Постанова 4813 № 522/19891/16-ц

Номер провадження: 22-ц/813/4390/22 Номер справи місцевого суду: 522/19891/16-ц Головуючий у першій інстанції Павлик І. А. Доповідач Комлева О. С. ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 05.05.2022 року м. Одеса Одеський апеляційний суд у складі: головуючого-судді Комлевої О.С., суддів: Гірняк Л.А., Сегеди С.М., з участю секретаря Шлапак А.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ассісто» на ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 14 липня 2021 року, постановлену під головуванням судді Павлик І.А., у цивільній справі за поданням приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Щербакова Юрія Сергійовича про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника ОСОБА_1 без вилучення паспортного документа, стягувач товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ассісто», - в с т а н о в и в: У липні 2021 року приватний виконавець виконавчого округу Одеської області Щербаков Ю.С. звернувся до суду з поданням про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника ОСОБА_1 без вилучення паспортного документа, стягувач товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ассісто» (далі ТОВ «ФК «Ассісто»), в якому просив тимчасово обмежити у праві виїзду за кордон без вилучення паспорта громадянина України ОСОБА_1 до погашення заборгованості за виконавчим документом. У обґрунтування свого подання приватний виконавець зазначив, що на виконанні у приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Щербакова Ю.С. знаходиться виконавче провадження № 64281029 з виконання виконавчого листа від 26.09.2018 року № 522/19891/16, виданого Приморським районним судом у місті Одесі про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Всеукраїнський Акціонерний Банк» заборгованості за кредитним договором від 11.09.2016 року № 26/06ю у розмірі 554 482,25 дол. США, що в перерахунку на національну грошову одиницю України складає 14 341 359,02 грн. Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 09.07.2020 року у справі № 522/19891/16-ц замінено сторону стягувана ПАТ «Всеукраїнський Акціонерний Банк» на його правонаступника ТОВ «ФК «Асісто». 25.01.2021 року приватним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 64281029, яку рекомендованим листом направлено боржнику, також, з метою забезпечення реального виконання рішення суду 25.01.2021 року та 26.02.2021 року винесено постанови про арешт майна та коштів боржника у межах суми звернення стягнення, про що боржник повідомлений належним чином. 16.03.2021 року приватним виконавцем на адресу боржника рекомендованим листом направлено виклик № 2011, яким зобов`язано боржника з`явитися до виконавця та надати документи і відомості, згідно з зазначеним у виклику переліком, проте боржник до приватного виконавця не з`явився та вимоги не виконав, про що було складено акт від 23.03.2021 року. Приватний виконавець вважає, що боржник ігнорує законні вимоги та ухиляється від виконання рішення суду, оскільки всю суму боргу на користь стягувача не сплатив та жодних дій для реального, фактичного та в повному обсязі виконання рішення суду не вчинив. Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 14 липня 2021 року у задоволенні подання приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Щербакова Ю.С. відмовлено. Не погодившись з ухвалою суду, ТОВ «ФК «Ассісто» звернулося до суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу суду скасувати, постановити нове рішення про задоволення подання, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права. В обґрунтування своєї апеляційної скарги апелянт зазначає, що судом першої інстанції не досліджені належним чином надані докази на підтвердження ухилення боржника від виконання судового рішення, що призвело до постановлення необґрунтованого рішення. Відзиву до суду надано не було. Учасники справи про призначене судове засідання на 04 травня 2022 року були сповіщені належним чином (а.с. 105, 108-110). Заяв, або клопотань про відкладення розгляду справи від учасників справи до суду не надходило. Частиною 2 статті 372 ЦПК України передбачено, що неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. Апеляційний суд з метою дотримання строків розгляду справи, вважає можливим слухати справу у відсутність сторін, які своєчасно і належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи. У відповідності до ч. 5 ст. 268 ЦПК України, датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення (05 травня 2022 року). Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, законність і обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, оскільки ухвала суду постановлена з дотриманням норм матеріального та процесуального права. Відповідно до ст. 375ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. З матеріалів справи вбачається, що на виконанні у приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Щербакова Ю.С. знаходиться виконавче провадження № 64281029 з виконання виконавчого листа від 26.09.2018 року № 522/19891/16, виданого Приморським районним судом у м. Одесі про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Всеукраїнський Акціонерний Банк» заборгованості за кредитним договором від 11.09.2016 року № 26/06ю у розмірі 554 482,25 дол. США, що в перерахунку на національну грошову одиницю України складає 14 341 359,02 грн. Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 09.07.2020 року у справі № 522/19891/16-ц замінено сторону стягувана ПАТ «Всеукраїнський Акціонерний Банк» на його правонаступника ТОВ «ФК «Асісто». 25.01.2021 року приватним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 64281029, яку рекомендованим листом направлено боржнику. Окрім цього, з метою забезпечення реального виконання рішення суду 25.01.2021 року та 26.02.2021 року винесено постанови про арешт майна та коштів боржника у межах суми звернення стягнення, про що боржник повідомлений належним чином. 