Постанова Дніпровський апеляційний суд № 211/6581/19

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 22-ц/803/3035/22 Справа № 211/6581/19 Категорія 81 Суддя у 1-й інстанції - Середня Н. Г. Суддя у 2-й інстанції - Петешенкова М. Ю. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 12 травня 2022 року м. Дніпро Колегія суддів судової палати у цивільних справах Дніпровського апеляційного суду у складі: головуючого судді Петешенкової М.Ю., суддів Городничої В.С., Лаченкової О.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у м. Дніпрі цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Довгинцівського районного суду м.Кривого Рогу від 19 березня 2020 року у справі за позовом акціонерного товариства «Криворізька теплоцентраль» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за комунальні послуги, ВСТАНОВИЛА: У жовтні 2019 року АТ «Криворізька теплоцентраль» звернулося до суду з вищезазначеним позовом посилаючись на те, що між АТ «Криворізька теплоцентраль» та ОСОБА_1 наявні відносини з приводу надання послуг централізованого опалення. Зазначає, що відповідач в період з жовтня 2013року по вересень 2019 року не належним чином виконував свої обов`язки з оплати за надані послуги централізованого опалення, у зв`язку з чим утворилася заборгованість у розмірі 21 988,63 грн., яку АТ «Криворізька теплоцентраль» просило стягнути з нього з урахуванням 3 % річних у розмірі 1 245,35 грн. та інфляційних втрат у розмірі 4 019,81 грн. Рішенням Довгинцівського районного суду м.Кривого Рогу від 19 березня 2020 року позов АТ «Криворізька теплоцентраль» задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ «Криворізька теплоцентраль» заборгованість за надані послуги з централізованого опалення за період з 01 жовтня 2013року по 30 вересня 2019 року у розмірі 21 988, 63 грн., 3% річних у розмірі 1 245,35 грн., інфляційні втрати у розмірі 4 019,81 грн. Вирішено питання про судові витрати. Рішення суду першої інстанції мотивовано наявністю порушеного права АТ «Криворізька теплоцентраль», як надавача послуг з централізованого опалення та правових підстав для задоволення позову про стягнення із відповідача, як споживача послуг заборгованості за надані послуги за спірний період. Не погодившись з таким рішенням суду, ОСОБА_1 , подав апеляційну скаргу в якій посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог. Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції не було взято до уваги відсутність належного повідомлення відповідача про розгляд справи у суді. Зазначає, що суд дійшов помилкового висновку про наявність належним чином оформлених між сторонами договірних відносин, що унеможливлює проведення повних розрахунків за надані послуги, тому є всі підстави вважати, що розмір заборгованості не є доведеним. Відмовляючи у застосуванні до спірних правовідносин строку позовної давності, суд першої інстанції не перевірив чи саме відповідачем робилися періодичні платежі. Зазначає, що у спірний період відповідач жодних платежів на оплату послуг позивача не здійснював. На переконання відповідача, суд першої інстанції не мав правових підстав для розгляду позовних вимог, які заявлені поза межами позовної давності. АТ «Криворізька теплоцентраль» подало відзив на апеляційну скаргу, в якому посилаючись на законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення суду, просило залишити його без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково, а рішення суду скасувати, виходячи з наступного. Судом встановлено, що ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 та є споживачем послуг з централізованого опалення, які надаються АТ «Криворізька теплоцентраль». Однак відповідачем зобов`язання по оплаті за надані послуги здійснюється неналежним чином. Згідно з наданим до суду розрахунком заборгованості, сума боргу по оплаті за централізоване опалення квартири АДРЕСА_2 за період з 01 жовтня 2013 року по 01 жовтня 2019 року становить 21 988,63 грн. Законом України «Про житлово-комунальні послуги» визначено основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов`язки. Пунктом першим частини 1 статті 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначено право споживача одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг, при цьому такому праву прямо відповідає визначений пунктом 5 частини третьої статті 20 цього Закону обов`язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом. Статтею 19 Закону України «Про теплопостачання» встановлено обов`язок споживача оплатити надані послуги. Наведеними положеннями законів передбачено, що споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними, а відсутність договору на надання житлово-комунальних послуг не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі. Встановивши, що АТ «Криворізька теплоцентраль» надає послуги з