Постанова Запорізький апеляційний суд № 334/7602/20

Дата документу 04.05.2022 Справа № 334/7602/20 ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЄУН 334/7602/20 Головуючий у 1 інстанції Філіпова І.М. Провадження №22ц/807/597/22 Суддя-доповідач: Поляков О.З. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 04 травня 2022 року м. Запоріжжя Колегія суддів судової палати з цивільних справ Запорізького апеляційного суду у складі: Головуючого: Полякова О.З., суддів: Кухаря С.В. Крилової О.В., розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_2 на рішення Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 11 листопада 2021 року у справі за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Північне сяйво-2016» до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості із сплати внесків на утримання будинку,- В С Т А Н О В И Л А: У грудні 2020 року ОСББ «Північне сяйво-2016»звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості із сплати внесків на утримання будинку. В обґрунтування своїх вимог ОСББ «Північне сяйво-2016» зазначало, що відповідачі є власниками квартири АДРЕСА_1 . Вказаний будинок знаходиться в управлінні ОСББ «Північне сяйво - 2016». Відповідно до рішення Загальних зборів ОСББ встановлено обов`язкові внески на ремонт та утримання багатоквартирного будинку та прибирання прибудинковою територією у розмірі 2,20 грн. за 1 кв. м. з 06 листопада 2016 року, рішенням загальних зборів з 01 травня 2017 року розмір внеску встановлений в розмірі 2,511 грн. за 1 кв. м., з 14 січня 2018 року - 3,99 грн. за 1 кв. м., з 01 лютого 2019 року - 4,99 грн. за 1 кв. м. Позивач вказував, що ОСОБА_1 та ОСОБА_3 вищезазначені внески в належному обсязі не сплачують, у зв`язку з чим виникла заборгованість у розмірі 9491,98 грн. Посилаючись на наведені обставини, ОСББ «Північне сяйво-2016» просило суд стягнути з ОСОБА_1 , ОСОБА_3 в солідарному порядку заборгованість у розмірі 9491,98 грн. та 2102 грн. судових витрат. Рішенням Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 11 листопада 2021 року позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСББ «Північне сяйво-2016» заборгованість із внесків на утримання будинку та прибудинкової території за період з 01 листопада 2016 року по 31 грудня 2020 року в розмірі 9491,98 грн. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСББ «Північне сяйво-2016» суму судового збору у розмірі 2102 грн. Задовольняючи позовні вимоги в частині стягнення заборгованості внесків з ОСОБА_1 , суд першої інстанції виходив з встановленого законом обов`язку співвласника багатоквартирного будинку сплачувати відповідні внески на утримання будинку. Відмовляючи у стягненні заборгованості з ОСОБА_3 , суд першої інстанції виходив з відсутності в матеріалах справи належних та допустимих доказів на підтвердження того, що ОСОБА_3 є співвласником квартири АДРЕСА_1 . Додатковим рішенням Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 24 листопада 2021 року задоволено заяву голови правління ОСББ «Північне сяйво-2016». Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСББ «Північне сяйво-2016» витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 1500 грн. Частково не погоджуючись із вищезазначеним рішенням, ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_2 , посилаючись на порушення діючих норм матеріального та процесуального права України, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 11 листопада 2021 року в частині стягнення з ОСОБА_1 4745,99 грн. заборгованості із внесків на утримання будинку та прибудинкової території та в частині стягнення з ОСОБА_1 1051 грн. суми судового збору. В іншій частині рішення Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 11 листопада 2021 року скаржник просить залишити без змін. Стягнути з ОСББ «Північне сяйво-2016» на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати, що складаються із сплати судового збору за подання апеляційної скарги та виплат на професійну правничу допомогу на стадії апеляційного провадження. В обґрунтування апеляційної скарги ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_2 зазначає, що квартира АДРЕСА_1 з 15 травня 1996 року на праві спільної сумісної власності належала його батькам та рідному брату - ОСОБА_3 , що підтверджуються свідоцтвом про право власності на житло № НОМЕР_1 від 15 травня 1996 року та рішенням Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 16 січня 2020 року по