Постанова КАС ВС № 640/20579/18
від 05.05.2022 · АдміністративнаПОСТАНОВА Іменем України 05 травня 2022 року м. Київ справа №640/20579/18 адміністративне провадження № К/9901/601/20 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: головуючого судді Кравчука В.М., суддів Стародуба О.П., Єзерова А.А., розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Банк Камбіо" на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 15 липня 2019 року (суддя Огурцов О.П.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 19 листопада 2019 року (колегія у складі суддів Ісаєнко Ю.А., Земляної Г.В., Мельничука В.П.) у справі №640/20579/18 за позовом ОСОБА_1 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Банк Камбіо" про визнання протиправними дій, скасування рішення, зобов`язання вчинити дії. І. РУХ СПРАВИ 1. 06.12.2018 ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Банк Камбіо" про: - визнання протиправними дій щодо визнання нікчемним правочину, скасування наказу від 01.06.2018 № 78 в частині визнання нікчемним правочину; - зобов`язання вчинити дії щодо включення позивача до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
2. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 15.07.2019, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 19.11.2019, позов задоволено частково: - визнано протиправною бездіяльність Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Банк Камбіо" щодо невнесення ОСОБА_1 до реєстру вкладників, що мають право на відшкодування коштів за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб в межах гарантованої суми відшкодування; - зобов`язано Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Банк Камбіо" включити ОСОБА_1 до переліку вкладників, які мають право на відшкодування за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб коштів, які обліковуються на картковому рахунку № НОМЕР_1 (в межах гарантованої суми відшкодування - 200000 грн); - в іншій частині позовних вимог відмовлено. 3. 02.01.2020 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга, в якій відповідача просив скасувати рішення судів попередніх інстанцій та ухвалити нове про відмову в задоволенні позову.
4. Ухвалою Верховного Суду від 22.01.2020 було відкрито провадження у справі.
5. Скаржник клопотав про зупинення виконання оскаржуваних рішень, однак ухвалою від 29.11.2021 Верховний Суд відмовив в задоволенні такого клопотання. II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
6. Судами попередніх інстанцій встановлено, що між ОСОБА_1 та Публічним акціонерним товариством "Банк Камбіо" укладено договір від 17.09.2014 №26203310100348 на відкриття та обслуговування поточного рахунку у національній валюті, відповідно до умов якого банк відкриває клієнту поточний рахунок та здійснює його розрахунково-касове обслуговування. 7. 17.09.2014 на рахунок позивача № НОМЕР_1 з рахунку Товариства з обмеженою відповідальність "Весташляхбуд" № НОМЕР_2 перераховано кошти у сумі 195460,00 грн з призначенням: "Надання позики, згідно договору позики (поворотної фінансової допомоги) № ФП-16/09-2014-4 від 16.09.2014".
8. На підставі постанови Правління Національного банку України від 04.12.2014 №782 "Про віднесення Публічного акціонерного товариства "Банк Камбіо" до категорії неплатоспроможних" виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 04.12.2014 № 140 "Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ "Банк Камбіо", згідно з яким з 05.12.2014 запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію в Публічному акціонерному товаристві "Банк Камбіо".
9. Відповідно до постанови Правління Національного банку України від 27.02.2015 №144 "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ "Банк Камбіо" виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 02.03.2015 № 46 "Про початок процедури ліквідації ПАТ "Банк Камбіо" та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку".
10. Згодом на виконання протокольного рішення комісії з питань тимчасових обмежень здійснення неплатоспроможним банком операцій за вкладами від 25.04.2018 № 15 проведена додаткова перевірка правочинів на предмет відповідності таких операцій рішенню виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 13.07.2017 № 111/17, за результатами якої складено акт, яким встановлено відповідність низки операцій ознакам нікчемності правочинів, зокрема, операції, що стосується предмету даного спору.
11. Відповідач 07.06.2018 видаав наказ № 81, яким затверджено вказаний вище акт та застосовано наслідки нікчемності правочинів, зокрема, операцію від 17.09.2014 з перерахування коштів у сумі 195460,00 грин з призначенням: "Надання позики, згідно договору позики (поворотної фінансової допомоги) № ФП-16/09-2014-4 від 16.09.2014", про що повідомлено позивача листом від 14.06.2018 № 22/1163.
12. Не погоджуючись із зазначеними діями та рішеннями відповідача, позивач звернувся до суду. III. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
13. Суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, дійшов висновку, що доводи Уповноваженої особи Фонду про нікчемність договору банківського вкладу (депозиту) не знайшли підтвердження під час вирішення справи. Позивач є вкладником у розумінні приписів статті 2 Закону № 4452-VI, його вклад розміщено на рахунку в Публічному акціонерному товаристві «БАНК КАМБІО», а тому на позивача поширюється дія гарантій відшкодування коштів за вкладом на підставі статті 26 Закону № 4452-VI.
