Постанова Київський апеляційний суд № 753/21347/21

Постанова Іменем України Єдиний унікальний номер справи 753/21347/21 Номер провадження 33/824/1026/2021 Головуючий у суді першої інстанції О.М. Просалова. Суддя - доповідач у суді апеляційної інстанції Л.Д. Поливач 11 травня 2022 року місто Київ Київський апеляційний суд у складі судді судової палати з розгляду цивільних справ Поливач Л.Д., розглянувши у судовому засіданні в залі суду в місті Києві справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову судді Дарницького районного суду м.Києва від 10 листопада 2021 року про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , громадянина України, працюючого ФОП (зі слів), проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , до адміністративної відповідальності за правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП, - в с т а н о в и в : Постановою судді Дарницького районного суду м.Києва від 10 листопада 2021 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17 000,00 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік. Судом встановлено, що 02.10.2021 о 09год 10хв по вулиці Тепловозна в місті Києві водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Audi», д.н.з. НОМЕР_2 , з ознаками наркотичного сп`яніння, а саме: тремтіння пальців рук, неприродна блідість обличчя, поведінка, що не відповідає обстановці. Від проходження огляду у встановленому порядку на стан сп`яніння ОСОБА_1 відмовився в присутності двох свідків, чим порушив вимоги п.2.5 ПДР України, тобто вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП. Не погоджуючись з постановою суду, ОСОБА_1 , подав апеляційну скаргу, просить її скасувати та провадження у справі закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП. В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначив, що оскаржувана постанова прийнята з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права, оскільки під час розгляду даної справи суд неповно з`ясував усі фактичні обставини, не дослідив і не дав належної оцінки наявним у справі доказам, що призвело до прийняття незаконного та необґрунтованого судового рішення, висновки якого не відповідають фактичним обставинам справи та не підтверджуються належними і допустимими доказами. Суд дійшов помилково висновку, що він нібито відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, оскільки від проходження такого огляду він не відмовлявся та навпаки повідомив поліцейському про готовність пройти огляд на стан сп`яніння у встановленому законом порядку, що, на його думку, підтверджується відеозаписом, долученим до матеріалів справи та показами свідків. Суд не взяв до уваги, що у матеріалах справи пояснення свідків виготовлені на однакових бланках, а у протоколі про притягнення до адміністративної відповідальності відсутні реквізити свідків, що суперечить вимогами ст.256 КУпАП. Через розгляд судом справи у його відсутність він був позбавлений можливості надати свої пояснення, заявити клопотання про допит свідків, що призвело до помилкового висновку суду про наявність в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. В уточненнях до апеляційної скарги ОСОБА_1 його захисник - адвокат Керечанин Є.В. вказав, що працівниками поліції було порушено порядок проведення огляду водія з метою встановлення стану сп`яніння. Також просив суд взяти до уваги наявність у ОСОБА_1 на утриманні непрацездатних батьків та малолітньої дитини. Крім того, апелянт та його захисник просять апеляційний суд поновити строк на апеляційне оскарження постанови судді, посилаючись на те, що такий строк було пропущено з поважних причин, так як розгляд справи відбувся у відсутність особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, а постанова суду була вручена ОСОБА_1 лише 26.01.2022. З метою забезпечення вільного доступу до правосуддя, права на апеляційне оскарження, реалізації положень Європейської Конвенції з прав людини та основоположних свобод, враховуючи, що строк на апеляційне оскарження було пропущено з поважних причин, апеляційний суд вважає за необхідне задовольнити клопотання та поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження постанови судді Дарницького районного суду м.Києва від 10 листопада 2021 року. Заслухавши пояснення ОСОБА_1 та адвоката Керечанина Є.В., які підтримали апеляційну скаргу та просили задовольнити її з викладених підстав, перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне. Так, частиною першою статті 130 КУпАП передбачена відповідальність як за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, так і за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Відповідно до пункту 2.5 Правил дорожнього руху України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Згідно приписів ст.266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, річковими, морськими або маломірними суднами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. У разі незгоди водія на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. Направлення особи для огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду здійснюються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Перевіркою матеріалів справи про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 встановлено, що суд першої інстанції розглянув справу у відповідності до вимог статей 245, 252, 280 КУпАП, всебічно, повно і об`єктивно з`ясував обставини вчинення правопорушення та прийняв постанову, зміст якої відповідає вимогам ст.283 КУпАП. Так, переглядаючи справу в межах доводів поданої апеляційної скарги апеляційний суд дійшов висновку, що оскаржувана постанова, якою ОСОБА_1 визнано винним у порушенні ним п.2.5 Правил дорожнього руху України та притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП є обґрунтованою та підтверджується наявними в матеріалах справі доказами, зокрема: протоколом про адміністративне правопорушення серії ААБ №207957 від 02.10.2021, складеним стосовно ОСОБА_1 , у якому зазначено, що останній керував транспортним засобом «Audi», д.