Постанова 4852 № 808/3059/16

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 11 травня 2022 року м. Дніпросправа № 808/3059/16 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Щербака А.А. (доповідач), суддів: Баранник Н.П., Малиш Н.І., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 11 листопада 2021 року (суддя Батрак І.В.) у справі за позовом Приватного акціонерного товариства «Запорізьке кар`єроуправління» до Головного управління ДПС у Запорізькій області про скасування податкового повідомлення-рішення,- ВСТАНОВИВ: ПрАТ «Запорізьке кар`єроуправління» звернулось з позовом до Головного управління ДПС у Запорізькій області про скасування податкового повідомлення-рішення. Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 11 листопада 2021 року позов задоволено. Суд вирішив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Запорізької об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області, правонаступником якої є Головне управління ДПС у Запорізькій області, від 26.09.2016 №0013991202 про збільшення грошового зобов`язання з плати за користування надрами для видобування корисних копалин у сумі на 162580,15 грн. та застосування штрафних санкцій у розмірі 81290,08 грн. Відповідачем подана апеляційна скарга, просить рішення суду першої інстанції скасувати, в задоволенні позову відмовити. Апеляційна скарга обґрунтована тим, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права, не враховано результати перевірки, оформлені актом від 13.09.2016. Учасники справи в судове засідання не з`явились, про дату, час, місце розгляду апеляційної скарги повідомлені. Представник позивача направив заяву про розгляд справи без його участі. Враховуючи вимоги статей 311 та 313 КАС України, колегія суддів вирішила розглянути справу в порядку письмового провадження. Колегія суддів доходить висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає. Як було встановлено судом першої інстанції, податковим органом було проведено камеральну податкової звітності з плати за користування надрами для видобування корисних копалин загальнодержавного значення про виявлення помилок (порушень), за результатами якої складено відповідний акт перевірки від 13.09.2016 №11/12-02/00110183. Актом перевірки встановлено порушення позивачем вимог п. 252.16 ст. 252 Податкового кодексу України при заповненні додатку №1 (розрахунка №1 з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин №9132458891 від 29.07.2016) до податкової декларації з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин №9132459045 від 29.07.2016 за 2 квартал 2016 року, а саме: в рядку 7.4 (коефіцієнт рентабельності гірничодобувного підприємства) невірно визначено коефіцієнт рентабельності, що вплинуло на визначення вартості одиниці товарної продукції за розрахунковою вартістю. Це в свою чергу призвело до заниження суми податкового зобов`язання з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин за 2 квартал 2016 року у сумі 162580,15 грн. На обґрунтування вказаного висновку зазначено, що ПрАТ «ЗКУ» порушено строк регулярної повторної геолого-економічної оцінки запасів корисних копалин ділянки надр, у зв`язку із чим коефіцієнт рентабельності у наданому додатку №1 (розрахунка №1 з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин №9132458891 від 29.07.2016) до податкової декларації з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин №9132459045 від 29.07.2016 за 2 квартал 2016 року повинен дорівнювати трикратному розміру облікової ставки Національного банку України. На підставі акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 26.09.2016 форми «Р» №0013991202, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання за платежем плата за користування надрами для видобування корисних копалин загальнодержавного значення у розмір 243870,23 грн., у тому числі за основним платежем 162580,15 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 81290,08 грн. Позивач звернувся з даним позовом. Задовольняючи позов, суд першої інстанції зазначив, що відповідачем правомірність оскарженого рішення не було доведено. Колегія суддів з висновками суду першої інстанції погоджується. Відповідно до пункту 251.1 статті 251 Податкового кодексу України, рентна плата складається з: рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин; рентної плати за користування надрами в цілях, не пов`язаних з видобуванням корисних копалин;. рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України; рентної плати за спеціальне використання води; рентної плати за спеціальне використання лісових ресурсів; рентної плати за транспортування нафти і нафтопродуктів магістральними нафтопроводами та нафтопродуктопроводами, транзитне транспортування трубопроводами аміаку територією України. Підпунктом 252.1.1 пункту 252.1 статті 252 Податкового кодексу України встановлено, що платниками рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин є суб`єкти господарювання, у тому числі громадяни України, іноземці та особи без громадянства, зареєстровані відповідно до закону як підприємці, які набули права користування об`єктом (ділянкою) надр на підставі отриманих спеціальних дозволів на користування надрами (далі - спеціальний дозвіл) в межах конкретних ділянок надр з метою провадження господарської діяльності з видобування корисних копалин, у тому числі під час геологічного вивчення (або геологічного вивчення з подальшою дослідно-промисловою розробкою) в межах зазначених у таких спеціальних дозволах об`єктах (ділянках) надр. Згідно з пунктом 252.6 статті 252 Податкового кодексу України, базою оподаткування рентною платою за користування надрами для видобування корисних копалин є вартість обсягів видобутих у податковому (звітному) періоді корисних копалин (мінеральної сировини), яка окремо обчислюється для кожного виду корисної копалини (мінеральної сировини) для кожної ділянки надр на базових умовах поставки (склад готової продукції гірничого підприємства). Відповідно до пункту 252.7 статті 252 Податкового кодексу України, вартість відповідного виду товарної продукції гірничого підприємства - видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) у податковому (звітному) періоді обчислюється платником для кожної ділянки надр на базових умовах поставки (склад готової продукції гірничого підприємства) за більшою з таких її величин: за фактичними цінами реалізації відповідного виду товарної продукції гірничого підприємства - видобутої корисної копалини (мінеральної сировини); за розрахунковою вартістю відповідного виду товарної продукції гірничого підприємства - видобутої корисної копалини (мінеральної сировини), крім вуглеводневої сировини. Під час розрахунку рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин за розрахунковою вартістю відповідного виду товарної продукції гірничого підприємства, підприємство застосовує коефіцієнт рентабельності гірничого підприємства (Крмпе). Відповідно до п. 252.16 ст. 252 Податкового кодексу України розрахункова вартість одиниці відповідного виду товарної продукції гірничого підприємства - видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) (Цр) обчислюється за такою формулою: Вмп + (Вмп х Крмпе) Цр = -----------------------------, Vмп де Вмп - витрати, обчислені згідно з пунктами 252.11 - 252.15 цієї статті (у гривнях); Крмпе - коефіцієнт рентабельності гірничого підприємства, обчислений у матеріалах геолого-економічної оцінки запасів корисних копалин ділянки надр, затверджених центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр (десятковий дріб). Гірничі підприємства, що порушили строк регулярної повторної геолого-економічної оцінки запасів корисних копалин ділянки надр, обчислюють податкові зобов`язання із застосуванням коефіцієнта рентабельності, що дорівнює трикратному розміру облікової ставки Національного банку України; Vмп - обсяг (кількість) товарної продукції гірничого підприємства - видобутих корисних копалин (мінеральної сировини), що видобута за податковий (звітний) період. У випадку порушення гірничими підприємствами строку регулярної геолого-економічної оцінки запасів корисних копалин ділянки надр передбачено застосування коефіцієнта рентабельності гірничого підприємства, що дорівнює трикратному розміру облікової ставки Національного банку України. Згідно зі статтею 45 Кодексу України про надра, запаси корисних копалин розвіданих родовищ, а також запаси корисних копалин, додатково розвіданих у процесі розробки родовищ, підлягають експертизі та оцінюються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Відповідно до пункту 25 Положення про порядок проведення державної експертизи та оцінки запасів корисних копалин, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.12.1994 № 865 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 26.03.2008 №264) повторна державна експертиза та оцінка запасів родовищ корисних копалин проводиться через кожні п`ять років експлуатації ділянки надр. Пунктом 252.16 статті 252 Податкового кодексу України гірничі підприємства, що порушили строк регулярної повторно геолого-економічної оцінки запасів корисних копалин ділянки надр, обчислюють зобов`язання із застосуванням коефіцієнта рентабельності, що дорівнює трикратному розміру облікової ставки НБУ. У подальшому, постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 №1236 (набрала чинності з 12.01.2011) було визнано такою, що втратила чинність постанова Кабінету Міністрів України від 26.03.2008 №264, якою було встановлено обов`язковість проведення повторної державної експертизи та оцінки запасів родовищ корисних копалин кожні п`ять років експлуатації ділянки надр. До постанови Кабінету міністрів України від 26.03.2008 №264, редакція пункту 25 Положення про порядок проведення державної експертизи та оцінки корисних копалин мала наступну редакцію: «повторна державна експертиза та оцінка запасів родовищ корисних копалин проводиться обов`язково у тому разі, коли перегляд вимог стандартів і технічних умов щодо кількості або якості корисних копалин, технології їх переробки призводить до зменшення сумарних розвіданих запасів більш як на 20 відсотків або зростання їх обсягу більш як на 50 відсотків. Запаси родовищ, що розробляються, підлягають повторній експертизі та оцінці, якщо внаслідок гірничодобувних або додаткових геологорозвідувальних робіт сумарні розвідані запаси зростають більш як на 50 відсотків порівняно з раніше оціненими ДКЗ, або якщо списані та передбачені до списання розвідані запаси як такі, що не підтвердилися чи недоцільні для видобутку за техніко-економічними умовами родовищ, перевищують нормативи, встановлені законодавством». Судом першої інстанції вірно було зазначено, що вказана редакція пункту 25 Положення не передбачала обов`язковість проведення повторної державної експертизи та оцінки запасів родовищ корисних копалин кожні п`ять років експлуатації ділянки надр, та в реакції, яка б передбачала обов`язкову державну експертизу та оцінку кожні п`ять років експлуатації ділянки надр не поновлювалась. Судом першої інстанції вірно було взято до уваги необхідність врахування принципу, передбаченому підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 Податкового кодексу України щодо презумпції правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов`язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу. Щодо розміру (ставки) нарахованих штрафних (фінансових) санкцій відповідно до абзацу 3 пункту 123.1 статті 123 Податкового кодексу України судом першої інстанції вірно було взято до уваги, шо рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 22.10.2018 у справі №808/1189/16, яке набрало законної сили 28.02.2019, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 04.04.2016 №0004741503, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання за платежем плата за користування надрами для видобування корисних копалин загальнодержавного значення у розмірі 190892,23 грн., у тому числі за основним платежем 152713,78 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 38178,45 грн. Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 31.05.2019 задоволено позовні вимоги ПрАТ «ЗКУ», визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області №0000591202 від 20.05.2016 та №0003211202 від 28.07.2016. Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 02.01.2020 по справі №808/2448/16, яке набрало законної сили 26 листопада 2020 року відповідно до постанови Третього апеляційного адміністративного суду, визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області №0001871202 від 13.06.2016 та №0003261202 від 02.08.2016, якими були визначені податкові зобов`язання ПрАТ ЗКУ за порушення пункту 252.16 статті 252 Податкового кодексу України, а саме: у додатку №1 (розрахунку №1 з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин №9058348479 від 18.04.2016 року) до податкової декларації з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин №9058348493 від 18.04.2016 року за 1 квартал 2016 року в рядку 7.4 (коефіцієнт рентабельності гірничодобувного підприємства) невірно визначено коефіцієнт рентабельності, що вплинуло на визначення вартості одиниці товарної продукції за розрахунковою вартістю, що в свою чергу призвело до заниження суми податкового зобов`язання з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин за 1 квартал 2016 року у сумі 36053,28 грн. Таким чином, вірними є висновки суду першої інстанції, що контролюючий орган безпідставно застосував штраф у розмірі 50% суми податку, оскільки неузгодженість грошового зобов`язання у попередньому податковому повідомленні-рішенні виключає висновок про повторність встановленого порушення. До того ж, наведеними вище рішеннями суду встановлено, що ПрАТ «ЗКУ» не повинно проводити регулярну повторну державну експертизу та оцінку запасів родовищ корисних копалин ділянки надр кожні п`ять років, а тому не підлягає застосуванню коефіцієнт рентабельності, що дорівнює трикратному розміру облікової ставки НБУ. Відповідно частини 4 статті 78 КАС України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом. Колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що висновок про порушення позивачем податкового законодавства, зроблений відповідачем в акті перевірки, є необґрунтованим та недоведеним, у зв`язку з чим спірне рішення контролюючого органу, прийняте відповідачем на підставі встановлених актом порушень, є протиправним та підлягає скасуванню. Доводи апеляційної скарги зазначеного не спростовують, підстави для скасування рішення суду першої інстанції відсутні. Керуючись ст. ст. 315, 316, 321, 322 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Запорізькій області залишити без задоволення. Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 11 листопада 2021 року у справі за позовом Приватного акціонерного товариства «Запорізьке кар`єроуправління» до Головного управління ДПС у Запорізькій області про скасування податкового повідомлення-рішення залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до суду касаційної інстанції в строк, передбачений ст. 329 КАС України Головуючий - суддя А.А. Щербак суддя Н.П. Баранник суддя Н.І. Малиш