14. Отже, позивач є тією особою, яка набула право на гарантоване відшкодування коштів за вкладом за рахунком Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, а тому протиправно не була включена відповідачем до Переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів. IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
15. У касаційній скарзі Відповідач наголошує, що висновки судів першої та апеляційної інстанцій є передчасними, зробленими без повного та всебічного з`ясування обставин, що мають значення для справи та з порушенням норм матеріального і процесуального права.
16. Відповідач зазначає, що на рахунок позивача були перераховані кошти з рахунку юридичної особи, чим було надано переваги вказаній юридичній особі. Відбулося «штучне перерахування коштів», тобто розподілення коштів ТОВ «ВЕСТШЛЯЗБУД», тобто саме вказана юридична особа є дійсним набувачем коштів, а не позивач, який діяв виключно в інтересах третіх осіб, з метою отримання неправомірної вигоди.
17. У зв`язку з цим, відповідач вважає, що внесення позивачем грошових коштів на відповідний банківський рахунок фактично не здійснювалося, а дії позивача були спрямовані виключно на документальне оформлення підстав для отримання гарантованих виплат від Фонду гарантування вкладів фізичних осіб. Як на правову підставу визнання нікчемними таких правочинів відповідач посилається на положення ч. 3 ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".
18. Відзив від Позивача не надходив. V. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
19. Верховний Суд перевірив правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права в межах доводів касаційної скарги та дійшов таких висновків.
20. Законом № 4452-VI установлено правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами. Цей Закон є спеціальним у регулюванні спірних правовідносин.
21. Відповідно до ст. 2 Закону №4452-VI вклад - кошти в готівковій або безготівковій формі у валюті України або в іноземній валюті, які залучені банком від вкладника (або які надійшли для вкладника) на умовах договору банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або шляхом видачі іменного депозитного сертифіката, включаючи нараховані відсотки на такі кошти. Вкладник - фізична особа (у тому числі фізична особа-підприємець), яка уклала або на користь якої укладено договір банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або яка є власником іменного депозитного сертифіката.
22. Згідно з ч. 1 ст. 1058 Цивільного кодексу України за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов`язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.
23. Відповідно до ч. 1 ст. 1066 Цивільного кодексу України за договором банківського рахунка банк зобов`язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.
24. Колегія суддів зазначає, що законодавство не передбачає обмежень для визнання особи вкладником банку у випадках перерахування коштів на її користь іншим клієнтом. Немає таких обмежень і в укладеному позивачем договорі банківського вкладу (депозиту).
25. Відповідно до п. 17 ч. 1 ст. 2 Закону № 4452-VI уповноважена особа Фонду - це працівник Фонду, який від імені Фонду та в межах повноважень, передбачених цим Законом та/або делегованих Фондом, виконує дії із забезпечення виведення банку з ринку під час здійснення тимчасової адміністрації неплатоспроможного банку та/або ліквідації банку.
26. Згідно з ч. 1, 2 ст. 26 Закону № 4452-VI Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, (…), але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, (…). Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200 тис. гривень.
27. Вкладник набуває право на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру такого відшкодування після прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
28. Відповідно до ч. 1 ст. 27 Закону № 4452-VI уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону і нормативно-правових актів Фонду станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
29. Згідно з п. 6 розділу ІІІ Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами (далі - Положення), затвердженого рішенням виконавчої дирекції Фонду від 09.08.2012 №14 передбачено, що протягом процедури ліквідації уповноважена особа Фонду може надавати до Фонду додаткову інформацію про вкладників стосовно: зменшення (збільшення) кількості вкладників, яким необхідно здійснити виплати відшкодування; зміни розміру належних їм сум; зміни особи вкладника; змін реквізитів вкладників.
30. Судами попередніх інстанцій встановлено та підтверджено матеріалами справи, що між ОСОБА_1 та Публічним акціонерним товариством "Банк Камбіо" укладено договір від 17.09.2014 №26203310100348 на відкриття та обслуговування поточного рахунку у національній валюті. 17.09.2014 на рахунок позивача № НОМЕР_1 з рахунку Товариства з обмеженою відповідальність "Весташляхбуд" № НОМЕР_2 перераховано кошти у сумі 195460,00 грн з призначенням: "Надання позики, згідно договору позики (поворотної фінансової допомоги) № ФП-16/09-2014-4 від 16.09.2014".
31. Укладення вказаного договору та зарахування коштів на рахунок відбулося до початку віднесення ПАТ "Банк Камбіо" до категорії неплатоспроможних та запровадження тимчасової адміністрації (04.12.2014).
