Постанова Івано-Франківський апеляційний суд № 914/1174/2012

Справа № 914/1174/2012 Провадження № 22-ц/4808/597/22 Головуючий у 1 інстанції Калиновський М.М. Суддя-доповідач Пнівчук ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 05 травня 2022 року м. Івано-Франківськ Івано-Франківський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючої Пнівчук О.В. суддів: Бойчука І.В., Томин О.О. з участю секретаря Максимів Ю.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Снятинського районного суду від 07 лютого 2022 року у справі за скаргою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: приватний виконавець виконавчого округу Івано-Франківської області Безрукий Олег Васильович, Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Форінт» про визнання протиправною та скасування постанови приватного виконавця, в с т а н о в и в: У липні 2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду із скаргою на постанову приватного виконавця ВП №65815802 від 15.06.2021року. Вважала, що дії приватного виконавця з приводу відкриття виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа № 914/1174/2012 від 13 листопада 2013 року виданого Снятинським районним судом на примусове виконання рішення у справі №914/1174/2012 є неправомірними, а сама постанова про відкриття виконавчого провадження ВП № 65815802 від 15 червня 2021 року є протиправною і такою, що підлягає скасуванню. Рішенням Апеляційного суду Івано-Франківської області від 11.09.2013 року у справі №914/1174/2012 скасовано рішення Снятинського районного суду від 25.07.2012 року та ухвалено нове, яким задоволено вимоги ПАТ «Райффайзен Банк Аваль», стягнуто з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в солідарному порядку на користь банку заборгованість за Кредитним договором №010/14-10-597G109 від 20.08.2007 року, яка складається з: 52115,4 доларів США, що становить в гривневому еквіваленті 416532,33 грн.; 3499,96 доларів США, що становить 27973,43 грн. заборгованості по відсотках за користування кредитними коштами; 115,15 доларів США пені, що становить 888,37 грн., а всього 445394,13 грн. В погашення даної заборгованості також постановлено звернути стягнення на п`ятикімнатну квартиру загальною площею 154,3 кв.м., яка розташована по АДРЕСА_1 , та на нежитлове приміщення №3 (магазин), розташоване за тією ж адресою, шляхом проведення прилюдних торгів з початковою ціною названих об`єктів, яка складеться на момент продажу цих об`єктів нерухомого майна згідно їх експертної оцінки. Також постановлено стягнути з відповідачів судовий збір порівну в сумі 3441,00 грн. На виконання рішення апеляційного суду Снятинським районним судом видано виконавчий лист № 914/1174/2012 від 13 листопада 2013 року, що знаходився на виконанні Снятинського районного відділу ДВС ГТУЮ в Івано-Франківській області. Ухвалою Апеляційного суду Івано-Франківської області від 14.04.2016 року було відмовлено в задоволенні заяви ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» про роз`яснення рішення суду від 11.09.2013 року щодо того, яку саме суму та валюту було присуджено до стягнення при ухваленні даного рішення. Вважає, що тим самим суд підтвердив, що загальна сума заборгованості, що підлягає стягненню з відповідачів, складає 445394,13 грн. Зазначає, що заборгованість згідно рішення Апеляційного суду Івано-Франківської області від 11.09.2013 року в сумі 445394,13 грн. нею погашена в повному обсязі, що підтверджується довідкою Снятинського районного відділу ДВС від 04.12.2019 року, а отже зобов`язання перед стягувачем вона виконала і підстави для відкриття виконавчого провадження відсутні. Ухвалою Снятинського районного суду від 07 лютого 2022 року у задоволенні скарги ОСОБА_2 відмовлено. Відмовляючи у задоволенні скарги, суд першої інстанції виходив з того, що наявна непогашена часткова заборгованість, яка підлягає примусовому виконанню, доказів виконання судового рішення по справі скаржником не надано, доводи скаржниці викладені у даній скарзі містять посилання на факти, що вже були предметом дослідження й оцінки судом, який їх обґрунтовано спростував, тому оскаржувана постанова приватного виконавця ВП №65815802 від 15.06.2021 року про відкриття виконавчого провадження є законною та такою, що відповідає вимогам Закону України «Про виконавче провадження». Не погоджуючись із ухвалою суду, ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу, вважає ухвалу постановленою з порушенням норм матеріального та процесуального права. Зазначає, що відкриваючи виконавче провадження приватний виконавець Івано-Франківського округу Безрукий О.