Постанова 4857 № 380/13657/21

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 10 травня 2022 рокуЛьвівСправа № 380/13657/21 пров. № А/857/697/22 Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів: головуючого судді: Матковської З.М., суддів: Глушка І.В., Улицького В.З. розглянувши у порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 26 листопада 2021 року у справі №380/13657/21 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити дії (головуючий суддя першої інстанції Москаль Р.М., місце ухвалення м. Львів, дата складання повного тексту 26.11.2021),- В С Т А Н О В И В: ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити дії. Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 20.01.2020 вона уклала договір купівлі-продажу квартири, згідно з яким придбала нерухоме майно квартиру АДРЕСА_1 . Для посвідчення цього договору нотаріусом сплатила на бюджетний рахунок, за яким відповідач контролює справляння надходжень до державного бюджету, збір на обов`язкове державне пенсійне страхування з операції придбання нерухомого майна у сумі 6292,40 грн. Позивачка вважає, що сплатила збір помилково, оскільки на підставі пункту 9 статті 1 Закону України «Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування» не повинна була сплачувати з цієї операції збір у розмірі 1% від вартості квартири, оскільки 20.01.2020 вона придбала житло вперше. Позивачка звернулася до органу ПФУ про повернення помилково сплаченого збору на обов`язкове державне пенсійне страхування та у відповідь отримала лист №1300-5604-8/64489 від 20.07.2021, зі змісту якого відмовлено у задоволенні її клопотання. Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 26 листопада 2021 року в позові відмовлено. Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, позивачем подана апеляційна скарга, в якій зазначає, що рішення суду першої інстанції прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, не у повному обсязі з`ясовано обставини, що мають значення для справи. Зокрема апелянт вказує на те, що документами, які були подані до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області в повній мірі підтверджено факт придбання позивачем житла вперше, а також факт сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування. З урахуванням наведеного просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити. Відзив на апеляційну скаргу поданий не був. Відповідно ч. 4 ст. 304 КАС України, відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції. Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі: подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження). Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного. Судом встановлено та з матеріалів справи слідує, що 20.01.2020 ОСОБА_1 уклала договір купівлі-продажу квартири, згідно з яким придбала квартиру АДРЕСА_1 . Перед посвідченням договору купівлі-продажу квартири нотаріусом позивачка сплатила збір на обов`язкове державне пенсійне страхування з операції придбання нерухомого майна у сумі 6292,40 грн. (на бюджетний рахунок управління Державної казначейської служби України у Галицькому районі м. Львова Львівської області), що підтверджується квитанцією №ПН5483 від 20.01.2020. ОСОБА_1 стверджує, що 20.01.2020 помилково сплатила збір у сумі 6292,40 грн., оскільки цього дня вперше придбала житло, тому на підставі пункту 9 статті 1 Закону України «Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування» вона була звільнена від сплати з цієї операції збору у розмірі 1% від вартості квартири. 14.07.2021 ОСОБА_1 звернулася до територіального органу ПФУ із заявою від 14.07.2021, просила сформувати подання про повернення суми збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна в розмірі 6292,40 гр., до заяви додала копії таких документів: 1) договору купівлі-продажу квартири від 20.01.2020; 2) витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності; 3) інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, сформованої за результатами пошуку щодо суб`єкта №263057306 від 24.06.2021; 4) квитанції №ПН5483 від 20.01.2020; 5) паспорта та ІПН заявника. ГУ ПФУ у Львівській області скерувало заявнику відмову, оформлену листом №1300-5604-8/64489 від 20.07.2021, обґрунтовану таким чином: з 26.09.2020 набрала чинності Постанова Кабінету Міністрів України від 23 вересня 2020 р. №866 «Про внесення змін до Порядку сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій». Зокрема, з 26.09.2020 визначено, що відповідно до підпунктів «б», «в» і «г» пункту 15-2 Порядку сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій №1740 від 03.11.1998, збір на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі нерухомого майна не сплачується, якщо: б) право власності на житло, отримане фізичною особою в результаті його приватизації, відповідно до Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду»; в) особа придбаває житло вперше, що підтверджується заявою фізичної особи про те, що вона не має та не набувала права власності на житло (в тому числі не приватизовувала, не успадковувала, не отримувала у дар, не купувала, зокрема як частку в