32. Отже, вклад розміщено на рахунку ПАТ "Банк Камбіо" до запровадження тимчасової адміністрації, а тому позивач підпадає під дію гарантій відшкодування коштів за вкладом на підставі ст. 26 Закону № 4452-VI. При цьому уповноваженою особою Фонду не наведено правових підстав для невключення позивача до переліку вкладників ПАТ "Банк Камбіо", які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, відповідно до норм Закону № 4452-VI.
33. Аналогічна правова позиція у подібних відносинах, висловлена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 31.10.2018 у справі №802/351/16-а (провадження № 11-886апп18).
34. Також колегія суддів зазначає, що Фонд або його уповноважена особа, за загальним правилом, не може посилатися на неправомірні або оспорювані дії працівників банку під час оформлення договірних відносин з клієнтами та виконання такими працівниками умов цих договорів для обґрунтування наявності підстав для застосування положень ч. 3 ст. 38 Закону 4452-VI.
35. Такі неправомірні або оспорювані дії повинні доводитися в порядку, зокрема, кримінального провадження, рішення в якому відповідно до ст. 78 КАС України є обов`язковими для адміністративних судів.
36. Разом з тим, жодних вироків, якими б було встановлено наявність протиправних дій з боку позивача чи працівників банку під час укладення договору банківського вкладу ні до суду першої, ні до суду апеляційної інстанції відповідачами надано не було.
37. Крім того, відсутній вирок у кримінальній справі, що набрав законної сили, який в силу ч.4 ст.72 КАС України є обов`язковим для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою, а тому до моменту встановлення факту зловживання службовими особами ПАТ "Банк Камбіо" своїми повноваженнями з метою одержання неправомірної вигоди для інших осіб, у суду відсутні підстави вважати такі обставини доведеними.
38. Колегія суддів звертає увагу, що у випадку встановлення відповідним судовим рішенням у межах кримінального провадження обставин, які свідчать про нікчемність укладеного особою з банком правочину, уповноважена особа не позбавлена права у відповідності до положень чинного законодавства подати до Фонду додаткову інформацію про зменшення кількості вкладників, а також застосувати наслідки нікчемності такого правочину.
39. Отже, колегія суддів доходить висновку, що позивач є особою, що набула право на гарантоване державою відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, і неподання інформації про позивача, як вкладника банку, до переліку протягом трьох днів з дня отримання рішення про відкликання банківської ліцензії дає підстави для визнання протиправною бездіяльності уповноваженої особи Фонду щодо не включення Позивача до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладом в ПАТ "Банк Камбіо" за рахунок Фонду.
40. Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 17.10.2019 у справі №810/543/16.
41. Щодо позовної вимоги про визнання протиправним визнання протиправними дій щодо визнання нікчемним правочину, скасування наказу від 01.06.2018 №78 в частині визнання нікчемним правочину, Суд зазначає таке.
42. Згідно з ч. 1, 2, 10 ст. 38 Закону № 4452-VI Фонд (уповноважена особа Фонду) зобов`язаний забезпечити збереження активів і документації банку, зокрема, протягом дії тимчасової адміністрації забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених ч. 3 цієї статті.
43. За результатами перевірки, здійсненої відповідно до ст. 38 Закону № 4452-VI, виявляються правочини, які є нікчемними на підставі закону. При виявленні таких правочинів Фонд, його уповноважена особа Фонду чи банк не наділені повноваженнями визнавати або встановлювати правочини нікчемними.
44. Правочин є нікчемним відповідно до закону, а не наказу уповноваженої особи Фонду. Такий правочин є нікчемним з моменту укладення на підставі закону (ч. 2 ст. 215 Цивільного кодексу України та ч. 3 ст. 38 Закону № 4452-VI) незалежно від того, чи проведена передбачена ч. 2 ст. 38 цього ж Закону перевірка правочинів із затвердженням її результатів відповідною комісією. Наслідки нікчемності правочину також настають для сторін у силу вимог закону. Наказ уповноваженої особи Фонду не є підставою для застосування таких наслідків. Такий наказ є внутрішнім розпорядчим документом, який прийнято уповноваженою особою, що здійснює повноваження органу управління банку.
45. Така правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.07.2018 у справі №819/353/16.
46. Оскільки наказ про нікчемність правочинів є внутрішнім документом банку, який приймається особою, що здійснює повноваження органу управління банку, він не створює жодних обов`язків для третіх осіб (у тому числі й вкладників банку), тому не може порушувати будь-які права таких осіб унаслідок прийняття цього наказу.
47. Відтак і права позивача в цій справі не можуть бути порушені внаслідок ухвалення внутрішнього документа банку, сфера застосування якого обмежується внутрішніми відносинами відповідного банку як юридичної особи.
