Постанова 4821 № 695/2568/18

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Номер провадження 22-ц/821/327/22Головуючий по 1 інстанції Справа №695/2568/18 Категорія: 304010000 Середа Л. В. Доповідач в апеляційній інстанції Новіков О. М. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 05 травня 2022 року м. Черкаси Черкаський апеляційний суд в складі колегії суддів: Новікова О.М., Вініченка Б.Б., Сіренка Ю.В., за участю секретаряЧуйко А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 29 листопада 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «ЧЕРКАСИГАЗ» про скасування наказу, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, в с т а н о в и в : У серпні 2018 року ОСОБА_1 посилаючись на порушення його трудових прав, звернувся до суду з цим позовом, який неодноразово уточнював. Мотиви звернення з позовом зводяться до того, що відповідач, звільняючи ОСОБА_1 з роботи, не дотримався вимог законодавства і не вручив належним чином повідомлення про скорочення найманого працівника, не запропонував позивачеві іншу роботу в загальній системі газового господарства. При звільненні позивача не було враховано, що він має тривалий безперервний стаж роботи на підприємстві, працює більше десяти років. Протиправні дії роботодавця призвели до моральних страждань, призвели до погіршення здоров`я позивача, втрати нормальних та життєвих зв`язків, тому наявні підстави для стягнення з відповідача моральної шкоди. З урахуванням заяви про збільшення позовних вимог ОСОБА_1 просив: - поновити строк на звернення позивача до суду із вимогою про скасування наказу Публічного акціонерного товариства «По газопостачанню та газифікації «ЧЕРКАСИГАЗ» №1 с/тм від 27.03.2018 про оголошення позивачу догани; - визнати незаконним та скасувати наказ Публічного акціонерного товариства «По газопостачанню та газифікації «ЧЕРКАСИГАЗ» №1 с/тм від 27.03.2018 в частині оголошення позивачу догани; - визнати незаконним наказ Публічного акціонерного товариства «По газопостачанню та газифікації «ЧЕРКАСИГАЗ» від 09.07.2018 № 520п в частині звільнення ОСОБА_1 за п. 1 ст. 40 КЗпП України; - поновити ОСОБА_1 на посаді слюсаря з експлуатації та ремонту підземних газопроводів IV розряду служби з обслуговування зовнішніх систем газопостачання Золотоніського управління по експлуатації газового господарства філії ПАТ «ЧЕРКАСИГАЗ» з 10.07.2018; - стягнути з Публічного акціонерного товариства «По газопостачанню та газифікації «ЧЕРКАСИГАЗ» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 10.07.2018 по день ухвалення рішення суду; - стягнути з Публічного акціонерного товариства «По газопостачанню та газифікації «ЧЕРКАСИГАЗ» на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в сумі 5 000 грн 00 коп. Під час засідання в суді першої інстанції позивач просив суд залишити позовну вимогу про стягнення моральної шкоди без розгляду. Рішенням Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 29 листопада 2021 року у задоволенні позову відмовлено. При цьому суд дійшов висновку, що відповідач своєчасно та належним чином повідомив позивача про наступне вивільнення, виконав обов`язок щодо надання пропозицій про всі наявні на підприємстві вакансії, які з`явилися на підприємстві протягом двох місяців і які існували на день звільнення, а отже відповідач дотримався вимог статті 49-2 КЗпП України. Позовну вимогу про визнання незаконним та скасування наказу відповідача №1 с/тм від 27.03.2018 в частині оголошення позивачу догани суд залишив без задоволення у зв`язку з пропуском строку позовної давності щодо такої вимоги. Водночас, суд встановив, що позивачу було відомо ще у 2018 році про винесення йому догани за неналежне виконання робочої інструкції та порушення правил внутрішнього трудового розпорядку. На засіданні профспілкового комітету ПАТ «ЧЕРКАСИГАЗ» 25.06.2018, на якому був присутній позивач головою профкому були вивчені документи щодо низької продуктивності праці позивача, а саме щодо притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності згідно з оскаржуваним наказом. Так як позивач звернувся з такою вимогою до суду лише 21.01.2019, то суд констатував пропуск строку звернення до суду. На підставі цього суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позову. Рішення оскаржено в апеляційному порядку позивачем як несправедливе та незаконне, таке, що постановлене з порушенням норм матеріального та процесуального закону. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 стверджує, що керівництвом організації не проводилось порівняння кваліфікації та продуктивності праці позивача з іншими співробітниками цієї ж установи, а відтак визнання звільнення позивача без надання оцінки наявності чи відсутності переважного права на залишення на роботі. Крім того, суд не звернув уваги, що у відповідача була вакантною посада слюсаря з аварійно-відбудованих робіт у газовому господарстві V розряд аварійно-диспетчерської служби (м. Золотоноша), яку не запропонували позивачу. Крім того позивачу не запропоновані і суміжні вакансії. Вказуючи, що позивач пропустив строк на звернення з вимогою про скасування наказу про оголошення догани, суд не дослідив докази, якими позивач обґрунтовував поважність пропуску такого строку. Зокрема, суд не надав оцінки доказам на підтвердження перебування позивача на амбулаторному лікуванні у зв`язку з гіпертонічним кризом. Суд не звернув уваги на те, що роботодавець не відібрав пояснення позивача, ухвалюючи рішення про оголошення догани та порушення правил внутрішнього трудового розпорядку. За відсутності пояснювальної записки працівника наказ про оголошення догани є неправомірним. Вина працівника має бути доведена роботодавцем. Відповідач не довів, що порушення в актах та доповідній записці сталися саме з вини позивача, а не інших осіб Посилаючись на такі доводи, апелянт просить рішення скасувати, ухвалити нове, яким позов задовольнити. У відзиві на апеляційну скаргу відповідач зазначає про те, що з 01.07.2015 у відповідача лишилось лише право на провадження господарської діяльності з розподілу газу, у зв`язку з чим прийнято рішення про ліквідацію відокремленого підрозділу - філії ПАТ "ЧЕРКАСИГАЗ", а саме, Золотоніське управління по експлуатації газового господарства (УЕГГ), а також вивести з штатного розпису працівників з 01.07.2018 у Золотоніському УЕГГ одиницю слюсаря з експлуатації та ремонту підземних газопроводів IV розряду, на якій працював позивач. У зв`язку з цим підготовлено новий штатний розпис відповідача, який передбачав скорочення штату Золотоніського УЕГГ. Тому, на думку відповідача, суд дійшов правильних висновків про законність звільнення позивача на підставі п. 1 ч. 1 ст. 40 КЗпП України (у зв`язку із скороченням штату). З підстав, аналогічних висновкам суду, відповідач стверджує про законність звільнення позивача, а тому просить в задоволенні апеляційної скарги відмовити, залишивши рішення без змін. Дослідивши матеріали справи та перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку про відмову у задоволенні апеляційної скарги виходячи з наступного. Відповідно до частини 1 статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках, що становить принцип диспозитивності цивільного судочинства. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Згідно зі статтею 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Однією із гарантій забезпечення права громадян на працю є передбачений у ст. 5-1 КЗпП України правовий захист від необґрунтованої відмови у прийнятті на роботу і незаконного звільнення, а також сприяння у збереженні роботи. З матеріалів встановлено такі обставини справи. ОСОБА_1 на підставі наказу № 31-К від 01.08.2007 був прийнятий на роботу в Золотоніське управління по експлуатації газового господарства ВАТ «ЧЕРКАСИГАЗ», правонаступником якого є Акціонерне товариство «Оператор газорозподільної системи «ЧЕРКАСИГАЗ», слюсарем по експлуатації та ремонту підземних газопроводів та споруд на них 2 розряду. Це підтверджується також і записами в трудовій книжці позивача серія НОМЕР_1 від 12.07.1982. Згідно з наказом № 94-К від 31.12.2015 позивач з 01.01.2016 переведений слюсарем з експлуатації та ремонту підземних газопроводів ІІІ розряду до служби з обслуговування зовнішніх систем газопостачання. З 09.06.2017 позивачу присвоєно IV розряд слюсаря ЕРПГ служби з обслуговування зовнішніх систем газопостачання. Відповідно до робочої інструкції слюсаря з експлуатації та ремонту підземних газопроводів Золотоніського УЕГГ філії ПАТ «ЧЕРКАСИГАЗ», затвердженого начальником управління у 2016 році, та з положеннями якої ознайомився позивач, що стверджується його підписом, слюсар з ЕіРПГ в своїй роботі керується цією робочою інструкцією, виробничими інструкціями та інструкціями з охорони праці по виконанню робіт, інструкціями з охорони праці по виконанню робіт, інструкціями з пожежної безпеки, розпорядженнями і наказами ПАТ «Черкасигаз», «Планом локалізації та ліквідації аварій» та іншими нормативними документами. Згідно з п. 4.1 вказаної робочої інструкції слюсаря з експлуатації та ремонту підземних газопроводів Золотоніського УЕГГ філії ПАТ «ЧЕРКАСИГАЗ» слюсар несе відповідальність за неналежне виконання або невиконання своїх робочих обов`язків, а також за невикористання або неповне використання своїх функціональних прав, що