спільному майні подружжя), та відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (з урахуванням відомостей з невід`ємної архівної складової частини цього Реєстру про набуття, зміну і припинення речових прав на нерухоме майно, про внесені зміни до відповідних записів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно) про відсутність зареєстрованих за такою особою прав власності на житло, а також даними про невикористання житлових чеків для приватизації або використання їх для приватизації частки майна державних підприємств і земельного фонду. Документом, що підтверджує невикористання житлових чеків для приватизації державного житлового фонду, є довідки з місць проживання (після 1992 року); г) особа перебуває у черзі на одержання житла, що підтверджується документом, виданим органом, до компетенції якого належить ведення обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов. Згідно з пунктом 15-3 Порядку нотаріальне посвідчення договорів купівлі-продажу нерухомого майна здійснюється без документального підтвердження сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна за наявності зазначених у підпунктах в і г пункту 15-2 цього Порядку інформації та документів, що підтверджують звільнення від сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування. Оскільки долучені заявником до заяви документи не підтверджують факту придбання нерухомого майна вперше, тому немає підстав формувати подання на повернення коштів, як помилково сплачених. Суд першої інстанції в позові відмовив з тих підстав, що поданий позивачем до ГУ ПФУ у Львівській області пакет документів був недостатнім (некомплектним) для прийняття позитивного рішення, тому відповідач цілком обґрунтовано відмовив заявнику у формування подання про повернення коштів з бюджету. Проте, апеляційний суд вважає висновки суду першої інстанції такими, що суперечать обставинам справи з огляду на наступне. Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі та в межах повноважень у спосіб, що передбачений, як Конституцією, так і Законами України. Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень. Порядок справляння та використання збору на обов`язкове державне пенсійне страхування визначає Закон України «Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування» №400/97-ВР від 26 червня 1997 року (Закон № 400/97). Законом України від 15 липня 1999 року № 967-XIV «Про внесення змін до Закону України «Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування», що набрав чинності 19 серпня 1999 року, статтю 1 Закону № 400/97, що визначає перелік платників збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, доповнено пунктом 9 такого змісту: підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та фізичні особи, які придбавають нерухоме майно, за винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше. Нерухомим майном визнається жилий будинок або його частина, квартира, садовий будинок, дача, гараж, інша постійно розташована будівля, а також інший об`єкт, що підпадає під визначення першої групи основних фондів згідно із Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств». Отже, відповідно до пункту 9 частини першої статті 1 Закону №400/97 платниками збору на обов`язкове державне пенсійне страхування є, в тому числі фізичні особи, які придбавають нерухоме майно, - за винятком громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше. У статті 2 Закону №400/97 зазначено, що об`єктом оподаткування для платників збору, визначених пунктом 9 статті 1 цього Закону є вартість нерухомого майна, зазначена в договорі купівлі-продажу такого майна. Аналогічні за змістом норми передбачені пунктом 15-1 Порядку сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 листопада 1998 року №1740 (Порядок № 1740). Згідно з пунктом 15-3 Порядку №1740 нотаріальне посвідчення договорів купівлі-продажу нерухомого майна здійснюється за наявності документального підтвердження сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна. Документом, що підтверджує сплату збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна, є платіжне доручення платника збору про перерахування сум збору на бюджетні рахунки для зарахування надходжень до державного бюджету, відкриті в головних управліннях Казначейства. Копія такого платіжного доручення зберігається в нотаріуса, який посвідчив договір. Процедура повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів встановлена Порядком повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів. Цей Порядок розроблений на виконання статей 43, 45, 78 та 112 Бюджетного кодексу України та затверджений наказом Міністерства фінансів України 03 вересня 2013 року №787 (Порядок № 787). Відповідно до пункту 5 глави I Порядку №787 повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету податків, зборів, пені, платежів та інших доходів бюджетів здійснюється за поданням (висновком) органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, а при поверненні судового збору (крім помилково зарахованого) - за судовим рішенням, яке набрало законної сили. У разі повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету зборів, платежів та інших доходів бюджетів (крім зборів та платежів, контроль за справлянням яких покладено на органи Державної податкової служби України (органи ДПС) та органи Державної митної служби України (органи Держмитслужби)) подання подається до відповідного органу Казначейства за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку. Подання подається платником разом з його заявою про повернення коштів з бюджету та оригіналом або копією документа на переказ, або паперовою копією електронного розрахункового документа, які підтверджують перерахування коштів до бюджету. Згідно з пунктом 10 Порядку №787 заява та подання або копія судового рішення, засвідчена належним чином, подається до відповідного органу Казначейства за місцем зарахування платежу до бюджету. Платник подає до відповідного органу Казначейства заяву та подання, дати складання яких не перевищують 30 календарних днів, з урахуванням норм частини другої статті 255 Цивільного кодексу України. Пунктом 18 Порядку №1740 визначено, що облік сум збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій ведеться відповідно до законодавства. Повернення помилково або надміру сплачених сум збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій здійснюється у порядку, встановленому Бюджетним кодексом України та нормативно-правовими актами, прийнятими на його виконання, щодо повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету. Відповідно до частини сьомої статті 45 Бюджетного кодексу України перелік податків і зборів та інших доходів бюджету згідно з бюджетною класифікацією в розрізі органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, а також загальні вимоги щодо обліку доходів бюджету визначаються Кабінетом Міністрів України. Збір на обов`язкове державне пенсійне страхування з операції придбання нерухомого майна сплачується платником податку на бюджетні рахунки місцевих органів Державної казначейської служби України за місцезнаходженням майна за кодом бюджетної класифікації 24140500. Постановою Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2011 року №106 затверджені деякі питання ведення обліку податків, зборів, платежів та інших доходів бюджету, в тому числі затверджено перелік кодів бюджетної класифікації в розрізі органів, що контролюють справляння надходжень бюджету. Відповідно до цього переліку контроль за справлянням надходжень за кодом бюджетної класифікації 24140500 закріплено за органами Пенсійного фонду України. 23 вересня 2020 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 866 «Про внесення змін до Порядку сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій» (Постанова № 866), відповідно до якої, серед іншого, доповнив Порядок № 1740, а саме: пункт 15-2 підпунктами «в» і «г», відповідно до яких збір на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі нерухомого майна не сплачується, якщо: в) особа придбаває житло вперше, що підтверджується заявою фізичної особи про те, що вона не має та не набувала права власності на житло (в тому числі не приватизовувала, не успадковувала, не отримувала у дар, не купувала, зокрема як частку в спільному майні подружжя), та відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (з урахуванням відомостей з невід`ємної архівної складової частини цього Реєстру про набуття, зміну і припинення речових прав на нерухоме майно, про внесені зміни до відповідних записів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно) про відсутність зареєстрованих за такою особою прав власності на житло, а також даними про невикористання житлових чеків для приватизації або використання їх для приватизації частки майна державних підприємств і земельного фонду. Документом, що підтверджує невикористання житлових чеків для приватизації державного житлового фонду, є довідки з місць проживання (після 1992 року); г) особа перебуває у черзі на одержання житла, що підтверджується документом, виданим органом, до компетенції якого належить ведення обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов». Пункт 15-3 доповнено абзацом такого змісту: «Нотаріальне посвідчення договорів купівлі-продажу нерухомого майна здійснюється без документального підтвердження сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна за наявності зазначених у підпунктах «в» і «г» пункту 15-2 цього Порядку інформації та документів, що підтверджують звільнення від сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування». Постанова №866 набрала чинності 26 вересня 2020 року. Таким чином, починаючи з 26 вересня 2020 року, шляхом внесення змін до Порядку №1740 держава створила дієвий механізм, за умови дотримання якого фізична особа, що придбаває житло вперше (та, відповідно, не є платником збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі нерухомого житла), може не сплачувати збір при нотаріальному посвідченні договору купівлі-продажу такого житла. Для цього фізична особа подає нотаріусу: 1) заяву про те, що вона не має та не набувала права власності на житло (в тому числі не приватизовувала, не успадковувала, не отримувала у дар, не купувала, зокрема як