24 КЗпПУ). Документів, які б свідчили про офіційне працевлаштування ОСОБА_2 у ФОП ОСОБА_1 інспекторам податкової інспекції надано не було. З огляду на виявлене порушення вимог трудового законодавства, відповідачем в межах повноважень та у спосіб, що визначені законодавством України, винесено постанову про накладення штрафу. Позивач своїм правом на подачу письмового відзиву на апеляційну скаргу відповідача не скористався. Апеляційний розгляд справи здійснено за правилами ст.311 КАС України, в порядку письмового провадження. Вивчивши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, враховуючи наступне. З матеріалів справи встановлено, що ОСОБА_1 з 20.08.2012р. зареєстрований фізичною особою-підприємцем за адресою: АДРЕСА_1 . Основним видом його діяльності є: 47.81 Роздрібна торгівля з лотків і на ринках харчовими продуктами, напоями та тютюновими виробами, що підтверджується копією Витягу з ЄДРПОУ (а.с.27). Посадовими особами Головного управління ДПС у Дніпропетровській області у період з 22.10.2020р. по 30.10.2020р. була проведена фактична перевірка ФОП ОСОБА_1 .. За результатами перевірки було складено акт №380/04/36/07/10/РРО/ НОМЕР_1 , який зареєстровано 02.11.2020р. (а.с.12-13). Під час перевірки встановлено, що на місці здійснення господарської діяльності працював (здійснював розрахункові операції) найманий працівник продавець ОСОБА_2 без оформлення трудового договору, яка відмовилась повідомити дату початку роботи та розмір заробітної плати (а.с.12-13). В ході фактичної перевірки працівниками ГУ ДПС у Дніпропетровській області встановлено порушення позивачем трудового законодавства, а саме: вимог ст.ст. 2, 21-24 КЗпП України (а.с.12-13). На підставі матеріалів фактичної перевірки, уповноваженою посадовою особою Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області 20.01.2021 було прийнято постанову про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення №380/04/36/07/10/РРО/2659207358-ФС/09, якою за встановлені порушення ч. ч. 1,3 ст. 24 Кодексу законів про працю України, керуючись ст.259 Кодексу законів про працю України, ст. 53 Закону України "Про зайнятість населення", ч.3 ст.34 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", Порядком накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2013 №509, та на підставі абз.2 ч.2 ст.265 Кодексу законів про працю України, на ФОП ОСОБА_1 накладено штраф у розмірі 60000,00 грн. (а.с.19-21). Вважаючи постанову про накладення штрафу протиправною, позивач звернувся до суду з позовом про її скасування. Суд першої інстанції позовні вимоги задовольнив, дійшовши висновку про відсутність в діях позивача порушень вимог ч.1, 3 ст.24 КЗпП України, та як наслідок, безпідставність накладення штрафу. Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, враховуючи наступне. Правові засади і гарантії здійснення громадянами України права розпоряджатися своїми здібностями до продуктивної і творчої праці визначає Кодекс законів про працю України (далі КЗпП України). Згідно положень ст.259 КЗпП України визначено, що державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, та його територіальні органи у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Центральні органи виконавчої влади здійснюють контроль за додержанням законодавства про працю на підприємствах, в установах і організаціях, що перебувають у їх функціональному підпорядкуванні, крім податкових органів, які мають право з метою перевірки дотримання податкового законодавства здійснювати такий контроль на всіх підприємствах, в установах і організаціях незалежно від форм власності та підпорядкування, а органи місцевого самоврядування - на підприємствах, в установах і організаціях, що перебувають у комунальній власності відповідних територіальних громад. Відповідно до ч.1, ч.3 ст.24 КЗпП України, трудовий договір укладається, як правило, в письмовій формі. Додержання письмової форми є обов`язковим: 1) при організованому наборі працівників; 2) при укладенні трудового договору про роботу в районах з особливими природними географічними і геологічними умовами та умовами підвищеного ризику для здоров`я; 3) при укладенні контракту; 4) у випадках, коли працівник наполягає на укладенні трудового договору у письмовій формі; 5) при укладенні трудового договору з неповнолітнім (стаття 187 цього Кодексу); 6) при укладенні трудового договору з фізичною особою; 6-1) при укладенні трудового договору про дистанційну роботу або про надомну роботу; 7) в інших випадках, передбачених законодавством України. Працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Згідно до абз.2 ч.2 ст.265 КЗпП України встановлено, що юридичні та фізичні особи- підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу, у разі, зокрема, фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту) у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, стосовно якого скоєно порушення. Частиною 4 ст. 265 КЗпП України передбачено, що штрафи, зазначені у частині другій цієї статті, накладаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2013 № 509 затверджено Порядок накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення (далі - Порядок № 