Постанова 4817 № 607/2127/22

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 607/2127/22Головуючий у 1-й інстанції Марциновська І.В. Провадження № 33/817/198/22 Доповідач - Галіян Л.Є. Категорія - ч.1 ст.130 КУпАП П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 10 травня 2022 р. Суддя Тернопільського апеляційного суду Галіян Л.Є. з участю особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Тернополя адміністративну справу за апеляційною скаргою особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 24 березня 2022 року,- В С Т А Н О В И Л А : Цією постановою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 не працюючого, визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік. Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір в дохід держави 496,20 грн. Згідно даної постанови, 03.02.2022 року о 01 год. 40 хв. на вул.Руській в м. Тернополі водій ОСОБА_1 керував автомобілем марки «Audi» державний номерний знак НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме різкий запах алкоголю з ротової порожнини, нечітка вимова та поведінка, що не відповідає обстановці. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки із застосуванням технічного приладу газоаналізатора «Алкотест 6820" №ARHJ-0295 (повірка до 16.11.2022 р.) та огляду в медичному закладі КНП ТОМЦСНЗ ТОР відмовився в категоричній формі. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.5 ПДР України. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить оскаржувану постанову скасувати та постановити нову, якою закрити провадження у справі щодо ОСОБА_1 за відсутністю складу адміністративного правопорушення. Вказані вимоги мотивує тим, що в матеріалах справи відсутні дані на підтвердження факту керування ним транспортним засобом, а із відеозапису з нагрудних камер працівників поліції вбачається, що автомобіль був припаркованим, тому відмовився проходити огляд на стан алкогольного сп`яніння, оскільки не було підстав для зупинки транспортного засобу. Зазначає, що о 01 год. 40 хв. 03.02.2022 не керував транспортним засобом як зазначено у протоколі, оскільки на той момент уже спілкувався з працівниками поліції. Розглянувши матеріали справи, заслухавши апелянта, який підтримав апеляційну скаргу та просить її задовольнити, з мотивів викладених у ній, дослідивши доводи апеляційної скарги, прихожу до наступних висновків. Згідно із статтею 245 Кодексу України про адміністративні правопорушення завданням провадження в справах про адміністративне правопорушення є: всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом. За змістом ст.280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд зобов`язаний з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Відповідно до пункту 2.5 Правил дорожнього руху України, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Згідно п.2.1 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України від 09 листопада 2015 р. N 1452/735, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 р. за N 1413/27858, за наявності ознак, передбачених пунктом 3 розділу І цієї Інструкції, поліцейський проводить огляд на стан сп`яніння за допомогою спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом. Як вбачається з матеріалів справи, суд дійшов вірного висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП на підставі належно досліджених та оцінених всіх доказів, наявних в матеріалах справи. Так, згідно протоколу про адміністративне правопорушення, серії ААБ № 258389 від 03.02.2022 року ОСОБА_1 на пропозицію працівників патрульної поліції пройти огляд на стан сп`яніння у встановленому законом порядку із застосуванням приладу "Драгер" на місці зупинки транспортного засобу категорично відмовився, а також відмовився його пройти у медичному закладі. Матеріалами справи встановлено, що пропозиція пройти огляд ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння була проведено працівниками поліції у відповідності до вимог ст.266 КУпАП, із застосуванням технічних засобів відеозапису, що в свою чергу не вимагає обов`язкової присутності двох свідків при проведенні огляду водія на визначення стану алкогольного сп`яніння. Встановлені судом обставини відповідають даним зафіксованим нагрудними камерами працівників поліції, що вбачається з долученого до матеріалів справи відеодиску. Отже, судом встановлено, що працівники поліції, на місці зупинки автомобіля, яким керував водій ОСОБА_1 , пропонували останньому пройти огляд на стан сп`яніння як на місці, так і у медичному закладі, що відповідає вимогам ст.266 КУпАП. Також із долученого відеозапису поліцейських вбачається, що патрульними поліції Олійнику С.І. було належним чином роз`яснено підстави зупинки та допущене порушення ним ПДР України, вказано про виявлені у нього ознаки алкогольного сп`яніння та роз`яснено процедуру проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, а також його права, передбачені ст.268 КУпАП. Зокрема відеозаписом із відеореєстратора працівників поліції підтверджується факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом та порушення ним ПДР України і в подальшому водій переглядав вказаний відеозапис на місці зупинки та не зауважував, що дата на цьому відеозаписі зазначена як 02.02.2022 і не заперечував, що такі події мали місце 03.02.2022 (01 год. 55 хв. 20 с. 01 год. 56 хв. 01 с., назва відеофайлу «export-eyjm5»). При цьому неспівпадіння дати не спростовує того факту, що відеозапис з відеореєстратора підтверджує обставини вчинення адміністративного правопорушення та узгоджується з усіма іншими доказами в сукупності, що подія відбувалася саме 03.02.2022 року. Таким чином, доводи апелянта, що транспортним засобом він не керував не знайшли свого підтвердження та спростовуються наявними у матеріалах справи доказами в їх сукупності. Також апелянт вказує про те, що протокол про адмінправопорушення відносно нього було складено працівником поліції, який не встановлював у нього ознаки алкогольного сп`яніння та не роз`яснював йому його права, а отже такий складено із порушенням вимог КУпАП. Такі доводи апеляційної скарги є неспроможними, виходячи з того, що до складу екіпажу патрульної поліції входили поліцейські роти №1 взводу 2 УПП в Тернопільській області ДПП Сеньків Н.А. та ОСОБА_2 , які 03.02.2022 року здійснювали патрулювання вулиць м.Тернополя, у тому числі вул.Руську, та виявивши допущене порушення ПДР, зупинили водія ОСОБА_1 та в подальшому спілкувалися з водієм. Отже, доводи апелянта, викладені у скарзі не впливають на правильність встановлених обставин у справі та не скасовують відповідальність ОСОБА_1 за порушення ним вимог п.2.5 ПДР України та вчинення ним даного адмінправопорушення. Відповідно до вимог ч.1 ст.130 КУпАП відповідальність настає у випадку відмови особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Суд дійшов вірного висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, тобто відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Будь-яких порушень судом першої інстанції під час розгляду справи, які б стали підставою для скасування по суті правильного судового рішення, під час перевірки його в апеляційному порядку не встановлено. Що стосується призначеного стягнення ОСОБА_1 , то воно судом першої інстанції визначено вірно з дотриманням вимог ст.ст. 33-35 КупАП, з врахуванням характеру вчиненого правопорушення, особи порушника, його сімейного стану, характеризуючих даних, місця роботи, враховано відсутність обставин, що обтяжують та пом`якшують відповідальність за вчинене правопорушення та визначено стягнення в межах санкції ч.1 ст.130 КУпАП. Отже, судом першої інстанції в повній мірі враховано вимоги з якими закон пов`язує призначення стягнення, а також ті, на які вказує апелянт у своїй скарзі, а тому його доводи про скасування постанови суду першої інстанції є необґрунтованими, у зв`язку із чим апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду - без змін. На підставі наведеного, керуючись ст. 294 КУпАП, - П О С Т А Н О В И Л А : Апеляційну скаргу особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 24 березня 2022 року відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП - без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя