Постанова 4873 № 925/1109/21

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ "02" травня 2022 р. Справа№ 925/1109/21 Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого: Іоннікової І.А. суддів: Куксова В.В. Тарасенко К.В. розглянувши у порядку письмового провадження, без виклику учасників справи, апеляційну скаргу Департаменту освіти та гуманітарної політики Черкаської міської ради на рішення Господарського суду Черкаської області від 11.10.2021 (повний текст складено 15.10.2021) у справі № 925/1109/21 (суддя Спаських Н.М.) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Каштан - Плюс" до Департаменту освіти та гуманітарної політики Черкаської міської ради про стягнення 55 644,68 грн, ВСТАНОВИВ: Товариство з обмеженою відповідальністю "Каштан - Плюс" звернулось до Господарського суду Черкаської області з позовом до Департаменту освіти та гуманітарної політики Черкаської міської ради про стягнення 55 644,68 грн, з яких: 28 663,69 грн пені, 6113,44 грн 3 % річних та 20 867,55 грн інфляційних втрат за прострочення розрахунків по договору поставки товару, укладеного між сторонами у справі на підставі судового рішення. Короткий зміст оскаржуваного рішення суду першої інстанції Рішенням Господарського суду Черкаської області від 11.10.2021 позов задоволено частково. Вирішено стягнути з Департаменту освіти та гуманітарної політики Черкаської міської ради на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Каштан - Плюс" -- 28 554,72 грн пені, 6113,44 грн 3% річних, 20 867,55 грн. інфляційних втрат на підставі договору поставки товару та 2270,00 грн на відшкодування сплаченого судового збору. В решті вимог у позові відмовлено. Не погодившись з прийнятим рішенням, Департамент освіти та гуманітарної політики Черкаської міської ради звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою (з урахуванням уточненої апеляційної скарги у редакції 24.12.2021), в якій просить скасувати рішення Господарського суду Черкаської області від 11.10.2021 у справі № 925/1109/21 та прийняти нове рішення, яким відмовити повністю у задоволенні позовних вимог. Короткий зміст апеляційної скарги та узагальнення її доводів В обґрунтування наведеної позиції, викладеної у апеляційній скарзі відповідач зазначає, що судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення не з`ясовано обставин, що мають значення для справи. Узагальнені доводи апеляційної скарги відповідача зводяться до того, що судом першої інстанції не враховано наступні обставини, зокрема те, що: - відповідач не виконав умови договору не з власної вини, а у зв`язку з ненадходженням бюджетних коштів з Державної казначейської служби України у місті Черкасах та Черкаської області. - здійснення платежів за рахунок бюджетних коштів без реєстрації бюджетних зобов`язань є порушенням бюджетного законодавства. Узагальнений виклад позиції позивача Позивач не скористався правом подати письмовий відзив на апеляційну скаргу. Неподання відзиву не перешкоджає розгляду апеляційної скарги по суті, що насамперед узгоджується ч. 3 ст. 263 Господарського процесуального кодексу України. Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.11.2021, апеляційну скаргу Департаменту освіти та гуманітарної політики Черкаської міської ради у справі № 925/1109/21 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Іоннікова І.А., судді: Куксов В.В., Тарасенко К.В. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 15.11.2021 витребувано з Господарського суду Черкаської області матеріали справи № 925/1109/21. До Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи № 925/1109/21. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 08.12.2021 апеляційну скаргу Департаменту освіти та гуманітарної політики Черкаської міської у справі № 925/1109/21 залишено без руху, надавши скаржнику строк для усунення недоліків апеляційної скарги, зазначених у її мотивувальній частині. До Північного апеляційного господарського суду від скаржника надійшло клопотання про усунення недоліків, до якого долучено апеляційна скарга на рішення суду від 11.10.2021 (з уточненнями). Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 17.01.2022 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Департаменту освіти та гуманітарної політики Черкаської міської ради на рішення Господарського суду Черкаської області від 11.10.2021 у справі № 925/1109/21. Апеляційний перегляд оскаржуваного рішення вирішено здійснювати без повідомлення учасників справи в порядку письмового провадження. Відповідно до ч. 10 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України, розгляд апеляційної скарги здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи. Вивчивши матеріали справи, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, Північний апеляційний господарський суд встановив наступне. Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції Рішенням Господарського суду Черкаської області від 23.10.2020 у справі № 925/475/20 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Каштан-Плюс" до Департаменту освіти та гуманітарної політики Черкаської міської ради про скасування рішення та визнання договору укладеним, позов задоволено повністю, визнано укладеним між сторонами договір на закупівлю "Код ДК 021:2015: 03210000-6 Зернові культури та картопля", ідентифікатор у електронній системі закупівлі UA-2020-03-06-001337-b. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 25.02.2021 апеляційне провадження за апеляційною скаргою керівника Черкаської місцевої прокуратури в інтересах держави в особи Черкаської міської ради на рішення суду від 23.10.2020 закрито та поновлено дію рішення Господарського суду Черкаської області від 23.10.2020 у справі № 925/475/20. Отже, договір на закупівлю Код ДК 021:2015: 03210000-6 Зернові культури та картопля", ідентифікатор у електронній системі закупівлі UA-2020-03-06-001337-b (далі-договір), вважається укладеним між сторонами. Відповідно до п. 1.1. договору в порядку та на умовах, які визначені у договорі, Товариство з обмеженою відповідальністю "Каштан-Плюс" (постачальник) зобов`язується поставити, а Департамент освіти та гуманітарної політики Черкаської міської ради (замовник) зобов`язується прийняти й оплатити постачальнику зернові культури та картоплю за ДК 021:2015 - 03210000-6 (далі за текстом - товар) за асортиментом та цінами, зазначеними у специфікації товару, що додається до договору і є його невід`ємною частиною. Згідно з п. 4.2. договору остаточний розрахунок за товар замовник здійснює шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника на умовах відстрочки платежу до 10 (десяти) банківських днів з моменту поставки товару на умовах розділу 5 договору. Пунктом 4.3 договору передбачено, що у разі затримки бюджетного фінансування та/або затримки здійснення платежів не з вини замовника, розрахунок за поставлений товар здійснюються протягом 3 (трьох) банківських днів з дати отримання замовником бюджетного фінансування закупівлі на свій реєстраційний рахунок та/або можливості здійснити платежі. За правилами п. 5.1. договору поставка товару - передача замовнику товару, якість якого відповідає умовам, встановленим розділом 2 договору. Товар постачається замовнику транспортом і за рахунок постачальника протягом 24 (двадцяти чотирьох) годин з моменту отримання постачальником заявки (у разі усної - з обов`язковим подальшим письмовим підтвердженням) від замовника на умовах DDP ("Інкотермс", у редакції 2010 року) за адресами дошкільних навчальних закладів деталізованих у п. 5.1 договору. Згідно з п. 5.2. договору датою поставки товару є дата підписання замовником накладної (накладних), у місті поставки, вказаному у пункті 5.1 договору. Крім того, пунктом 5.4 договору передбачено, що приймання-здача товару по кількості проводиться відповідно до товаросупровідних документів (накладних), по якості - документів, які засвідчують якість товару. Відповідно до п. 5.5. договору передавання товару постачальником здійснюється уповноваженому представнику замовника, за умови надання останнім належним чином оформленої довіреності на отримання товарно-матеріальних цінностей. Згідно з п. 6.1.1. договору замовник зобов`язується своєчасно та у повному обсязі сплатити постачальнику за поставлений товар. На виконання договору на закупівлю "Код ДК 021:2015:03210000-6 Зернові культури та картопля" ідентифікатор в електронній системі закупівлі UА-2020-03-06-001337-b позивач у період з 04.01.2021 по 08.02.2021 на підставі поданих йому дошкільними навчальними закладами відповідача заявками на поставку продуктів харчування за видатковими накладними передав дошкільним навчальним закладам відповідача, а останні прийняли передбачений договором товар - картоплю на загальну суму 441 563,60 грн. Враховуючи те, що під час розгляду справи № 925/207/21 суду першої інстанції не було подано доказів щодо проведення розрахунку за вказаний товар, рішенням у справі № 925/207/21 від 17.05.2021, яке в апеляційному порядку не оскаржувалось та набрало законної сили 22.06.2021, з Департаменту освіти та гуманітарної політики Черкаської міської ради на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Каштан - Плюс" було стягнуто 441563,60 грн боргу. Як стверджував позивач у позовній заяві, строк розрахунків за товар відповідно до п. 4.2. договору відповідачем був порушений. За прострочення розрахунків позивач нарахував відповідачу пеню у розмірі 28 663,69 грн, 3 % річних у розмірі 6 113,44 грн та інфляційні втрати у розмірі 20 867,55 грн, що і стало причиною виникнення даного спору. Рішенням Господарського суду Черкаської області від 11.10.2021 позов задоволено частково. Вирішено стягнути з Департаменту освіти та гуманітарної політики Черкаської міської ради на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Каштан - Плюс" -- 28 554,72 грн пені, 6113,44 грн 3% річних, 20 867,55 грн. інфляційних втрат на підставі договору поставки товару та 2270,00 грн на відшкодування сплаченого судового збору. В решті вимог у позові відмовлено. Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови В силу вимог ч.ч. 1, 2, 5 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, вивчивши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскарженого рішення, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга відповідача не підлягає задоволенню, а оскаржене рішення місцевого господарського суду не підлягає зміні або скасуванню з наступних підстав. Предметом розгляду в даній справі є законність стягнення розрахованих позивачем та стягнутих судом першої інстанції розміру пені, 3 % річних та інфляційних втрат. Надаючи в процесі апеляційного перегляду оцінку обставинам справи в їх сукупності, колегія суддів погоджується з висновками місцевого господарського суду, зважаючи на наступне. Правовідносини сторін ґрунтуються на договорі поставки, який регулюється статтями 264-271 Господарського кодексу України. Відповідно до ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. За правилами ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами. За змістом положень ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ст. 530 Цивільного кодексу України). Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 Цивільного кодексу України). Статтею 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки. В силу вимог ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання. Відповідно до умов п. 7.2. договору замовник за затримку оплати товару сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, діючої на момент нарахування пені, від вартості неоплаченого товару за кожний день затримки. За умов положень ст.