Ухвала КЦС ВС № 740/4911/20

Ухвала 25 квітня 2022 року м. Київ справа № 740/4911/20 провадження № 61-17008ск21 Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Карпенко С. О., вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 19 березня 2021 року та постанову Чернігівського апеляційного суду від 22 вересня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Державної казначейської служби України, Головного управління Національної поліції в Чернігівській області про відшкодування моральної шкоди, ВСТАНОВИВ: 18 жовтня 2021 року подана касаційна скарга ОСОБА_1 на рішення Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 19 березня 2021 року та постанову Чернігівського апеляційного суду від 22 вересня 2021 року. Ухвалою Верховного Суду від 4 листопада 2021 року касаційну скаргу залишено без руху та надано заявнику десять днів з дня вручення копії цієї ухвали для усунення зазначених у ній недоліків. Заявнику необхідно було подати до Верховного Суду виправлену касаційну скаргу, оформлену у відповідності до вимог статті 392 Цивільного процесуального кодексу (далі - ЦПК) України. Копія ухвали Верховного Суду від 4 листопада 2021 року направлялася рекомендованим листом із повідомленням про вручення поштового відправлення на адресу, зазначену ОСОБА_1 у касаційній скарзі. Рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення разом із копією зазначеної ухвали повернено до касаційного суду без вручення адресату у зв`язку із закінченням терміну зберігання. Суд касаційної інстанції повторно направив рекомендованим листом із повідомленням про вручення поштового відправлення копію ухвали від 4 листопада 2021 року заявнику та його представнику - адвокату Глазун Т. О. на адресу, зазначену ОСОБА_1 у касаційній скарзі. Копію ухвали суду від 4 листопада 2021 року адвокат Глазун Т. О. отримала 4 лютого 2022 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення. Вручення судової повістки представникові учасника справи вважається врученням повістки і цій особі (частина п`ята статті 130 ЦПК України). Тлумачення змісту вказаної норми дає підстави для висновку, що вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху представникові учасника справи вважається врученням ухвали і цій особі. Будь-яких документів на виконання вимог ухвали Верховного Суду від 4 листопада 2021 року заявник не надав. Відповідно до частини третьої статті 185, частини другої статті 393 ЦПК України у разі невиконання ухвали суду про залишення касаційної скарги без руху вона вважається неподаною та повертається. Згідно з прецедентною практикою Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви (рішення у справах: «Levages Prestations Services v. France» від 23 жовтня 1996 року, Reports 1996-V, p. 1544, § 45; «Brualla Gomez de la Torre v. Spain» від 19 грудня 1997 року). Оскільки заявником недоліки касаційної скарги не усунено, вказане свідчить про невиконання ним вимог ухвали, щоперешкоджає вирішенню питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою і є підставою для визнання касаційної скарги неподаною та повернення її заявнику. Повернення касаційної скарги не перешкоджає повторному зверненню із скаргою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення. Керуючись статтями 185, 393 ЦПК України, Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ: Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 19 березня 2021 року та постанову Чернігівського апеляційного суду від 22 вересня 2021 року вважати неподаною і повернути заявнику. Заявнику надіслати копію ухвали разом з доданими до касаційної скарги матеріалами, іншим учасникам справи надіслати копію ухвали. Ухвала оскарженню не підлягає. Суддя С. О. Карпенко