Постанова 4801 № 152/485/21

Справа № 152/485/21 Провадження № 22-ц/801/848/2022 Категорія: 62 Головуючий у суді 1-ї інстанції Славінська Н.Л. Доповідач:Голота Л. О. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 11 травня 2022 рокуСправа № 152/485/21м. Вінниця Вінницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: Головуючого судді - Голоти Л.О. (суддя-доповідач), суддів Денишенко Т. О., Рибчинського В. П., за участю секретаря судового засідання Олійник Г. Є., розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду № 2 справу за позовом ОСОБА_1 до Шаргородської міської ради Вінницької області, ОСОБА_2 про визнання правочину недійсним, за апеляційною скаргою ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_1 , на рішення Шаргородського районного суду Вінницької області від 16 лютого 2022 року, ухвалене у складі судді Славінської Н. Л. в приміщенні суду в м. Шаргород, повний текст рішення складено 25 лютого 2022 року, - в с т а н о в и в : 20 квітня 2021 року ОСОБА_1 звернувся у суд з позовом до Шаргородської міської ради Вінницької області, ОСОБА_2 про визнання правочину недійсним. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 07 листопада 2016 року він звернувся до приватного нотаріуса Шаргородського районного нотаріального округу Вінницької області Цимбалюка І. М. із заявою про оформлення спадщини після смерті його матері ОСОБА_4 , яка мала місце ІНФОРМАЦІЯ_1 . Постановою приватного нотаріуса Шаргородського районного нотаріального округу Вінницької області Цимбалюка І.М. від 07 листопада 2016 року йому відмовлено у вчиненні нотаріальної дії, оскільки в квітні 2013 року в права спадкоємця після смерті матері ОСОБА_4 вступив його брат ОСОБА_5 , а також в матеріалах спадкової справи № 34/2013 міститься заява ОСОБА_1 про відмову від прийняття спадщини від 09 листопада 2012 року. На теперішній час позивачу відомо, що власником спадкового майна є відповідач ОСОБА_2 донька його покійного брата ОСОБА_5 .. Про існування заяви про відмову від прийняття ним спадщини від 09 листопада 2012 року він дізнався у серпні 2016 року вже після смерті брата ОСОБА_5 і заперечує факт написання такого змісту заяви, в зв`язку з чим звертався до правоохоронних органів, однак вважає, що адекватного реагування на його заяви з боку правоохоронних органів не було. Заяву про відмову від прийняття спадщини від 09 листопада 2012 року вважає недійсним правочином, оскільки ця заява підписана не ним, ОСОБА_1 , а іншою особою, яка не мала на це права, а відтак заява не відповідала та не відповідає його волі і не спрямована на реальне настання наслідків, що нею обумовлені. ОСОБА_6 , яка станом на листопад 2012 року була секретарем Івашковецької сільської ради, на заяві про відмову від прийняття спадщини від 09 листопада 2012 року посвідчила не справжній його підпис, чим допустила порушення вимог законодавства України. За таких обставин його заява про відмову від прийняття спадщини від 09 листопада 2012 року, посвідчена секретарем Івашковецької сільської ради Кримчук Н. П., є недійсною. Виходячи з наведеного, ОСОБА_1 просив визнати недійсною заяву ОСОБА_1 про відмову від прийняття спадщини від 09 листопада 2012 року, посвідчену секретарем Івашковецької сільської ради Кримчук Н. П.. Рішенням Шаргородського районного суду Вінницької області від 16 лютого 2022 року в задоволенні позову відмовлено. Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_1 ,подано апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на невідповідність висновків суду, викладених в рішенні, обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове про задоволення позовних вимог. Основними доводами апеляційної скарги є те, що позивач звертався до правоохоронних органів із заявою де заперечував факт підписання заяви про відмову від прийняття спадщини від 09 листопада 2012 року, однак реагування на його заяву з боку правоохоронних органів не має. Зазначає, що заяву від 09 листопада 2012 року він не підписував. Секретарем Івашковецької сільської ради ОСОБА_6 посвідчено не справжній його підпис на заяві від 09 листопада 2012 року. Проведенні судові почеркознавчі експертизи, які підтверджують справжність підпису ОСОБА_1 на заяві про відмову від спадщини від 09 листопада 2012 року, є нелогічними, адже він заяву від 09 листопада 2012 року не підписував. Позивач у 2011 році отримав травму хребта та був прооперований, після чого йому було встановлено друг групу інвалідності, тобто на момент смерті ОСОБА_5 позивач не міг самостійно рухатися, тому не міг дійти до сільської ради щоб підписати заяву від 09 листопада 2012 року. Також зазначається, що спадкова справа після смерті ОСОБА_5 заведена на підставі заяви брата позивача ОСОБА_5 , який подав відповідну заяву нотаріусу 25 квітня 2013 року та в цей же день були видані свідоцтва про право на спадщину. При цьому наявна у справі заява ОСОБА_1 про відмову від спадщини від 09 листопада 2012 року позивачем не подавалась до нотаріуса, відсутній також поштовий конверт. У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_7 , який діє в інтересах ОСОБА_2 , посилаючись на необґрунтованість доводів апеляційної скарги, просить залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін. У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_3 підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити. Інші учасники справи в судове засідання не з`явились. Про місце, день та час розгляду справи повідомлялись належним чином. Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника позивача, переглянувши справу за наявними в ній доказами, перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, обговоривши підстави апеляційної скарги, Вінницький апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного. За змістом частини першої статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Згідно з статтею 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Рішення суду першої інстанції відповідає вимогам статті 263 ЦПК України. У справі встановлено наступні обставини. ІНФОРМАЦІЯ_1 померла матір позивача ОСОБА_4 в с. Івашківці Шаргородського району Вінницької області, що вбачається із копії свідоцтва про смерть (т. 1 а. с. 5). Спадщину після смерті ОСОБА_4 у строки, встановлені ЦК України, прийняв та оформив син ОСОБА_5 , що вбачається із копії матеріалів спадкової справи №34/2013 від 25.04.2012 року (т. 1 а. с. 46-72). Позивач ОСОБА_1 у строки, встановлені ЦК України, спадщини не приймав, а звернувся до нотаріуса лише 07 листопада 2016 року, проте, приватним нотаріусом Шаргородського районного нотаріального округу Цимбалюком І. М. відмовлено позивачеві у вчиненні нотаріальної дії у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом, про що винесено постанову (т. 1 а. с. 6). Підставою для відмови у вчиненні нотаріальної дії нотаріус зазначає те, що 25 квітня 2013 року до нього звернувся син померлої ОСОБА_5 ОСОБА_5 , котрий у своїй заяві вказав, що спадкоємцем є також ОСОБА_1 , але нотаріусом встановлено, що спадщину після смерті матері прийняв тільки ОСОБА_5 , який проживав зі спадкодавицею на момент відкриття спадщини, а ОСОБА_1 заяви про прийняття спадщини чи про відмову від її прийняття в установлений законом строк до нотаріальної контори не подавав, із спадкодавцем постійно не проживав, тому, відповідно до вимог ст. 1272 ЦК України, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 ЦК України, не подав заяви про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. У зв`язку із наведеним, нотаріусом 25 квітня 2013 року була заведена спадкова справа, в межах якої видано свідоцтво про право на спадщину за законом ОСОБА_5 . Крім того, нотаріус у постанові про відмову у вчиненні нотаріальної дії зазначив, що у матеріалах спадкової справи є заява ОСОБА_1 про те, що він спадщини не прийняв, на неї не претендує, звертатися до суду для продовження строку для прийняття спадщини не буде, яка надійшла до нотаріальної контори 25 квітня 2013 року, тобто з порушенням строків для подання такої заяви, передбачених ст. 1273 ЦК України, а тому її наявність чи відсутність не обмежувала право спадкоємця ОСОБА_5 на отримання у спадок усього спадкового майна (т. 1 а. с. 6). Судом встановлено, що наявні два примірники відмови позивача ОСОБА_1 від спадщини від 09 листопада 2012 року, яка залишилася після смерті його матері ОСОБА_4 , що сталася ІНФОРМАЦІЯ_1 , зокрема, один примірник міститься у матеріалах спадкової справи до майна померлої ОСОБА_5 №34/2013 від 25 квітня 2012 року (т. 1 а. с. 53, на звороті), а другий примірник зберігається у Шаргородській міській раді, до складу якої ввійшло с. Івашківці, при цьому, вказаний примірник надано для огляду у судовому засіданні відповідачем Шаргородською міською радою на виконання ухвали суду та оглянуто в судовому засіданні 16 лютого 2022 року. Заяви ОСОБА_1 про відмову від спадщини після смерті ОСОБА_5 від 09 листопада 2012 року зареєстрована в Реєстрі нотаріальних дій Івашковецької сільської ради Шаргородського району Вінницької області за №66, стягнуто державного мита 0,34 грн. Справжність підпису ОСОБА_1 у вказаних двох примірниках заяв про відмову ОСОБА_1 від спадщини від 09 листопада 2012 року засвідчено секретарем виконкому Івашковецької сільської ради Шаргородського району Вінницької області Кримчук Н. П., зазначено про те, що підпис зроблено ОСОБА_1 у її присутності, особу ОСОБА_1 , який підписав документ, нею встановлено та його дієздатність перевірено. В журналі реєстрації нотаріальних дій Івашковецької сільської ради, зокрема, у Реєстрі для реєстрації нотаріальних дій Івашковецької сільської ради на 2012 рік, який оглянуто в судовому засіданні 16 лютого 2022 року, під номером нотаріальної дії 66 зазначено вчинення 09 листопада 2012 року нотаріальної дії посвідчення підпису у заяві про відмову; прізвище, ім`я, по-батькові фізичної особи, для якої вчиняється нотаріальна дія ОСОБА_1 , документ, що встановлює його особу паспорт НОМЕР_1 , виданий 13 серпня 2002 року; сума сплаченого державного мита 0,34 грн.; наявний підпис особи, яка звернулася за вчиненням нотаріальної дії (аркуш 54 Журналу реєстрації нотаріальних дій). Для перевірки належності підпису у спірній заяві ОСОБА_1 у означеній цивільній справі почеркознавча експертиза не призначалася судом, оскільки позивач та його представник адвокат Полігас В.М. відкликали раніше подане клопотання про призначення відповідної експертизи. Судом першої інстанції досліджено матеріали цивільної справи № 152/186/17 в двох томах, у яких наявні три висновки судової почеркознавчої експертизи щодо підписів позивача у заяві про відмову від спадщини від 09 листопада 2012 року та у Журналі реєстрації нотаріальних дій, згідно з якими судом встановлено, що підписи позивача у оспорюваній заяві та в Журналі вчинені ним самим. Згідно з висновком експертів від 28 серпня 2017 року за № 3821/3822/17-21 (аркуші 186-190 тому 1 справи №152/186/17) вбачається, що:

4. Підпис в заяві про те, що ОСОБА_1 спадщини після смерті матері не приймав і на неї не претендує, посвідчений 09 листопада 2012 року секретарем Івашковецької сільської ради Шаргородського району Вінницької області Кримчак Н.П., яка знаходиться в матеріалах спадкової справи №34/2013 року від імені ОСОБА_1 , виконаний самим ОСОБА_1 .

5. Підпис в заяві про те, що ОСОБА_1 спадщини після смерті матері не приймав і на неї не претендує, посвідчений 09 листопада 2012 року секретарем Івашковецької сільської ради Шаргородського району Вінницької області Кримчак Н.П., оригінал якої знаходиться в матеріалах спадкової сільської ради від імені ОСОБА_1 , виконаний самим ОСОБА_1 .

6. Підпис в реєстрі нотаріальних дій Івашковецької сільської ради Шаргородського району Вінницької області за №66 від 09.11.20.1 «підпис» Люльчаком О.С., виконаний самим ОСОБА_8 . Згідно з висновком експертів від 19 січня 2018 року за №20465/20466/17-32 (аркуші 17-27 тому 2 справи №152/186/17) вбачається, що:

2. Підпис від імені ОСОБА_1 у рядку «Підпис:» у заяві від 09 листопада 2012 року, яка складена від імені ОСОБА_1 (документ знаходиться в матеріалах Івашковецької сільської ради Шаргородського району Вінницької області), виконано ОСОБА_1 .

3. Підпис від імені ОСОБА_1 у графі «Підписи осіб (їх представників), які звернулися за вчиненням нотаріальної дії» у реєстрі для реєстрації нотаріальних дій органу місцевого самоврядування Івашковецької сільської ради Шаргородського району Вінницької області за 2012 рік, номер нотаріальної дії № 66, дата вчинення нотаріальної дії 09.11.2012, виконано ОСОБА_1 . Згідно з висновком експерта від 04 травня 2018 року за №1.1-0045:18 (аркуші 108-114 тому 2 справи №152/186/17) вбачається, що:

1. Підпис від імені ОСОБА_1 в графі «Підпис» в заяві про те, що ОСОБА_1 спадщини після смерті матері не приймав і на неї не претендує, посвідчений 09 листопада 2012 року секретарем Івашковецької сільської ради Шаргородського району Вінницької області (в нижньому правому куті документа міститься відтиск прямокутного штампу приватного нотаріуса Шаргородського районного нотаріального округу) виконаний Люльчаком Олександром Семеновичем.

2. Підпис від імені ОСОБА_1 в графі «Підпис» в заяві про те, що ОСОБА_1 спадщини після смерті матері не приймав і на неї не претендує, посвідчений 09 листопада 2012 року секретарем Івашковецької сільської ради Шаргородського району Вінницької області (без відтиску прямокутного штампу приватного нотаріуса Шаргородського районного нотаріального округу в нижньому правому куті документа) виконаний ОСОБА_1 .

3. Підпис від імені ОСОБА_1 у графі «Підписи осіб (їх представників), які звернулися за вчиненням нотаріальних дій» у реєстрі для реєстрації нотаріальних дій органу місцевого самоврядування Івашковецької сільської ради Шаргородського району Вінницької області за 2012 рік, номер нотаріальної дії 66, дата вчинення нотаріальної дії 09 листопада 2012 року виконаний ОСОБА_1 .

4. Підписи від імені ОСОБА_1 у документах: в заяві про те, що ОСОБА_1 спадщини після смерті матері не приймав і на неї не претендує, посвідчений 09 листопада 2012 року секретарем Івашковецької сільської ради Шаргородського району Вінницької області (в нижньому правому куті документа міститься відтиск прямокутного штампу приватного нотаріуса Шаргородського районного нотаріал); в заяві про те, що ОСОБА_1 спадщини після смерті матері не приймав і на неї не претендує, посвідчений 09 листопада 2012 року секретарем Івашковецької сільської ради Шаргородського району Вінницької області; у графі «Підписи осіб (їх представників), які звернулися за вчиненням нотаріальних дій» у реєстрі для реєстрації нотаріальних дій органу місцевого самоврядування Івашковецької сільської ради Шаргородського району Вінницької області за 2012 рік, номер нотаріальної дії 66, дата вчинення нотаріальної дії 09 листопада 2012 року виконані однією особою. Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що аналіз перевірених і оцінених в судовому засіданні доказів переконує суд, що вимоги позивача про визнання недійсною заяви про відмову від прийняття спадщини від 09 листопада 2012 року з підстави відсутності волевиявлення позивача внаслідок хворобливого фізичного стану та з підстави невідповідності її закону, відсутності волевиявлення на реальне настання наслідків правочину, є безпідставними, у зв`язку із чим у позові слід відмовити за недоведеністю. Суд також зазначив, що у посвідчувальному написі на примірниках заяви ОСОБА_1 про відмову від прийняття спадщини відсутнє зазначення про хворобу чи інші причини неможливості прибуття до приміщення сільської