Постанова Північний апеляційний господарський суд № 910/6488/21

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ "26" січня 2022 р. Справа№ 910/6488/21 Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого: Іоннікової І.А. суддів: Разіної Т.І. Тарасенко К.В. за участю секретаря судового засідання Кузьменко А.М. представники сторін: від позивача: Монастиренко О.Ю. (посвідчення адвоката №КВ 2862); від відповідача-1: Ковтунець Ю.С. (довіреність №52 від 17.01.22, посвідчення адвоката №1687 В1); від відповідача-2: не з`явився. розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Техногруп Нью" на рішення Господарського суду міста Києва від 14.07.2021 (повний текст складено 26.07.2021) у справі № 910/6488/21 (суддя Лиськов М.О.) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Техногруп Нью" до

1. Комунального підприємства "Київтранспарксервіс" 2. фізичної особи-підприємця Завертайло Віталія Миколайовича про визнання договору продовженим, ВСТАНОВИВ: Товариство з обмеженою відповідальністю "Техногруп Нью" звернулося до Господарського суду міста Києва із позовною заявою до Комунального підприємства "Київтранспарксервіс" (далі-відповідач-1) та до фізичної особи-підприємця Завертайло Віталія Миколайовича про визнання договору продовженим. Предметом даного позову є визнання продовженим до 31.12.2021 договору ДНП-2017-11/01 про надання права на експлуатацію фіксованих місць паркування від 01.11.2017. В ході розгляду справи в суді першої інстанції від позивача надійшла заява про заміну предмету позову, в якій заявник просив місцевий господарський суд перевести на позивача права та обов`язки сторони-2 за договором №ДНП-2021-03/25, укладеного 25.03.2021 між відповідачем-1 (сторони-1) та відповідачем-2 (сторони-2). Ухвалою Господарського суду міста Києва занесеною до протоколу судового засідання 16.06.2021 в задоволенні заяви про зміну предмету позову відмовлено. Короткий зміст оскаржуваного рішення суду першої інстанції Рішенням Господарського суду міста Києва від 14.07.2021 у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю. Аргументуючи судове рішення, суд першої інстанції дійшов висновку про недоведеність позивачем наявності правових підстав для визнання договору продовженим в судовому порядку. Не погодившись з прийнятим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Техногруп Нью" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 14.07.2021 у справі №910 /6488/21, та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги. Короткий зміст апеляційної скарги та узагальнення її доводів В обґрунтування наведеної позиції, викладеної у апеляційній скарзі позивач зазначає, що судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення порушено норми процесуального права, а також не з`ясовано обставин, що мають значення для справи. Узагальнені доводи апеляційної скарги позивача зводяться до того, що судом першої інстанції у протокольній ухвалі суду від 16.06.2021 не надано жодних обґрунтувань щодо відмови у задоволенні заяви про заміну предмету позову, а також не вказано обґрунтувань з цього приводу в оскаржуваному судовому рішенні. Короткий зміст додаткових пояснень позивача до апеляційної скарги та узагальнення їх доводів Позивач у додаткових поясненнях наголошує на тому, що відповідачем-1 в порушення умов п. 6.3. договору ДНП-2017-11/01 про надання права на експлуатацію фіксованих місць паркування від 01.11.2017 не повідомлено позивача про намір припинити дію вказаного договору за 30 календарних днів до закінчення строку цього договору. Також позивач зазначає, що відповідачем-1 не було запропоновано позивачу укласти договір, що викладений в новій формі, не зважаючи на переважне право останнього на укладення такого нового договору. Окрім того, позивач вказує на те, що вчиненні дії місцевого господарського суду щодо видачі наказу від 30.07.2021 по даній справі порушують норми Господарського процесуального кодексу України, оскільки оскаржуване рішення Господарського суду міста Києва від 14.07.2021 у цій справі законної сили не набрало. Короткий зміст відзиву відповідача-1 на апеляційну скаргу та узагальнення його доводів У відзиві на апеляційну скаргу відповідач-1 просить суд апеляційної інстанції рішення місцевого господарського суду залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення посилаючись на те, що мотиви та підстави, зазначені в ній щодо скасування судового рішення є безпідставними та необґрунтованими, а рішення суду першої інстанції прийнято у відповідності до вимог чинного законодавства. Короткий зміст письмових пояснень відповідача-1 на апеляційну скаргу та узагальнення їх доводів У своїх письмових поясненнях відповідач-1 наголошує на тому, що договір ДНП-2017-11/01 від 01.11.2017 є таким, що припинив свою дію з 01.01.2021, оскільки враховуючи погоджені сторонами умови щодо припинення договору ДНП-2017-11/01 від 01.11.2017, зокрема, п. 6.3. цього договору, а також з урахуванням отримання позивачем відповідного повідомлення з боку відповідача-1 про намір не продовжувати дію цього договору. Узагальнений виклад позиції відповідача-2 Відповідач-2 не скористався правом подати письмовий відзив на апеляційну скаргу. Неподання відзиву не перешкоджає розгляду апеляційної скарги по суті, що насамперед узгоджується ч. 3 ст. 263 Господарського процесуального кодексу України. Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.08.2021 апеляційну скаргу по справі № 910/6488/21 передано на розгляд колегії суддів у складі: Мартюк А.І. (головуючий суддя), Зубець Л.П., Євсіков О.О. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 20.08.2021 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Техногруп Нью" на рішення Господарського суду міста Києва від 14.07.2021 у справі № 910/6488/21, розгляд апеляційної скарги призначено на 20.09.2021. Розпорядження № 09.1-08/4516/21 Північного апеляційного господарського суду від 20.09.2021, у зв`язку з перебуванням судді Євсікова О.О. у відпустці, призначено повторний автоматизований розподіл справи № 910/6488/21. Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.09.2021 апеляційну скаргу у справі № 910/6488/21 передано на розгляд колегії суддів у складі: Мартюк А.І (головуючий суддя), судді: Зубець Л.П., Алданова С.О. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 20.09.2021 з урахуванням ухвали Північного апеляційного господарського суду від 29.11.2021 прийнято справу № 910/6488/21 до провадження колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя Мартюк А.І., судді: Алданова С.О., Зубець Л.П.; оголошено перерву у судовому засіданні у справі №910/6488/21 до 20.10.2021. 18.10.2021 до Північного апеляційного господарського суду від позивача надійшло клопотання про передачу апеляційної скарги на розгляд колегії суддів, що входять до складу першої судової палати Північного апеляційного господарського суду. 20.10.2021 судове засідання не відбулося, у зв`язку з перебування головуючого судді Мартюк А.І. на лікарняному. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 02.11.2021 призначено розгляд апеляційної скарги на 29.11.2011. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 29.11.2021 заяву суддів Мартюк А.І., Зубець Л.П., Алданової С.О. про самовідвід у справі № 910/6488/21 задоволено. Справу № 910/6488/21 передано для здійснення повторного автоматизованого розподілу та визначення іншого складу суддів відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України. Згідно розпорядження Північного апеляційного господарського суду від 02.12.2021 у справі № 910/6488/21 призначено повторний автоматизований розподіл. Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.12.2021, справу № 910/6488/21 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Іоннікова І.А., судді: Разіна Т.І., Тарасенко К.В. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 06.12.2021 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Техногруп Нью" на рішення Господарського суду м. Києва від 14.07.2021 у справі № 910/6488/21, колегією суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючого судді (судді-доповідача) Іоннікової І.А., суддів Разіної Т.І., Тарасенко К.В.; розгляд апеляційної скарги призначено на 26.01.2022. В судове засідання, яке відбулося 26.01.2022, з`явилися представники позивача та відповідача-1, які підтримали свої правові позиції щодо апеляційної скарги. Представник відповідача-2 в судове засідання не з`явився, про час і місце судового рогляду був повідомлений належним чином. Враховуючи, що явка представника відповідача-2 в судове засідання судом апеляційної інстанції обов`язковою не визнавалась, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду апеляційної скарги за наявними матеріалами та за відсутності представника відповідача-2. Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача-1, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, Північний апеляційний господарський суд встановив наступне. Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції 0.11.2017 між Комунальним підприємством "Київтранспарксервіс" (відповідачем-1) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія "Київські соціально-інвестиційні технології" було укладено договір ДНП-2017-11/01 про надання права на експлуатацію фіксованих місць паркування (надалі - договір ДНП-2017-11/01) відповідно до умов даного договору Комунальним підприємством "Київтранспарксервіс" передало Товариству з обмеженою відповідальністю "Компанія "Київські соціально-інвестиційні технології" право на організацію та експлуатацію 36 місць для платного паркування транспортних засобів, а також 5 (п`яти) місць для безкоштовного паркування транспортних засобів, що перевозять інвалідів, які розташовані на паркувальному майданчику за адресою: Печерський р-н., п. Либідська, в межах II територіальної зони м. Києва. Згідно рішенням Київської міської ради від 23.06.2011 № 242/5629 "Про встановлення місцевих податків і зборів в м. Києві" (зі змінами та доповненнями), визначено перелік адрес паркувальних майданчиків, які закріплені за Комунальним підприємством "Київтранспарксервіс". Паркувальний майданчик за адресою: Печерський район, пл. Либідська в межах II територіальної зони паркування, входить до зазначеного переліку. 