Ухвала КАС ВС № 160/8467/21

УХВАЛА 05 травня 2022 року м. Київ справа № 160/8467/21 провадження № К/990/9752/22 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Смоковича М. І., суддів: Кашпур О. В., Уханенка С. А., перевіривши касаційну скаргу Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 30 березня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області про стягнення частини грошового забезпечення, в с т а н о в и в : 13 квітня 2022 року зазначену скаргу подано засобами поштового зв`язку. 19 квітня 2022 року зазначена скарга надійшла до суду касаційної інстанції. За правилами частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі. Верховний Суд на підставі частини п`ятої статті 4 Закону України «Про доступ до судових рішень» проаналізував ухвалені у цій справі судові рішення й установив, що позивач, звернувшись до суду з цим позовом, заявив такі вимоги: - визнати протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області в частині ненарахування та невиплати ОСОБА_1 доплати за службу в нічний час за період з грудня 2017 року по грудень 2020 року; - стягнути з Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області заборгованість по грошовому забезпеченню у вигляді доплати за службу в нічний час за період з грудня 2017 року по грудень 2020 року, в сумі 9618 (дев`ять тисяч шістсот вісімнадцять) гривень, без утримання податків та інших обов`язкових платежів. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду міста Києва від 20 липня 2021 року адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області щодо ненарахування та не виплати ОСОБА_1 доплати за службу в нічний час за період з грудня 2017 року по грудень 2020 року. Зобов`язано Головне управління Національної поліції в Дніпропетровській області нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 заборгованість по грошовому забезпеченню у вигляді доплати за службу в нічний час за період з грудня 2017 року по грудень 2020 року. В іншій частині позовних вимог відмовлено. Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 30 березня 2022 року рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20 липня 2021 року скасовано в частині відмови у задоволенні позовних вимог та в цій частині прийнято нове судове рішення, яким стягнуто з Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області на користь ОСОБА_1 заборгованість по грошовому забезпеченню у вигляді доплати за службу в нічний час за період з грудня 2017 року по грудень 2020 року в сумі 9618,00 грн, що визначено без утримання податків та інших обов`язкових платежів. В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін. Не погодившись із рішенням суду апеляційної інстанції відповідач подав касаційну скаргу. У відкритті касаційного провадження необхідно відмовити з таких підстав. Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення. Наведеним конституційним положенням кореспондують приписи статті 14 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» і статті 13 КАС України. Згідно з частиною першою статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом. Водночас пунктом 2 частини п`ятої цієї ж норми процесуального закону обумовлено, що не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково. Своєю чергою, за змістом пункту 1 частини шостої статті 12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є, зокрема, справи щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, окрім справ, в яких позивачами є службові особи, які у розумінні Закону України «Про запобігання корупції» займають відповідальне та особливо відповідальне становище. Аналіз доводів касаційної скарги у сукупності з відображеними в судових рішеннях судів першої й апеляційної інстанцій обставинами справи не дають підстав для висновку про наявність у даному випадку обставин, наведених у підпунктах «а»-«в» пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України. Передбачених підпунктом «г» пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України обставин суд касаційної інстанції не вбачає. Посада публічної служби, яку обіймав позивач та у зв`язку зі звільненням з якої виник цей спір (інспектор-черговий чергової частини відділу моніторингу та інформаційної підтримки Павлоградського районного відділу поліції), не відноситься до категорії службових осіб, які займають відповідальне та особливо відповідальне становище у розумінні Закону України «Про запобігання корупції». Згідно з останнім під службовими особами, які займають відповідальне та особливо відповідальне становище, розуміються, зокрема, керівників державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, юрисдикція яких поширюється на територію одного або кількох районів, міста республіканського в Автономній Республіці Крим або обласного значення, району в місті, міста районного значення, військові посадові особи вищого офіцерського складу. На підставі викладеного Верховний Суд зазначає, що вичерпний перелік судових рішень, які можуть бути оскаржені до касаційного суду, жодним чином не є обмеженням доступу до правосуддя чи перепоною в отриманні судового захисту, а встановлення законодавцем «розумних обмежень» у праві на звернення до касаційного суду не суперечить практиці Європейського суду з прав людини. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню. За наведеного правового врегулювання та обставин справи підстави для відкриття касаційного провадження відсутні. На підставі викладеного, керуючись статтями 328, 333 КАС України, Верховний Суд у х в а л и в : Відмовити у відкритті касаційного провадження за скаргою Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 30 березня 2021 року у справі № 160/8467/21 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області про стягнення частини грошового забезпечення. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена. Суддя-доповідач М. І. Смокович Судді О. В. Кашпур С. А. Уханенко