Постанова Львівський апеляційний суд № 459/202/22

Справа № 459/202/22 Головуючий у 1 інстанції: Новосад М.Д. Провадження № 33/811/232/22 Доповідач: Галапац І. І. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 11 травня 2022 року Львівський апеляційний суд в складі: судді Галапаца І.І., розглянувши у судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу правопорушника ОСОБА_1 на постанову судді Червоноградського міського суду Львівської області від 03 лютого 2022 року, в с т а н о в и в: цією постановою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.130 ч.1 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 17000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік. Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 496 (чотириста дев`яносто шість) гривні 20 копійок на користь держави. Згідно постанови судді, ОСОБА_1 22 січня 2022 року о 09.02 год. по вул.Львівська,31 у м.Червонограді Львівської області керував автомобілем марки «Вольксваген Тігуан» з номерним знаком НОМЕР_1 в стані наркотичного сп`яніння, що підтверджується висновком медичного огляду №5 від 22.02.2022, чим порушив п.2.9а ПДР. В апеляційній скарзі правопорушник ОСОБА_1 покликається на те, що оскаржувана постанова є незаконною та необгрунтованою. Зазначає, що судом першої інстанції було неправильно застосовано норми матеріального права та порушено норми процесуального права, а саме: неправильно застосовано норми ч.1 ст. 130, ст. 251, ст. 252, ч.1 ст. 256, ч.3 ст. 266 КУпАП. Вважає, що судом першої інстанції не досліджено відеодоказ та не допитано свідків події. Стверджує, що місцевим судом не взято до уваги те, що він не вживав алкоголю, декілька днів перед подією викурив сигарету з вмістом наркотичної речовини, однак почував себе впевнено. Просить постанову суду скасувати, провадження у справі закрити. Справа тричі 13 квітня, 27 квітня та 11 травня 2022 року призначалася до розгляду в приміщенні Львівського апеляційного суду, однак в черговий раз правопорушник ОСОБА_1 , будучи повідомленим про місце і час судового засідання, про що свідчить оголошення на сайті Львівського апеляційного суду, на розгляд не з`явився, не повідомивши про причини неявки. Отже, сукупність вищевказаних обставин свідчить про неналежну процесуальну поведінку ОСОБА_1 , оскільки згідно практики Європейського суду з прав людини, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу, сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки. Дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку, що така задоволенню не підлягає, з наступних підстав. Відповідно до вимог ст.ст. 245, 280 КУпАП, при розгляді справи про адміністративне правопорушення необхідно з`ясувати питання: чи було вчинено таке правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Всупереч тверджень апеляційної скарги ці вимоги закону суддею першої інстанції при розгляді справи про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 були дотримані, а висновок судді про доведеність винуватості останнього у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, за обставин, викладених у протоколі та постанові судді, є обґрунтованим, відповідає фактичним обставинам справи та підтверджується зібраними по справі доказами у їх сукупності, які були досліджені в судовому засіданні та наведені у постанові. Зокрема такий висновок суду підтверджується: протоколом про адміністративне правопорушення серії ОБ №125496 від 22.01.2022; направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 22.01.2022; висновком щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції №5 від 22.01.2022; рапортом від 22.01.2022; довідками Червоноградського РВП від 22.01.2022; відеозаписом події яким суддя районного суду дав належну правову оцінку в своїй постанові, з чим погоджується і апеляційний суд. Оцінюючи здобуті у справі та досліджені в судовому засіданні докази, на думку апеляційного суду, суд першої інстанції обгрунтовано визнав їх належними та допустимими для використання в процесі доказування, оскільки ці докази містять у собі фактичні дані, які логічно пов`язані з тими обставинами, які підлягають доказуванню в справі та становлять предмет доказування, зібрані у порядку, встановленому КУпАП. Наявний в матеріалах справи протокол про адміністративне правопорушення серії ОБ №125496 складений щодо ОСОБА_1 за своєю формою та змістом відповідає вимогам чинного законодавства, містить у собі усі необхідні дані щодо обставин вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та особи-порушника, чим спростовуються твердження останнього. Крім того, як зазначено в протоколі, права та обов`язки згідно зі ст.63 Конституції України та ст.268 КУпАП правопорушнику ОСОБА_1 були роз`яснені, про що свідчить його підпис у такому. При цьому, апеляційним судом враховується також і те, що правопорушник ОСОБА_1 дії працівників поліції щодо складання відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення не оскаржував. Що стосується доводів апелянта щодо порушення порядку проведення огляду на стан наркотичного сп`яніння водія, то такі суд апеляційної інстанції вважає безпідставними, виходячи з наступного. Порядок огляду водія на стан сп`яніння, встановлений ст. 266 КУпАП, розкритий в Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції №1452/735 від 09.11.2015. Згідно з п.2 розділу І зазначеної інструкції огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану. Відповідно до п.12 розділу ІІ Інструкції у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані алкогольного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу І цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров`я. Відповідно до п. 8 розділу ІІІ Інструкції, метою лабораторного дослідження є виявлення або уточнення наявних речовин, що здатні спричинити стан сп`яніння. Інструкція вимагає виявлення якісних показників або уточнення наявних речовин, що здатні спричинити стан сп`яніння, що і було в повному обсязі виконано КНП ЛОР «Львівським обласним медичним центром превенції та терапії узалежнень» та виявлено в сечі наркотичні речовини. А тому, на переконання апеляційного суду, з наданих матеріалів справи вбачається, що працівниками поліції дотримано вимог «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції». Відтак, досліджені під час розгляду в справі про адміністративне правопорушення докази повністю узгоджуються між собою, є належними та допустимими, та такими в повній мірі стверджується вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. Щодо тверджень апелянта про нездійснення суддею першої інстанції допиту свідків, то такі апеляційний суд не вбачає підставою для скасування оскаржуваного рішення, оскільки виклик у судове засідання та допит свідків є правом, а не обов`язком суду. Поряд з тим, у матеріалах справи є достатні дані щодо обставин адміністративного правопорушення, яке мало місце 22 січня 2022 року, які між собою взаємоузгоджуються, є чіткими, несуперечливими, відтак сумнівів не викликають та не потребують додаткового виклику вказаних осіб у судове засідання для дачі пояснень. Таким чином, покликання правопорушника ОСОБА_1 про те, що постанова не в повній мірі відповідає вимогам закону, апеляційний суд не приймає до уваги, оскільки при розгляді справи в суді першої інстанції порушень норм матеріального чи процесуального права допущено не було. Суддя відповідно до ст.ст. 245 та 280 КУпАП повно і всебічно з`ясував усі обставини, що мали значення для правильного вирішення справи. Обставини, які б виключали провадження в справі, відповідно до ст. 247 КУпАП, відсутні. При цьому, апеляційний суд з врахуванням вищенаведеного вважає, що стягнення у виді штрафу та позбавлення права керування транспортними засобами строком на 3 роки без оплатного вилучення транспортного засобу, накладене на правопорушника з дотриманням вимог ст. 33 КУпАП та відповідає характеру вчиненого правопорушення, особі порушника, ступеню його вини, майновому стану, обставинам, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, та є необхідним і достатнім для досягнення визначеної ст. 23 КУпАП мети виховного впливу та запобігання вчиненню ОСОБА_1 нових правопорушень. З огляду на викладене апеляційний суд дійшов висновку про необґрунтованість апеляційної скарги і вважає, що підстав для скасування постанови судді у справі немає. Керуючись ст. 294 КУпАП, суд, п о с т а н о в и в: апеляційну скаргу правопорушника ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову судді Червоноградського міського суду Львівської області від 03 лютого 2022 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.130 ч.1 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 17000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік залишити без зміни. Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає. Суддя Галапац І.І.