ради та неможливості підписання заяви про відмову від спадщини, що підтверджує факт прибуття позивача до приміщення сільської ради для вчинення вказаної нотаріальної дії 09 листопада 2012 року. Хворобливий стан здоров`я позивача, починаючи з 2011 року, тобто після отримання травми спини та реабілітаційне лікування після цього не спростовують вказаного висновку суду, оскільки медичними висновками чи висновком судово-медичної експертизи про неможливість ОСОБА_1 самостійно рухатися (ходити, писати), на чому наполягав ОСОБА_1 в ході судового розгляду, такі твердження позивача не підтверджуються. Разом з тим, медичні документи про хворобливий стан здоров`я позивача не підтверджують тих обставин, на які зсилається позивач, про те, що за станом здоров`я він не міг рухатися, самостійно прибути до приміщення сільської ради та підписати заяву про відмову від спадщини. Позивачем не доведено факту порушення його прав з боку відповідачів, у зв`язку із чим відсутні підстави для задоволення позову. Висновок суду першої інстанції про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог зроблений за повного з`ясування обставин справи, правильного застосування норм матеріального та процесуального права, з огляду на таке. Відповідно до частин першої, п`ятої-шостої статті 1273 ЦК України спадкоємець за заповітом або за законом може відмовитися від прийняття спадщини протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу. Відмова від прийняття спадщини є безумовною і беззастережною. Відмова від прийняття спадщини може бути відкликана протягом строку, встановленого для її прийняття. Згідно із частиною п`ятою статті 1274 ЦК України відмова від прийняття спадщини може бути визнана судом недійсною з підстав, встановлених статтями 225, 229-231 і 233 ЦК України. Звернувшись до суду з позовом ОСОБА_1 посилається на те, що не мав волевиявлення на вчинення відповідного правочину відмови від прийняття спадщини, та такої заяви не підписував та не подавав нотаріусу, тобто на обставини недійсності правочину, встановлені в статтях 203, 215 ЦК України, тобто визначив правовою підставою позову правила статей 203, 215 ЦК України. Суд першої інстанції правомірно зазначив про те, що позивачем доказів на підтвердження того, що відмова від прийняття спадщини від 09 листопада 2012 року суперечить ЦК України чи іншим актам цивільного законодавства, або що він не мав необхідного обсягу цивільної дієздатності, або волевиявлення його не було вільним та не відповідало його внутрішній волі, або що правочин не був спрямований на реальне настання правових наслідків, обумовлених ним, суду не надав. Судом встановлено, що ОСОБА_6 була на момент вчинення нотаріальної дії 09 листопада 2012 року уповноваженою посадовою особою Івашковецької сільської ради на вчинення нотаріальних дій, що підтверджується розпорядження № 4 від 05 січня 2012 року Івашковецького сільського голови Люльчака М. С. «Про призначення відповідальної особи за вчинення нотаріальних дій», яким призначено ОСОБА_6 відповідальною особою Івашковецької сільської ради за вчинення нотаріальних дій згідно з чинним законодавством (цивільна справа №152/186/17, а. с. 41 т. 1). Колегія суддів погоджується також з висновком місцевого суду про те, що у посвідчувальному написі на примірниках заяви ОСОБА_1 про відмову від прийняття спадщини відсутнє вказане вище зазначення про хворобу чи інші причини неможливості прибуття до приміщення сільської ради та неможливості підписання заяви про відмову від спадщини, що підтверджує факт прибуття позивача до приміщення сільської ради для вчинення вказаної нотаріальної дії 09 листопада 2012 року. Хворобливий стан здоров`я позивача, починаючи з 2011 року, тобто після отримання травми спини та реабілітаційне лікування після цього, не спростовують вказаного висновку суду, оскільки медичними висновками чи висновком судово-медичної експертизи про неможливість ОСОБА_1 самостійно рухатися (ходити, писати), на чому