Постанова 4855 № 640/19120/19

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/19120/19 Суддя (судді) першої інстанції: Пащенко К.С. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 02 травня 2022 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Карпушової О.В., суддів: Губської Л.В., Епель О.В., секретар судового засідання Висоцький А.М., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 вересня 2021 року у справі за адміністративним позовом Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) до Міністерства юстиції України про визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинити певні дії, - В С Т А Н О В И В : Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) звернувся із позовом до Міністерства юстиції України, у якому просив суд: - визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства юстиції України від 16.08.2019 № 3214/7 «Про відмову у задоволенні скарги Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 25.07.2019 № 05703-13861 без розгляду її по суті; - зобов`язати Міністерство юстиції України розглянути по суті скаргу Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 25.07.2019 № 05703-13861. Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач безпідставно залишив скаргу позивача без розгляду її по суті, оскільки позивач не порушував встановлений законом строк подачі скарги, а копії документів, доданих до скарги, були засвідчені належним чином. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 вересня 2021 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що додатки додані до скарги не засвідчені позивачем з дотриманням вимог частини 5 статті 34 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань», оскільки на додатках не вказано дату засвідчення копії. При цьому Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) 26.07.2019 звернувся зі скаргою на рішення про державну реєстрацію речового права, вчинене 29.08.2017, у той час як статтею 37 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» передбачено строк подання скарги - 60 календарних днів з дня прийняття рішення, що оскаржується, або з дня, коли особа дізналася чи могла дізнатися про порушення її прав відповідною дією чи бездіяльністю. Однак позивачем не було підтверджено не лише факт, коли він дізнався про порушення його прав, але й не доведено факт того, що він не міг дізнатися про порушення свого права раніше. Позивач, не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, а також на неповне з`ясування судом обставин справи. Апеляційну скаргу обґрунтовано тим, що відповідачу було достеменно відомо про дату, яка стала відліком строку для подачі скарги до Міністерства юстиції України. Таким чином Департаментом не було порушено 60-денний строк оскарження рішення державного реєстратора, на підтвердження чого надано витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 18.07.2019. Окрім того, Департамент не зобов`язаний в межах повноважень та компетенції здійснювати постійний моніторинг державних реєстраторів щодо земельних ділянок, які належать на власності територіальної громади міста Києва та встановлювати їх незаконність. Також скаржник наголошує, що відсутність на копіях документів дати їх засвідчення не свідчить про їх недійсність та/або підробку, оскільки інші складові, в тому числі і підпис уповноваженої посадової особи, були наявні. У відзиві на апеляційну скаргу відповідач, посилаючись на те, що вимоги апеляційної скарги є необґрунтовані, просить в її задоволенні відмовити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін. Відповідно до статті 311 КАС України, апеляційну скаргу призначено до розгляду в порядку письмового провадження. Відповідно до частини 1 статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Судом першої інстанції встановлено, що 29.08.2017 державним реєстратором філії комунального підприємства Мирнопільської сільської ради «Результат» у м. Києві Шейк-Сейкіним О.А. прийнято рішення про державну реєстрацію речових прав від 29.08.2017 № 36815534 щодо реєстрації права оренди земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:79:098:0034, площею 18,8525 га, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва за СТОВ агрокомбінат «Хотівський». Підставою для прийняття державним реєстратором відповідного рішення став договір оренди земельної ділянки від 29.10.2004 № 79-6-00247 (з урахуванням додаткових угод про внесення змін і доповнень до договору оренди земельних ділянок від 08.12.2005 № 79-6-00378, від 15.11.2007 № 79-6-00556 та від 06.08.2009 № 79-6-00709). Рішенням Київської міської ради від 08.10.2015 № 191/2094 договір оренди земельної ділянки від 29.10.2004 № 79-6-00247 розірвано. 25.07.2019 Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) оскаржив рішення державного реєстратора про державну реєстрацію речових прав від 29.08.2017 № 36815534 щодо реєстрації права оренди земельної ділянки до Міністерства юстиції України. 16.08.2019 Міністерством юстиції України видано наказ № 3214/7 «Про відмову у задоволенні скарги Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 25.07.2019 № 05703-13861 без розгляду її по суті» у зв`язку з тим, що додані до скарги копії документів не засвідчено у встановленому законом порядку, а також у зв`язку із закінченням встановленого законом строку подачі скарги. Не погоджуючись з рішенням Міністерства юстиції України, позивач звернувся з позовом до суду. Надаючи оцінку спірним правовідносинам, колегія суддів враховує наступне. Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Повноваження Міністерства юстиції України у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно визначаються насамперед Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 01.07.2004 (з наступними змінами та доповненнями), а також постановою Кабінету Міністрів України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 25.12.2015 № 1127 (далі - Постанова № 1127). Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 37 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації прав можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України, його територіальних органів або до суду. Міністерство юстиції України розглядає скарги: 1) на рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав (крім випадків, коли таке право набуто на підставі рішення суду, а також коли щодо нерухомого майна наявний судовий спір); 2) на рішення, дії або бездіяльність територіальних органів Міністерства юстиції України. Рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації прав можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України та його територіальних органів протягом 60 календарних днів з дня прийняття рішення, що оскаржується, або з дня, коли особа дізналася чи могла дізнатися про порушення її прав відповідною дією чи бездіяльністю. Процедура розгляду скарги по суті відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» визначена постановою Кабінету Міністрів України № 1128, якою затверджено Порядок розгляду скарг у сфері державної реєстрації (далі - Порядок розгляду скарг). Пунктом 2 Порядку розгляду скарг встановлено, що для забезпечення розгляду скарг суб`єктом розгляду скарги утворюються постійно діючі комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації (Комісія), положення та склад яких затверджуються Мін`юстом або відповідним територіальним органом. До повноважень Комісії належить розгляд скарги по суті, встановлення наявності чи відсутності обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення скаржника, зазначених у скарзі, та інші обставини, які мають значення для об`єктивного розгляду скарги, у тому числі шляхом перевірки відомостей, що містяться в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно чи Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі - реєстри), та у разі необхідності витребування документів, пояснень тощо у суб`єкта оскарження, і вирішує: 1) чи мало місце прийняття оскаржуваного рішення суб`єктом оскарження, чи мала місце оскаржувана дія або бездіяльність суб`єкта оскарження; 2) чи було оскаржуване рішення прийнято суб`єктом оскарження на законних підставах, чи здійснювалася дія або вчинялася бездіяльність суб`єктом оскарження на законних підставах; 3) чи належить задовольнити кожну з вимог скаржника або відмовити в їх задоволенні; 4) чи можливо поновити порушені права або законні інтереси скаржника іншим способом, ніж визначено ним у своїй скарзі (зокрема внесення шляхом виправлення технічних помилок у записах реєстрів взамін скасування рішення державного реєстратора); 5) які рішення підлягають скасуванню або які дії, що випливають з факту скасування рішення або з факту визнання оскаржуваних дій або бездіяльності протиправними, підлягають вчиненню (п. 8 Порядку розгляду скарг). Крім того, п. 3 Порядку розгляду скарг їх розгляд здійснюється за заявою особи, яка вважає, що її права порушено, що подається виключно у письмовій формі та повинна містити обов`язкові відомості та документи, що долучаються до скарги, передбачені Законами. Вказане узгоджується з ч. 5 ст. 37 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», відповідно до якої скарга на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації прав або територіального органу Міністерства юстиції України подається особою, яка вважає, що її права порушено, у письмовій формі. До скарги додаються засвідчені в установленому порядку копії документів, що підтверджують факт порушення прав скаржника у результаті прийняття рішення державним реєстратором (за наявності). Скарга на рішення про державну реєстрацію прав розглядається в порядку, визначеному цим Законом, виключно за умови, що вона подана особою, яка може підтвердити факт порушення її прав у результаті прийняття такого рішення. За правилами частини 8 статті 37 цього ж Закону Міністерство юстиції України та його територіальні органи відмовляють у задоволенні скарги, якщо скарга оформлена без дотримання вимог, визначених частиною п`ятою цієї статті, закінчився встановлений законом строк подачі скарги. Відповідно до пунктів 5, 7 Порядку розгляду скарг перед розглядом скарги по суті комісія вивчає скаргу для встановлення, зокрема, дотримано вимоги Законів щодо строків подання скарги, вимог щодо її оформлення та/або щодо документів, що долучаються до скарги. У разі коли встановлено порушення вимог Законів щодо строків подання скарги, вимог щодо її оформлення та/або щодо документів, що долучаються до скарги, суб`єкт розгляду скарги на підставі висновку комісії приймає мотивоване рішення про відмову у задоволенні скарги без розгляду її по суті у формі наказу. Системний аналіз вказаних норм, свідчить про те, що надана Законом можливість оскарження рішень, дій або бездіяльності державних реєстраторів реалізується шляхом подання скарги особою, яка зобов`язана її подати у встановлений строк. В свою чергу, не дотримання особою, яка подає скаргу, передбачених законом вимог щодо її оформлення, а також у разі не подання доказів наявності порушення прав внаслідок прийняття державним реєстратором рішень та подання скарги з порушенням строку виключає можливість розгляду скарги та є безумовною підставою для відмови у її задоволенні. Судом першої інстанції правильно встановлено, що 26.07.2019 Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) звернувся зі скаргою на рішення про державну реєстрацію речового права, запис про що вчинено 29.08.2017. У той час статтею 37 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» передбачено строк подання скарги - 60 календарних днів з дня прийняття рішення, що оскаржується, або з дня, коли особа дізналася чи могла дізнатися про порушення її прав відповідною дією чи бездіяльністю. З огляду на викладене, колегія суддів вбачає підстави погодитись з висновком суду першої інстанції, що заявник повинен підтвердити не лише факт, коли він дізнався, а й довести факт того, що він не міг дізнатися про порушення свого права раніше. Між тим, Департаментом земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на підтвердження факту того, коли він дізнався про оскаржувані рішення були надані відомості з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Разом з тим, ні у скарзі, ні в письмових поясненнях, наданих суду першої інстанції, позивачем не наведено жодного обґрунтування та доказу того, що Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) не міг дізнатись про вказані рішення раніше та не міг отримати вказані відомості з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що містяться у загальному доступі, раніше, що, в свою чергу, за правилами п. 7 Порядку розгляду скарг та ч. 8 ст. 37 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» є безумовною підставою для відмови у задоволенні скарги без розгляду її по суті. Втім відповідач вважає, що він не зобов`язаний в межах повноважень та компетенції здійснювати постійний моніторинг державних реєстраторів щодо земельних ділянок, які належать на власності територіальній громаді міста Києва. Колегія суддів критично оцінює такий довід відповідача та акцентує увагу, що триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів. Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звертається зі скаргою, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами. Відповідачем таких доказів або обґрунтувань суду не представлено. Стосовно дотримання вимог щодо засвідчення документів колегія суддів зазначає таке. Пунктом 1.1 Національного стандарту України «Вимоги до оформлювання документів» ДСТУ 4163-2003, затвердженого наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 07.04.2003 № 55, визначено, що цей стандарт поширюється на організаційно-розпорядчі документи (далі - документи) - постанови, розпорядження, накази, положення, рішення, протоколи, акти, листи тощо, створювані в результаті діяльності: органів державної влади України, органів місцевого самоврядування; підприємств, установ, організацій та їх об`єднань усіх форм власності (далі - організацій). Відповідно до пункту 5.27 Стандарту відмітку про засвідчення копії документа складають зі слів «Згідно з оригіналом», назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії. Як зазначалось вище, до скарги мають бути додані засвідчені в установленому порядку копії документів, що підтверджують факт порушення прав скаржника (за наявності). Наявними матеріалами справи підтверджується, що позивачем до скарги від 25.07.2019 додано: копію договору оренди земельної ділянки від 02.08.2004 № 800, що зареєстрований Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого округу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) 29.10.2004 за № 79-6-00247; копію договору про внесення змін і доповнень до договору оренди земельної ділянки від 02.08.2004 № 800, посвідчений нотаріусом від 05.12.2005 за № 883 та зареєстрований Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого округу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 08.12.2005 за № 79-6-00378; копію договору про внесення змін і доповнень до договору оренди земельної ділянки від 02.08.2004 № 800, посвідчений нотаріусом від 05.11.2007 за № 316 та зареєстрований Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого округу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 15.11.2007 за № 79-6-00556; копію договору про внесення змін і доповнень до договору оренди земельної ділянки від 02.08.2004 № 800, посвідчений нотаріусом від 04.08.2009 за № 1182 та зареєстрований Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого округу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 06.08.2009 за № 79-6-00709; копію рішення Київської міської ради від 08.10.2015 № 191/2094; копію інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав. Водночас на перелічених додатках відсутня дата їх засвідчення, що беззаперечно вказує на не дотримання вимог частини 5 статті 34 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань». Таким чином, судова колегія приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а викладені в апеляційній скарзі доводи позицію суду першої інстанції не спростовують, а зводяться до переоцінки обставин, встановлених судом першої інстанції. Відповідно до статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Враховуючи вищевикладене, апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін. Повне судове рішення складено 02.05.2022 року. Керуючись ст.ст. 242-244, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, апеляційний суд, П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 вересня 2021 року - залишити без задоволення. Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 вересня 2021 року у справі за адміністративним позовом Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) до Міністерства юстиції України про визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинити певні дії - залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України. Колегія суддів:О.В. Карпушова Л.В. Губська О.В. Епель