справі №334/3858/18. Після смерті батьків, станом на теперішній час, ОСОБА_1 на праві спільної сумісної приватної власності належить 1/2 Квартири. При цьому, скаржник також звертає увагу, що у спірній квартирі він не проживає багато років. В квартирі мешкає ОСОБА_3 із жінкою та дитиною. Згідно ч. 2 ст. 20 ЗУ «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» частка участі співвласника квартири та/або нежитлового приміщення визначається відповідно до його частки як співвласника квартири та/або нежитлового приміщення. Проте, стягуючи заборгованість з ОСОБА_1 в повному обсязі, суд першої інстанції залишив поза увагою, що ОСОБА_3 належить лише Ѕ частина квартири, не взяв до уваги свідоцтво про право власності на квартиру та обставини, встановлені рішенням Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 16 січня 2020 року по справі №334/3858/18. Також, скаржник зазначає, що судом першої інстанції не встановлено коло співвласників квартири та не взято до уваги, що в період, за який стягується заборгованість, був ще живий батько відповідачів, тобто був ще один співвласник квартири. Відповідно до частини першої статті 368 ЦПК України у суді апеляційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 369 цього Кодексу. Зважаючи на те, що ціна позову у справі становить менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, справа є малозначною, розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження, без виклику сторін. Згідно з ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. Ухвалою суду апеляційної інстанції в порядку передбаченому ст. 360 ЦПК України, особам, які беруть участь у справі, надавався строк для надання можливих відзивів на апеляційну скаргу ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_2 10 лютого 2022 року на адресу апеляційного суду від ОСОБА_3 надійшов відзив на вищезазначену апеляційну скаргу. ОСОБА_3 зазначає, що позивачем, в порушення вимог ЦПК України, не додано до позову завірених належним чином копій документів, які свідчать, що право власності на квартиру належить саме відповідачам по справі. Крім того, ОСББ «Північне Сяйво 2016» не зверталося до ОСОБА_3 згідно чинного законодавства, не укладало договір в письмовій формі про надання будь-яких послуг, та не надсилало будь-яких повідомлень, запрошень, рішень загальних зборів та іншого. ОСОБА_3 створення «ОСББ Північне сяйво -2016» вважає незаконним у зв`язку з недотриманням вимог Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» та постанови Кабінету Міністрів України від 11.10.2002 №1521 «Про реалізацію Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку», щодо порядку повідомлення власників про проведення установчих зборів, та вимог щодо порядку прийняття рішення про створення об`єднання. Крім того, надана до суду вимога щодо стягнення заборгованості непрозора та протизаконна, без урахування площі житлового та нежитлового фонду, оскільки технічна документація у заявника на будинок відсутня. Відтак, на думку ОСОБА_3 , рішення прийняте судом до розгляду з порушенням чинного законодавства України та безпідставно відкрито провадження, оскільки законні підстави для розгляду відсутні. Суду першої інстанції належало відмовити у відкритті провадження. З огляду на наведені обставини. ОСОБА_3 у відзиві просить скасувати рішення Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 11 листопада 2021 року, справу закрити за відсутністю доказів про право власності у позовній заяві ОСББ. Стягнути з ОСББ «Північне сяйво - 2016» незаконно отримані кошти згідно відомості нарахування обов`язкових внесків на утримання будинку по кв. АДРЕСА_1 у розмірі 2127,29 грн. 14 лютого 2022 року також від ОСББ «Північне сяйво-2016» надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому позивач просить рішення Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 11 листопада 2021 року залишити без змін, у задоволенні апеляційної скарги відмовити. Зазначають, що не проживання ОСОБА_1 в квартирі, не звільняє його від обов`язків сплачувати внески та утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом відповідно до ч. 1 ст. 322 ЦК України. Також, вважають, що судом правильно встановлено, що ОСОБА_1 належить 1/2 та 1/4 квартири АДРЕСА_1 , що також підтверджується витягом з ДРПП. На підставі наведеного, та того, що інші співвласники квартири відсутні, судом правильно зроблені висновки, що скаржник повинен сплачувати внески відповідно до