передбачені цією робочою інструкцією, - в межах, визначених чинним законодавством України про працю та адміністративним законодавством України. Відповідно до п. 2.2.1 виробничої інструкції № ВІ003П по технічному огляду (обхід) трас газопроводів (підземних, надземних, наземних та ввідних) і споруд на них, затвердженої головним інженером ПАТ «ЧЕРКАСИГАЗ» від 12.01.2016, з положеннями якої ознайомився позивач, що стверджується його підписом, при виконанні технічного огляду (обхід) підземних газопроводів і споруд на них згідно з маршрутною картою слюсарі, які виконують роботи з технічного огляду трас газопроводів і споруд на них повинні рухатись безпосередньо по осі газопроводу, залишаючи його у себе під ногами. З наявної в матеріалах справи доповідної записки судом встановлено, що 20.03.2018 працівниками Золотоніського УЕГГ була проведена перевірка роботи слюсарів з ЕРПГ служби з обслуговування зовнішніх систем газопостачання, в ході якої було встановлено, що по АДРЕСА_1 при відкритті дверцят ящика регулятора виявлено сміття у вигляді пташиного гнізда. Відповідно до журналу обходу газопроводів за маршрутом № 35 згідно з денним завданням роботу по обходу газопроводів виконував, у тому числі і позивач. Обхід був 19.02.2018. Наявність сміття в ящику регулятора свідчить про те, що ящик давно не відкривався, тобто не перевірявся. Також в ході проведеної перевірки було встановлено, що по АДРЕСА_2 виявлено витік газу по муфті перед регулятором. Під час відкриття ящика регулятора виявлено сміття у вигляді сухої гілки, бур`яну. Відповідно до журналу обходу газопроводів за маршрутом № 35 згідно з денним завданням роботу по обходу газопроводів виконував, у тому числі і позивач. Обхід був 19.02.2018. Наявність сміття в ящику регулятора свідчить про те, що ящик давно не відкривався, тобто не перевірявся. Крім того у доповідній записці вказано, що господарка домоволодіння свідчила, що в період з січня по березень 2018 року працівники газової служби не приходили. З наявної в матеріалах справи службової записки начальника СОЗСГ судом встановлено, що у період з 15.03.2018 по 20.03.2018 працівниками Золотоніського УЕГГ була проведена перевірка роботи слюсарів з ЕРПГ служби з обслуговування зовнішніх систем газопостачання, в ході якої було встановлено, що під час перевірки роботи у тому числі позивача, який здійснював обхід 21.03.2018 за маршрутом № 14 за адресою: АДРЕСА_3 ) у присутності господаря домоволодіння та комісії виявлено витік газу на крані дворового вводу. Крім того, зазначені обставини відображені також в актах перевірки роботи працівників на маршруті по обходу газопроводів від 20.03.2018, 21.03.2018, 22.03.2018. Відповідно до п. 3 наказу Публічного акціонерного товариства «По газопостачанню та газифікації «ЧЕРКАСИГАЗ» №1 с/тм від 27.03.2018 позивачу оголошено догану за неналежне виконання своїх робочих інструкцій (п. 2.1.9, 2.1.10, 2.2.1, 2.2.4, 2.2.8) та порушення правил внутрішнього трудового розпорядку (розділ 3 п. 3.1). Як зазначено у наказі №1 с/тм від 27.03.2018 у період з 15.03.2018 по 22.03.2018 начальником служби зовнішніх систем газопостачання ОСОБА_2 у присутності комісії: старшого майстра СОВСГ ОСОБА_3 , економіста ОСОБА_4 , в присутності майстра СОЗСГ ОСОБА_5 проведено перевірку слюсарів з ЕРПГ, які здійснюють обхід по маршрутах систем газопостачання в частині обслуговування підземних газопроводів, зона обслуговування м. Золотоноша. Під час перевірки виявлено ряд порушень, які тягнуть за собою виникнення аварійної ситуації використання природного газу в побуті. Що стосується правомірності звільнення позивача, то колегія суддів враховує наступне. На виконання протоколу засідання Наглядової Ради ПАТ «Черкасигаз» № 11 від 01.03.2018, затвердженого рішенням Загальних зборів акціонерів ПАТ «Черкасигаз» та протоколу засідання Правління ПАТ «Черкасигаз» за № 58 від 19.04.2018, на підставі наказу № 82 від 20.04.2018 «Про ліквідацію Управлінь по експлуатації газового господарства філій ПАТ «Черкасигаз», вирішено ліквідувати 13 газових господарств, у тому числі і Золотоніське управління по експлуатації газового господарства. У зв`язку зі змінами в організації праці та виробництва відповідачем направлено Голові профспілкового комітету ПАТ «ЧЕРКАСИГАЗ» повідомлення № 3144/07 від 28.12.2017, згідно з яким у квітні 2018 року плануються зміни в штатному розписі працівників підприємства з можливим вивільненням працівників для проведення консультацій стосовно заходів щодо запобігання вивільнення працівників Відповідно до наказу Публічного акціонерного товариства «По газопостачанню та газифікації «ЧЕРКАСИГАЗ», правонаступником якого є Акціонерне товариство «Оператор газорозподільної системи «ЧЕРКАСИГАЗ» № 83 від 20.04.2018 «Про зміни в штатному розписі працівників товариства» на виконання наказу № 82 від 20.04.2018 «Про ліквідацію управлінь по експлуатації газового господарства філій ПАТ «Черкасигаз», зокрема наказано вивести з 01.07.2018 з штатного розпису працівників Золотоніського управління з експлуатації газового господарства по службі з обслуговування зовнішніх систем газопостачання одинцю слюсаря з експлуатації та ремонту підземних газопроводів IV розряду. Згідно з повідомленням від 20.04.2018 позивача повідомлено про заплановане вивільнення у зв`язку зі змінами в організації виробництва і праці на підставі п. 1 ст. 40 КЗпП України, яке заплановано на 29.06.2018, з виплатою вихідної допомоги у розмірі середнього місячного заробітку відповідно до ст. 44 КЗпП України. Також у вказаному повідомленні зазначено, що звільнення відбудеться, виходячи з неможливості переведення на іншу роботу, у зв`язку з відсутністю вакантних посад, які б могли бути запропоновані позивачу для подальшого працевлаштування. У випадку виникнення підходящої за кваліфікацією вакансії до закінчення двомісячного терміну попередження, вона буде запропонована позивачу відповідно до чинного законодавства. Позивач ознайомився з текстом вказаного повідомлення, від підписання повідомлення щодо ознайомлення з ним позивач відмовився, про що було складено відповідний акт № 1 від 25.04.2018. Також встановлено, що вказане повідомлення про заплановане вивільнення надавалось відповідачем позивачу супровідним листом від 25.05.2018 № 1105/07-29 на його заяву від 11.05.2018. У зв`язку з наявністю вакансії, враховуючи кваліфікацію, позивачу відповідно до повідомлення від 20.06.2018 було запропоновано переведення на роботу слюсарем з експлуатації та ремонту підземних газопроводів IV розряду на 0,75 ставки служби з обслуговування зовнішніх систем газопостачання Золотоніського відділення (робоча зона обслуговування с. Синьооківка). У повідомленні також зазначено, що для зайняття штатної одиниці (1,0) в подальшому буде необхідність проходження виробничого навчання в навчальному центрі підготовки та перепідготовки робітників ПАТ «ЧЕРКАСИГАЗ» на суміжну професію «Слюсар з експлуатації та ремонту газового устаткування». Крім того у повідомленні про пропозицію переведення від 20.06.2018 міститься прохання позивача письмово повідомити про згоду на переведення або відмову від переведення на роботу. Позивач з повідомленням ознайомився, від підписання повідомлення щодо ознайомлення з ним позивач відмовився, про що було складено відповідний акт № 4 від 20.06.2018. Згідно з наявними в матеріалах справи інформаційними довідками щодо наявності вакансій у ПАТ «ЧЕРКАСИГАЗ» станом на 20.06.2018 та станом на 09.07.2018 була відсутня вакансія слюсаря з експлуатації та ремонту підземних газопроводів IV розряду служби з обслуговування зовнішніх систем газопостачання (робоча зона обслуговування м. Золотоноша), наявна вакансія слюсаря з експлуатації та ремонту підземних газопроводів IV розряду на 0,75 ставки служби з обслуговування зовнішніх систем газопостачання Золотоніського відділення (робоча зона обслуговування с. Синьооківка). З наявної в матеріалах справи інформаційної довідки про наявність вакантних посад у всіх структурних підрозділах АТ «ЧЕРКАСИГАЗ», крім Золотоніського відділення за період з 20.04.2018 по 09.07.2018 судом встановлено відсутність вакансії слюсаря з експлуатації та ремонту підземних газопроводів IV розряду. Відповідно до виписки з протоколу № 225 засідання профспілкового комітету ПАТ «ЧЕРКАСИГАЗ» від 25.06.2018 на засіданні стосовно розгляду подання голови правління щодо отримання згоди на розірвання трудових договорів за п. 1 ст. 40 КЗпП України у зв`язку з скороченням штату ПАТ «ЧЕРКАСИГАЗ» через зміну в організації виробництва і праці був присутній позивач. Головою профкому були вивчені документи щодо низької продуктивності праці позивача, а саме позивачу винесено догану за неналежне виконання робочої інструкції та порушення правил внутрішнього трудового розпорядку. На запитання голови профкому, чи пропонувалась позивачу інша робота, позивач, відповів, що так, на 0,75 ставки на іншій робочій зоні обслуговування. Також позивач вказав, що працювати в іншому місті він не хоче. За результатами засідання профспілкового комітету ПАТ «ЧЕРКАСИГАЗ» від 25.06.2018 вирішено надати згоду на звільнення позивача за пунктом 1 частини першої статті 40 КЗпП України. Наказом від 27.06.2018 № 426П позивача звільнено з роботи з 29.06.2018 на підставі пункту 1 частини першої статті 40 КЗпП України у зв`язку із скороченням штату працівників. У подальшому, у зв`язку з отримання підтверджуючого документа, який засвідчує настання тимчасової непрацездатності на день звільнення позивача, наказом від 09.07.2018 № 520П скасовано наказ від 27.06.2018 № 426П «Про звільнення ОСОБА_1 » та звільнено позивача з 09.07.2018 на підставі пункту 1 частини першої статті 40 КЗпП України у зв`язку із скороченням штату працівників. Згідно з актом інспекційного відвідування ПАТ «По газопостачанню та газифікації «ЧЕРКАСИГАЗ» Управління Держпраці у Черкаській області № ЧК420/367/АВ від 25.05.2018, станом на час перевірки порушень процедури вивільнення позивача не виявлено. Відповідно до акта інспекційного відвідування ПАТ «По газопостачанню та газифікації «ЧЕРКАСИГАЗ» Управління Держпраці у Черкаській області № ЧК699/367/АВ від 06.08.2018, станом на час перевірки порушень процедури вивільнення позивача також не виявлено. Відповідно до статті 43 Конституції України кожен має право на працю. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення. Згідно з частиною четвертою статті 36 КЗпП України у разі зміни власника підприємства, а також у разі його реорганізації (злиття, приєднання, поділу, виділення, перетворення) дія трудового договору працівника продовжується. Припинення трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу можливе лише у разі скорочення чисельності або штату працівників (пункт 1 частини першої статті 40). Відповідно до пункту 1 частини першої статті 40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом у випадку змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників. Згідно з частиною другою статті 40 КЗпП України звільнення з підстав, зазначених у пунктах 1, 2 і 6 цієї статті, допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу. Однією з гарантій забезпечення права громадян на працю є передбачений у статті 5-1 КЗпП України правовий захист від необґрунтованої відмови у прийнятті на роботу і незаконного звільнення, а також сприяння у збереженні роботи. Згідно з роз`ясненнями, наданими у п.19 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.1992 року № 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів», розглядаючи трудові спори, пов`язані зі звільненням за п.1 ст.40 КЗпП, суди зобов`язані з`ясувати, чи дійсно у відповідача мали місце зміни в організації виробництва і праці, зокрема, ліквідація, реорганізація або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників, чи додержано власником або уповноваженим ним органом норм законодавства, що регулюють вивільнення працівника, які є докази щодо змін в організації виробництва і праці, про те, що працівник відмовився від переведення на іншу роботу або що власник або уповноважений ним орган не мав можливості перевести працівника з його згоди на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації, чи не користувався вивільнюваний працівник переважним правом на залишення на роботі та чи попереджувався він за 2 місяці про наступне вивільнення. Судам слід мати на увазі, що при проведенні звільнення власник або уповноважений ним орган вправі в межах однорідних професій і посад провести перестановку (перегрупування) працівників і перевести більш кваліфікованого працівника, посада якого скорочується, з його згоди на іншу посаду, звільнивши з неї з цих підстав менш кваліфікованого працівника. Якщо це право не використовувалось, суд не повинен обговорювати питання про доцільність такої перестановки (перегрупування). В усіх випадках звільнення за п.1 ст.40 КЗпП провадиться з наданням гарантій, пільг і компенсацій, передбачених главою III-А КЗпП. В силу ст. 42 КЗпП України при скороченні чисельності чи штату працівників у зв`язку іззмінами в організації виробництва і праці переважне право на залишення на роботі надається працівникам з більш високою кваліфікацією і продуктивністю праці. При рівних умовах продуктивності праці і кваліфікації перевага в залишенні на роботі надається: …2) особам, в сім`ї яких немає інших працівників з самостійним заробітком; 3) працівникам з тривалим безперервним стажем роботи на даному підприємстві, в установі, організації; …10) працівникам, яким залишилося менше трьох років до настання пенсійного віку, при досягненні якого особа має право на отримання пенсійних виплат. За правовою позицією Верховного Суду України (постанова від 7 листопада 2011 року (справа № 6-45цс11) поняття кваліфікації включає не лише освітній рівень працівника та стаж його роботи, а і здатність виконувати особливі доручення. Отже, при визначенні працівників з більш високою кваліфікацією і продуктивністю праці, використовуються ознаки, які в сукупності