Ухвала КЦС ВС № 461/5117/17

Ухвала 28 квітня 2022 року м. Київ справа № 461/5117/17 провадження № 61-3714ск22 Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Карпенко С. О., розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Кецко Володимир Ярославович, на постанову Львівського апеляційного суду від 17 лютого 2022 року у справі за позовом ОСОБА_2 , правонаступниками якої є ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , до Львівської міської ради, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , про встановлення додаткового строку для прийняття спадщини, ВСТАНОВИВ: 22 квітня 2022 року подана касаційна скарга ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Кецко В. Я., на постанову Львівського апеляційного суду від 17 лютого 2022 року, повний текст якої складено 28 лютого 2022 року. Відповідно до частини третьої статті 3 Цивільного процесуального кодексу (далі - ЦПК) України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Відповідно до статті 390 ЦПК Україникасаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині третій статті 394 цього Кодексу. Касаційна скарга містить клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження судового рішення обґрунтоване тим, що постанову суду апеляційної інстанції заявником отримано 25 березня 2022 року. На підтвердження зазначеного ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Кецко В. Я., надано копію конверта, в якому апеляційним судом направлено копію оскаржуваної постанови. Вирішуючи питання про поновлення пропущеного строку, касаційний суд враховує, що оцінка поважності причин пропуску строку має здійснюватися індивідуально у кожній справі, а будь-які причини не можуть розцінюватися як абсолютна підстава для його поновлення. Поновленню підлягає лише строк, який пропущений з об`єктивних і, які не залежали від волі та поведінки особи, причин. Якщо строк поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності. Розглянувши клопотання, касаційний суд дійшов висновку, щовказана заявником причина пропуску строку на касаційне оскарження судового рішення свідчить про пропуск процесуального строку з поважних причин. Встановлені обставини є підставою для задоволення клопотання і поновлення ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Кецко В. Я., строку на касаційне оскарження постанови Львівського апеляційного суду від 17 лютого 2022 року. Частиною другою статті 389 ЦПК України визначено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. Відповідно до пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга, з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав). У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні. У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду. Оскаржуючи судові рішення, зазначені у пункті 1 частини першої статті 389 ЦПК України, у касаційній скарзі обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення норм процесуального права має обов`язково наводитись у взаємозв`язку із посиланням на відповідний пункт (пункти) частини другої статті 389 ЦПК України як на підставу для касаційного оскарження судових рішень. Підставою касаційного оскарження судового рішення заявник визначає пункти 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України. Також підставою касаційного оскарження постанови Львівського апеляційного суду від 17 лютого 2022 року заявник вказує необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду від 2 червня 2021 року у справі № 155/1584/18 та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні (пункт 2 частини другої статті 389 ЦПК України). У випадку визначення підставою касаційного оскарження судового рішення пункт 2 частини другої статті 389 ЦПК України, касаційна скарга має містити обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні, із чіткою вказівкою на норму права (абзац, пункт, частина статті), а також зазначенням такого правового висновку, описом правовідносин та змістовного обґрунтування мотивів такого відступлення. Вказаний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 12 листопада 2020 року у справі № 904/3807/19. Проте касаційна скарга ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Кецко В. Я., в частині визначення підставою касаційного оскарження судового рішення пункт 2 частини другої статті 389 ЦПК Українине відповідає зазначеним вимогам закону. За таких обставин заявнику необхідно подати до Верховного Суду виправлену касаційну скаргу, оформлену у відповідності до вимог статті 392 ЦПК України, та надати копії цієї скарги відповідно до кількості учасників справи. Оскільки касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 ЦПК України, вона відповідно до частини другої статті 393 ЦПК України залишається без руху. Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України, Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ: Поновити ОСОБА_1 строк на касаційне оскарження постанови Львівського апеляційного суду від 17 лютого 2022 року у цій справі. Касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Кецко Володимир Ярославович, на постанову Львівського апеляційного суду від 17 лютого 2022 року залишити без руху. Надати заявнику десять днів з дня вручення копії цієї ухвали для усунення зазначених недоліків. У разі невиконання у встановлений судом строк вимог цієї ухвали в частині визначення підстав касаційного оскарження, касаційний суд як підставу касаційного оскарження пункт 2 частини другої статті 389 ЦПК України при вирішенні питання про відкриття касаційного провадження не врахує. Ухвала оскарженню не підлягає. Суддя С. О. Карпенко