ст. 15, ст. 23 ЗУ «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» та ст. 360 ЦК України, оскільки відповідно до ч. 1 ст. 382 ЦК України квартирою є ізольоване помешкання в житловому будинку, призначене та придатне для постійного у ньому проживання. Так, приписами ч. 1 статті 367 ЦПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. З огляду на вищенаведене, колегія суддів звертає увагу, що рішення Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 11 листопада 2021 року переглядається саме в частині стягнення з ОСОБА_1 заборгованості у розмірі 4745,99 грн. та 1051 грн. судового збору. Крім цього, колегія суддів також звертає увагу, що вимоги, заявлені ОСОБА_3 у відзиві на апеляційну скаргу, апеляційним судом не розглядаються, оскільки з апеляційної скаргою останній не звертався, що свідчить про згоду з рішенням Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 11 листопада 2021 року. Заслухавши доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав. Згідно ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Відповідно до ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; як розподілити між сторонами судові витрати; чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення; чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову. Вищезазначеним вимогам оскаржуване рішення відповідає. Так, встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, що 27 березня 2016 року було створено ОСББ «Північне сяйво - 2016». Згідно копії статуту ОСББ «Північне сяйво - 2016» створено власниками квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 (а.с. 5, зворот). Відповідно до протоколу рішення Загальних зборів ОСББ «Північне сяйво - 2016» № 4 від 06 листопада 2016 року встановлено обов`язкові внески на ремонт та утримання багатоквартирного будинку та прибирання прибудинковою територією у розмірі 2,20 грн. за 1 кв. м. (а.с. 7-8). З 01 травня 2017 року розмір обов`язкових внесків збільшено до 2,511 грн. за 1 кв.м. , що підтверджується протоколом № 5 загальних зборів ОСББ «Північне сяйво - 2016» від 09 квітня 2017 року (а.с. 9-10). З 14 січня 2018 року розмір обов`язкових внесків збільшено до 3,99 грн. за 1 кв.м., що підтверджується протоколом №7 загальних зборів ОСББ «Північне сяйво - 2016» (а.с. 11-12). Згідно протоколу №10 загальних зборів ОСББ «Північне сяйво - 2016» від 10 лютого 2019 року розмір внесків збільшено до 4,99 грн. за 1 кв. м (а.с. 13). Згідно з ч.2 ст.382 ЦК України, усі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку. Частиною 1 статті 385 ЦК України передбачено, що власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку (будинках) для забезпечення експлуатації такого будинку (будинків), користування квартирами та нежитловими приміщеннями та управління, утримання і використання спільного майна багатоквартирного будинку (будинків) можуть створювати об`єднання співвласників багатоквартирного будинку (будинків). Відповідно до ч.1 ст.1 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку», об`єднання співвласників багатоквартирного будинку (далі - об`єднання) - юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна. Згідно з ч.4 ст.4 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку», основна діяльність об`єднання полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов`язань, пов`язаних з діяльністю об`єднання. За змістом ст.ст. 11, 12 ЗУ «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» правління є виконавчим органом об`єднання і підзвітне загальним зборам. Управління багатоквартирним будинком здійснює об`єднання через свої органи управління. За рішенням загальних зборів функції з управління багатоквартирним будинком можуть бути передані (всі або частково) управителю або асоціації. Об`єднання самостійно визначає порядок управління багатоквартирним будинком та може змінити його у порядку, встановленому цим Законом та статутом об`єднання. Відповідно до ст. 15 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» співвласник зобов`язаний своєчасно і в повному обсязі сплачувати належні внески і платежі. Відповідно до ст. 23 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» внески на утримання і ремонт приміщень або іншого майна, що перебуває у спільній власності, визначаються статутом об`єднання та/або рішенням загальних зборів. Згідно статті 322 ЦК України власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом. Згідно ст. 360 ЦК України співвласник