н.з. НОМЕР_2 , з ознаками наркотичного сп`яніння, а саме: тремтіння пальців рук, неприродна блідість обличчя, поведінка, що не відповідає обстановці, від проходження огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку відмовився, що зафіксовано на боді - камеру; направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції; даними відеозапису з нагрудної боді - камери працівника поліції, показами свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , що повністю підтверджують обставини, викладені в протоколі про адміністративне правопорушення та постанові судді. Усім зазначеним доказам суд першої інстанції дав належну оцінку та правильно визнав винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. Апеляційним судом в судовому засіданні було переглянуто відеозапис з нагрудної камери поліцейського, який був долучений до протоколу про адміністративне правопорушення. На вказаному відеозаписі зафіксовано, що ОСОБА_1 на місці зупинки транспортного засобу від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння у лікаря - нарколога відмовився. Працівниками поліції ОСОБА_1 було роз`яснено наслідки відмови від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння, з приводу яких він не заперечував. Свою відмову пояснював тим, що шість днів потому він вживав наркотичні засоби та зі свого особистого досвіду знає, що при проведенні медичного огляду результат буде позитивний, оскільки так було й минулого разу. Його поведінка дійсно не відповідала обстановці, він був дуже знервований, вчиняв дії спрямовані на уникнення відповідальності за вчинене правопорушення, періодично зачиняючись в автомобілі, яким керував. У розмові з поліцейським ОСОБА_1 неодноразово повідомляв про його досвід стосовно проходження огляду у лікаря нарколога, вживання ним шість днів тому заборонених законом наркотичних засобів (куріння марихуани) та повідомив, що йому вже наперед відомо про результат проходження такого огляду. Отже, даними відеозапису з бодікамери поліцейського підтверджується факт відмови ОСОБА_1 проходити огляд на стан сп`яніння у визначеному законом порядку. При цьому поліцейськими було роз`яснено наслідки такої відмови та наявність адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП. Таким чином, заперечення ОСОБА_1 факту відмови ним проходити огляд на стан наркотичного сп`яніння повністю спростовується відеозаписом з нагрудної камери поліцейського. Відмова від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння є порушенням вимог п.2.5 Правил дорожнього руху і утворює самостійний склад правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. Тому, доводи апеляційної скарги в цій частині не спростовують встановлені судом обставини та вказують на порушення ОСОБА_1 вимог п.2.5 Правил дорожнього руху, а отже і на факт вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. Твердження щодо упередженого ставлення до нього працівників поліції з посиланням на його минуле апеляційний суд не бере до уваги, оскільки із відеозапису з нагрудної камери поліцейського чітко вбачається, що водія ОСОБА_1 було зупинено за порушення правил дорожнього руху, що ним не заперечувалося, а у ході спілкування водія з поліцейським у останнього виникла підозра у тому, що водій перебуває у стані наркотичного сп`яніння, у зв`язку із чим йому було запропоновано проїхати до лікаря нарколога, що ніяким чином не стосується «минулого» особи, яка притягується до адміністративної відповідальності. Натомість ОСОБА_1 на пропозицію поліцейського пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння у встановленому законом порядку відреагував негативно, почав нервувати та зачинятися в автомобілі. Доводи апеляційної скарги у тому, що ознак наркотичного сп`яніння ОСОБА_1 немав, тому у поліцейських були відсутні підстави вимагати від нього проходити огляд на стан сп`яніння у закладі охорони здоров`я не впливають на доведеність вини ОСОБА_1 , оскільки він був зобов`язаний виконати вимогу працівника поліції про проходження огляду незалежно від його згоди чи незгоди із діями поліції. Зазначене прямо передбачено ч.2 ст.16 Закону України «Про дорожній рух», які покладають на водія безумовний обов`язок виконати передбачені законом вимоги поліції, в тому числі про проходження огляду на стан сп`яніння. При цьому, зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення вбачається, що він був складений не за перебування у стані наркотичного сп`яніння, а саме за відмову від проходження медичного огляду на стан наркотичного сп`яніння, що є окремою складовою диспозиції ч.1 ст.130 КупАП. Таким чином, перевіркою матеріалів справи не встановлено порушень працівниками поліції Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, що могли стати підставою не виконувати водієм законних вимог поліції про проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння. Всі матеріали справи зібрані працівниками патрульної поліції, які діяли в межах своїх повноважень, протокол про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП відносно ОСОБА_1 повністю відповідають вимогам ст.256 КУпАП. Крім того, відповідно до п.12 розділу II Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» чітко передбачено, що у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного сп`яніння, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу І цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров`я. Відповідно до пункту 9 розділу ІІ Інструкції з метою забезпечення