509, тут і надалі у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин). За змістом пунктів 1 та 2 Порядку №509 цей Порядок визначає механізм накладення на суб`єктів господарювання та роботодавців штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, передбачених частиною другою статті 265 Кодексу законів про працю України та частинами другою - сьомою статті 53 Закону України Про зайнятість населення (далі - штрафи). Штрафи накладаються Головою Держпраці, його заступниками, керівниками територіальних органів Держпраці та їх заступниками (з підстав, визначених абзацами третім - сьомим цього пункту), керівниками виконавчих органів міських рад міст обласного значення, сільських, селищних, міських рад об`єднаних територіальних громад та їх заступниками (з підстав, визначених абзацами четвертим - шостим цього пункту) (далі - уповноважені посадові особи). Штрафи накладаються на підставі, зокрема:… акта, складеного за результатами заходу державного контролю за додержанням законодавства про працю, у ході якого виявлено факти використання праці неоформлених працівників; акта перевірки ДПС, її територіального органу, у ході якої виявлені порушення законодавства про працю. Відповідно до статті 265 Кодексу законів про працю України, штрафи, зазначені в абзаці другому частини другої цієї статті, можуть бути накладені центральним органом виконавчої влади, зазначеним у частині четвертій цієї статті, без здійснення заходу державного нагляду (контролю) на підставі рішення суду про оформлення трудових відносин із працівником, який виконував роботу без укладення трудового договору, та встановлення періоду такої роботи чи роботи на умовах неповного робочого часу в разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, в установі, організації. Як вбачається зі змісту оспорюваної постанови, підставою для застосування до позивача штрафу було фактичне допущення до роботи фізичну особу ОСОБА_2 без оформлення з нею трудового договору (а.с.19-21). Разом з тим, як встановлено судом, 01.10.2020р. між ФОП ОСОБА_1 та ОСОБА_3 було укладено трудовий договір №02, за яким остання прийнята на посаду продавця продовольчих товарів, про що зроблено відповідний запис в трудовій книжці ОСОБА_3 , що підтверджується копіями трудового договору та трудової книжки ОСОБА_3 наявними у справі (а.с. 22, 23). При цьому, 18.11.2020р. позивачем до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (Криничанський район) було подано Звіт про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування Форма Д4 (місячна) за жовтень (10 місяць) 2020 року, згідно таблиці 5 (Відомості про трудові відносини осіб та період проходження військової служби) якого на 10-й місяць 2020 року ОСОБА_3 на підставі наказу №2 від 01.10.2020р. була працевлаштована у ФОП ОСОБА_1 на посаді продавця продовольчих продуктів, останній була нарахована та виплачена заробітна плата, що підтверджується копіями відповідних звіту, додатку 5 та квитанції №2 про їх прийняття (а.с.29-32). Аналогічні звіти подавались позивачем також за листопад та грудень 2020 року (а.с.37-42). Також, 18.11.2020р. позивачем було надіслано до ГУ ДПС у Дніпропетровській області повідомлення про прийняття на роботу ОСОБА_3 з 01.10.2020р., що підтверджується копіями відповідного повідомлення та квитанції №2 про його прийняття (а.с. 33, 34) В подальшому, 24.01.2021р. позивачем було подано до ГУ ДПС у Дніпропетровській області податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку за 4 квартал 2020 року, в якому значиться, зокрема, ОСОБА_3 (а.с. 35-36). Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що за умови наявності у позивача документів на підтвердження укладення між ним та ОСОБА_3 трудового договору, про що зроблено відповідний запис у трудову книжку останньої, посадова особа відповідача не мала обґрунтованих підстав для накладення на позивача штрафу згідно до абз.2 ч.2 ст.265 КЗпП України. Судом апеляційної інстанції відхиляються посилання відповідача у скарзі на постанови Верховного Суду від 04.09.2020р. по справі №160/8039/18 та від 16.06.2020р. у справі №815/5427/17, оскільки спірні правовідносини (обставини їх виникнення, докази у їх сукупності) у даній справі не є тотожними (подібними) з обставинами у справах №160/8039/18 та №815/5427/17. З урахуванням викладеного, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що оскаржена позивачем постанова про накладення штрафу за порушення вимог трудового законодавства є протиправною та підлягала скасуванню. Доводи, наведені у апеляційній скарзі відповідача, не спростовують правильних по суті висновків суду першої інстанції, а тому рішення суду першої інстанції у даній справі слід залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. Керуючись п.1 ч.1 ст.315, ч.1 ст.316, ст.ст.322, 325, 329 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області - залишити без задоволення. Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 жовтня 2021 року у справі № 160/9189/21 - залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у випадках та в строки, визначені статтями 328,329 КАС України. Головуючий - суддя Н.П. Баранник суддя Н.І. Малиш суддя А.А. Щербак