Ухвала Велика Палата ВС № 9901/377/21

УХВАЛА 28 квітня 2022 року м. Київ Справа № 9901/377/21 Провадження № 11-20заі22 Велика Палата Верховного Суду у складі: Суддя Великої Палати Верховного Суду Гриців М. І. перевірив апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 21 жовтня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Президента України Зеленського Володимира Олександровича, Верховної Ради України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог: Державна казначейська служба, Офіс Генерального прокурора про визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень та зобов`язання вчинити дію, і ВСТАНОВИЛА: У вересні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду як суду першої інстанції з позовом, у якому просив: - визнати бездіяльність Президента України та Верховної Ради України протиправною; - зобов`язати Верховну Раду України почати процедуру імпічменту Президенту України Зеленському В. О. відповідно до Закону України «Про особливу процедуру усунення Президента України з поста (імпічмент)» протягом 10 календарних днів з дня набрання законної сили судовим рішенням у цій справі; - зобов`язати Державну казначейську службу України списати кошти у розмірі 4 038 163 (чотири мільйона тридцять вісім тисяч сто шістдесят три) грн 16 копійок з державного бюджету України на користь ОСОБА_1 ; - зобов`язати Офіс Генерального прокурора подати позов в інтересах держави з регресною вимогою до Президента України Зеленського В. О. з відшкодуванням 4 038 163 (чотири мільйона тридцять вісім тисяч сто шістдесят три) грн 16 коп. збитків, завданих державному бюджету України. Позов подати, протягом одного місяця з дня набрання законної сили судовим рішенням у цій справі. Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду (далі - КАС ВС) ухвалою від 27 вересня 2021 року позовну заяву залишив без руху з підстав її невідповідності вимогам статей 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) та запропонував позивачу усунути її недоліки шляхом подання до суду належним чином оформленої згідно з приписами КАС України позовної заяви із зазначенням змісту позовних вимог з урахуванням визначеного кола відповідачів, із визначенням яку саме бездіяльність відповідачів слід визнати протиправною. А також зазначити власний реєстраційний номер облікової картки платника податків за його наявності або номер і серію паспорта, а також ідентифікаційний код відповідачів та третіх осіб, номери засобів зв`язку, офіційну електронну адресу або адресу електронної пошти. Окрім того, вказав позивачу на необхідність надання копій уточненої позовної заяви в кількості відповідно до кількості відповідачів у справі. КАС ВС ухвалою від 21 жовтня 2021 року позовну заяву ОСОБА_1 повернув позивачу. Суд дійшов висновку, що позивач не виконав всіх вимог ухвали Верховного Суду від 27 вересня 2021 року. ОСОБА_1 не погодився із цим рішенням суду і 22 грудня 2021 року подав до Великої Палати Верховного Суду (далі - Велика Палата) апеляційну скаргу. Суддя Великої Палат ухвалою від 30 грудня 2021 року залишив без руху апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 21 жовтня 2021 року у зв`язку з ненаданням до суду документа про сплату судового збору за подання апеляційної скарги, надав строк для усунення недоліків цієї скарги та роз`яснив позивачу, що в разі не усунення недоробок (недоліків) апеляційної скарги у встановлений судом строк апеляційна скарга буде повернута скаржнику. Велика Палата ухвалою від 17 січня 2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 повернула скаржнику. 28 січня 2022 року ОСОБА_1 вдруге подав апеляційну скаргу на ухвалу Касаційного адміністративного суду від 21 жовтня 2021 року. Суддя Великої Палати ухвалою від 01 лютого 2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишив без руху та надав йому строк для усунення недоліків протягом десяти днів з дня вручення цієї ухвали. На виконання зазначеної ухвали ОСОБА_1 необхідно було надати документ про сплату судового збору або документи чи інші фактичні матеріальні дані про його майнове становище за 2021 рік з огляду на які, відповідно частини першої статті 133 КАС України, частини першої статті 8 Закону України від 8 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір» (далі - Закон № 3674-VI) суд, ураховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк. Було вказано й на подання апеляційної скарги з пропуском строку апеляційного оскарження та на неповажність причин його пропуску. Серед іншого, в ухвалі про залишення скарги без руху суддя вказав, що ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу (повторну) 28 січня 2022 року, тоді як оскаржене судове рішення суд ухвалив 21 жовтня 2021 року. Його посилання на подання апеляційної скарги першого разу на оскаржене рішення у грудня 2021 року і повернення її судом апеляційної інстанції у січня 2022 року, як на поважні причини пропуску строку оскарження, не були визнані такими, тому суд запропонував скаржнику вказати інші підстави для поновлення строку, якщо такі є. Неналежне виконання вимог закону щодо форми та порядку подання апеляційної скарги у вимірі часового проміжку подання повторної скарги не були визнані тими непереборними обставинами, які реально завадила скаржнику вчасно подати апеляційну скаргу. На підтвердження усунення недоробків апеляційної скарги ОСОБА_1 подав до суду заяву до якої долучив відомості з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про джерела/суми виплачених доходів та утриманих податків за період з І по ІV квартал 2021 року в якій зазначено, що інформація про доходи відсутня. Як уже згадувалося, відповідно до частини першої статті 133 КАС України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк. Ця норма встановлює можливість полегшення судом тягаря судових витрат для осіб з низьким рівнем достатку. Положення такої норми спрямоване на те, щоб сплата судового збору не була перешкодою для доступу до суду малозабезпечених осіб, і слугує гарантуванню принципу рівності всіх осіб у правах щодо доступу до суду незалежно від майнового стану. Водночас, згідно з статтею 8 Закону № 3674-VI, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті. Із зіставлення вимог закону з доводами позивача, наведеними для звільнення його від сплати судового збору, можна побачити, що він не надав доказів наявності підстав для звільнення від сплачення судового збору, визначених статтею 8 Закону № 3674-VI. Зокрема, факт відсутності доходів не є апріорі підтвердженням наявності підстав для звільнення від сплати судового збору, оскільки скаржник може отримувати дохід із інших джерел, окрім заробітної плати, бути працевлаштованим станом на дату подання клопотання про звільнення від сплати судового збору, отримувати виплати із центру зайнятості, тощо. Відповідно до частини першої статті 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається. Таким чином, сплата судового збору є обов`язком позивача, а тому зловживання правом на звільнення від сплати судового збору є неприпустимим. Без пред`явлення документа, з якого можна буде визначити сукупний розмір річного доходу, розглянути заявлене клопотання неможливо. Для його вирішення скаржник має додати відповідні документи або сплатити судовий збір. До подання цих документів подальший розгляд касаційної скарги неможливий. На підставі підпункту 5 пункту 3 частини другої статті 4 Закону № 3674-VI за подання до адміністративного суду апеляційної і касаційної скарги на ухвалу суду ставка судового збору становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб. З огляду на наведені вище норми законодавства за подання апеляційної скарги на ухвалу суду скаржник має сплатити судовий збір у розмірі 2481 грн. Реквізити для справляння судового збору: отримувач коштів - ГУК у м.Києві/Печерс.р-н/22030102, код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37993783, банк отримувача - Казначейство України (ел.адм.под), Код банку отримувача (МФО) 899998, рахунок отримувача - UA288999980313151207000026007, код класифікації доходів бюджету - 22030102 «Судовий збір (Верховний Суд, 055»). Хоча суддя-доповідач на виконання вимог процесуального закону надав скаржнику строк для усунення недоробок порядку подання апеляційної скарги, які автор скарги виконав в обсязі, описаному в цій ухвалі вище, і з огляду на зміст яких мав би своєчасно увалити відповідне процесуальне рішення, поряд з цим вважає, що в контексті окреслених обставин порядку подання цієї апеляційної скарги позивач ще не втратив ймовірність пред`явити передбачені законом та вказані судом документи, що стосуються його майнового стану. За таких обставин вважаю за необхідне продовжити ОСОБА_1 строк для усунення недоліків апеляційної скарги до пред`явлення документа, з якого можна буде визначити сукупний розмір річного доходу скаржника, або документа про сплату судового збору у сумі 2270 грн. Апеляційну скаргу буде повернуто скаржнику, якщо він не усуне її недоліки протягом установленого строку (пункт 1 частини четвертої статті 169 КАС України). Окремо треба повідомити, що суддя-доповідач пам`ятає, що від дати отримання судового рішення про залишення апеляційної скарги без руку і відомостей з результатами її виховання (22 лютого 2022 року) й до дати постановлення цієї ухвали сплинув значний проміжок часу, який з погляду процесуального закону ускладнює (робить наче зайвим і недоречним) рішення про продовження строку на усунення недоробок скарги. Але водночас зауважує, що згаданий часовий розрив має свої поважні причини, які зумовлені такими об`єктивними непереборними обставинами, як початок з 24 лютого 2022 року війни в Україні, що тягнеться дотепер. Ці обставини з погляду процесуального закону дозволяють визнати, що рішення про продовження строку на усунення недоробок відповідає меті реалізації права ОСОБА_1 на доступ до правосуддя, яке попри те, що здійснюється з відхиленням від часових меж, встановлених процесуальним законом, але при цьому здійснюється з дотриманням розумних строків. Керуючись пунктом 8 частини третьої статті 2, статтями 119, 296, частиною другою статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя Великої Палати Верховного Суду УХВАЛИВ: Продовжити ОСОБА_1 строк для усунення зазначених недоліків скарги, установивши для цього десятиденний строк з дня вручення йому копії цієї ухвали. Роз`яснити, що у разі якщо недоліки апеляційної скарги у встановлений судом строк не будуть усунуті, апеляційна скарга буде повернута заявнику. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає. Суддя Великої Палати Верховного Суду М.І. Гриців