Постанова 4811 № 452/2189/20

Справа № 452/2189/20 Головуючий у 1 інстанції: Галин В.П. Провадження № 22-ц/811/459/22 Доповідач в 2-й інстанції: Мікуш Ю. Р. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 06 травня 2022 року Львівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: Головуючого судді: Мікуш Ю.Р. Cуддів: Приколоти Т.І.,Савуляка Р.В. Cекретар Іванова О.О. розглянувши у м.Львові в порядку спрощеного провадження без участі учасників цивільну справу № 452/2189/20 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Самбірського міськрайонного суду Львівської області від 11 січня 2022 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої внаслідок залиття жилого приміщення,- в с т а н о в и в : 06 серпня 2020 року ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_2 та просила стягнути на її користь 51 263 грн. (п`ятдесят одна тисяча двісті шістдесят три гривні 00 коп.) відшкодування шкоди, завданої внаслідок залиття квартири, з яких: 37 063 грн. 00 коп. - майнова шкода, завдана внаслідок залиття квартири, 10 000 грн. 00 коп. - моральна шкода, 4 200 грн. 00 коп. - витрати на проведення будівель-технічної експертизи. В обґрунтування позову зазначає, що вона є власником квартири АДРЕСА_1 , відповідач є власником квартири АДРЕСА_2 . Вказані квартири розташовані по сусідству одна над одною. 12.07.2020 р. внаслідок пошкодження сантехнічного обладнання (витікання води через отвір у водяній трубі загального будинкового стояка, що проходить через ванну кімнату у квартирі відповідачки) відбулось залиття у її квартирі. Внаслідок цього їй завдані матеріальні збитки на загальну суму 59 457,00 грн., з яких: 37 063 грн. 00 коп. - майнова шкода, завдана внаслідок залиття квартири, 4 200 грн. 00 коп. - витрати на проведення будівельно-технічного експертного дослідження, а також 10 000 грн. 00 коп. - моральна шкода, яка виразилась у її емоційному стресі, душевних стражданнях, негативних емоціях, переживаннях з приводу залиття та пошкодження квартири, яка стала непридатною для використання без проведення ремонту. У добровільному порядку відповідачка завдану їй шкоду не компенсувала. Рішенням Самбірського міськрайонного суду Львівської області від 11 січня 2022 року в позові відмовлено. Рішення суду оскаржила позивач ОСОБА_1 .. В апеляційній скарзі зазначає, що рішення суду є незаконним, постановлене з порушенням норм матеріального і процесуального права, судом не дослідженні всі обставини, які мають значення для справи. Зазначає, що судом не взято до уваги Акт виявлення пошкодження квартири внаслідок залиття. Не погоджується з висновком суду, що такий не відповідає вимогам до його форми. Вважає, що акт є первинним документом, що засвідчує факт певної події, а тому не може ґрунтуватися на інших документах та вимогах до його форми. Причина залиття квартира зазначена експертом у Висновку №14/07-20 від 20.07.2020 року на підставі дослідження, однак судом не прийнятий такий як належний доказ. Зазначає, що судом порушено норми процесуального права, оскільки після допиту свідка, суд одразу перейшов до судових дебатів сторін, пропустивши вимогу ЦПК України - дослідження письмових доказів у справі. Просить скасувати рішення суду та постановити нове, яким задовольнити позовні вимоги повністю. На виконання вимог ст.360 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК) відзив на апеляційну скаргу суду не надано. Відповідно до ч.1 ст.369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. Згідно ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, межі і доводи апеляційної скарги, законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення, колегія суддів дійшла висновку про часткове задоволення апеляційної скарги. Матеріалами справи встановлено, що позивач ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_1 , що стверджується копіями: витягу з Державного реєстру правочинів; витягу з Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна; ордеру на жиле приміщення №516 та технічного паспорта (а.с.9,10,12,16). Згідно акту про залиття, складеного 12.07.2020 р. комісією у складі голови ЖБК «Колосок» Кульбака І.В. та мешканців будинку АДРЕСА_1 : ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , у квартирі АДРЕСА_1 даного будинку було виявлено візуально підтікання води на стінах та стелі, а саме у ванній кімнаті на підвісній стелі приблизним розміром 80 см та 25 см., з коридору на перетині з ванною кімнатою розміром 110 см на 140 см та на підвісній стелі в коридорі з піддуттям приблизним розміром 80 см на 40 см.(а.с.15). Згідно з висновком експерта №14/07-20 від 22.07.2020 причиною залиття (замокання стін та стелі) в приміщеннях квартири АДРЕСА_1 є витікання води через отвір у водяній трубі загально будинкового стояка, що проходить через ванну кімнату квартири АДРЕСА_2 , АДРЕСА_1 . Вартість відновлювального ремонту, необхідного для ліквідації наслідків залиття квартири АДРЕСА_1 становить 37 063 грн. (а.с.17-27). Відповідно до копії квитанції № 14/07-20р., позивач ОСОБА_1 сплатила ФОП ОСОБА_6 4 200,00 грн. за послуги незалежної оцінки.(а.с.29). За змістом положень частини третьої статті 386 ЦК України власник, права якого порушені, має право на відшкодування завданої йому майнової і моральної шкоди. У частинах першій, другій статті 22 ЦК України визначено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками, зокрема, є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки). Таким чином, під збитками необхідно розуміти фактичні втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, витрати, вже зроблені потерпілим, або які мають бути ним зроблені та упущену вигоду. При цьому такі витрати мають бути безпосередньо, а не опосередковано пов`язані з відновленням свого порушеного права, тобто з наведеного випливає, що без здійснення таких витрат неможливим було б відновлення свого порушеного права особою. Стягнення збитків є одним із видів цивільно-правової відповідальності, для застосування якої потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв`язку між протиправною поведінкою боржника та збитками і вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає. При цьому такі витрати мають бути необхідними для відновлення порушеного права та перебувати у безпосередньому причинно-наслідковому зв`язку з порушенням. Статтею 1166 ЦК України передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини. Таким чином, цивільне законодавство в деліктних зобов`язаннях передбачає презумпцію вини завдавача шкоди. Якщо у процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди. З огляду на наведене та з урахуванням визначених цивільним процесуальним законом принципів змагальності і диспозитивності цивільного процесу, положень ЦК України щодо відшкодування шкоди, саме на відповідача покладено обов`язок доведення відсутності вини у завданні шкоди. Відповідно до статті 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків. Статтею 80 ЦПК України визначено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Положеннями статті 89 ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам вцілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів). Факт залиття квартири позивача підтверджується наявними у справі доказами, а саме: актом про залиття квартири від 12.07.2020 року складеним за участі голови ЖБК «Колосок» Кульбака І.В. та мешканців будинку АДРЕСА_1 та ОСОБА_7 (а.с.15,87), висновком будівельно-технічної експертизи № 14/07-20 у якому зазначено, що причиною залиття (замокання стін та стелі) в приміщеннях квартири АДРЕСА_1 є витікання води через отвір у водяній трубі загально будинкового стояка, що проходить через ванну кімнату квартири АДРЕСА_2 .(а.с.19). Також зазначено, що вартість відновлюваного ремонту, необхідного для ліквідації наслідків залиття квартири АДРЕСА_1 становить 37 063,00 грн.(тридцять сім тисяч шістдесят три грн..)(а.с.17-27). Відмовляючи у задоволенні позову ОСОБА_1 , суд першої інстанції виходив з того, що Акт від 12.07.2020, складений комісійно у присутності голови ЖБК «Колосок» та мешканців даного будинку є неналежним доказом, оскільки в ньому не зазначено характер залиття та його причини; завдана матеріальна шкода ( обсяги необхідного ремонту приміщень квартири, перелік пошкоджених внаслідок залиття речей та їх орієнтовна вартість); висновок комісії щодо встановлення вини особи, що вчинила залиття. З висновками суду першої інстанції, апеляційний суд не погоджується. Згідно з п.2.3.6 Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених Наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17 травня 2005 року №76, у разі залиття квартири складається акт, який є підтвердженням певного факту, в даному випадку, факту залиття квартири. Причина залиття квартири визначена Висновком експерта № 14/07-20 від 22 липня 2020 року. Посилання суду на те, що позивач ОСОБА_1 провела заміну стояка та внутрішні перепланування квартири, відповідно до Висновку експерта, не є у причинно-наслідковому зв`язку із залиттям та спричиненою шкодою. Згідно Висновку експерта № 14/07-20 по результатах проведення будівельно-технічної експертизи причиною залиття (замокання стін та стелі) в приміщеннях квартири АДРЕСА_1 є витікання води через отвір у водяній трубі загально будинкового стояка, що проходить через ванну кімнату квартири АДРЕСА_2 . Висновком експерта визначено, що вартість відновлювального ремонту, необхідного для ліквідації наслідків залиття квартири АДРЕСА_1 становить 37 063,00 грн. (а.с.17-27). Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 82 цього Кодексу. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч.6 ст.81 ЦПК). Беручи до уваги надані позивачем докази, колегія суддів вважає, що позивач довела факт залиття, розмір завданої шкоди, протиправність дій відповідача, причинний зв`язок між ними, що призвело до залиття квартири, при цьому відповідачкою зазначене не спростовано належними та допустимими доказами. Відповідно до роз`яснень, які містяться в п.2 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 березня 1992 року №6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» шкода заподіяна особі і майну громадянина, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи. В силу вимог ст.1192 ЦК України, з урахуванням обставин справи, суд за вибором потерпілого може зобов`язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі. За змістом частини другої статті 1166 ЦК України цивільне законодавство у деліктних зобов`язаннях передбачає презумпцію вини; якщо у процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичної підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди. Колегія суддів вважає, що є доведеною вина відповіда ОСОБА_2 у спричиненні майнової шкоди у затопленні квартири позивача, внаслідок пошкодження у її квартирі сантехнічного обладнання відповідальність за яке несе власник квартири. Підлягає задоволенню також вимога позивачки про стягнення витрат на проведення будівельно-технічної експертизи в розмірі 4200 грн., оскільки позивач за проведення такої оплатила, що підтверджується квитанцією до прибуткового касового ордеру №14/07-20(а.