04.03.2020 між Комунальним підприємством "Київтранспарксервіс" (вілповідачем-1), Товариством з обмеженою відповідальністю "Київські соціально-інвестиційні технології" (що є сторонами вищезазначеного договору), та Товариством з обмеженою відповідальністю "Техногруп Нью" (позивачем) укладено угоду № 4 про заміну сторони за договором ДНП -2017-11/01, згідно якої сторони угоди погодилися замінити одну із сторін договору ДНП -2017-11/01, а саме - передати Товариству з обмеженою відповідальністю "Техногруп Нью" усі права та обов`язки Товариства з обмеженою відповідальністю "Київські соціально-інвестиційні технології" за вказаним договором. Згідно умов Договору ДНП -2017-11/01 від 01.11.2017: - договір діє до 31.12.2020 (п. 6.1. розділу 6); - за умови належного виконання умов даного договору, сторона - 2 (тобто- позивач) має переважне право на укладення нового договору про надання права на експлуатацію фіксованих місць паркування, що є "Фіксовані місця для паркування " даного договору, на той же строк (п. 6.2. розділу 6); - якщо за 30 календарних днів до закінчення строку дії договору жодна з сторін не попередить письмово іншу сторону про свій намір припинити дію договору, його дія автоматично продовжується на 1 (один) календарний рік (п. 6.3. розділу 6); - сторона-1 (якою є відповідач-1) має право достроково розірвати цей договір в односторонньому порядку у будь-якому з наступних випадків: а) у випадку, якщо сторона-2 (не здійснила оплату в обсязі, встановленому розділом 3 цього договору, і таке порушення триває більше ніж 30 календарних днів; б) у випадку використання стороною-2 (якою є позивач) "Фіксованих місць для паркування" не за цільовим призначенням; в) в інших випадаках, передбачених законодавством України та (або) цим договором (п. 6.5. розділу 6); - про дострокове розірвання договору відповідно до п. 6.5. цього договору, сторона-1 надсилає стороні - 2 письмове повідомлення не менш, ніж за 15 (п`ятнадцять) календарних днів до дати розірвання договору. - повідомлення про розірвання договору надсилається в порядку визначеному п. 8.4. даного договору (п. 6.6. розділу 6); - усе листування між сторонами здійснюється за поштовими адресами, зазначеними в цьому договорі. Повернення стороні поштового відправлення, яке направлялося іншій стороні цього договору, із відміткою про відсутність адресата за вказаною в цьому договорі адресою (або адресою, вказаною в письмовому повідомленні про зміну адреси для надсилання кореспонденції, яке було отримане стороною до відправлення поштового відправлення), або з відміткою про неявку представника сторони до відділення поштового зв`язку за адресованим йому поштовим відправленням, вважається належним чином відправленим повідомленням іншої сторони (п. 8.4. розділу 8). Звертаючись до суду першої інстанції із позовом, позивач стверджує, що будь-яких претензій з приводу виконання умов договору та письмових попереджень/повідомлень від відповідача-1 про його намір припинити дію даного договору за 30 календарних днів до закінчення строку дії договору на адресу позивача не надходило. В свою чергу позивач на підтвердження свого наміру продовжити даного договору направив на адресу відповідача-1 відповідний лист (вих. №15-12/1 від 15.12.2020), який було отримано останнім 18.12.2020, про що свідчить відмітка КП "Київтранспарксервіс" про реєстрацію вхідної кореспонденції (вх. №053/05/3478 від 18.12.2020). Водночас, позивач в обґрунтування позовних вимог вказує, що йому стало відомо про укладення між 25.03.2021 між Комунальним підприємством "Київтранспарксервіс" (відповідачем-1) та фізичною особою-підприємцем Завертайло В.М. (відповідачем-2) договору № ДНП-2021-03/25, предметом якого є фіксовані місця паркування, що водночас є предметом договору ДНП-2017-11/01 від 01.11.2017, укладеного між відповідачем - 1 та позивачем. Таким чином, обґрунтовуючи необхідність звернення до місцевого господарського суду із даним позовом, позивач вважає, що відповідач-1, уклавши з відповідачем-2 договір №ДНП-2021-03/25 від 25.03.2021, допустив порушення, як умов договору ДНП-2017-11/01 від 01.11.2017, так і вимог законодавства України, тобто вчинив дії, що свідчать про невизнання прав позивача на продовження строку дії договору ДНП-2017-11/01 від 01.11.2017, та які в свою чергу прямо направлені на порушення прав позивача, а договір № ДНП-2021-03/25 від 25.03.2021 є таким, що не відповідає законодавству України, з огляду на те, що в порушення прав позивача, відповідач-1 який правомірно експлуатує паркувальний майданчик, передало право на користування паркувальним майданчиком третім особам. Рішенням Господарського суду міста Києва від 14.07.2021 у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю. Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови В силу вимог частин 1, 2, 5 статті 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, вивчивши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскарженого рішення, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга позивача не підлягає задоволенню, а оскаржене рішення місцевого господарського суду не підлягає зміні або скасуванню з наступних підстав. Відповідно до ст. 4 Господарського процесуального кодексу України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. Статтею 15 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Стаття 16 Цивільного кодексу України визначає, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Захист цивільних прав - це передбаченні законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення. Право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право. Під способами захисту суб`єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на правопорушника. Щодо порушеного права господарський суд зазначає, що таким слід розуміти такий стан суб`єктивного права, при якому воно зазнавало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок якого суб`єктивне право уповноваженої особи зазнало зменшення або ліквідації як такого. Порушення права пов`язане з позбавленням його носія можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково. Отже, способи захисту за своїм призначенням можуть вважатися визначеним законом механізмом матеріально-правових засобів здійснення охорони цивільних прав та інтересів, що приводиться в дію за рішенням суду у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення. При цьому, метою застосування певного способу захисту є усунення невизначеності у взаємовідносинах суб`єктів, створення необхідних умов для реалізації права й запобігання дій зі сторони третіх осіб, які перешкоджають його здійсненню. Під захистом цивільних прав розуміється передбачений законодавством засіб, за допомогою якого може бути досягнуте припинення, запобігання, усунення порушення права, його відновлення і (або) компенсація витрат, викликаних порушенням права. Позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається з двох елементів: предмету і підстави позову. Предметом позову є матеріально-правова вимога позивача до відповідача, а підставою - посилання на належне йому право, юридичні факти, що призвели до порушення цього права, та правове обґрунтування необхідності його захисту. Позивачем є особа, яка подала позов про захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. При цьому, позивач самостійно визначає і обґрунтовує в позовній заяві у чому саме полягає порушення його прав та інтересів, а суд перевіряє ці доводи, і в залежності від встановленого вирішує питання про наявність чи відсутність підстав для правового захисту. Вирішуючи спір, суд надає об`єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначає, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача. У розумінні зазначених приписів суб`єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право. Враховуючи викладене вище, підставою для звернення до суду є наявність порушеного права (охоронюваного законом інтересу), і таке звернення здійснюється особою, котрій це право належить, і саме з метою його захисту. Отже, саме на позивача покладений обов`язок обґрунтувати суду свої вимоги поданими доказами, тобто довести, що його права та інтереси дійсно порушуються, оспорюються чи не визнаються, а тому потребують захисту. Предметом спору у даній справі є визнання договору ДНП-2017-11/01 продовженим. Відповідно до ст. 631 Цивільного кодексу України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору. Договір набирає чинності з моменту його укладення. Сторони можуть встановити, що умови договору застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладення. Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору. Статтею 905 Цивільного кодексу України визначено, що строк договору про надання послуг встановлюється за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом або іншими нормативно-правовими актами. Згідно ст. 907 Цивільного кодексу України договір про надання послуг може бути розірваний, у тому числі шляхом односторонньої відмови від договору, в порядку та на підставах, встановлених цим Кодексом, іншим законом або за домовленістю сторін. Порядок і наслідки розірвання договору про надання послуг визначаються домовленістю сторін або законом. Пунктом 6.1. договору ДНП-2017-11/01 встановлено, що строк цього договору діє до 31.12.2020. Якщо за 30 календарних днів до закінчення строку дії договору жодна з сторін не попередить письмово іншу сторону про свій намір припинити дію договору, його дія автоматично пролонговується на один календарний рік (п. 6.3. договору ДНП-2017-11/01). Отже, у разі відсутності повідомлення про розірвання договору його дія продовжується до 31 грудня наступного року, враховуючи мовне значення прийменника "до" як - включно. Як вбачається з матеріалів справи, відповідач-1 листом від 27.11.2020 № 