16.03.2021 року приватним виконавцем на адресу боржника: АДРЕСА_1 рекомендованим листом направлено виклик № 2011, яким зобов`язано боржника з`явитися до виконавця 23.03.2021 року о 10:30 та надати документи і відомості, згідно з зазначеним у виклику переліком. Боржник у зазначений час та дату не з`явився та законні вимоги приватного виконавця не виконав, про що складено акт від 23.03.2021 року. Вжитими приватним виконавцем заходами встановлено, що за боржником ліквідного рухомого та нерухомого майна не зареєстровано, коштів на виявлених рахунках у банківських установах в розмірі, достатньому для задоволення вимог стягувана недостатньо. Окрім того, він офіційно ніде не працює, пенсію не отримує. Таким чином, боржник фактично ігнорує законні вимоги приватного виконавця та ухиляється від виконання рішення суду. Більш того, викликом приватного виконавця боржника повідомлено, що у разі неявки у вказану дату та час, у відповідності до вимог чинного законодавства, буде підготовлено та подано подання до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України. Звертаючись до суду з поданням, приватний виконавець зазначив, що з дати набрання законної сили рішення суду та станом на день звернення до суду з поданням, боржник всю суму боргу на користь стягувана не сплатив, жодних дій для реального, фактичного та в повному обсязі виконання рішення суду не вчинив, що вказує на ухилення від виконання рішення суду. Також, в порушення п. 3 ч. 5 ст. 19 Закону України «Про виконавче провадження» боржником не було надано декларацію про доходи та майно, про рахунки в банках чи інших фінансових установах, про майно, що перебуває в заставі (іпотеці) або в інших осіб, чи про кошти та майно, належні йому від інших осіб. Про обставини, що перешкоджають проведенню виконавчих дій (хвороба сторони виконавчого провадження, відрядження сторони виконавчого провадження, стихійне лихо тощо) або про інші підстави, внаслідок виникнення яких боржник був позбавлений можливості скористатися правами, наданими йому Законом України «Про виконавче провадження» та які можуть бути підставою для відкладення виконавцем проведення виконавчих дій боржник не повідомив та з письмовими заявами до виконавця не звертався. На підтвердження вимог подання, приватним виконавцем були надані наступні документи: - відповіді від 26.02.2021 року з АТ «ПроКредит Банк», ПАТ «Банк Восток», ПАТ КБ «Індустріалбанк», АТ «ТАСкомбанк», АТ «ОКСІ банк», АТ «Універсал Банк», відповідно до яких накладення арешту повернуто без виконання та з АТ КБ «ПриватБанк», у якому арешт накладений, однак не достатньо коштів для виконання постанови; - відповідь від 26.01.2021 року № 1068551060 на запит від 25.01.2021 року № 94990685 до Пенсійного фонду України про осіб-боржників, які отримують пенсії, згідно якої в результаті обробки запиту інформацію не знайдено; - відповідь на запит від 25.01.2021 року № 94990694 до Міністерства внутрішніх справ України щодо зареєстрованих за боржником транспортних засобів, згідно якої в результаті обробки запиту відсутні дані про зареєстровані за боржником транспортні засоби; - відповідь на запит від 25.01.2021 року № 94990692 до Державної фіскальної служби України про джерела отримання доходів боржника фізичної особи, згідно якої фізичну особу або фізичну особу-підприємця знято з обліку у контролюючих органах; - відповідь Головного центру обробки спеціальної інформації державної прикордонної служби України щодо перетинання державного кордону України, лінії розмежування в межах Донецької та Луганської областях та тимчасово окупованої території АР Крим, згідно якої ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 , у 2018 році двічі виїжджав та в`їжджав з та на територію України на нетривалий час. Відмовляючи у задоволенні подання приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Щербакова Ю.С. про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника ОСОБА_1 без вилучення паспортного документа, суд першої інстанції виходив із того, що приватним виконавцем не надано необхідних доказів, які б у сукупності свідчили про ухилення боржника від виконання рішення суду, а також, що вирішення питання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника без вилучення паспортного документа сприятиме забезпеченню виконання судового рішення. Колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції з огляду на таке. Відповідно до ч.ч. 1, 3, 4 ст. 441 ЦПК України тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути застосоване судом як захід забезпечення виконання судового рішення. Суд може постановити ухвалу про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи, яка є боржником за невиконаним нею судовим рішенням або рішенням інших органів (посадових осіб), якщо така особа ухиляться від виконання зобов`язань, покладених на неї відповідним рішенням, на строк до виконання зобов`язань за рішенням, що виконується у виконавчому проваджені. Ухвала про тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути постановлена судом за місцем виконання відповідного рішення за поданням державного або приватного виконавця. Суд негайно розглядає таке подання без повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного (приватного) виконавця. Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України за винятком обмежень, які встановлюються законом (ст. 33 Конмтитуції України). Порядок здійснення права громадян України на виїзд і в`їзд в Україну, оформлення документів для зарубіжних поїздок, визначення випадків тимчасового обмеження права громадян на виїзд з України і порядок розв`язання спорів у цій сфері встановлюється Законом України «Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України. Так, відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 6 цього Закону право громадянина України на виїзд з України може бути тимчасово обмежено у випадку коли він ухиляється від виконання зобов`язань, покладених на нього судовим рішенням або рішенням інших органів (посадових осіб), що підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому законом, - до виконання зобов`язань або сплати заборгованості зі сплати аліментів. З аналізу наведених правових норм слідує, що юридичні санкції у вигляді тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України настають не за наявністю факту невиконання зобов`язань, а за ухилення від їх виконання, тому з метою всебічного і повного з`ясування всіх обставин справи, встановлення дійсних прав та обов`язків учасників спірних правовідносин, підлягає з`ясуванню судом, чи дійсно особа свідомо не виконувала належні до виконання зобов`язання у повному обсязі або частково. Слід зазначити, що право виконавця на звернення з поданням до суду про тимчасове обмеження у праві виїзду за кордон виникає лише у разі ухилення боржника від покладених на нього рішенням суду зобов`язань, тобто наявність лише самого зобов`язання не наділяє приватного виконавця правом на звернення до суду з поданням про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за кордон. Відповідно до ст. 2 Протоколу № 4 до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожен, хто законно перебуває на території будь-якої держави має право вільно пересуватися і вільно вибирати місце проживання в межах цієї території. Кожен є вільним залишати будь-яку країну, включно зі своєю власною. На здійснення цих прав не можуть бути встановлені жодні обмеження, крім тих, що передбачені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної чи громадської безпеки, для підтримання публічного порядку, запобігання злочину, для захисту здоров`я чи моралі або з метою захисту прав і свобод інших осіб. Також ст. 12 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права передбачено, що кожна людина має право покидати будь-яку країну, включаючи свою власну. Згадані вище права не можуть бути об`єктом ніяких обмежень, крім тих, які передбачено законом, які є необхідними для охорони державної безпеки, громадського порядку, здоров`я чи моральності населення або прав і свобод інших і є сумісними з іншими правами, визначеними в цьому Пакті. Оскільки, приватним виконавцем не були надані належні докази ухилення боржника від виконання судового рішення, суд дійшов вірного висновку про відмову у задоволенні подання приватного виконавця про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника ОСОБА_1 за його необґрунтованістю. Судове рішення відповідає вимогам ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, оскільки судові процедури повинні бути справедливими і розумними як до відповідача, так і до позивача. Доводи апеляційної скарги ТОВ «ФК «Ассісто»про те, що судом першої інстанції не досліджені належним чином надані докази на підтвердження ухилення боржника від виконання судового рішення, що призвело до постановлення необґрунтованого рішення, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки судом були оцінені надані приватним виконавцем докази на підтвердження вимог подання у відповідності до яких не встановлено будь-яких свідомих дій боржника, які б свідчили про ухилення ОСОБА_1 від покладених на нього рішенням суду зобов`язань. При цьому судом було враховано, що до матеріалів справи приватним виконавцем додано лише докази направлення боржнику постанови про відкриття виконавчого провадження від 25.01.2021 року ВП № 64281029, натомість в матеріалах справи відсутні відомості про те, що боржник ОСОБА_1 був належним чином повідомлений про дату та час явки до приватного виконавця, а акт приватного виконавця від 23.03.2021 року, складений на підтвердження неявки боржника до виконавця, складний за відсутності осіб, які б могли підтвердити даний факт, а накладений АТ КБ «ПриватБанк» арешт на рахунки боржника свідчить про те, що вчиняються дії, спрямовані на виконання рішення суду. Колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги зводяться до переоцінки доказів та незгоди апелянта із висновками суду першої інстанції щодо встановлених обставин справи, проте повноваження суду апеляційної інстанції стосовно перегляду мають реалізовуватись для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду (пункт 42 рішення у справі «Пономарьов проти України» (Заява № 3236/03). Інші доводи апеляційної скарги також не є суттєвими, та такими, що не підлягають задоволенню. Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Суд апеляційної інстанції враховує положення практики Європейського Суду з прав людини про те, що право на обґрунтоване рішення не вимагає детальної відповіді судового рішення на всі доводи, висловлені сторонами. Крім того, воно дозволяє вищим судам просто підтверджувати мотиви, надані нижчими судами, не повторюючи їх (справа «Гірвісаарі проти Фінляндії», п. 32). Пункт 1ст. 6 Конвенції не вимагає більш детальної аргументації від апеляційного суду, якщо він лише застосовує положення для відхилення апеляції відповідно до норм закону як такої, що не має шансів на успіх, без подальших пояснень (Burgandothers v. France (Бюрг та інші проти Франції), (dec.); Gorou v. Greece (no. 2) (Гору проти Греції №2) [ВП], § 41). Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції та не дають підстав для висновку про порушення судом норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи. Таким чином, ухвала суду першої інстанції постановлена з дотриманням норм матеріального та процесуального права і підстави для її скасування відсутні. На підставі ч.1 ст.375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 375, 381-384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд, - п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ассісто» залишити без задоволення. Ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 14 липня 2021 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення. Повний текст судового рішення складений 05 травня 2022 року. Головуючий ______________________________________ О.С. Комлева Судді ______________________________________ Л.А. Гірняк ______________________________________ С.М. Сегеда