централізованого опалення та гарячого водопостачання у квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , в якій зареєстрований відповідач а отримує вказані послуги і користується ними, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог, оскільки виконавцем послуг з централізованого теплопостачання доведено належними доказами наявність у відповідача, як споживача послуг, обов`язків із оплати наданих послуг з теплопостачання. Доводи апеляційної скарги про помилковість висновків суду про незастосування до спірних правовідносин строку позовної давності, через те, що суд не перевірив чи саме відповідачем робилися періодичні платежі не заслуговують на увагу, оскільки в силу положень частини 7 статті 81 ЦПК України, суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом. Разом з цим, клопотань про надання доказів чи про витребування відповідних доказів судом учасниками справи не заявлено, що підтверджується письмовими матеріалами справи. Разом з тим, колегія суддів приймає до уваги доводи апеляційної скарги з приводу неналежного повідомлення відповідача про розгляд справи та вважає за необхідне зазначити наступне. Як вбачається з матеріалів справи, ухвала Довгинцівського районного суду м.Кривого Рогу від 12 листопада 2019 року про відкриття провадження у справі разом з повісткою була направлена відповідачу 22 листопада 2019 року. Втім поштовий конверт із вказаним відправленням, разом із повідомленням про вручення поштового відправлення, повернутий відділенням поштового зв`язку із зазначенням причини повернення: «інші причини, що не дали змоги виконати обов`язки щодо пересилання поштового відправлення».В подальшому розгляд справи було відкладено на 19 березня 2020 року, однак в матеріалах справи відсутні повістки/повідомлення про направлення їх на адресу відповідача та повідомлення останнього про дату слухання справи. Перевіряючи дотримання судом першої інстанції норм процесуального права, апеляційний суд звертає увагу на те, що приписи ЦПК України не дозволяють дійти висновку, що повернення ухвали суду про відкриття провадження у справі разом з повісткою з вказівкою причини повернення: «інші причини, що не дали змоги виконати обов`язки щодо пересилання поштового відправлення» та не направлення повістки про повідомлення позивача про наступну дату слухання на 19 березня 2020 року, є доказом належного інформування відповідача про час і місце розгляду справи. Частиною першою статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року, яка набрала чинності для України з 11 вересня 1997 року і відповідно до статті 9 Конституції України є частиною національного законодавства України, передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку належним і безстороннім судом, встановленим законом. Зокрема, у пункті 26 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Надточій проти України» (далі - ЄСПЛ) та пункті 23 рішення ЄСПЛ «Гурепка проти України № 2» наголошено, що принцип рівності сторін - один зі складників ширшої концепції справедливого судового розгляду, за змістом якого кожна сторона повинна мати розумну можливість обстоювати свою позицію у справі в умовах, які не ставлять її у суттєво менш сприятливе становище порівняно з опонентом. Враховуючи наведене, суд першої інстанції не дотримався вимог цивільного процесуального законодавства щодо належного повідомлення учасника справи ОСОБА_1 , не забезпечив останньому можливості реалізувати надані йому законом права, оскільки розглянув справу за його відсутності, не повідомленого належним чином про дату, час і місце судового засідання. Розгляд судом першої інстанції цієї справи за відсутності ОСОБА_1 , належним чином не повідомленого про дату, час і місце судового засідання, згідно з пунктом 3 частини 3 статті 376 ЦПК України, є безумовною підставою для скасування оскаржуваного судового рішення та ухвалення нового судового рішення. Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 376, 382, 384 ЦПК України, колегія суддів, - П О С Т А Н О В И Л А: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково. Рішення Довгинцівського районного суду м.Кривого Рогу від 19 березня 2020 року скасувати та ухвалити нове судове рішення. Позов акціонерного товариства «Криворізька теплоцентраль» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за комунальні послуги задовольнити. Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь акціонерного товариства «Криворізька теплоцентраль» заборгованість по оплаті за надані житлово-комунальні послуги з централізованого опалення за період з 01 жовтня 2013 року по 30 вересня 2019 року у розмірі 21 988, 63 грн., 3% річних у розмірі 1 245,35 грн., інфляційні втрати у розмірі 4 019,81 грн. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів. Головуючий: М.Ю. Петешенкова Судді: В.С. Городнича О.В. Лаченкова