053/05-4341 повідомив позивача про намір припинити дію договору ДНП-2017-11/01 у визначені строки, а саме до 31.12.2020 та не здійснювати його автоматичну пролонгацію, у зв`язку з істотними змінами до типового договору на 2020-2021 роки. Судова колегія звертає увагу, що вказаний лист позивач отримав 22.12.2020, про що останній зазначив у своїй заяві про заміну предмету спору (арк. справи 118, том 1). Таким чином, твердження позивача у додаткових поясненнях до апеляційної скарги про не повідомлення відповідачем-1 позивача про намір припинити дію вищевказаного договору спростовуються вище наведеним. Отже, враховуючи відсутність укладеної додаткової угоди про продовження дії договору ДНП-2017-11/01 та наявність письмового попередження про намір припинити договір (згідно з п. 6.3.), суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про те, що договір ДНП-2017-11/01 припинив свою дію 01.01.2021, оскільки термін дії його закінчився 31.12.2020. В силу вимог ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків. Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що у спірних правовідносинах позивачем не доведено наявність правових підстав для визнання договору ДНП-2017-11/01 продовженим. Доводи позивача викладені у апеляційній скарзі стосовно того, що судом першої інстанції у протокольній ухвалі суду від 16.06.2021 не надано жодних обґрунтувань щодо відмови у задоволенні заяви про заміну предмету позову, а також те, що місцевим господарським судом не вказано обґрунтувань з цього приводу в оскаржуваному судовому рішенні, колегією суддів до уваги не приймаються, оскільки вищевказана протокольна ухвала не є предметом апеляційного оскарження у даній справі, так як у прохальній частині апеляційної скарги позивач просить скасувати саме рішення Господарського суду міста Києва від 14.07.2021 у даній справі. Щодо посилань позивача на виданий судом першої інстанції наказ від 30.07.2021 у даній справі, колегія суддів вважає за необхідним зазначити, що вищевказаний судовий наказ жодним чином не стосується оскаржуваного судового рішення, оскільки він виданий місцевим господарським судом на виконання постанови Північного апеляційного господарського суду від 30.06.2021 у даній справі за результатам розгляду апеляційної скарги Комунального підприємства "Київтранспарксервіс" на ухвалу Господарського суду міста м. Києва від 26.04.2021. Підсумовуючи вищевикладене колегія суддів вважає, що висновки суду першої інстанції про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами. Інші наведені у апеляційній скарзі та додаткових пояснення до апеляційної скарги аргументи не можуть бути підставами для скасування рішення місцевого господарського суду, оскільки вони не підтверджуються матеріалами справи та ґрунтуються на неправильному тлумаченні скаржником норм матеріального та процесуального права, що в сукупності виключає можливість задоволення апеляційної скарги позивача. В свою чергу, наведені відповідачем-1 у відзиві на апеляційну скаргу та письмових поясненнях доводи є документально обґрунтованими та такими, що неналежним чином досліджені судом першої інстанції при розгляді даної справи. Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у рішенні суду, питання вичерпності висновків господарського суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції ураховує, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі - Конвенція) зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. У справі "Трофимчук проти України" Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не можна розуміти як вимогу детально відповідати на кожен довід. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у контексті конкретних обставин справи. Відповідно до ст. 276 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Висновки за результатами апеляційної скарги За таких обставин, судова колегія вважає, що висновки суду першої інстанції про встановлені обставини і правові наслідки відповідають дійсним обставинам справи, підтверджуються достовірними доказами, а тому рішення місцевого господарського суду у даній справі відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи і підстав для його скасування не вбачається. З огляду на викладене, судова колегія дійшла висновку про те, що апеляційна скарга є необґрунтованою та такою, що задоволенню не підлягає. Судові витрати У зв`язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за її подання і розгляд покладаються на скаржника. Керуючись ст.ст. 129, 269, 275, 276, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Техногруп Нью" залишити без задоволення, рішення Господарського суду міста Києва від 14.07.2021 у справі № 910/6488/21 - без змін. Матеріали справи № 910/6488/21 повернути до Господарського суду міста Києва. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 287 - 289 ГПК України. Повний текст постанови складено та підписано 02.05.2022 після виходу судді Разіної Т.І. з відпустки. Головуючий суддя І.А. Іоннікова Судді Т.І. Разіна К.В. Тарасенко