достовірності результатів огляду водіїв транспортних засобів, які мають бути оглянуті в закладах охорони здоров`я, поліцейський забезпечує доставку цих осіб до найближчого закладу охорони здоров`я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення підстав для його проведення. Тобто, законодавством чітко передбачено, що огляд на стан наркотичного сп`яніння проводиться виключно в закладі охорони здоров`я, при цьому, поліцейські зобов`язані забезпечити направлення водія до найближчого закладу охорони здоров`я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення підстав для його проведення. Отже, згідно з вимогами вказаної Інструкції, огляд водія на стан наркотичного сп`яніння проводиться виключно в закладі охорони здоров`я і не може бути проведений поліцейським на місці зупинки транспортного засобу, а тому доводи апеляційної скарги про те, що працівники поліції безпідставно висунули йому вимогу пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння у медичному закладі без проведення попередньої перевірки, не ґрунтуються на вимогах закону, оскільки будь-яка попередня перевірка не передбачена ст.266 КУпАП та вищезазначеною Інструкцією, положення якої регламентують порядок проведення огляду водіїв, у тому числі на стан наркотичного сп`яніння. Такі твердження адвоката Керечанина Є.В. не знайшли свого підтвердження в ході апеляційного розгляду та повністю спростовуються встановленими судом обставинами справи. Інших доводів, які б свідчили про незаконність оскаржуваного рішення та спростовували його висновки апелянтом не наведено, а його посилання на те, що працівники поліції діяли стосовно нього упереджено, апеляційний суд не приймає до уваги, оскільки ці обставини не є предметом перевірки апеляційним судом при розгляді справи про адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена Кодексом України про адміністративні правопорушення, і в разі, якщо ОСОБА_1 вважає незаконними дії працівників поліції, він не позбавлений можливості оскаржити ці дії в іншому передбаченому законом порядку. Та обставина, що справа про адміністративне правопорушення була розглянута судом першої інстанції у відсутності особи відносно якої складено протокол про адміністративне правопорушення не може слугувати підставою для скасування постанови судді, оскільки ОСОБА_1 був належним чином повідомленим про розгляд судом справи про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП. Будь - яких поважних причин неявки до суду він не зазначив, та відповідних заяв до суду першої інстанції не подава. Суд першої інстанції вірно взяв до уваги висновки, викладені у рішеннях Європейського суду щодо того, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки. Відтак суд першої інстанції вірно вважав за можливе розглянути справу у відсутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності на підставі наявних в матеріалах справи доказів. Також, апеляційний суд вважає необґрунтованим клопотання про виклик в судове засідання свідків, оскільки дії працівників поліції зафіксовані на відеозаписі з нагрудної камери поліцейських, що міститься в матеріалах справи, на якому чітко видно двох свідків, які у своїх письмових поясненнях засвідчили саме відмову водія ОСОБА_1 від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння у медичному закладі, а не стверджували про наявність у нього ознак наркотичного сп`яніння. Дані про свідків наявні у протоколі про притягнення особи до адміністративної відповідальності та підписуючи його ОСОБА_1 жодних зауважень з приводу зазначеного не вказав. ОСОБА_1 у протоколі про адміністративне правопорушення лише вказав, що такий протокол складено відносно нього з урахуванням його минулого. Таким чином, апеляційний суд дійшов висновку, що будь-яких порушень при складанні протоколу про адміністративне правопорушення, які б стали підставою для скасування судового рішення судді суду першої інстанції апеляційним судом не встановлено. Інші доводи апеляційної скарги також не спростовують висновків суду про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, оскільки відмова від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння є порушенням вимог п. 2.5 ПДР України і утворює самостійний склад правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. Зміст протоколу про вчинення ОСОБА_1 правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП відповідає вимогам ст.256 КУпАП щодо особи, фактичних обставин справи, нормативного акту, що передбачає відповідальність, свідків, роз`яснення прав, пояснень особи та інших даних. Загалом доводи апеляційної скарги фактично зводяться до незгоди апелянта із прийнятою суддею постановою, проте висновків судді не спростовують. З урахуванням викладеного, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що у справі зібрано достатньо доказів на підтвердження факту порушення водієм ОСОБА_1 пункту 2.5 Правил дорожнього руху України та наявності в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, що відповідає встановленим фактичним обставинам справи, а тому постанова судді Дарницького районного суду м.Києва від 10.11.2021 стосовно ОСОБА_1 є законною та обґрунтованою. Підстави для її скасування та закриття провадження у справі за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, про що заявляються вимоги в апеляційній скарзі, відсутні. Керуючись ст.294 КУпАП, апеляційний суд, - п о с т а н о в и в : Поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження постанови судді Дарницького районного суду м.Києва від 10 листопада 2021 року. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Постанову судді Дарницького районного суду м.Києва від 10 листопада 2021 року залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя Л.Д. Поливач