відповідно до своєї частки у праві спільної часткової власності зобов`язаний брати участь у витратах на управління, утримання та збереження спільного майна, у сплаті податків, зборів (обов`язкових платежів), а також нести відповідальність перед третіми особами за зобов`язаннями, пов`язаними із спільним майном. З розрахунку, який наявний в матеріалах справи вбачається, що за період з листопада 2016 року по грудень 2020 року мається заборгованість за внесками на утримання будинку по квартирі АДРЕСА_1 на загальну суму 9194,98 грн. Вбачається також, що у серпні 2017 року, а також протягом березня - жовтня 2019 року частково вносилися кошти на погашення заборгованості (а.с. 14-15). З матеріалів справи вбачається, зокрема з актуального витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 11 травня 2021 року, що право власності на 1/2 частину квартири АДРЕСА_1 в зареєстровано за ОСОБА_1 (підстава реєстрації: свідоцтво про право власності, документ втрачено, серія та номер: 374, виданий 15.05.1996 року, видавник: ВАТ тресту «Запоріжалюмінбуд»), 1/4 вказаної квартири належить ОСОБА_1 (підстава реєстрації: рішення суду, серія та номер: справа №334/3858/18, виданий 16.01.2020 року, видавник: Ленінський районний суд м. Запоріжжя (а.с. 98). Статтею 2 ЦПК України встановлено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Одними із основних засад (принципів) цивільного судочинства є змагальність сторін та диспозитивність. За ст. 12 ЦПК України цивільне судочинствоздійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст. 79, 80 ЦПК України). Згідно приписів ст. 12, ч. 1, 5-7 ст. 81, ч. 1 ст. 89 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Будь-яких належних та допустимих доказів на підтвердження наявності інших співвласників квартири АДРЕСА_1 матеріали справи не містять. Встановивши, що ОСОБА_1 на праві власності належить Ѕ та ј частки вищевказаної квартири, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для покладення на ОСОБА_1 , як на власника майна, обов`язку щодо його утримання, та, відповідно, сплати внесків, які встановлені ОСББ «Північне Сяйво - 2016». При цьому, колегія суддів також погоджується з висновком суду першої інстанції щодо неможливості прийняти до уваги фотокопію свідоцтва №374 від 15 травня 1996 року про право власності на житло, згідно якого, квартира АДРЕСА_1 належить на праві спільної власності ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , оскільки вказана фотокопія не завірена. Крім того ОСОБА_3 повідомив, що оригінал свідоцтва про право власності на вказану квартиру був втрачений, батьки відповідачів ОСОБА_5 та ОСОБА_4 померли кілька років тому. Посилання ОСОБА_1 в апеляційній скарзі на те, що він не проживає у спірній квартирі колегією суддів до уваги не приймаються, оскільки вказаний факт не звільняє власника від обов`язку утримання майна. При цьому, скаржник не позбавлений права звернутись до ОСОБА_3 з вимогою щодо стягнення частки понесених витрат, зокрема на утримання квартири в належному стані, за наявності належних та допустимих доказів понесення ним витрат, та проживання в квартирі останнього. Також, скаржник не позбавлений права звернутись до ОСОБА_3 як співвласника, з вимогою щодо стягнення частки понесених витрат відповідно до ст. 360 ЦК України, за умови доведеності вказаного факту. Доводів щодо незгоди із розміром нарахування щомісячної заборгованості по внескам, апеляційна скарга не містить, стягнена судом сума відповідає вимогам позивача та наведеним ним розрахункам, що не спростовані скаржником. Таким чином, ухвалюючи рішення у справі, суд першої інстанції правильно визначився з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідив наявні у справі докази і надав їм належну оцінку. Суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право, зокрема, залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення (п. 1 ч. 1 ст. 374 ЦПК України). Суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права (ст. 375 ЦПК України). Керуючись ст. ст. 7 ч. 13, 367, 369 ч. 1 ст. 374, ст. 375, 381, 382, 384, п. 1 ч. 1 ст. 389 ЦПК України, колегія суддів,- ПОСТАНОВИЛА : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_2 - залишити без задоволення. Рішення Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 11 листопада 2021 рокуу цій справі - залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови. Повна постанова складена 04 травня 2022 року. Головуючий: Судді: