Постанова 4873 № 910/8724/21

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ "16" лютого 2022 р. Справа№ 910/8724/21 Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого: Яковлєва М.Л. суддів: Куксова В.В. Козир Т.П. за участю секретаря судового засідання: Гончаренка О.С. за участю представників учасників справи згідно протоколу судового засідання від 16.02.2022 року у справі №910/8724/21 (в матеріалах справи). Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги ОСОБА_1 на рішення Господарського суду міста Києва від 06.10.2021, повний текст якого складено 27.10.2021 у справі №910/8724/21 (суддя Ягнічева Н.І.) за позовом ОСОБА_1 до 1.Акціонерного товариства "Комерційний банк "Глобус", 2.Акціонерного товариства "УКРТРАНСГАЗ" третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів - Товариство з обмеженою відповідальністю "Північгазресурс" про визнання банківської гарантії такою, що не підлягає виконанню. В С Т А Н О В И В : У травні 2021 року ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Акціонерного товариства "Комерційний банк "Глобус" (далі - відповідач-1) та Акціонерного товариства "УКРТРАНСГАЗ" (далі - відповідач-2) про визнання банківської гарантії такою, що не підлягає виконанню. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що банківська гарантія № 13354/2 від 23.05.2019 (яка видана АТ «Укртрансгаз» в якості забезпечення виконання зобов`язань ТОВ «Північгазресурс» за договором № 1905000385 від 27.05.2019, укладеним за наслідком процедури закупівлі UA-2019-03-15-002412-а «Газове паливо (природний газ для забезпечення виробничо-технологічних потреб, власних потреб та інших потреб)», та яка виконана АТ «Комерційний банк «Глобус» на підставі Письмової вимоги за № 2001ВИХ-20-45 від 15.01.2020 за вказаною банківською гарантією, у зв`язку із невиконанням ТОВ «Північгазресурс» свого зобов`язання з поставки природного газу у встановлений договором № 1905000385 від 27.05.2019 строк, на думку позивача, не набрала чинності, оскільки умови набрання нею чинності визначені не умовою такої гарантії, а Додатковим договором № 2 до Генерального договору №13354/ІОГ-19 про надання банківських гарантій. Крім того, не внесено грошове покриття в розмірі 1000,00 грн. Також на думку позивача, оригінал зазначеної письмової вимоги за вказаною банківською гарантією, у встановленому порядку не направлявся банку-гаранту, а визначений у зазначеній банківській гарантії строк її дії, на переконання позивача, сплив, у зв`язку з чим, на думку позивача, правові підстави для задоволення банком-гарантом письмової вимоги за банківською гарантією № 13354/2 від 23.05.2019 за № 2001ВИХ-20-45 від 15.01.2020 були відсутні. Наведені обставини, на переконання позивача, є умовою для визнання банківської гарантії № 13354/2 від 23.05.2019 такою, що не підлягає виконанню. Рішенням Господарського суду міста Києва від 06.10.2021 у справі №910/8724/21 відмовлено в задоволенні позовних вимог. Відмовляючи в задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив із того, що позивачем не надано жодних доказів на підтвердження наявності обставин, що зумовлюють можливість визнання банківської гарантії такою, що не підлягає виконанню, які передбачені самою гарантією або законом та які вказані позивачем як підставу позову. Не погодившись з вказаним рішенням суду першої інстанції, позивач звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 06.10.2021 у справі №910/8724/21 та прийняти нове судове рішення, яким задовольнити позовні вимоги. Крім того, скаржником заявлено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 06.10.2021 у справі №910/8724/21. В обґрунтування доводів апеляційної скарги позивач посилається на те, що оскаржуване судове рішення є незаконним та необґрунтованим, прийняте з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, а також з неправильним застосуванням норм матеріального права та з порушенням норм процесуального права. Також скаржник вказує на таке: - з огляду на незалучення позивача до участі у справі №910/2936/20 в якості сторони або третьої особи, в той час як до нього пред`явлено претензію в порядку регресу, встановленні рішенням Господарського суду міста Києва від 15.10.2020 у справі №910/2936/20 обставини - не є преюдиційними та не мають юридичних наслідків при судовому розгляду у справі №910/8724/21, у відповідності до ч.2 ст.51 та ч.4 ст.75 ГПК України; - судом першої інстанції при вирішенні спору у справі №910/8724/21 не було надано жодної правової оцінки змісту Додаткової угоди №2 від 23.05.2019 та Додаткової угоди №1 від 24.05.2019, не з`ясовано дійсність таких умов та обов`язковість їх застосування відносно спірних правовідносин; - судом першої інстанції не було враховано відсутність будь-яких доказів, підтверджуючих направлення оригіналу письмової вимоги за Банківською гарантією №13354/2 від 23.05.2019; - судом першої інстанції не враховано обов`язковість умов Додаткової угоди №2 від 23.05.2019, якими визначено порядок набрання чинності Банківської гарантії №13354/2 від 23.05.2019. Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.11.2021, справу №910/8724/21 передано на розгляд колегії суддів у складі: Яковлєв М.Л. - головуючий суддя; судді: Куксов В.В., Козир Т.П. Цього ж дня через відділ документального забезпечення Північного апеляційного господарського суду від відповідача-2 надійшло клопотання, в якому просить при вирішенні питання щодо відкриття апеляційного провадження врахувати те, що скаржником не надано беззаперечних доказів надіслана йому саме копії апеляційної скарги, яка надіслання до суду апеляційної інстанції. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 23.11.2021 апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Господарського суду міста Києва від 06.10.2021 у справі №910/8724/21 залишено без руху; надано ОСОБА_1 строк для усунення недоліків протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, шляхом надання доказів надсилання копії скарги Акціонерному товариству "УКРТРАНСГАЗ" та Товариству з обмеженою відповідальністю «Північгазресурс»; попереджено ОСОБА_1 , що невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали є підставою для повернення апеляційної скарги; витребувано у Господарського суду міста Києва матеріалів справи №910/8724/21. 29.11.2021 через відділ документального забезпечення Північного апеляційного господарського суду від скаржника надійшло клопотання про усунення недоліків апеляційної скарги з доказами надсилання копії скарги Акціонерному товариству "УКРТРАНСГАЗ" та Товариству з обмеженою відповідальністю «Північгазресурс». Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 06.12.2021 клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 06.10.2021 у справі №910/8724/21 залишено без розгляду; відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Господарського суду міста Києва від 06.10.2021 у справі №910/8724/21; розгляд апеляційної скарги ОСОБА_1 на рішення Господарського суду міста Києва від 06.10.2021 у справі №910/8724/21 призначено на 19.01.2022 о 13:45 год.; встановлено учасникам справи строк для подачі всіх заяв (відзивів) та клопотань в письмовій формі протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення даної ухвали. 29.12.2021 через відділ документального забезпечення Північного апеляційного господарського суду від відповідача-2 надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому просить залишити її без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін, як таке, що прийнято у повній відповідності до вимог законодавства України. Позивач, відповідач-1 та третя особа наданим їм процесуальним правом не скористалися та у судове засідання, яке відбулося 19.01.2022, не з`явилися. При цьому, 18.01.2022 від позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 19.01.2022 клопотання ОСОБА_1 про відкладення розгляду справи №910/8724/21 задоволено, а також розгляд апеляційної скарги ОСОБА_1 на рішення Господарського суду міста Києва від 06.10.2021 у справі №910/8724/21 відкладено на 16.02.2022 о 13:30 год. Позивач, відповідач-1 та третя особа наданим їм процесуальним правом повторно не скористалися та у судове засідання, яке відбулося 19.01.2022, не з`явилися. При цьому, 16.02.2022 від представника позивача надійшло клопотання, в якому просить відкласти розгляд справи та надати йому час для ознайомлення з матеріалами справи. Колегія суддів, порадившись на місці, ухвалила залишити вказане клопотання без задоволення, з огляду на наступне. Пунктом 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17.07.1997, № 475/97-ВР "Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів N 2, 4, 7 та 11 до Конвенції" визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Статтею 202 ГПК України встановлено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Крім того, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки (п.2 ч.3 ст.202 ГПК України). Частиною 12 ст. 270 ГПК України визначено, що неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час та місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. Колегія суддів звертає увагу, що відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Відтак, неявка учасника судового процесу у судове засідання за умови належного повідомлення сторони про час і місце розгляду справи, не є безумовною підставою для відкладення розгляду справи. Матеріалами справи підтверджується належне повідомлення учасників справи про час і місце розгляду справи, а також матеріали справи містять обсяг відомостей, достатній для розгляду апеляційної скарги й за відсутності представників учасників справи. Крім того, неявка позивача, відповідача-1 та третьої особи в судове засідання є повторною, що в розумінні положень ст.202 ГПК України не перешкоджає розгляду справи по суті. До того ж, суд апеляційної інстанції не визнав обов`язковою участь у судовому засіданні учасників справи. Більше того, позивач не обмежений законом в кількості уповноважених осіб для представництва його інтересів у тому числі в суді апеляційної інстанції, тому позивач мав можливість направити в судове засіданні як іншого представника, так і прибути особисто. До того ж, з моменту укладання позивачем та іншим адвокатом договору про надання правової (правничої) допомоги (11.02.2022) до судового засідання (16.02.2022) у відповідного представника позивача було достатньо часу для ознайомлення з матеріали справи. При цьому саме позивачем було подано апеляційну скаргу на оскаржуване судове рішення. Враховуючи викладене та беручи до уваги строки розгляду апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання про відкладення розгляду справи та можливість розгляду апеляційної скарги за відсутністю позивача, відповідача-1 та третьої особи. Також колегією суддів враховано, що позивач зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 07.07.1989 у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" та від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України"). 16.02.2022 в судовому засіданні представник відповідача-2 заперечив проти вимог апеляційної скарги та підтримав доводи наведенні у відзиві на апеляційну скаргу. Згідно із ст.269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги та відзиву, заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення суду першої інстанції, дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення суду першої інстанції не підлягає скасуванню чи зміні, з наступних підстав. Згідно зі ст.11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини. Частиною 1 статті 626 Цивільного кодексу України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. У відповідності до ст.628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Як вірно встановлено судом першої інстанції та свідчать матеріали справи, 15.04.2019 між Акціонерним товариством «Комерційний банк «Глобус» (відповідачем-1) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Північгазресурси» (третьою особа) був укладений Генеральний договір №13354/ЮГ-19 про надання банківських гарантій (далі-Генеральний договір). Відповідно до п.1.1 Генерального договору, даний договір регулює правовідносини сторін, щодо надання Банком-Гарантом тендерних гарантій протягом дії цього договору. Пунктом 1.2 Генерального договору передбачено, що ліміт гарантійних операцій в межах цього договору становить 11 000 000,00 грн. 23.05.2019 між відповідачем-1 та третьою особою було укладено Додатковий договір №2 до Генерального договору (далі-Додатковий договір №2). Відповідно до п.1.1 Додаткового договору №2, даний договір регулює, правовідносини сторін щодо надання Банком-Гарантом гарантії виконання договору з метою забезпечення належного виконання принципалом умов договору поставки, що укладається за результатами процедури закупівлі (UA-2019-03-15-002412-а) на поставку: «Газове паливо (природний газ для забезпечення виробничо-технологічних потреб, власних потреб та інших потреб)». Пунктом 1.2 Додаткового договору №2 визначено, що Гарантійним випадком є невиконання/неналежне виконання принципалом перед бенефіціаром основного зобов`язання, а саме: невиконання та/або неналежне виконання принципалом взятих на себе зобов`язань за договором поставки, відповідно до основного зобов`язання. Надана в межах цього договору гарантія є безумовною та безвідкличною (п.1.3 Додаткового договору №2). Сума і валюта гарантії 15 648 000,00 грн (п.2.1 Додаткового договору №2). Пунктом п.2.2 Додаткового договору №2 визначено строк дії гарантії з 23.05.2019 по 31.01.2020 включно. Гарантія набуває чинності з моменту внесення грошового покриття в розмірі 1000,00 грн по 31.01.2020 включно (п.12.1.1 Додаткового договору №2). В подальшому сторони уклали Додаткову угоду №1 від 24.05.2019 до Генерального договору (далі-Додаткова угода №1), якою внесли зміни до п.1.3 Генерального договору, а саме, надана в межах цього договору гарантія є безумовною та безвідкличною та набуває чинності з моменту розміщення грошового покриття принципалом в розмірі гарантійної суми на рахунку в Банку-Гаранта протягом п`яти робочих днів. 23.05.2019 відповідач-1, відповідно до умов Генерального договору надав третій особі банківську гарантію №13354/2 на виконання Договору про закупівлю природного газу №1905000385 від 27.05.2019, укладеного між відповідачем-2 та третьою особою за наслідком процедури відкритих торгів №UA-2019-03-15-002412-a згідно вимог тендерної документації, в яких третя особа була визнана переможцем тендеру. Сума гарантії - 15 648 000,00 грн. Відповідно до п. 1.1 Договору про закупівлю природного газу, продавець зобов`язується передати у власність покупцеві протягом травня 2019 року - грудня 2019 року «Газове паливо (природний газ для забезпечення виробничо-технологічних потреб, власних потреб та інших потреб)» (далі - газ), а покупець зобов`язується прийняти та оплатити газ на умовах визначених цим договором. Згідно з п. 1.2 Договору про закупівлю природного газу відповідно до умов пункту 6 розділу VI тендерної документації процедури закупівлі відкритих торгів по предмету закупівлі «Газове паливо (природний газ для забезпечення виробничо-технологічних потреб, власних потреб та інших потреб)» згідно оголошення про проведення процедури закупівлі № UA-2019-03-15-002412-a, оприлюдненого на веб-порталі Уповноваженого органу 15.03.2019 (далі - процедура закупівлі), продавець зобов`язується надати покупцю не пізніше дати укладення цього договору в забезпечення виконання договору безвідкличну, безумовну банківську гарантію па суму 15 648 000,00 грн, що становить 5% відсотків загальної суми вартості газу за договором, зазначеної в пункті 4.3 цього договору. Пунктом п.2.1 Договору про закупівлю природного газу передбачено, що третя особа передає відповідачу-2 протягом травня 2019 року - грудня 2019 року природний газ в загальному обсязі 40 000 тисяч куб. м газу, у тому числі по місяцях: 6000 у травні; 6000 у червні; 8000 у липні; 5000 у серпні; 5000 у вересні; 4000 у жовтні; 3000 у листопаді; 3000 у грудні. При цьому, 15.04.2019 між відповідачем-1 (Банк-Гарант) та позивачем (поручитель) було укладено Договір поруки №13354/ЮПОР-19, відповідно до умов якого поручитель поручається перед Банком - Гарантом за виконання третьою особою зобов`язань за Генеральним договором №13354/ЮГ-19 про надання банківської гарантії від 15.04.2019 у відповідності до якого принципалу відкрито ліміт гарантійних операцій 11 000 000,00 грн на строк з 15.04.2019 по 31.12.2021. Крім цього, порукою забезпечуються вимоги Банка-Гаранта щодо сплати принципалом комісій за надання гарантій, процентів за користування грошовими коштами за період від дати гарантійного платежу до дати його відшкодування принципалом, штрафних санкцій, інших платежів, передбачених договором гарантії. Відповідно до п.1.4 Договору поруки №13354/ЮПОР-19 у разі порушення принципалом зобов`язань, передбачених договором гарантії, поручитель та принципал відповідають перед Банком-Гарантом, як солідарні боржники. У відповідності до п.3.1,3.2 Договору поруки №13354/ЮПОР-19 у разі не виконання принципалом зобов`язань за договором гарантії, в строки та в розмірах, що визначені договором гарантії, Банк-Гарант має право звернутись до поручителя з із відповідною письмовою вимогою. Поручитель не пізніше трьох днів з моменту отримання вимоги Банка-Гаранта зобов`язаний виконати обов`язок принципала шляхом перерахування грошових коштів в сумі та на рахунок, що визначені у вимозі Банка-Гаранта. Предметом позову є вимога про визнання Банківської гарантії №13354/2 від 23.02.2019 такою, що не підлягає виконанню. Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що правовідносини між сторонами у даній справі виникли на підставі банківської гарантії, а особливості регулювання цих правовідносин визначено параграфом 4 глави 49 Цивільного кодексу України (далі-ЦК України) та положеннями глави 22 Господарського кодексу України (далі-ГК України). Так, у відповідності до ст.200 ГК України гарантія є специфічним засобом забезпечення виконання господарських зобов`язань шляхом письмового підтвердження (гарантійного листа) банком, іншою кредитною установою, страховою організацією (банківська гарантія) про задоволення вимог управненої сторони у розмірі повної грошової суми, зазначеної у письмовому підтвердженні, якщо третя особа (зобов`язана сторона) не виконає вказане у ньому певне зобов`язання, або настануть інші умови, передбачені у відповідному підтвердженні. Зобов`язання за банківською гарантією виконується лише на письмову вимогу управненої сторони. Положеннями ст.546 ЦК України визначено види забезпечення виконання зобов`язання. Зокрема, виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов`язання. Згідно з ст. 548 ЦК України виконання зобов`язання (основного зобов`язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом. Відповідно до ст.560 ЦК України за гарантією банк, інша фінансова установа, страхова організація (гарант) гарантує перед кредитором (бенефіціаром) виконання боржником (принципалом) свого обов`язку. Гарант відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником. У разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого гарантією, гарант зобов`язаний сплатити кредиторові грошову суму відповідно до умов гарантії (ч.1 ст.563 ЦК України). Зобов`язання гаранта перед кредитором не залежить від основного зобов`язання (його припинення або недійсності), зокрема і тоді, коли в гарантії міститься посилання на основне зобов`язання (ч.1 ст.562 ЦК України). Частинами 1-3 статті 561 ЦК України передбачено, що гарантія діє протягом строку, на який вона видана. Гарантія є чинною від дня її видачі, якщо в ній не встановлено інше. Гарантія не може бути відкликана гарантом, якщо в ній не встановлено інше. Кредитор може пред`явити вимогу до гаранта у межах строку, встановленого у гарантії, на який її видано (ч.4 ст.563 ЦК України). Вимога кредитора до гаранта про сплату грошової суми відповідно до виданої ним гарантії пред`являється у письмовій формі. До вимоги додаються документи, вказані в гарантії (ч.2 ст.563 ЦК України). Згідно з ч.1 ст. 566 ЦК України обов`язок гаранта перед кредитором обмежується сплатою суми, на яку видано гарантію. У разі порушення гарантом свого обов`язку його відповідальність перед кредитором не обмежується сумою, на яку видано гарантію, якщо інше не встановлено у гарантії. Зобов`язання гаранта перед кредитором припиняється у разі: сплати кредиторові суми, на яку видано гарантію; закінчення строку дії гарантії; відмови кредитора від своїх прав за гарантією шляхом повернення її гарантові або шляхом подання гаранту письмової заяви про звільнення його від обов`язків за гарантією (ч.1 ст. 568 ЦК України). Після одержання вимоги кредитора гарант повинен негайно повідомити про це боржника і передати йому копії вимоги разом з доданими до неї документами. Гарант повинен розглянути вимогу кредитора разом з доданими до неї документами в установлений у гарантії строк, а у разі його відсутності - в розумний строк і встановити відповідність вимоги та доданих до неї документів умовам гарантії (ч.1, 2 ст.564 ЦК України). Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.565 ЦК України гарант має право відмовитися від задоволення вимоги кредитора, якщо вимога або додані до неї документи не відповідають умовам гарантії або якщо вони подані гарантові після закінчення строку дії гарантії. Гарант повинен негайно повідомити кредитора про відмову від задоволення його вимоги. У разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого гарантією, гарант зобов`язаний сплатити кредиторові грошову суму відповідно до умов гарантії (ч.1 ст.563 ЦК України). Як свідчать матеріали справи, відповідно до Банківської гарантії №13354/2 від 23.05.2019 Акціонерне товариство «Комерційний банк «Глобус» надало безвідкличну та безумовну гарантію і взяло на себе безвідкличне та безумовне зобов`язання сплатити бенефіціару суму забезпечення у розмірі 15 648 000,00 грн, протягом 5 банківських днів після одержання письмової вимоги бенефіціара, без необхідності для бенефіціара обгрунтовувати свою вимогу. Господарським судом міста Києва було прийнято рішення від 15.10.2020 у справі № 910/2936/20 за позовом Акціонерного товариства «Укртрансгаз» до Акціонерного товариства «Комерційний банк «Глобус», за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Північгазресурс», про стягнення 15 857 067,51 грн за банківською гарантією № 13354/2 від 23.05.2019. Вказаним рішенням встановлено, що письмова вимога за вказаною банківською гарантією за № 2001 ВИХ-20-45 від 15.01.2020 відповідає умовам банківської гарантії, AT «Укртрансгаз» звернувся з письмовою вимогою № 2001ВИХ-20-45 від 15.01.2020, що відповідає умовам банківської гарантії № 13354/2 від 23.05.2019 до АТ «КБ «Глобус», за наявності гарантійного випадку та у межах строку дії банківської гарантії. Доказів скасування рішення Господарського суду міста Києва від 15.10.2020 у справі № 910/2936/20 учасниками справи не надано. , а відтак наведені факти мають преюдиційне значення та не підлягають повторному доведенню. Скаржник стверджує, що внаслідок незалучення його до участі у справі №910/2936/20 в якості сторони або третьої особи, в той час як до нього пред`явлено претензію в порядку регресу, встановленні рішенням Господарського суду міста Києва від 15.10.2020 у справі №910/2936/20 обставини - не є преюдиційними та не мають юридичних наслідків при судовому розгляду у справі №910/8724/21 у відповідності до ч.2 ст.51 та ч.4 ст.75 ГПК України. З цього приводу колегія суддів зазначає наступне. Частиною 4. ст. 75 ГПК України встановлено, що обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом. Преюдиційність - у процесуальному праві обов`язок суду, який розглядає справу, прийняти без перевірки та доказів факти, які раніше вже були встановлені судовим рішенням або вироком, які набрали законної сили у будь-якій іншій справі. Преюдиційність дозволяє уникнути ухвалення суперечливих судових актів щодо одного й того ж питання та вирішувати справи з найменшими витратами часу та засобів. Преюдиціальність означає обов`язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набрало законної сили, в одній справі, для суду при розгляді інших справ. Преюдиціально встановлені факти не підлягають доказуванню, оскільки вони вже встановлені у рішенні суду і немає необхідності встановлювати їх знову, тобто піддавати сумніву істинність і стабільність судового акта, який вступив у законну силу. Вказане узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, яка викладена у постановах від 26.11.2019 по справі №922/643/19 та від 26.11.2019 по справі №902/201/19. Частиною 4 статті 11 ГПК України унормовано, що суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини одним з основних елементів верховенства права є принцип правової певності, який серед іншого передбачає, що у будь-якому спорі рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлено під сумнів (рішення Європейського суду з прав людини, від 25.07.2002, «Справа «Совтрансавто-Холдинг» проти України» п. 72 «В. Оцінка Суду»). По відношенню до осіб - АТ «Укртрансгаз», АТ «Комерційний банк «Глобус» та ТОВ «Північгазресурс», які також беруть участь у справі №910/8724/21, рішеннями Господарського суду міста Києва від 15.10.2020 у справі №910/2936/20 та від 30.11.2020 у справі №910/2812/20, які набрали законної сили, встановлено наступні обставини: - набрання чинності Банківською гарантією №13354/2 від 23.05.2019 згідно умов такої гарантії з дати її видачі гарантом - 23.05.2019, незалежно від внесення чи невнесення грошового покриття в розмірі 1 000,00 грн ТОВ «Північгазресурс» Акціонерному товариству «Комерційний банк «Глобус» на виконання умов Додаткового договору №2 від 23.05.2019 до Генерального договору; - наявності гарантійного випадку - невиконання ТОВ «Північгазресурс» як принципалом за зазначеною банківською гарантією обумовленого договором № 1905000385 від 27.05.2019 обов`язку з поставки Акціонерному товариству «Укртрансгаз» у встановлений ним строк природного газу; - відповідності Письмової вимоги №2001ВИХ-20-45 від 15.01.2020 за банківською гарантією умовам Банківської гарантії №13354/2 від 23.05.2019; - направлення Акціонерним товариством «Укртрансгаз» Акціонерному товариству «Комерційний банк «Глобус» (та отримання банком) у встановленому умовами Банківської гарантії №13354/2 від 23.05.2019 порядку та строк оригіналу Письмової вимоги за Банківською гарантією за № 2001ВИХ-20-45 від 15.01.2020; - наявності правових підстав для виконання Акціонерним товариством «Комерційний банк «Глобус» передбаченого умовами Банківської гарантії № 13354/2 від 23.05.2019 цивільного обов`язку з виплати Акціонерному товариству «Укртрансгаз» обумовленої такою гарантією грошової суми відповідно до умов гарантії. За змістом ст. 560 ЦК України основними учасниками правовідношення, що виникає у зв`язку із видачею банківської гарантії є - банк-гарант, кредитор (бенефіціар) та боржник (принципал), а вимоги ст.ст. 560 - 571 ЦК України є основними, які в свою чергу, встановлюють загальний зміст та умови такого правовідношення. Як наслідок, встановлені судовими рішеннями, які набрали законної сили, зазначені вище обставини, встановлені з урахуванням загальних вимог, які визначають зміст та умови правовідношення з виконання гарантії, та за своїм змістом не змінюються у всіх інших без винятку правовідносинах. Таким чином, такі обставини з урахуванням вимог ст. 51 та ст.75 ГПК України не потребують повторного доказування та визначають зміст правовідношення з виконання Банківської гарантії № 13354/2 від 23.05.2019, незалежно від того, чи стосуються такі обставини іншої особи, ніж тих, які визначені у ст.560 ЦК України. Крім того, відповідно до ч.1 ст.75 ГПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованих підстав вважати їх недостовірними або визнаними у зв`язку з примусом. Обставини, які визнаються учасниками справи, можуть бути зазначені в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників. Вказана норма не регламентує, якою кількістю та якими учасниками справи мають визнаватись певні обставини, а вказує на те, що визнання учасниками справи обставин є достатньою умовою для того, щоб ці обставини, які визнаються такими учасниками, не підлягали доказуванню. У заявах по суті справи, які наявні у матеріалах даної справи №910/8724/21, АТ «Укртрансгаз» та АТ «Комерційний банк «Глобус» як учасники даної справи, визнають обставини: - набрання чинності Банківською гарантією №13354/2 від 23.05.2019 згідно умов такої гарантії з дати її видачі гарантом - 23.05.2019, незалежно від внесення чи невнесення грошового покриття в розмірі 1.000,00 грн ТОВ «Північгазресурс» Акціонерному товариству «Комерційний банк «Глобус» на виконання умов Додаткового договору №2 від 23.05.2019 до Генерального договору; - наявності гарантійного випадку - невиконання ТОВ «Північгазресурс» як принципалом за зазначеною банківською гарантією обумовленого договором № 1905000385 від 27.05.2019 обов`язку з поставки Акціонерному товариству «Укртрансгаз» у встановлений ним строк природного газу; - відповідності Письмової вимоги №2001ВИХ-20-45 від 15.01.2020 за банківською гарантією умовам Банківської гарантії №13354/2 від 23.05.2019; - направлення Акціонерним товариством «Укртрансгаз» Акціонерному товариству «Комерційний банк «Глобус» (та отримання банком) у встановленому умовами Банківської гарантії №13354/2 від 23.05.2019 порядку та строк оригіналу письмової вимоги Письмової вимоги за Банківською гарантією за № 2001ВИХ-20-45 від 15.01.2020, за наявності гарантійного випадку, тобто встановлено обставини належного представлення за такою банківською гарантією; - наявності правових підстав для виконання Акціонерним товариством «Комерційний банк «Глобус» передбаченого умовами Банківської гарантії №13354/2 від 23.05.2019 цивільного обов`язку з виплати Акціонерному товариству «Укртрансгаз» обумовленої такою гарантією грошової суми відповідно до умов гарантії. Наведені обставини, визнаються учасниками даної справи та безпосередніми учасниками зобов`язання з виконання банківської гарантії, склад яких чітко визначений у ч.1 ст.560 ЦК України - АТ «Укртрансгаз» та АТ «Комерційний банк «Глобус», як наслідок, в порядку ч.1 ст.75 ГПК України не потребують доказуванню. При цьому, ТОВ «Північгазресурс», як учасником зазначеного зобов`язання, не наводилось жодних заперечень проти наявності таких обставин або їх достовірності. Натомість, заперечення позивача зводяться виключно до нівелювання сили преюдиції обставинам, встановленим у рішеннях Господарського суду міста Києва від 15.10.2020 у справі № 910/2936/20 та від 30.11.2020 у справі № 910/2812/20, разом з тим, заперечення позивача взагалі не спростовують необхідність та правомірність застосування ч.1 ст.75 ГПК України щодо відсутності повторного доказування наведених вище обставин, які визнаються учасниками даної справи. Посилання позивача на положення ст.51 ГПК України як на підставу для неврахування наведених преюдиціальних обставин, встановлених рішенням Господарського суду міста Києва від 15.10.2020 у справі № 910/2936/20, колегією суддів відхиляються з огляду на вищевикладене та враховуючи наступне. Позивач вважає, що оскільки в результаті ухвалення Господарським судом міста Києва рішення від 15.10.2020 у справі № 910/2936/20, АТ «Комерційний банк «Глобус» може набути право регресу до поручителя - ОСОБА_1 та оскільки справа №910/2936/20 розглянута без повідомлення ОСОБА_1 , відповідно, на думку позивача, обставини справи, встановлені рішенням Господарського суду міста Києва від 15.10.2020 у справі № 910/2936/20, не мають юридичних наслідків при розгляді даного позову, пред`явленого ОСОБА_1 як до АТ «Комерційний банк «Глобус», так і до АТ «Укртрансгаз». Відповідно до ст. 51 ГПК України якщо в результаті ухвалення судового рішення сторона може набути право стосовно третьої особи або третя особа може пред`явити вимоги до сторони, така сторона зобов`язана сповістити цю особу про відкриття провадження у справі і подати до суду заяву про залучення її до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору. До такої заяви повинні бути додані докази про направлення її копії особі, про залучення якої як третьої особи подана заява. У разі розгляду справи без повідомлення третьої особи про розгляд справи, обставини справи, встановлені судовим рішенням, не мають юридичних наслідків при розгляді позову, пред`явленого стороною, яка брала участь у цій справі, до цієї третьої особи або позову, пред`явленого цією третьою особою до такої сторони. Правова конструкція ст.51 ГПК України викладена таким чином, що у разі розгляду справи, в якій сторона може набути право стосовно третьої особи, без повідомлення такої третьої особи про розгляд справи, обставини справи, встановлені судовим рішенням, не мають юридичних наслідків виключно у випадках пред`явлення цією третьою особою позову до такої сторони, яка може набути право стосовно такої третьої особи. Разом з тим, враховуючи зміст ст. 51 ГПК України, якщо у справі сторона не може набути право стосовно третьої особи, відповідно, у випадку пред`явлення цією третьою особою позову до такої сторони, обставини справи, встановлені у справі, в якій в результаті ухвалення судового рішення така сторона не може набути право стосовно третьої особи - мають юридичні наслідки при розгляді позову такої третьої особи до такої сторони, яка не може набути право до такої третьої особи. Таким чином, оскільки АТ «Укртрансгаз» в результаті ухвалення Господарським судом міста Києва судового рішення від 15.10.2020 у справі № 910/2936/20 та судового рішення від 30.11.2020 у справі № 910/2812/20, не могло набути і не набуло будь-яких прав стосовно ОСОБА_1 (не має будь-яких правовідносин зобов`язального характеру з позивачем), відповідно, обставини, які встановлені у зазначених судових рішеннях, мають юридичні наслідки у справі №910/8724/21 стосовно позовної вимоги ОСОБА_1 до АТ «Укртрансгаз» про визнання Банківської гарантії №13354/2 від 23.05.2019 такою, що не підлягає виконанню. Стосовно набрання чинності Банківською гарантією №13354/2 від 23.05.2019, колегія суддів зазначає наступне. Відповідно до ч. 2 ст. 561 Цивільного кодексу України гарантія є чинною від дня її видачі, якщо в ній не встановлено інше. Згідно з п. 27 Положення про порядок здійснення банками операцій за гарантіями в національній та іноземних валютах гарантія є чинною з дати її видачі, якщо в ній не зазначено інше. Датою видачі гарантії є день надсилання бенефіціару або банку бенефіціара, або авізуючому банку, або банкам-кореспондентам повідомлення з текстом, гарантії чи дата, зазначена на поштовій квитанції, що свідчить про надсилання гарантії поштовим зв`язком, або день передавання її бенефіціару чи принципалу для подальшого передавання її бенефіціару. Як вбачається з умов Банківської гарантії №13354/2 від 23.05.2019, ця гарантія набуває чинності з дати її видачі гарантом - 23.05.2019. Таким чином, вказана банківська гарантія з урахуванням вимог ч. 2 ст. 561 Цивільного кодексу України та умов цієї гарантії, набрала чинності з дати її видачі - 23.05.2019. Наведене спростовує необґрунтовані доводи позивача стосовно того, що Банківська гарантія №13354/2 від 23.05.2019 не набрала чинності у зв`язку із невнесенням грошового покриття в розмірі 1 000,00 грн ТОВ «Північгазресурс» на виконання умов Додаткового договору № 2 від 23.05.2019 до Генерального договору. Крім того, вказані обставини з урахуванням ст.75 ГПК України не потребують повторному доказуванню та спростовують посилання позивача з цього приводу. Більше того, незалежно від наведених преюдиціальних обставин, правовим регулюванням умов виконання банком на користь кредитора (бенефіціара) банківських гарантій, в тому числі умов щодо строку набрання ними цінності є - ст.ст. 560-569 ЦК України як основного акту цивільного законодавства, та п. 27 Положення про порядок здійснення банками операцій за гарантіями в національній та іноземних валютах, затвердженого постановою Правління Національного банку України 15.12.2004 № 639 (у редакції постанови Правління Національного банку України 25.01.2018 № 5), згідно яких гарантія є чинною від дня її видачі, якщо в ній не встановлено інше. Тобто, сама гарантія, а не двосторонній договір про надання гарантії, визначає умови набрання нею чинності. Крім того, АТ «Укртрансгаз» не є стороною Додаткового договору № 2 від 23.05.2019 до Генерального договору, як наслідок, його умови не є обов`язковими для АТ «Укртрансгаз» та не нівелюють умови та норми права, згідно яких Банківська гарантія №13354/2 від 23.05.2019 набирає чинності згідно встановлених у ній умов, як і не нівелює обов`язку виконувати обумовлений у такій гарантії обов`язок згідно встановлених у ній умов. Згідно постанови Правління Національного банку України 15.12.2004 № 639 (у редакції постанови Правлінь Національного банку України 25.01.2018 № 5), відповідно до статей 7, 44 Закону України «Про Національний банк України», Закону України «Про банки і банківську діяльність» та з метою встановлення порядку здійснення банками операцій за гарантіями в національній та іноземних валютах постановило затвердити Положення про порядок здійснення банками операцій за гарантіями в національній та іноземних валютах. Згідно п. 26 зазначеного Положення реквізити гарантії банку, наданої як забезпечення тендерної пропозиції відповідно до Закону України «Про публічні закупівлі», повинні відповідати вимогам до забезпечення тендерної пропозиції, установленим нормативно-правовим актом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері публічних закупівель. Відповідно до умов додатку VI до тендерної документації за процедурою закупівлі UА- 2019-03-15-002412-а «Газове паливо (природний газ для забезпечення виробничо-технологічних потреб, власних потреб та інших потреб)» (яка знаходиться у вільному доступі за посиланням https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2019-03-15-002412-a та за наслідком проведення якої між АТ «Укртрансгаз» та ТОВ «Північгазресурс» укладено договір № 1905000385 від 27.05.2019, виконання зобов`язання за яким забезпечені банківською гарантією № 13354/2 від 23.05.2019) «вимоги до банківської гарантії (забезпечення тендерної пропозиції)» забезпечення тендерної пропозиції надається учасником процедури закупівлі одночасно з тендерною пропозицією. Текст банківської гарантії не може містити умов щодо набрання гарантією чинності за обставин, настання яких бенефіціар не може встановити. Згідно умов додатку VII до тендерної документації за процедурою закупівлі UA-2019- 5-15-002412-а «Газове паливо (природний газ для забезпечення виробничо-технологічних потреб, власних потреб та інших потреб)» «вимоги до банківської гарантії (забезпечення виконання договору)» оригінал банківської гарантії може бути оформлений у паперовому або електронному вигляді та має бути переданий бенефіціару не пізніше дати укладання договору про закупівлю в порядку визначеному в п. 25 Положення про порядок здійснення банками операцій за гарантіями в національній та іноземних валютах, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 року №

639. Текст банківської гарантії не може містити умов щодо набрання гарантією чинності за обставин, настання яких бенефіціар не може встановити. Відповідно до п. 25 Положення про порядок здійснення банками операцій за гарантіями в національній та іноземній валютах, затвердженого постановою Правління Національного банку України № 639 від 15.12.2004 (далі - Положення), оригінал гарантії в паперовому вигляді передається (через принципала або через авізуючий банк, або безпосередньо) бенефіціару, одна копія такої гарантії залишається в банку-гаранті, інша - передається принципалу. Згідно примірної форми банківської гарантії (забезпечення виконання договору): «ця гарантія набуває чинності з дати видачі Гарантом». Як вбачається з матеріалів справи, АТ «Укртрансгаз», як бенефіціаром, відповідно до умов зазначеної тендерної документації та Договору отримано оригінал Банківської гарантії №13354/2 від 23.05.2019. Вказаною банківською гарантією обумовлено, що вона набуває чинності з дати видачі Гарантом, а саме з 23.05.2019, що також було встановлено рішенням Господарського суду міста Києва від 15.10.2020 у справі №910/2936/20, яке набрало законної сили. До того ж, у постановах Верховного Суду від 26.11.2019 у справі №910/13380/18 та від 02.10.2020 у справі №904/1156/19 надано висновки щодо застосування норм права, зокрема - ст.ст.251, 252, 253, 561, 569 ЦК України щодо правової природи гарантії, загального порядку набрання чинності банківською гарантією та неправомірності умови договору банківської гарантії про набрання чинності банківською гарантією «з моменту повного грошового покриття принципалом на відповідних рахунках гаранта», яку не можна вважати ані строком, ані терміном у розумінні ст.ст. 251, 252, 253 ЦК України. Аналогічні висновки щодо застосування наведених норм права викладені також у постанові Верховного Суду від 17.02.2021 у справі № 904/1415/20. Наведені висновки Верховного Суду, а також зазначені норми права та преюдиціальні обставини підтверджують законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції про те, що саме умови Банківської гарантії №13354/2 від 23.05.2019 встановлюють порядок набрання нею чинності. Твердження позивача про неналежне направлення Письмової вимоги №2001ВИХ-20-45 від 15.01.2020 за Банківською гарантією № 13354/2 від 23.05.2019 та отримання AT Комерційний банк «Глобус», колегією суддів також відхиляються з огляду на таке. В рішенні Господарського суду міста Києва від 15.10.2020 у справі №910/2936/20, судом встановлено, що оригінал вимоги повинен бути надісланий листом з оголошеною цінністю з описом вкладення або кур`єрською поштою на адресу гаранта: провулок Куренівський, будинок 19/5, м.Київ, разом із карткою бенефіціара із зразками підпису особи, що підписала вимогу, та відбитка печатки бенефіціара, завіреною нотаріально або Державною казначейською службою України; або на зазначену вище адресу гаранта через банк бенефіціара, який підтвердить дійсність підписів та печатки на вимозі та повноваження представника бенефіціара на підписання змоги, шляхом, відправки, гаранту автентичного SWIFT - повідомлення формату МГ799 з посиланням на реквізити, гарантії та вимоги. Слід зазначити, що другий альтернативний порядок надсилання письмової вимоги не передбачає її надсилання гаранту (відповідачу) через банк бенефіціара суто листом/ з оголошеною цінністю з описом вкладення або кур`єрською поштою. Вказаний порядок передбачає наявність виключно факту надсилання гаранту через банк бенефіціара оригіналу такої, письмової вимоги, який (банк бенефіціара) підтвердить дійсність підписів та печатки по вимозі та повноваження представника бенефіціара на підписання вимоги шляхом відправки гаранту автентичного SWIFT - повідомлення формату МТ 799 з посиланням на реквізити гарантії та вимоги. Оригінал Письмової вимоги (№2001ВИХ-20-45 від 15.01.2020) за Банківською гарантією №13354/2 від 23.05.2019 до закінчення строку дії гарантії, було надіслано відповідачу (гаранту) на зазначену в гарантії адресу гаранта (відповідача) через банк бенефіціара (ПАТ «АБ «Укргазбанк»), який підтвердив дійсність підписів та печатки по вимозі та повноваження представника бенефіціара на підписання вимоги (лист №.30/1658/2019 від 21.01.2020) шляхом відправки гаранту автентичного SWIFT - повідомлення формату МТ799 з посиланням на реквізити гарантії та вимоги, письмову змогу за банківською гарантією № 13354/2 від 23.05.2019, згідно якої позивач звернувся до гаранта з письмовою вимогою сплатити, протягом/ 5 (п`яти) банківських днів грошові кошти розмірі 15 648 000,00 грн. Дана вимога за банківською гарантією отримана відповідачем від банку бенефіціара 21.01.2020, що підтверджується з надісланого АТ «АБ «Укргазбанк» гаранту автентичного SWIFT - повідомлення формату МТ799 з посиланням на реквізити гарантії та вимоги. Як встановлено судом першої інстанції та вбачаться з матеріалів справи, Письмова вимога № 2001ВИХ-20-45 від 15.01.2020 за Банківською гарантією № 13354/2 від 23.05.2019, яка була направлена АТ «Комерційний банк «Глобус» та отримана останнім, а також містить всі необхідні відомості. Крім того, з відзиву відповідача-1 вбачається, що АТ «Комерційний банк «Глобус» отримав оригінал вимоги №2001ВИХ-20-45 від 15.01.2020 за Банківською гарантією № 13354/2 від 23.05.2019 та перевірив її відповідність умовам цієї гарантії щодо форми та змісту (реквізитів) зазначеної письмової вимоги, та не зазначив про те, що така вимога оформлена не на бланку бенефіціара - Філії «Оператор газотранспортної системи України» АТ «Укртрансгаз» та/або не містить відбиток печатки останньої. Вказані вище обставини з урахуванням положень ст.75 ГПК України не потребують повторного доказування та спростовують твердження позивача про те, що оригінал Письмової вимоги за Банківською гарантією № 13354/2 від 23.05.2019 за № 2001ВИХ-20-45 від 15.01.2020 був надісланий відповідачу-1 як банку-гаранту не у встановленому порядку, а також підтверджують законні та обґрунтовані висновки суду першої інстанції про те, що оригінал банківської гарантії був направлений банку-гаранту у встановленому у зазначеній банківській гарантії порядку. Враховуючи у даному випадку сукупність встановлених вище обставин, положення ст.ст.75-79, 86 ГПК України та обставини встановлені Господарським судом міста Києва у рішенні від 15.10.2020 по справі № 910/2936/20 та від 30.11.2020 у справі №910/2812/20, а також правову природу банківської гарантії, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позовних вимог. Порушень судом першої інстанції норм процесуального права в розумінні частини третьої ст. 277 ГПК України, які є обов`язковою підставою для скасування судового рішення, а також неправильного застосування норм матеріального права колегією суддів під час перегляду справи не встановлено. З огляду на викладене та аналізуючи повноту дослідження судом першої інстанції обставин справи та обґрунтування оскаржуваного судового рішення, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції дотримано обов`язок щодо надання оцінки аргументам учасників справи, що відносяться до предмету спору, та не вбачає порушення останнім норм процесуального права, в частині надання оцінки доводам сторін. До того ж, у оскаржуваному судовому рішенні належним чином зазначені підстави, на яких останнє ґрунтується, що відповідає усталеній практики Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя. Доводи, наведені скаржником в апеляційній скарзі, колегією суддів до уваги не приймаються з огляду на те, що вони є необґрунтованими та такими, що спростовуються вищевикладеним та матеріалами справи, а також не впливають на правильне вирішення судом першої інстанції даного спору. Також, відсутні підстави для скасування чи зміни оскаржуваного судового рішення в розумінні ст.269, 277 ГПК України з викладених в апеляційній скарзі обставин. При цьому, колегія суддів звертає увагу, що Європейський суд з прав людини в рішенні у справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Трофимчук проти України"). Підсумовуючи вищенаведене, колегія суддів дійшла до висновку про те, що оскаржуване рішення суду першої інстанції відповідає законодавству та матеріалам справи, а тому відсутні підстави для його скасування чи зміни. Колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги. Судові витрати (судовий збір) на підставі ст.129 ГПК України покладаються на скаржника. На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 129, 252, 269, 270, 273, 275, 276, 281-285 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд, - П О С Т А Н О В И В : 1.Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Господарського суду міста Києва від 06.10.2021 у справі №910/8724/21 залишити без задоволення. 2.Рішення Господарського суду міста Києва від 06.10.2021 у справі №910/8724/21 залишити без змін. 3.Судові витрати покласти на скаржника. 4.Матеріали справи №910/8724/21 повернути до Господарського суду міста Києва. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання її повного тексту. Повний текст судового рішення складено 04.05.2022. Головуючий суддя М.Л. Яковлєв Судді В.В. Куксов Т.П. Козир