наполягав ОСОБА_1 в ході судового розгляду, такі твердження позивача не підтверджуються. Позивачем не додано жодного медичного документу, що підтверджував би стан здоров`я останнього, який унеможливлював би вчинення нотаріальної дії. Надані позивачем медичні документи про хворобливий стан здоров`я позивача не підтверджують тих обставин, на які посилається позивач, про те, що за станом здоров`я він не міг рухатися, самостійно прибути до приміщення сільської ради та підписати заяву про відмову від спадщини. При посвідченні підпису позивача у заяві про відмову від спадщини відповідним працівником сільської ради, уповноваженим на вчинення нотаріальних дій, дотримано вимог діючого на той час Порядку вчинення нотаріальних дій та Закону України «Про нотаріат». Суд першої інстанції також обґрунтовано зазначив про те, що 09 листопада 2012 року позивач ОСОБА_1 відмовився від прийняття спадщини після смерті матері ОСОБА_5 , яку у 2013 році оформив ОСОБА_5 , котрий помер і спадкоємцем після смерті якого є відповідач ОСОБА_2 .. При цьому, у шестимісячний строк для прийняття спадщини, встановлений у статті 1270 ЦК України, позивач спадщини після смерті матері не прийняв, а заява від 09 листопада 2012 року про відмову від прийняття спадщини подана нотаріусу тільки 25 квітня 2013 року, тобто поза межами строку, встановленого у частині першій статті 1273 ЦК України для відмови від прийняття спадщини, тому вона не мала правових наслідків як для самого позивача, так і для спадкоємця ОСОБА_5 , котрий оформив спадщину, про що зазначено нотаріусом у постанові про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 07 листопада 2016 року. При цьому, впродовж шестимісячного строку, встановленого як для прийняття спадщини, так і для відмови від її прийняття позивач ОСОБА_1 жодних зауважень щодо відсутності волевиявлення, щодо обмеження дієздатності та можливості здійснювати свої права, в тому числі через фізичний стан чи хворобу, не зазначав, до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини не звертався. Позивачем не представлено суду доказів на підтвердження обмеження його дієздатності внаслідок хворобливого фізичного стану, чи з інших підстав, тоді як, згідно з вимогами статті 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи щодо вимоги про визнання позивачем відмови від прийняття спадщини недійсною і обґрунтовано вказав в рішенні на те, що позивачем не надано суду доказів на підтвердження позовних вимог. Висновок суду першої інстанції про відсутність правових підстав для визнання відмови від прийняття спадщини недійсною з наведених у позові підстав ґрунтується на законі та узгоджується з матеріалами справи. Доводи апеляційної скарги не спростовують правильні висновки суду першої інстанції та є аналогічними тим, що зазначались позивачем в суді першої інстанції, їм була надана оцінка в рішенні суду першої інстанції, з якою погоджується також суд апеляційної інстанції. Згідно з статтею 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Ураховуючи наведене, апеляційний суд вважає, що зазначені в апеляційній скарзі аргументи суттєвими не являються та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права. Керуючись частиною четвертою статті 258, частиною першою статті 259, статтями 367, 369, 374, 375, 382, 384, 389, 390 ЦПК України, суд апеляційної інстанції, - п о с т а н о в и в : Апеляційну скаргу ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_1 , залишити без задоволення. Рішення Шаргородського районного суду Вінницької області від 16 лютого 2022 року у даній справі залишити без змін. Поновити дію рішення Шаргородського районного суду Вінницької області від 16 лютого 2022 року. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, однак може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до суду касаційної інстанції. Головуючий суддя Л. О. Голота Судді: Т. О. Денишенко В. П. Рибчинський Повний текст постанови складено 12 травня 2022 року.