Постанова 4807 № 337/7568/21

Дата документу 05.05.2022 Справа № 337/7568/21 ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 22-ц/807/1412/22 Головуючий у 1-й інстанції: Кучерук І.Г. Є.У.№ 337/7568/21 Суддя-доповідач: Кочеткова І.В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 05 травня 2022 року м. Запоріжжя Запорізький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з цивільних справ: головуючого: Кочеткової І.В., суддів: Кримської О.М., Дашковської А.В., розглянувши у порядку спрощеного письмового позовного провадження цивільну справу за позовом Концерну «Міські теплові мережі» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за оплату житлово-кумунальні послуги, за апеляційною скаргою Концерну «Міські теплові мережі» на рішення Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 11 лютого 2022 року, В С Т А Н О В И В: У грудні 2021 року Концерн «Міські теплові мережі» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за оплату житлово-кумунальні послуги за період з 01.06.2017 року по 31.10.2021 року в сумі 20719,31 грн. Просить суд стягнути з відповідача суму заборгованості за надані послуги з централізованого опалення та гарячого водопостачання, та сплачені судові витрати у розмірі 2270 грн.. Рішенням Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 11 лютого 2022 року позовні вимоги задоволені частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Концерн «Міські теплові мережі» заборгованість за надані послуги з централізованого опалення, централізованого постачання гарячої води, за період з 01.12.2018 року по 31.10.2021 року в сумі 13094,09 грн. та судовий збір у розмірі 1434,58 грн.. В іншій частині позову - відмовлено. В апеляційній скарзі Концерн «Міські теплові мережі» просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. В обґрунтування апеляційної скарги позивач зазначав, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби строки, зокрема, позовної давності, продовжуються на строк дії такого карантину. Оскільки постанова КМУ від 11.03.2020 р. № 211 є чинною, карантин встановлений на території України, діє, позивач не пропустив строки позовної давності до заявлених вимог. Апеляційна скарга і копію ухвали про відкриття апеляційного провадження отримані ОСОБА_1 08.04.2022, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштових відправлень. Відповідач не скористався своїм правом надання відзиву на апеляційну скаргу. Відповідно до частини першої статті 368 ЦПК України у суді апеляційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 369 цього Кодексу. Згідно з частиною тринадцятою статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. Зважаючи на те, що справа є малозначною, її розгляд здійснено в порядку письмового провадження, без виклику сторін. Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційних скарг, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а судове рішення - зміні з огляду на таке. Відповідно до частини першої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Вказаним вимогам закону оскаржуване рішення в повній мірі не відповідає. Встановлено, що ОСОБА_1 зареєстрована і проживає в квартирі АДРЕСА_1 , що встановлено витягами з реєстру департаменту реєстраційних послуг управління державної реєстрації фізичних осіб (а.с.12). Між сторонами виникли правовідносини з приводу постачання теплової енергії, які регулюються Законами України «Про теплопостачання» і «Про житлово-комунальні послуги», а також Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 630 від 21 липня 2005 року. Факт надання Концерном послуг із теплопостачання, розмір нарахувань за отриманими послугами відповідачами не оспорювався. Відповідно до ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Згідно ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Згідно ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором чи законом. Відповідно до ст. 67, 68 ЖК України плата за комунальні послуги (водопостачання, газ, теплова енергія та інші послуги) береться крім квартирної плати за затвердженими в установленому порядку тарифами. Наймач зобов`язаний своєчасно вносити квартирну плату та плату за комунальні послуги. За правилами ст.19 Закону України «Про теплопостачання» споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію. Згідно п.18 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005р. № 630 (далі - Правила), розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяць. Плата за послуги вноситься не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим, якщо договором не встановлено інший строк. Згідно п. 20 Правил плата за надані послуги вноситься споживачем відповідно до показань засобів обліку води і теплової енергії або затверджених нормативів (норм) споживання на підставі платіжного документа (розрахункової книжки, платіжної квитанції тощо) або відповідно до умов договору на встановлення засобів обліку. Відповідачка ОСОБА_1 як споживач комунальних послуг в порушення вищевказаних норм діючого законодавства належним чином не виконував свої зобов`язання щодо оплати послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води, у зв`язку з чим утворилась заборгованість за період з 01 червня 2017 року по 31 жовтня 2021 року у сумі 20 719,31 грн. Частково задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив із того, що позивачем пропущено строк позовної давності за вимогами про стягнення заборгованості з червня 2017 по грудень 2018 року, а тому до стягнення підлягає заборгованість, яка утворилася з 01.12.2018 року. Проте з такими висновками суду не можна. Суд не врахував, що згідно з п.12 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, яким було доповнено Цивільний кодекс України відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 30.03.2020 № 540-ІХ, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені у тому числі статтями 257 та 258 ЦК України, продовжуються на строк дії такого карантину. Постановою Кабінету Міністрів України «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» від 11.03.2020 № 211 карантин було встановлено з 12 березня 2020 р. до 22 травня 2020 р. на всій території України. Постановою Кабінету Міністрів України «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» від 09.12.2020 № 1236 «з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (далі - COVID-19), з 19 грудня 2020 р. до 28 лютого 2021 р. на території України карантин, продовживши дію карантину, встановленого постановами Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 р. № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» та наступними постановами КМУ з цього ж питання. В подальшому Кабінет Міністрів України постановою № 1336 від 15.12.2021 продовжив дію адаптивного карантину на території України до 31 березня 2022 року шляхом внесення змін до постанови № 1236 від 9 грудня 2020 р. За зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання (частина п`ята статті 261 ЦК України). В даному випадку перебіг позовної давності обчислюється окремо щодо кожного простроченого платежу. Отже, до вимог Концерну «МТМ», строк позовної давності до яких не сплив на час початку дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, тобто станом на березень 2020 року, не можуть бути застосовані наслідки пропуску строку позовної давності. Таким чином з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за комунальні послуги з централізованого опалення та гарячої води, надані за період з червня 2017 року по жовтень 2021 року на суму 20 719, 31 грн. Ураховуючи викладене, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги щодо помилковості висновку суду першої інстанції про пропуск позивачем строків позовної давності є обґрунтованими, а рішення суду в цій частині підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про задоволення позовних вимог. За вказаних обставин оскаржуване рішення на підставі ст.376 ЦПК України підлягає зміні, з відповідача на користь Концерну підлягає стягненню заборгованість за послуги з теплопостачання, що утворилася з червня 2017 року, розмір якої станом на жовтень 2021 року становить 20 719,31 грн. На підставі ст.141 ч.1,ч.13 ЦПК України з відповідача на користь Концерну підлягають стягненню понесені останнім витрати зі сплати судового збору у суді першої і апеляційної інстанцій на загальну суму 5 675 грн.. Керуючись ст.ст. 374,375,376, 381-384 ЦПК України, ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Концерну «Міські теплові мережі» задовольнити частково. Рішення Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 11 лютого 2022 року у цій справі змінити. Стягнути з ОСОБА_1 на користь Концерну «Міські теплові мережі» суму заборгованості за централізоване опалення, централізоване постачання гарячої води в період з червня 2017 року по жовтень 2021 року у розмірі 20719,31 грн.(двадцять тисяч сімсот дев`ятнадцять гривень) Стягнути з ОСОБА_1 на користь Концерну «Міські теплові мережі» компенсацію витрат із сплати судового збору у розмірі 5 675 грн..(п`ять тисяч шістсот сімдесят п`ять гривень) Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту цієї постанови, лише у випадку якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до ЦПК України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково. Головуючий: І.В. Кочеткова Судді: А.В. Дашковська О.М. Кримська