48. Встановлена правова природа зазначено наказу (повідомлення про нікчемність) унеможливлює здійснення у судовому порядку (в тому числі в адміністративних, цивільних, господарських судах) вимог про визнання неправомірними дій та рішення уповноваженої особи Фонду щодо визнання нікчемним правочину за договором банківського вкладу (депозиту), укладеного між ПАТ "Радикал Банк" та позивачем, а тому провадження у цій частині адміністративної справи підлягає закриттю.
49. Аналогічна правова позиція у подібних відносинах, висловлена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 31.10.2018 у справі № 802/351/16-а.
50. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 354 КАС України суд касаційної інстанції скасовує судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій повністю або частково і закриває провадження у справі у відповідній частині з підстав, установлених ст. 238 КАС України, а саме якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
51. За вказаних обставин Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для закриття провадження у справі частині вимог про визнання протиправними дій щодо визнання нікчемним правочину, скасування наказу від 01.06.2018 № 78 в частині визнання нікчемним правочину.
52. Щодо стягнення судового збору зі скаржника, Суд зазначає таке.
53. Оскільки відповідачем у цій справі є уповноважена особа, яка в силу приписів Закону №4452-VI є працівником Фонду, який від імені Фонду та в межах повноважень, передбачених цим Законом та/або делегованих Фондом, виконує дії із забезпечення виведення банку з ринку під час здійснення тимчасової адміністрації неплатоспроможного банку та/або ліквідації банку, то понесені витрати на сплату судового збору належить стягнути саме з Фонду як суб`єкта владних повноважень.
54. Відповідно до пункту 6 частини першої статті 2 Бюджетного кодексу України (далі - БК України) бюджетне асигнування - повноваження розпорядника бюджетних коштів, надане відповідно до бюджетного призначення, на взяття бюджетного зобов`язання та здійснення платежів, яке має кількісні, часові та цільові обмеження.
55. Згідно із частиною першою статті 47 БК України відповідно до затвердженого розпису бюджету розпорядники бюджетних коштів одержують бюджетні асигнування, що є підставою для затвердження кошторисів.
56. Проте Фонд не зареєстровано в Єдиному реєстрі розпорядників бюджетних коштів та одержувачів бюджетних коштів, який формується відповідно до Порядку формування Єдиного реєстру розпорядників бюджетних коштів та одержувачів бюджетних коштів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 22 грудня 2011 року № 1691 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України12 січня 2012 року за № 33/20346), тобто цей орган не отримує бюджетні асигнування.
57. Згідно з приписами пункту 6.8 глави 6 розділу V Положення про виведення неплатоспроможного банку з ринку, затвердженого рішенням виконавчої дирекції Фонду від 05.07.2012 № 2 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 14.09.2012 за № 1581/12/21893), оплата витрат, пов`язаних зі здійсненням ліквідації, здійснюється позачергово протягом усієї процедури ліквідації банку в межах кошторису витрат банку, затвердженого виконавчою дирекцією Фонду. До цих витрат, зокрема, належать витрати на сплату судового збору.
58. Аналогічна позиція була висловлена Великою Палатою Верховного Суду у додатковій постанові від 29.05.2019 у справі № 826/9960/15.
59. Ураховуючи викладене, Суд дійшов висновку, що понесені позивачем документально підтверджені витрати на сплату судового збору в розмірі підлягають відшкодуванню Фондом за рахунок ПАТ "Банк Камбіо". Керуючись ст. 341, 345, 352, 354, 356 КАС України, Суд - П О С Т А Н О В И В:
1. Касаційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Банк Камбіо" задовольнити частково.
2. Рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 15 липня 2019 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 19 листопада 2019 року у справі №640/20579/18 в частині відмови в задоволенні позовної вимоги про визнання протиправними дій щодо визнання нікчемним правочину, скасування наказу від 01.06.2018 №78 в частині визнання нікчемним правочину, скасувати та закрити провадження в цій частині.
3. Рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 15 липня 2019 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 19 листопада 2019 року у справі №640/20579/18 в частині присудження за рахунок Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Банк Камбіо" (04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, 17, код ЄДРПОУ 21708016) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) судових витрат по сплаті судового збору у розмірі 704 (сімсот чотири) грн. 80 коп., скасувати та в цій частині ухвалити нову постанову, якою стягнути з Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (м. Київ, вул. Січових стрільців, 17, код ЄДРПОУ 21708016) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) судовий збір у розмірі 704,80 грн (сімсот чотири гривні вісімдесят копійок).
4. В іншій частині рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 15 липня 2019 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 19 листопада 2019 року у справі №640/20579/18 залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає. Суддя В.М. Кравчук Суддя О.П. Стародуб Суддя А.А. Єзеров