ст. 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань", платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Згідно ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано. Матеріалами справи підтверджується, що укладений за рішенням суду договір не містить умови про можливість перевищення шестимісячного строку при нарахуванні пені. При перевірці розрахунку пені судом першої інстанції встановлено, що за деякими періодами нарахування пені проведено з перевищенням шестимісячного терміну її розрахунку. З огляду на викладене, судова колегія погоджується з проведеним місцевим господарським судом належним розрахунком, за яким загальний розмір пені становить 28 554,72 грн за період з 19.01.2021 по 19.07.2021, решта позовних вимог щодо розміру пені не підлягає задоволенню, у зв`язку з безпідставністю. Разом з тим, ст. 625 Цивільного кодексу України врегульовано правові наслідки порушення грошового зобов`язання, які мають особливості. Так, відповідно до наведеної норми боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Системний аналіз ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України свідчить про те, що нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів. Враховуючи наведене, колегія суддів констатує, що наявність суми боргу за договором, яке боржник не виконав, не припиняє правовідносин сторін цього договору, не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов`язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених ст. 625 цього Кодексу, за час прострочення. Велика Палата Верховного Суду у постановах від 10.04.2018 у справі № 910/10156/17 та від 16.05.2018 у справі № 686/21962/15-ц виклала свої висновки про те, що положеннями ст. 625 Цивільного кодексу України визначені загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов`язання не залежно від підстав його виникнення (договір чи делікт). Матеріалами справи підтверджено факт наявності прострочення відповідачем виконання грошового зобов`язання. За таких обставин, колегія суддів погоджується з правильним висновком суду першої інстанції стосовного того, що позивачем правомірно здійснено нарахування 3 % річних та інфляційних втрат за період з 19.01.2021 по 25.07.2021, тому ці позовні вимоги підлягають задоволенню. Відповідно до ч.1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Згідно ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Доводи відповідача стосовно відсутності його вини у невиконані ним договірних зобов`язань та твердження відповідача про те, що здійснення платежів за рахунок бюджетних коштів без реєстрації бюджетних зобов`язань, за відсутності відповідних бюджетом асигнувань визнається порушенням бюджетного законодавства, колегією суддів оцінюється критично зважаючи на наступне. Згідно ч. 1 ст. 96 Цивільного кодексу України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов`язаннями. Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України і ст. 193 Господарського кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, а тому посилання відповідача на відсутність бюджетного фінансування як на підставу невиконання своїх грошових зобов`язань є безпідставними та не обґрунтованими. За змістом ч. 1 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Згідно з ст. 614 Цивільного кодексу України, особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлене договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. В силу приписів ст. 617 Цивільного кодексу України, ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України відсутність у боржника необхідних коштів не є підставою звільнення від відповідальності за порушення зобов`язання. Таким чином у справі, що розглядається, колегія суддів дійшла висновку про те, що суд першої інстанції надав вичерпну відповідь на всі істотні питання у процесуальному сенсі, а доводи, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків місцевого господарського суду. Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у рішенні суду, питання вичерпності висновків господарського суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції ураховує, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі - Конвенція) зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. У справі "Трофимчук проти України" Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не можна розуміти як вимогу детально відповідати на кожен довід. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у контексті конкретних обставин справи. Відповідно до ст. 276 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Висновки за результатами апеляційної скарги За таких обставин, судова колегія вважає, що висновки суду першої інстанції про встановлені обставини і правові наслідки відповідають дійсним обставинам справи, підтверджуються достовірними доказами, а тому рішення місцевого господарського суду у даній справі відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи і підстав для його скасування не вбачається. З огляду на викладене, судова колегія дійшла висновку про те, що апеляційна скарга є необґрунтованою та такою, що задоволенню не підлягає. Судові витрати У зв`язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за її подання і розгляд покладаються на скаржника. Керуючись ст.ст. 129, 269, 275, 276, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу Департаменту освіти та гуманітарної політики Черкаської міської ради залишити без задоволення, рішення Господарського суду Черкаської області від 11.10.2021 у справі № 925/1109/21 - без змін. Матеріали справи № 925/1109/21 повернути до Господарського суду Черкаської області. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 287 - 289 ГПК України. Головуючий суддя І.А. Іоннікова Судді В.В. Куксов К.В. Тарасенко