В. фактично змінив резолютивну частину рішення суду. Заборгованість перед стягувачем погашена в повному розмірі, про що свідчить довідка Снятинського РВ ДВС від 04.12.2019 року №12.10-36/625. Вважає, що в межах виконавчого провадження №41576255, що знаходилося на виконанні Снятинського РВ ДВС, стягнення заборгованості проводилося в національній валюті і ніяких перерахунків в долари США не виконувалося. При цьому облік заборгованості виконавчою службою в іноземній валюті не здійснювався і в постанові про повернення виконавчого документа стягувачеві від 17 вересня 2019 року, залишок заборгованості в доларах США не визначався і не вказувався. Правомірність дій державного виконавця щодо обліку та стягнення з неї заборгованості в національній валюті ні первісним кредитором, ні новим кредитором не оскаржувалися. Також постанова державного виконавця про повернення виконавчого документа стягувачеві ВП №41576255 від 17 вересня 2019 року не оскаржувалась. Також зазначає, що на повернутому стягувачу виконавчому листі відсутня відмітка про залишок заборгованості перед стягувачем, що унеможливлює відкриття виконавчого провадження. Просить скасувати ухвалу Снятинського районного суду від 07 лютого 2022 року та постановити нову, якою задовольнити вимоги скарги, визнати протиправною та скасувати постанову приватного виконавця Безрукого О.В. ВП №65815802 від 15 червня 2021 року. ТОВ «ФК «Форінт» подало відзив на апеляційну скаргу, вважає доводи апеляційної скарги безпідставними та необґрунтованими. Вказує, що суд ухвалив рішення про стягнення грошової суми саме в іноземній валюті доларах США, що неодноразово підтверджується висновками Великої Палати Верховного суду. 17.09.2019 року головним державним виконавцем Маковійчуком І.П. в межах виконавчого провадження №41576255 було винесено постанову про повернення виконавчого документу стягувачу на підставі п. 1 ч. 1 ст. 37 ЗУ «Про виконавче провадження» із зазначенням про те, що по даному виконавчому листу стягнуто та перераховано стягувачу 445394,13 грн. боргу та стягнуто виконавчий збір в сумі 30600,00 грн. Тобто державний виконавець підтвердив наявність заборгованості за даним виконавчим листом саме у валюті стягнення (у доларах США) та повернув виконавчий лист на підставі п. 1 ч. 1 ст. 37 ЗУ «Про виконавче провадження» з правом повторного пред`явлення його до виконання, а не на підставі п. 9 ч. 1 ст. 39 даного Закону, яка такого права не передбачає. Таким чином у результаті вчинення виконавчих дій Снятинським РВ ДВС з боржника стягнено за вказаним виконавчим листом 445394,13 грн, які перераховано стягувачу в рахунок погашення боргу в сумі 16937,09 доларів США в еквіваленті по курсу НБУ на дату надходження кожного платежу. Вважає, що ОСОБА_2 має непогашену заборгованість перед ТОВ «ФК «Форінт» в сумі 38793,42 доларів США, яка має бути повернена у тій валюті, в якій кошти були видані позичальнику, тобто у доларах США. Зазначає, що аналогічні доводи та докази ОСОБА_2 неодноразово були досліджені районним, апеляційним та касаційним судами, в результаті чого винесені обґрунтовані рішення. Вважає, що дії скаржника свідчать про зловживання нею своїми процесуальними правами та перешкоджають виконанню рішення суду. Апелянт ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилася, про час та місце слухання справи повідомлена належним чином. Приватний виконавець приватного округу Івано-Франківської області Безрукий О.В. та представник стягувача ТОВ «ФК «Форінт» - Тістик Р.Б. в судовому засіданні заперечили доводи апеляційної скарги. Заслухавши суддю-доповідача, пояснення приватного виконавця та представника ТОВ «ФК «Форінт», дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав. Статтею 263 ЦПК України передбачено, що законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Ухвала суду вказаним вимогам відповідає. Судом встановлено, що рішенням Апеляційного суду Івано-Франківської області від 11.09.2013 року було скасовано рішення Снятинського районного суду від 25.07.2012 року у справі №914/1174/2012 та ухвалено нове, яким задоволено позовні вимоги ПАТ «Райффайзен Банк Аваль». Стягнуто з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в солідарному порядку на користь банку заборгованість за Кредитним договором №010/14-10-597G109 від 20.08.2007 року, яка складається з: 52115,4 доларів США, що становить в гривневому еквіваленті 416532,33 грн.; 3499,96 доларів США, що становить 27973,43 грн. заборгованості по відсотках за користування кредитними коштами; 115,15 доларів США пені, що становить 888,37 грн., а всього 445394,13 грн. В погашення даної заборгованості також постановлено звернути стягнення на п`ятикімнатну квартиру загальною площею 154,3 кв.м., яка розташована по АДРЕСА_1 , та на нежитлове приміщення №3 (магазин), розташоване за тією ж адресою, шляхом проведення прилюдних торгів з початковою ціною названих об`єктів, яка складеться на момент продажу цих об`єктів нерухомого майна згідно їх експертної оцінки. Також постановлено стягнути з відповідачів судовий збір порівну в сумі 3441,00 грн. Ухвалою Апеляційного суду Івано-Франківської області від 14.04.2016 року в задоволенні заяви ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» про роз`яснення вищевказаного рішення апеляційного суду відмовлено. Встановлено також, що згідно копії Довідки Снятинського районного відділу ДВС ГТУЮ в Івано-Франківській області №12.10-36/625 від 04.12.2019 року по виконавчому листу №914/1174/2012 від 13.11.2013 року про стягнення боргу з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Форінт» (правонаступника ПАТ «Райффайзен Банк Аваль») оплачено 445394,13 грн. боргу та 30600 грн. виконавчого збору на користь держави. Згідно виконавчого провадження №60093916 боржницею оплачено виконавчий збір в сумі 13939,41 грн. на користь держави. Рішенням Снятинського районного суду від 07.05.2019 року відмовлено в задоволенні позову ОСОБА_1 до ПАТ «Райффайзен Банк Аваль», ТОВ «ФК «Форінт», треті особи: приватний нотаріус Снятинського районного нотаріального округу Григорець М.Ф., Снятинський районний відділ ДВС, про визнання договору іпотеки припиненим . Ухвалою Снятинського районного суду від 27.01.2020 року, залишеною без змін постановою Івано-Франківського апеляційного суду від 16.07.2020 року, відмовлено в задоволенні заяви ОСОБА_2 про визнання виконавчого листа №914/1174/2012 таким, що не підлягає виконанню. Ухвалою Верховного Суду від 19.08.2020 року відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_2 на постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 16.07.2020 року. 13 листопада 2019 року приватним виконавцем виконавчого округу Івано-Франківській області Безруким О.В. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №60600146 про примусове виконання виконавчого листа №914/1174/2012, виданого 13.11.2013 року. Ухвалою Снятинського районного суду Івано-Франківської області від 25 лютого 2021 року, залишеною без змін постановою Івано-Франківського апеляційного суду від 09 серпня 2021 року, відмовлено ОСОБА_2 у задоволенні скарги про визнання незаконною та скасування постанови про відкриття виконавчого провадження №60600146 про примусове виконання виконавчого листа №914/1174/2012, виданого 13.11.2013 року. Ухвалою Верховного Суду від 30 листопада 2021 року відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Снятинського районного суду Івано-Франківської області від 25 лютого 2021 року та постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 09 серпня 2021 року. 15 червня 2021 року приватним виконавцем виконавчого округу Івано-Франківській області Безруким О.В. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №65815802 про примусове виконання виконавчого листа №914/1174/2012, виданого 13.11.2013 року. Згідно з частиною третьою статті 3 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Згідно з пунктом 9 частини третьої статті 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов`язковість рішень суду. Суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку (стаття 129 1 Конституції України). Відповідно до статті 1 Закону України Про виконавче провадження виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню. Пунктом 1 частиною першою статті 3 Закону України Про виконавче провадження передбачено, що підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України. Виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії (частина 1 статті 18 Закону України Про виконавче провадження ). Відповідно до вимог статті 26 Закону України Про виконавче провадження виконавець зобов`язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред`явлення виконавчого документа до виконання і цей документ відповідає вимогам передбаченим цим Законом. Перелік умов, при яких виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання, визначений частиною 4 статті 4 Закону України Про виконавче провадження . У разі відсутності підстав для повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття його до виконання виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження (пункт 5 розділу ІІІ Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України 02 квітня 2012 року № 512/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України 29 вересня 2016 року № 2832/5). Згідно частиною 3 статті 49 Закону України Про виконавче провадження у разі обчислення суми боргу в іноземній валюті виконавець у результаті виявлення у боржника коштів у відповідній валюті стягує такі кошти на валютний рахунок органу державної виконавчої служби, а приватний виконавець - на відповідний рахунок приватного виконавця для їх подальшого перерахування стягувачу. У разі виявлення коштів у гривнях чи іншій валюті виконавець за правилами, встановленими частинами першою і другою цієї статті, дає доручення про купівлю відповідної валюти та перерахування її на валютний рахунок органу державної виконавчої служби, а приватний виконавець - на відповідний рахунок приватного виконавця. Як неодноразово встановлено судами, ухвалюючи рішення від 11 вересня 2013 року про стягнення боргу з ОСОБА_2 на користь ПАТ «Райффайзен Банк Аваль», Апеляційний суд Івано-Франківської області визначив суму боргу в іноземній валюті з її відображенням в еквіваленті у гривні за офіційним курсом Національного Банку України станом на день ухвалення. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 373/2054/16-ц (провадження № 14-446цс18) зазначено, що у разі отримання у позику іноземної валюти позичальник зобов`язаний, якщо інше не передбачене законом чи договором, повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики), тобто таку ж суму коштів у іноземній валюті, яка отримана у позику. Тому як укладення, так і виконання договірних зобов`язань в іноземній валюті, зокрема позики, не суперечить чинному законодавству. Суд має право ухвалити рішення про стягнення грошової суми в іноземній валюті, при цьому з огляду на положення частини першої статті 1046 ЦК України, а також частини першої статті 1049 ЦК України належним виконанням зобов`язання з боку позичальника є повернення коштів у строки, у розмірі та саме у тій валюті, яка визначена договором позики, а не в усіх випадках та безумовно в національній валюті України. Крім того, схожі за змістом висновки про можливість ухвалення судом рішення про стягнення боргу в іноземній валюті містяться й у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року в справі № 14-134цс18. В ухвалі від 30 листопада 2021 року в даній справі Верховний Суд зазначив, що правильними є висновки судів попередніх інстанцій про те, що стягнення на підставі виконавчого листа повинно проводитись у доларах США. Крім того, вказане питання вже неодноразово було предметом судового дослідження в ухвалах Снятинського районного суду Івано-Франківської області від 27 січня 2020 року та 25 лютого 2021 року та постановах Івано-Франківського апеляційного суду від 16 липня 2020 року та 09 серпня 2021 року, які набрали законної сили. Разом з тим, як встановлено судами, що зі змісту копії довідки Снятинського районного відділу ДВС ГТУЮ в Івано-Франківській області № 12.10-36/625 від 04 грудня 2019 року, на яку в своїй скарзі до суду першої інстанції та апеляційній скарзі посилається ОСОБА_2 , не вбачається, що нею повністю виконано рішення суду від 11 вересня 2013 року, а лише зазначено про сплату боргу в сумі 445 394,13 грн. Згідно зі статтею 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи. Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги (частина третя статті 451 ЦПК України). З урахуванням викладеного та приймаючи до уваги обставини справи, апеляційний суд приходить до висновку, що скарга ОСОБА_2 не підлягає до задоволення, оскільки обставини на які посилається заявник не знайшли свого підтвердження та неодноразово були предметом розгляду судів апеляційної та касаційної інстанції. Інші доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, а зводяться до незгоди заявника із висновками суду, в основному направлені на переоцінку доказів, яким суд першої інстанції дав належну правову оцінку. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення. За змістом статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Оскільки оскаржувана ухвала суду постановлена з додержанням вимог норм матеріального та процесуального права, то підстави для її скасування відсутні. Керуючись ст.ст. 374, 375, 381-384, 389, 390 ЦПК України, суд п о с т а н о в и в : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 без задоволення, а ухвалу Снятинського районного суду від 07 лютого 2022 року без зміни. Постанова суду набирає законної сили з дня її прийняття, однак може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Повний текст постанови складено 06 травня 2022 року. Головуюча О.В. Пнівчук Судді: І.В. Бойчук О.О. Томин