с.29). Колегія суддів погоджується із вимогами позовної заяви про спричинення позивачу моральної шкоди, однак вважає, що така підлягає до часткового задоволення. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, відшкодування моральної (немайнової) шкоди (п.9 ч. 2 ст. 16 ЦК України). Згідно із ч.1 ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті. Згідно зі ст.ст. 22, 23 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Відповідно до п. 3 постанови Пленуму Верховного Суду України №4 від 31.03.1995 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв`язку з ушкодженням здоров`я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв`язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків. Відшкодування моральної шкоди провадиться у разі, коли неправомірні дії завдали моральної втрати громадянинові, призвели до порушення його нормальних життєвих зв`язків, вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Моральною шкодою визнаються страждання, заподіяні громадянинові внаслідок фізичного чи психічного впливу, що призвело до погіршення або позбавлення можливостей реалізації ним своїх звичок і бажань, погіршення відносин з оточуючими людьми, інших негативних наслідків морального характеру (постанова Верховного Суду від 27.03.2019 р. у справі 703/3912/16-ц). Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне - за власною ініціативою чи за зверненням потерпілого спростування інформації редакцією засобу масової інформації. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості. Необхідно зазначити, що право на відшкодування моральної шкоди виникає за наявності передбачених законом умов відповідальності за заподіяну шкоду (загальні умови), а саме наявність моральної шкоди як наслідку порушення особистих немайнових прав або посягання на інші нематеріальні блага; неправомірні рішення, дії чи бездіяльність заподіювача шкоди; причинний зв`язок між неправомірною поведінкою і моральною шкодою; вина заподіювача шкоди. При цьому, обов`язок доведення наявності підстав для відшкодування моральної шкоди покладається на особу, що вимагає її відшкодування, що відповідає змісту ст.ст. 12, 81 ЦПК України. У даному випадку моральна шкода, завдана позивачу полягала у душевних стражданнях, які виразились у її емоційному стресі, негативних емоціях, переживаннях з приводу залиття та пошкодження квартири, яка стала непридатною для використання без проведення ремонту, яких вона зазнала у зв`язку із пошкодженням її майна (п. 3 ст. 23 ЦК України). Таким чином, виходячи із засад розумності та справедливості, суд вважає за необхідне та можливе відшкодувати позивачу моральну шкоду у розмірі 2000 грн. за їх вимушене проживання у квартирі, яка перебуває у неналежному санітарному стані та умови проживання , у якій у зв`язку з перезволоженням є неприйнятними, за зміну звичного укладу життя, що безсумнівно, є негативними явищами. Відповідно до ч.1 п.п.3,4 ст.376 ЦПК підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: п.3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; п.4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, не застосування закону, який підлягав застосуванню. Відповідно до ст.141 ЦПК судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. У разі задоволення позову-на відповідача (ч.2 п.1 ст.141 ЦПК). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення. (ч.5 ст.268 ЦПК). Керуючись ст. 374 ч.1п.2; ст.376 ч.1 п.п.3,4; ст.383; ст.384; ст.ст.389-391 ЦПК України,-суд апеляційної інстанції,- п о с т а н о в и в : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволити частково. Рішення Самбірського міськрайонного суду Львівської області від 11 січня 2022 року скасувати. Ухвалити нове рішення. Позовні вимоги ОСОБА_1 задоволити частково. Стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса проживання: АДРЕСА_7 , адреса реєстрації АДРЕСА_2 ) на користь ОСОБА_1 відшкодування внаслідок залиття та пошкодження її квартири в розмірі 43 263 грн. 00 коп. (сорок три тисячі двісті шістдесят три гривні 00 коп.), з яких 37 063 грн. 00 коп. - майнова шкода, завдана внаслідок залиття квартири, 2 000 грн. 00 коп. - моральна шкода, 4 200 грн. 00 коп. - витрати на проведення будівельно-технічної експертизи. Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір за позовом майнового характеру в розмірі 840 (вісімсот сорок) гривень 80 коп. Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір за подання апеляційної скарги в розмірі 1488(одна тисяча чотириста вісімдесят вісім) гривень 60 коп. Постанова набирає законної сили з дня прийняття, може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови в порядку, визначеному ст. ст. 389-391 ЦПК України. Головуючий Ю.Р.Мікуш Судді: Т.І.Приколота Р.В.Савуляк