частку в спільному майні подружжя); 2) відомості з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (з урахуванням відомостей з невід`ємної архівної складової частини цього Реєстру про набуття, зміну і припинення речових прав на нерухоме майно, про внесені зміни до відповідних записів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно) про відсутність зареєстрованих за такою особою прав власності на житло; 3) дані про невикористання житлових чеків для приватизації або використання їх для приватизації частки майна державних підприємств і земельного фонду. Документом, що підтверджує невикористання житлових чеків для приватизації державного житлового фонду, є довідки з місць проживання (після 1992 року). За умови отримання від фізичної особи перелічених документів нотаріус на підставі абзацу четвертого пункту 15-3 Порядку №1740 здійснює нотаріальне посвідчення договору купівлі-продажу нерухомого майна без документального підтвердження сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна. Якщо ж особа не скористалася цим механізмом на стадії посвідчення договору в нотаріуса та помилково сплатила збір, то така особа вправі скористатися таким самим порядком вже після посвідчення нотаріусом договору купівлі-продажу житла, подавши територіальному органу ПФУ визначені підпунктами «в» і «г» пункту 15-2 Порядку №1740 інформацію та пакет документів, що підтверджують наявність підстав для звільнення від сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування. В ході судового розгляду справи встановлено, що позивач не є платником збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна в розумінні пункту 9 статті 1 Закону України «Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування» та пункту 15-1 Порядку сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій, оскільки придбав нерухоме майно вперше. Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта позивачка є власником квартири АДРЕСА_1 , придбаної нею на підставі договору купівлі-продажу від 20 січня 2020 року. Також апеляційним судом встановлено, що до претензії від 14 липня 2021 року, поданої до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, позивач долучив наступні документи: 1) договір купівлі-продажу квартири; 2) витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно 3) Інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №263056971; 4) квитанція №ПН5483 від 20 січня 2020 року; 5) копію паспорта та ідентифікаційний дані. Тобто, документами, які були подані до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області в повній мірі підтверджено факт придбання позивачем житла вперше, а також факт сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування. Доказів протилежного відповідачем не подано та судом не встановлено. Таким чином, враховуючи те, що позивачка придбала житло вперше та не має обов`язку сплачувати збір на обов`язкове державне пенсійне страхування при придбанні такого житла, тому у територіального органу Пенсійного фонду України у зв`язку з поданням позивачем відповідної заяви виник обов`язок сформувати та подати до Управління Державної казначейської служби України подання про повернення ОСОБА_1 сплаченого збору на обов`язкове державне пенсійне страхування. Вказані вище обставини є безсумнівною підставою для скасування рішення суду першої інстанції та прийняття нової постанови про задоволення позовних вимог з наведених вище підстав. Відповідно до ч. 1 ст. 317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи. Відповідно до ч. 1 ст. 315 КАС України, суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвали нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення. З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга позивача підлягає задоволенню, рішення суду першої інстанції скасуванню та апеляційним судом приймається нова постанова про задоволення позовних вимоги з наведених вище підстав. Щодо розподілу судових витрат, то враховуючи задоволення адміністративного позову на користь позивача, за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області необхідно стягнути 2270 грн. судового збору, що були сплачені за подання позовної заяви та апеляційної скарги. Керуючись статтями 243, 250, 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,- П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити. Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 26 листопада 2021 року у справі №380/13657/21 скасувати та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області сформувати подання про повернення ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) суми збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна у розмірі 6292 (шість тисяч двісті дев`яносто дві) гривень 40 коп., сплаченого згідно з квитанцією №ПН5483 від 20 січня 2020 року. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (код ЄДРПОУ 13814885) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) судовий збір у розмірі 2270 (дві тисячі двісті сімдесят) грн. 00 коп. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення. Головуючий суддя З. М. Матковська судді І. В. Глушко В. З. Улицький