характеризують виробничу діяльність працівників: наявність певної освіти, стаж і досвід роботи, ставлення до роботи, якість виконуваної роботи тощо, які за висновками Верховного Суду України, також є складовими кваліфікації. Відповідно до статті 43 КЗпП України розірвання трудового договору з підстав, передбачених пунктами 1 (крім випадку ліквідації підприємства, установи, організації) статті 40 цього Кодексу, може бути проведено лише за попередньою згодою виборного органу (профспілкового представника), первинної профспілкової організації, членом якої є працівник. У випадках, передбачених законодавством про працю, виборний орган первинної профспілкової організації, членом якої є працівник, розглядає у п`ятнадцятиденний строк обґрунтоване письмове подання власника або уповноваженого ним органу про розірвання трудового договору з працівником. Подання власника або уповноваженого ним органу має розглядатися у присутності працівника, на якого вони внесено. Розгляд подання у разі відсутності працівника допускається лише за його письмовою заявою. За бажанням працівника від його імені може виступати інша особа, у тому числі адвокат. Якщо працівник або його представник не з`явився на засідання, розгляд заяви відкладається до наступного засідання у межах строку, визначеного частиною другою цієї статті. У разі повторної неявки працівника (його представника) без поважних причин подання може розглядатися за його відсутності. Аналогічні положення містяться і у частині шостій статті 39 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності». Як вбачається, з матеріалів справи профспілкова організація 25.06.2018 надала згоду на звільнення ОСОБА_1 . Згідно з частинами другою та третьою статті 49-2 КЗпП України при вивільненні працівників у випадках змін в організації виробництва і праці враховується переважне право на залишення на роботі, передбачене законодавством. Одночасно з попередженням про звільнення у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган пропонує працівникові іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі, організації, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Власник є таким, що належно виконав вимоги частини другої статті 40, частини третьої статті 49-2 КЗпП України щодо працевлаштування працівника, якщо запропонував йому наявну на підприємстві роботу, тобто вакантну посаду чи роботу за відповідною професією чи спеціальністю, чи іншу вакантну роботу, яку працівник може виконувати з урахуванням його освіти, кваліфікації, досвіду тощо. При цьому, мова йде про те, що роботодавець зобов`язаний запропонувати працівнику, який вивільнюється, всі наявні вакансії та роботи, які може виконувати працівник, тобто ті посади, які відповідають кваліфікації працівника. Зазначена правова позиція висловлена в постанові Верховного Суду України від 1 липня 2015 року № 6-491цс15. Аналогічної позиції дотримується і Верховний Суд у своїх постановах від 22 травня 2019 року у справі № 753/3889/17, від 2 грудня 2019 року у справі №488/4844/15-ц, від 30 січня 2020 року у справі № 466/7604/17, від 20 травня 2020 року у справі № 560/796/17, від 6 травня 2020 року у справі № 487/2191/17. Відповідний правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 вересня 2018 року у справі № 800/538/17, провадження № 11-431асі18. У правовому висновку, викладеному у постанові Верховного Суду України від 05.12.2018 року у справі № 161/9976/16-ц, зазначено, що, оскільки обов`язок щодо працевлаштування працівника покладається на власника з дня попередження про вивільнення до дня розірвання трудового договору, за змістом частини третьої статті 49-2 КЗпП України, роботодавець є таким, що виконав цей обов`язок, якщо працівникові були запропоновані всі інші вакантні посади (інша робота), які з`явилися на підприємстві протягом цього періоду і які існували на день звільнення. Оскільки обов`язок щодо працевлаштування працівника покладається на власника з дня попередження про вивільнення до дня розірвання трудового договору, за змістом частини третьої статті 49-2 КЗпП України роботодавець є таким, що виконав цей обов`язок, якщо працівникові були запропоновані всі інші вакантні посади (інша робота), які з`явилися на підприємстві протягом цього періоду і які існували на день звільнення. Встановлено, що роботодавець надавав інформацію про всі вакантні посади у ПАТ «Черкасигаз», з яких позивач за своєю кваліфікацією відповідав посаді «слюсар з експлуатації та ремонту підземних газопроводів IV розряду на 0,75 ставки служби з обслуговування зовнішніх систем газопостачання Золотоніського відділення (робоча зона обслуговування с. Синьооківка)». Позивач відмовився від цієї вакантної посади. В апеляційній скарзі позивач посилається на те, що роботодавець не запропонував йому всі вакантні посади, зокрема вакансію слюсаря з аварійно-відбудованих робіт у газовому господарстві V розряду аварійно-диспетчерської служби (м. Золотоноша), та вважає це підставою для визнання процедури звільнення незаконним. Однак таке твердження апеляційний суд не приймає, з огляду на відсутність у позивача необхідної кваліфікації для заняття такої посади. Позивач працював слюсарем з експлуатації та ремонту підземних газопроводівIV розряду, а не слюсаремз аварійно-відбудованих робіт у газовому господарстві V розряду. Відповідно до Довідника кваліфікаційних характеристик професій працівників Випуск 87 "Житлове та комунальне господарство населених пунктів", що затверджений наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України 17.06.1999 N144, кваліфікаційні вимоги до слюсаря з аварійно-відбудованих робіт у газовому господарстві V розряду: «Повна або базова загальна середня освіта. Професійно-технічна освіта. Підвищення кваліфікації. Стаж роботи за професією слюсаря аварійно-відновлювальних робіт у газовому господарстві 4 розряду не менше 1 року». З трудової книжки позивача вбачається, що станом на 20.06.2018 був відсутній стаж роботи слюсарем аварійно-відновлювальних робіт у газовому господарстві не менше 1 року. Інші посади, які були вакантними у відповідача за період з 20.04.2018 до 09.07.2018 не відповідали професії і спеціальності позивача, а тому не могли бути запропоновані в силу положень ст. 49-2 КЗпП України. Отже порушень закону в повідомленні роботодавцем працівника про наступне вивільнення та запропонуванні вакантних посад не встановлено. Дослідивши усі надані сторонами докази, апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що роботодавець належним чином та у встановлені строки виконав свої обов`язки, передбачені КЗпП України щодо попередження про вивільнення та запропонування наявних вакантних посад. Згідно із п. 3 ст. 64 Господарського кодексу України підприємство самостійно визначає свою організаційну структуру, встановлює чисельність працівників і штатний розпис. Частиною другою ст. 65 Господарського кодексу України передбачено, що власник здійснює свої права щодо управління підприємством безпосередньо або через уповноважені ним органи відповідно до статуту підприємства. При цьому, саме втручання в господарську та іншу діяльність підприємства не допускається, крім випадків, передбачених законодавством України. Згідно правових позицій, висловлених Верховним Судом у постановах від 16 січня 2018 року у справі №519/160/16-ц та від 25 листопада 2019 року у справі №415/5022/18 суд не може вдаватися до обговорення та оцінки питання про доцільність і правомірність скорочення штату та чисельності працівників. Право визначати чисельність і штат працівників належить виключно власнику або уповноваженому ним органу, суд зобов`язаний тільки з`ясувати наявність підстав для звільнення. Скорочення штату являє собою зміну штатного розпису за рахунок ліквідації певних посад або зменшення кількості штатних одиниць за певними посадами. У зв`язку з організаційними змінами в структурі підприємства, скорочення штату працівників було необхідним. При цьому, при звільненні позивача відповідач в повному обсязі дотримався вимог ст.ст. 40, 43, 47, 49-2 КЗпП України, ч. 3 ст. 22 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності». Виходячи з викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що вимоги позивача про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення та поновлення на роботі не підлягають задоволенню. Як похідні від них не підлягає задоволенню вимога про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу. Що стосується позовної вимоги про скасування наказу про оголошення догани, подане водночас з клопотанням про поновлення строку на звернення, то суд зазначає про таке. 21.01.2019 позивач подав заяву про збільшення позовних вимог, у якій просив визнати незаконним та скасувати наказ Публічного акціонерного товариства «По газопостачанню та газифікації «ЧЕРКАСИГАЗ» №1 с/тм від 27.03.2018 в частині оголошення позивачу догани. Водночас просив визнати поважними причини пропуску строку на звернення з такою вимогою, оскільки про існування такого наказу він дізнався лише з відзиву на позову. Згідно з ч. 1 ст. 233 КЗпП України працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення - в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки. Отже, у категорії справ, до якої належить ця справа, законодавець визнав строк в три місці достатнім для того, щоб особа, яка вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю роботодавця порушено її права, свободи чи інтереси, визначилася, чи звертатиметься вона до суду з позовом за їх захистом. Таким чином строк звернення до суду з вимогою про скасування наказу про оголошення догани становить три місяці, який обчислюється з дня, коли позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав. У контексті наведеного слід зазначити, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Конституційний Суд України у своєму рішенні від 13 грудня 2011 року у справі № 17-рп/2011 визначив, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків, обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя. Строки ж звернення до суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Питання поважності причин пропуску строку звернення до суду є оціночним та залежить від доказів, якими підтверджуються обставини та підстави такого пропуску. При цьому, особливість строків,встановлених у ст. 233 КЗпП України, в тому, що вони застосовуються незалежно від заяви сторін. Ці строки не перериваються і не зупиняються. Відповідно до ст. 234 КЗпП України у разі пропуску з поважних причин строків, установлених ст. 233 цього Кодексу, районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд може поновити ці строки. Разом з тим, якщо строк звернення до суду, установлений ст. 233 КЗпП України, пропущено без поважних причин, суд відмовляє у задоволенні позовних вимог у зв`язку з пропуском зазначеного строку. Встановлено, що наказом ПАТ «Черкасигаз» №1 с/тм від 27.03.2018 позивачу оголошено догану за неналежне виконання своїх робочих інструкцій (п. 2.1.9, 2.1.10, 2.2.1, 2.2.4, 2.2.8) та порушення правил внутрішнього трудового розпорядку (розділ 3 п. 3.1). Як зазначено у наказі №1 с/тм від 27.03.2018 у період з 15.03.2018 по 22.03.2018 начальником служби зовнішніх систем газопостачання ОСОБА_2 у присутності комісії: старшого майстра СОВСГ ОСОБА_3 , економіста ОСОБА_4 , в присутності майстра СОЗСГ ОСОБА_5 проведено перевірку слюсарів з ЕРПГ, які здійснюють обхід по маршрутах систем газопостачання в частині обслуговування підземних газопроводів, зона обслуговування м. Золотоноша. Під час перевірки виявлено ряд порушень, які тягнуть за собою виникнення аварійної ситуації використання природного газу в побуті. З наказом №1 с/тм від 27.03.2018 позивач ознайомлений і на час засідання профспілкового комітету ПАТ «ЧЕРКАСИГАЗ» 25.06.2018 про даний наказ йому було відомо, оскільки це також обговорювалась на засіданні профкому. Суд першої інстанції дійшов висновку про те, що позивач не довів наявність поважних причин у пропуску, встановленого у ст. 233 КЗпП України тримісячного строку на звернення з такою вимогою. З таким висновком погоджується і колегія суддів. Про існування щодо нього наказу про оголошення догани за неналежне виконання робочої інструкції та порушення правил внутрішнього трудового розпорядку, позивачу було відомо ще у 2018 році, оскільки доведено, що на засіданні профспілкового комітету ПАТ «ЧЕРКАСИГАЗ» 25.06.2018, на якому був присутній позивач, головою профкому були вивчені документи щодо низької продуктивності праці позивача, а саме щодо притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності згідно з оскаржуваним наказом (т.2 а.с. 127). Таким чином, посилання позивача на те, що про існування наказу про оголошення догани він дізнався з відзиву на позов, спростовуються матеріалами справи. Інших доказів поважності пропуску такого строку не зазначено. Отже, у задоволенні вимоги про скасування наказу про оголошення догани слід відмовити у зв`язку з пропуском строку позовної давності. Так як позивач пропустив строк позовної давності при зверненні з вимогою скасування догани, зважаючи на особливості застосування позовної давності у трудових спорах, не підлягають дослідженню і доводи стосовно неправомірності оголошення догани. З огляду на викладене, суд першої інстанції надав правильну оцінку правовідносинами, що виникли в даному випадку, аргументам позивача та апелянта надана вичерпна оцінки, проте підстав для скасування рішення не встановлено. У зв`язку з відмовою у задоволенні апеляційної скарги, судові витрати залишаються за особою, яка їх понесла. Керуючись ст. ст. 35, 258, 374, 375, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд - п о с т а н о в и в : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Рішення Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 29 листопада 2021 року залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з часу складання повного тексту постанови. Повний текст постанови складено 10 травня 2022 року. Судді